Рішення

від 29.08.2014 по справі 914/2228/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2014 р. Справа № 914/2228/14

За позовом : Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів

До відповідача : Приватного акціонерного товариства «Львівська перо-пухова фабрика», м.Львів

Про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 7546,11 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Луцик С.В. - представник

від відповідача: не з'явився

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Публічним акціонерним товариством «Львівобленерго» до Приватного акціонерного товариства «Львівська перо-пухова фабрика» про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 7 546,11 грн.

Ухвалою суду від 26.06.2014 р. порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 18.08.2014 р.

Судовий розгляд справи відкладався з підстав зазначених в попередніх ухвалах господарського суду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 26.08.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

05.04.2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго» (надалі Постачальник) та Акціонерним товариством закритого типу «Львівська перо-пухова фабрика» (надалі Споживач) (перейменоване у Приватне акціонерне товариство «Львівська перо - пухова фабрика») було укладено договір про постачання електричної енергії № 60722, у відповідності до умов якого постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю зазначеною в Додатку № 9 до Договору, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

В пункті 2.1. вказаного договору зазначено, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Пунктом 2.3.3 Договору передбачено, що Споживач зобов'язаний оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків № 2 «Порядок розрахунків та № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Як стверджує позивач, заборгованість за спожиту електричну енергію в період лютий - березень 2014 року станом на день подання позову складала 7 061,62 грн. Крім цього, виникла заборгованість за реактивну енергію на суму 158,60 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 233,03 грн. та три відсотки річних в сумі 17,41 грн. Крім цього, відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. 549 ЦК України, п.4.2.1 Договору позивачем нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, що становить 75,45 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору № 60722 позивач постачав відповідачу електроенергію в обсязі передбаченому Договором в передбачених договором обсягах, за які відповідач зобов'язувався оплатити.

Відповідно до Пунктом 2.3.3 Договору передбачено, що Споживач зобов'язаний оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків № 2 «Порядок розрахунків та № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Пунктом 2 Додатку 2 до Договору № 60722 передбачено, що розрахунковим періодом вважається період з 29 числа попереднього місяця до 28 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний розрахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії.

Однак, як вбачається із позовних вимог, розрахунку боргу та матеріалів справи, станом на день винесення рішення заборгованість за спожиту електроенергію за період лютий - березень 2014 року складає 7 061,62 грн. та за реактивну енергію на суму 158,60 грн., яка підлягає до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Львівська перо-пухова фабрика», як споживача по договору № 60722 від 05.04.2006 року.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань нараховані позивачем 233,03 грн. додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції та 3 % річних з простроченої суми - 17,41 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладене, нарахована позивачем пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення і яка нарахована в межах шестимісячного строку складає 75,45 грн. та підлягає до стягнення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доказів оплати боргу з пред'явленням платіжних доручень станом на день розгляду справи не подав, а відтак суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 ,4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82-85,121 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Львівська перо-пухова фабрика» (79019, м. Львів, вул. Городницька, 49, код ЄДРПОУ 00446351) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) - 7 061,62 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 158,60 грн. вартості реактивної електроенергії, 75,45 грн. пені, 233,03 грн. додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції, 3 % річних з простроченої суми - 17,41 грн. та 1 827,00 грн. - судового збору.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27.08.2014 року.

Суддя Березяк Н.Є.