Рішення

від 26.08.2014 по справі 914/2241/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2014 р. Справа № 914/2241/14

За позовом : Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Натура», м. Львів

Про стягнення 10 938,35 грн. заборгованості.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Вук У.І. - представник

від відповідача: не з'явився

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Натура» про стягнення 10 938,35 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 26.06.2014 р. порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 18.08.2014 р.

Судовий розгляд справи відкладався з підстав зазначених в попередніх ухвалах господарського суду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 26.08.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (надалі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Натура» (надалі Споживач) було укладено договір № 2013/ТП-ПР-01 П 365 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 31.12.2012 року (надалі Договір № 1) та договір № 2014/ТП-ПР-01 П 365 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 30.12.2013 року (надалі Договір № 2), у відповідності до умов якого постачальник постачає природний газ (далі газ) Споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 4.6 Договору № 1, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем до 25 числа місяця, що передує розрахунковому у розмірі 100 % із розрахунку договірного обсягу постачання газу відповідно до додатку 2 до Договору.

Відповідно до п. 4.6 Договору № 2, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими платежами до 25 числа місяця, що передує розрахунковому у розмірі 100 % із розрахунку договірного обсягу постачання газу відповідно до додатку 2 до Договору.

Відповідно до вище зазначених договір, Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу, заявленого на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як стверджує позивач, свої договірні зобов'язання згідно договору № 1 та договору № 2 виконав, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу в грудні 2013 року, січні - лютому 2014 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 598,02 грн. та три відсотки річних в сумі 92,28 грн. Крім цього, відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. 549 ЦК України, п.6.2.2 Договору позивачем нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, що становить 467,38 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов укладених договорів № 2013/ТП-ПР-01 П 365 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 31.12.2012 року (надалі Договір № 1) та № 2014/ТП-ПР-01 П 365 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 30.12.2013 року (надалі Договір № 2), Позивачем поставлено природний газ (далі газ) Відповідачу в обсягах і порядку, передбачених Договорами для забезпечення потреб Відповідача.

Відповідно до п. 4.6 Договору № 1, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем до 25 числа місяця, що передує розрахунковому у розмірі 100 % із розрахунку договірного обсягу постачання газу відповідно до додатку 2 до Договору.

Відповідно до п. 4.6 Договору № 2, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими платежами до 25 числа місяця, що передує розрахунковому у розмірі 100 % із розрахунку договірного обсягу постачання газу відповідно до додатку 2 до Договору.

Як стверджує позивач, свої договірні зобов'язання згідно договору № 1 та договору № 2 виконав, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу в грудні 2013 року, січні - лютому 2014 року.

Однак, як вбачається із позовних вимог, розрахунку боргу та матеріалів справи, станом на день винесення рішення заборгованість за спожитий газ за період грудень 2013 року, січень - лютого 2014 року не сплачена та підлягає до стягнення з Відповідача.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань нараховані позивачем інфляційні втрати в сумі 598,02 грн. та 3 % річних в сумі 92,28 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2.2 Договорів передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договорів, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладене, нарахована позивачем пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення і яка нарахована в межах шестимісячного строку складає 467,38 грн. та підлягає до стягнення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доказів оплати боргу з пред'явленням платіжних доручень станом на день розгляду справи не подав, а відтак суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 ,4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82-85,121 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Натура» (79069, м. Львів, вул. Шевченка, 313, код ЄДРПОУ 32408757) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039) - 9 780,67 - основного боргу, 467,38 грн. - пені, 598,02 грн. - інфляційних втрат, 3 % річних - 92,28 грн. та 1 827,00 грн. - судового збору.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27.08.2014 року.

Суддя Березяк Н.Є.