Постанова

від 05.02.2014 по справі 826/19380/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Київ

05 лютого 2014 року 12:24 год. №826/19380/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Левченко І.В.,

представників: позивача - Бондаренка С.М., Величка Д.В., відповідача - Пироженка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКЛ ГОЛД" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2013 №0007642203, №0007632203,

в с т а н о в и в:

Позовні вимоги, з урахуванням уточненої позовної заяви, обґрунтовано відсутністю порушень, вказаних в акті перевірки, результати якої не підтверджені відповідними доказа-ми та не відповідають вимогам податкового законодавства щодо порядку формування подат-кового кредиту та від'ємного значення з ПДВ, а також наданим до перевірки документам, які підтверджують правильність формування позивачем податкового кредиту і від'ємного зна-чення з ПДВ по господарським операціям з ТОВ "Рафіас-М".

Під час розгляду справи представники позивача підтримали позов.

Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з підстав відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем і вказаним контрагентом, посилаючись на акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 15.03.2013 №211/3-22-30-34867282 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Рафіас-М".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 13.05.2013 №1545 та згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового креди-ту з ПДВ в результаті взаємовідносин з ТОВ "Рафіас-М" за період з 01.03.2012 по 31.03.2012, за результатами якої відповідачем складено акт від 15.05.2013 №463/22.3/36028460 і вине-сено позивачу податкові повідомлення-рішення:

- від 01.06.2013 №0007632203, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 38331 грн. (у т.ч.: 30665 грн. - основне зобов'язання, 7666 грн. - штраф);

- від 01.06.2013 №0007642203, яким зменшено від'ємне значення ПДВ на 29315 грн.

Рішеннями Головного управління Міндоходів у м. Києві від 21.08.2013 №3465/10/26-15-10-04-04 та Міністерства доходів і зборів України від 30.10.2013 №14312/6/33-33-10-01-15 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Спірне грошове нарахування здійснено за порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК і завищення податкового кредиту з ПДВ за березень 2012р. на 59980 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на 30665 грн. та завищення від'ємного значення ПДВ за березень 2012р. на 29315 грн.

Згідно з актом зміст порушення полягає у тому, що правочини між позивачем і ТОВ "Рафіас-М" не створюють реальних правових наслідків, тому формування податкового кре-диту з ПДВ є неправомірним.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкових повідомлень-рішень.

Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податково-го) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здій-нення операцій з придбання товарів та послуг (пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК).

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату това-рів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податко-вою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахо-ваних (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Ко-дексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткову-ваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч.2 ст.3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9) та які повинні містити обов'язкові реквізити первинних документів, визначені у ч.2 ст.9.

Згідно положень п. 200.1 ст. 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перераху-ванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При цьому при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ст. 200 ПК).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 ПК).

Отже, при визначенні суми від'ємного значення з ПДВ врахуванню підлягає задекла-рована за відповідний період позивачем сума податкового кредиту з ПДВ, який в свою чергу обумовлено придбанням платником товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених під-тверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових нак-ладних.

Як вірно встановлено перевіркою, позивачем відображено в податковому обліку з ПДВ результати фінансово-господарських відносин з ТОВ "Рафіас-М" і задекларовано за березень 2012р. у складі податкового кредиту з ПДВ 59980 грн. податку, нарахованого на підставі податкових накладних ТОВ "Рафіас-М", виписаних у зв'язку з поставкою позивачу товарів.

Так, перевіркою вірно встановлено, що між позивачем (Покупець) і ТОВ "Рафіас-М" (Продавець) укладено угоду на поставку від 04.01.2011 №15/11, згідно з якою останній зобо-в'язується поставити позивачу продукцію в кількості, асортименті та у строки, узгоджені сто-ронами та зазначені у накладних або специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору.

