Рішення

від 18.08.2014 по справі 914/2073/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2014 р. Справа № 914/2073/14

За позовом: Приватного підприємства фірми «Грин», м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Техбудкомплект», м. Львів

про стягнення 43 791 грн. 68 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Залицайло М.С.

Представники:

від позивача: Гордієнко О.Ю., представник (довіреність №18/02 від 10.06.2014 р.);

від відповідача: не з'явився

Приватне підприємство фірма «Грин», м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства «Техбудкомплект», м. Львів про стягнення 43 791 грн. 68 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 16.06.2014 р. призначив розгляд справи на 24.07.2014 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду. За клопотанням представника позивача строк вирішення спору було продовжено на 15 днів до 27.08.2014 р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем укладено договір, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар не виконав, на дату звернення до суду заборгованість становила 21 901 грн. 72 коп. Крім цього, у зв'язку з порушенням строків оплати вартості товару нараховано двадцять сім відсотків річних у сумі 18 061 грн. 18 коп., пеню у сумі 1 419 грн. 60 коп., інфляційні втрати в сумі 2 409 грн. 18 коп. Відтак, просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 43 791 грн. 68 коп. та судові витрати, в тому числі витрати на послуги адвоката в розмірі 3 000 грн. 00 коп.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 16.06.2014 р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

6 червня 2011 р. між Приватним підприємством фірмою «Грин» (продавець) та Приватним підприємством «Техбудкомплект» (покупець) було укладено договір №88.

За цим договором продавець (позивач) зобов'язується передати у власність товар, покупець (відповідач) приймає на себе зобов'язання прийняти товар та своєчасно здійснити оплату.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач передав у власність відповідачу згідно накладної №1402 від 16.06.2011 р. та довіреності на отримання ТМЦ (оригінали накладної та довіреності оглянуті в судовому засіданні, завірені копії долучені до матеріалів справи) товар на загальну суму 43 901 грн. 72 коп.

Згідно п. 4.2. договору покупець здійснює попередню оплату за товар в сумі, визначеній продавцем рахунку. Продавець має право відпустити товар без попередньої оплати, в такому випадку покупець зобов'язується здійснити оплату товару на протязі 5 днів з моменту передачі товару.

Відповідач оплатив вартість товару частково в сумі 22 000 грн. 00 коп., що підтверджується виписками з банківського рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 21 901 грн. 72 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Згідно п. 3.3. договору, якщо покупець порушив терміни оплати, визначені п. 4.2. даного договору покупець зобов'язується: сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми вартості товару, за який прострочено оплату за кожен день прострочення; сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення; сплатити 27% річних від простроченої суми (нарахованими на борг за весь час прострочення).

Нарахування та сплата пені за порушення термінів оплати здійснюється покупцем за весь період прострочки до моменту сплати суми боргу (п. 8.4. договору).

З врахуванням цих положень позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 1 419 грн. 60 коп., інфляційні втрати в сумі 2 409 грн. 18 коп., 27% річних в сумі 18 061 грн. 18 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 21 901 грн. 72 коп. основного боргу, 1 419 грн. 60 коп. пені, 2 409 грн. 18 коп. інфляційних втрат, 18 061 грн. 18 коп. 27% річних.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Позивачем на підтвердження його витрат на послуги адвоката надано копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №259, видане 10.03.1994 р., договору про правове обслуговування №06/14 від 01.06.2014 р., акту виконаних робіт №06/14-ц від 27.06.2014 р. та платіжне доручення №4945 від 10.06.2014 р. про здійснення оплати вартості послуг адвоката в розмірі 3 000 грн. 00 коп.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 612, 625, 626, 642, 692 ЦК України, ст.ст. 181, 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Техбудкомплект», м. Львів, вул. Я.Гашека, 17/52 (ідентифікаційний код 32800526) на користь Приватного підприємства фірми «Грин», м. Львів, вул. Навроцького, 4 (ідентифікаційний код 20838679) 21 901 грн. 72 коп. основного боргу, 1 419 грн. 60 коп. пені, 2 409 грн. 18 коп. інфляційних втрат, 18 061 грн. 18 коп. 27% річних, 1 827 грн. 00 коп. судового збору, 3 000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 18.08.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 26.08.2014 р.

Суддя Мазовіта А.Б.