Постанова

від 24.07.2014 по справі 806/3062/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2014 року Житомир справа № 806/3062/14

категорія 8.2.2

Житомирськогий окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Лавренчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області до Малого приватного підприємства "Полісський Ліс" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку,-

встановив:

Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Коростенсько ОДПІ) звернулась з позовом до Малого приватного підприємства "Полісський Ліс" (далі-Підприємство), в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку. В обґрунтуванні позову зазначає, що Коростенською ОДПІ здійснювались заходи щодо виявлення майна Підприємства, однак було отримано інформацію про відсутність рухомого та нерухомого майна боржника.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. На адресу суду повернувся конверт із вкладенням із відміткою відділення поштового зв'язку, що причиною повернення є "закінчення терміну зберігання".

У відповідності до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У відповідності до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що Мале приватне підприємство "Полісський Ліс" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності рішенням Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області та як платник податків знаходиться на обліку в Коростенській ОДПІ.

Підприємством самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 929,00грн, згідно поданої декларації № 9021792081 від 18.04.2014 року (а.с. 14-17) та з податку на прибуток підприємств у розмірі 5599,00 грн, що підтверджується декларацією № 9090815091 від 27.02.2014 року (а.с.10-13). Визначена сума податкового зобов'язання відповідачем була сплачена частково, у зв'язку з чим утворився податковий борг.

Станом на 20 червня 2014 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток в розмірі 4081,72 грн, в тому числі пеня 1,71 грн, та з податку на додану вартість в розмірі 898,03 грн (а.с. 24-26). Отже, загальна сума заборгованості становить 4979,75 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Коростенською ОДПІ було сформовано та направлено податкову вимогу № 232-25 від 18.03.2014 року, яку відповідач отримав 03.04.2014 року (а.с. 9).

Матеріалами справи підтверджується, що у Підприємства відсутнє майно, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, що виник у відповідача в результаті невиконання податкових зобов'язань.

Відсутність майна у Малого приватного підприємства "Полісський Ліс" підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: листом Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області № 03/2021 від 29.04.2014 року про відсутність у відповідача сільськогосподарської техніки (а.с. 18); відповідь Коростенського ЦНП № 1803 ДАІ МВС України в Житомирській області № 638 від 17.04.2014 року про відсутність у Підприємства зареєстрованих транспортних засобів (а.с. 20); листом Головного управління Держземагенства у Коростенському районі Житомирської області від 29.04.2014 року № 830 про відсутність земельної ділянки, яка б належала відповідачу на праві власності в межах міста Коростеня та Коростенського району (а.с. 23). Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, у відповідача відсутнє нерухоме майно (а.с. 21-22).

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами податкової служби визначені Податковим кодексом України.

Податковим кодексом України (далі - ПК України), а саме пп.14.1.39. п. 14.1 ст. 39 визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 ст. 14 ПК України зазначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до п. 94.1 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

За приписами ч. 94.4. ст. 94 ПК України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Водночас, необхідно зауважити, що ПК України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені ст. 94 ПК України.

Так, відповідно до п.п 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно, як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не є перешкодою для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду від 15.05.2014 року у справі № 800/15328/14.

Доказів погашення податкового боргу в добровільному порядку суду не надано.

Оскільки позивачем здійснювались всі необхідні заходи щодо виявлення майна боржника та отримано інформацію про його відсутність, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Куруючись ст. 152-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, а саме в Житомирському РУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 311744, номер рахунку 26007060758661, номер рахунку 26058060728305, що належать Малому приватному підприємству "Полісський Ліс" (код ЄДРПОУ 31650377).

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Лавренчук