Рішення

від 27.08.2014 по справі 916/2668/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2014 р.Справа № 916/2668/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря судового засідання Галюк Т.В.

Представники:

від позивача: Берчатова Л.В. згідно довіреності від 23.07.2014р. за № 2551-К-О;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПРИВАТБАНК" (м. Дніпропетровськ);

до відповідача: Споживчого товариства "Міжнародне споживче товариство соціальних програм "Новий Світ - Україна" (м. Одеса);

про стягнення 12669,12грн.

07.07.2014р. Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „ПРИВАТБАНК" (позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Споживчого товариства "Міжнародне споживче товариство соціальних програм "Новий Світ-Україна" (надалі відповідач) про стягнення 12669,12грн, з яких: 4462,54грн. - заборгованість за кредитом, 4718,39грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 2403,87грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 1084,32грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом та судові витрати.

Ухвалою суду від 08 липня 2014р. порушено провадження у справі № 916/2668/14 за зазначеним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений вчасно і належним чином за місцем реєстрації.

Отже, відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Така правова позиція Вищого господарського суду України, викладена у п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10.12.09.

Таким чином, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.05.2011р. Споживче товариство "Міжнародне споживче товариство соціальних програм "Новий Світ-Україна" звернулося до ПАТ КБ „Приватбанк" із заявою про відкриття поточного рахунка, в якій зазначило, що погоджується на те, що порядок встановлення, зміну ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті www/privatbank.ua, які разом із цією заявою складають договір банківського обслуговування.

Згідно заяви відповідача останньому було відкрито позивачем поточний рахунок №26006060749284.

Отже, згідно заяви від 19.05.2011р. відповідач погодився на надання йому позивачем кредитного ліміту на поточний рахунок №26006060749284 та приєднався до „Умов та правил надання банківських послуг", що регламентують взаємовідносини сторін за таким видом кредитування.

Відповідно до зазначеного вище договору відповідачу надавався кредитний ліміт (грошові кошти) на загальну суму 10000,00грн. у порядку та умовах, зазначених у даному договорі.

Відповідно до п.п. 3.18.4.1., 3.18.4.1.1., 3.18.4.1.2. „Умов та правил надання банківських послуг" за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процента ставка). За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню.

За умовами п.п.3.18.4.1.3., 3.18.4.1.4. „Умов та правил надання банківських послуг" у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Відповідно до п.3.18.2.3.4. „Умов та правил надання банківських послуг" при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань по кредиту в повному обсязі шляхом направлення повідомлення. При цьому, згідно ст.ст.212, 611, 651 ЦК України, по зобов'язанням, строки виконання яких не настали, строки вважаються такими, що настали у вказану в повідомленні дату. В цю дату клієнт зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання.

Згідно п.п.3.18.5.1., 3.18.5.4. „Умов та правил надання банківських послуг" при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у відсотках річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Відповідачем по справі до суду не надано доказів належного виконання умов кредитного договору від 18.03.2013р.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст. 629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Ч. 2 цієї статті передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Вимогами ч.1 ст. 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

В силу вимог ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 травня 2011р. між ПАТ КБ „Приватбанк" (банк) та Споживчим товариством "Споживче товариство соціальних програм "Новий Світ-Україна" (позичальник) був укладений кредитний договір, згідно якого банк зобов'язався надавати позичальнику кредитний ліміт (грошові кошти), а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитний ліміт в сумі, що дорівнює 10000,00грн.

Позивач виконав у повному обсязі свої зобов'язання за договором щодо надання відповідачу кредитного ліміту в розмірі 10000,00грн., що підтверджується випискою про операції банку по рахунку №26006060749284 та довідкою банку від 26.06.14.

Проте, відповідач неналежно виконував умови договору, тому що не повертав вчасно кредитні кошти та не сплачував відсотки за користування коштами в повному обсязі.

10.06.2014р. позивач надіслав відповідачу претензію від 03.06.14. про сплату заборгованості за кредитним договором в сумі 12667,42грн., про що свідчить поштовий чек та реєстр заказних листів.

Але відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення.

Таким чином, позивач вправі вимагати стягнення кредитних коштів, наданих відповідачу на підставі кредитного договору.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, суд приходить до висновку, що позов у частині стягнення 4462,54грн. - заборгованість за кредитом, 4718,39грн. - заборгованість по процентах за користуванням кредитом є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 2403,87грн. та заборгованість по комісії за користуванням кредитом в сумі 1084,32грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

За приписами ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 2403,87грн. та заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 1084,32грн., суд приходить до висновку, що їх нарахування відповідає вимогам чинного законодавства, тому теж задовольняє позов в цій частині.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позовні вимоги не спростував, докази сплати заборгованості не надав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Споживчого товариства "Міжнародне споживче товариство соціальних програм "Новий Світ-Україна" (65000, Одеська обл., м. Одеса, Ринок "Новий" вул. Торгова, буд. 26, приміщення 48, код ЄДРПОУ 37672773) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 та 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570):

- 4462,54грн. - заборгованості по кредиту;

- 4718,39грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом;

- 2403,87грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

- 1084,32 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 1827,00 грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 28 серпня 2014р.

Суддя Брагіна Я.В.