Перевіркою встановлено, що виконання угоди, зокрема, здійснення поставки листівок та флаєрів, підтверджується наданими позивачем до перевірки видатковими накладними, що детально відображені в акті перевірки (ст. 23 акта) та податковими накладними, копії яких наявні у справі, на загальну суму 359880 грн. (у т.ч. ПДВ - 59980 грн.), а саме:

- від 01.03.2012 №2 на суму 48000 грн. (у т.ч. ПДВ - 8000 грн.),

- від 06.03.2012 №4 на суму 54000 грн. (у т.ч. ПДВ - 9000 грн.),

- від 13.03.2012 №10 на суму 56400 грн. (у т.ч. ПДВ - 9400 грн.),

- від 21.03.2012 №16 на суму 58800 грн. (у т.ч. ПДВ - 9800 грн.),

- від 27.03.2012 №23 на суму 54000 грн. (у т.ч. ПДВ - 9000 грн.),

- від 28.03.2012 №33 на суму 48000 грн. (у т.ч. ПДВ - 8000 грн.),

- від 30.03.2012 №37 на суму 59880 грн. (у т.ч. ПДВ - 9980 грн.).

Як зазначено в акті перевірки і підтверджується наданими позивачем до суду платіж-ними дорученнями розрахунки з ТОВ "Рафіас-М" позивач провів у повному обсязі на загаль-ну у суму 359880 грн. (у т.ч. ПДВ - 59980 грн.).

Як пояснили представники позивача, придбаний у ТОВ "Рафіас-М" товар перевозився позивачем самостійно за допомогою автомобіля Mercedes-Benz Sprinter, реєстраційний но-мер АЕ 1146 СК, яким згідно наявної у справі копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу №АЕС238409 має право керувати гр. Бондаренко С.М. (директор ТОВ "СКЛ ГОЛД").

Перевіркою не встановлено відсутності документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників податкового кредиту з ПДВ по операціям з ТОВ "Рафіас-М", обов'язок ведення і зберігання яких покладено на позивача. Також перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства.

Водночас, як встановлено судом, господарський договір від 04.01.2011 №15/11 недійс-ним (фіктивним) в судовому порядку не визнавався, зміст визначених у ньому господарських зобов'язань не суперечить вимогам національного законодавства, а складені на його вико-нання фінансово-господарські документи містять необхідні дані, що підтверджують факти господарських операцій та відповідають вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 ПК.

Дійсність вказаних первинних документів підтверджується тим, що ТОВ "Рафіас-М" в установленому порядку було зареєстрованим платником ПДВ, тому зобов'язано було нарахо-вувати ПДВ та згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК вправі був виписувати податкові накладні, які згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК є підставою для формування податкового кредиту.

Як зазначено в уточненій позовній заяві, поставлені ТОВ "Рафіас-М" товари (листівки та флаєри) придбані позивачем з метою їх використання в межах його господарської діяль-ності, зокрема для рекламування власної продукції шляхом безпосередньої роздачі третім особам. При цьому, як пояснили представники позивача, за результатами проведеної реклам-ної акції дохід позивача за наступні податкові періоди збільшився, доказом чого є надані до суду податкові декларації позивача з податку на прибуток за 1 кв., півріччя та 3 кв. 2012р.

У ході розгляду справи відповідач не спростував належність і допустимість наданих позивачем доказів, тому в суду немає достатніх підстав для їх відхилення. Водночас запере-чення відповідача є необґрунтованими і не доводять фактів заниження позивачем податко-вих зобов'язань з ПДВ та завищення від'ємного значення ПДВ.

Так, акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 15.03.2013 №211/3-22-30-34867282 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Рафіас-М", в якому зазна-чено про нікчемність правочинів, є недопустимими доказом по справі в частині визначення органом ДПС правомірності правочинів і оцінки дійсності господарських зобов'язань ТОВ "Рафіас-М", адже за відсутності відповідних правових і фактичних підстав та без належного документального підтвердження органами ДПС зроблено суб'єктивні висновки щодо результатів господарської діяльності платника податків.

Крім цього, неможливість проведення зустрічної звірки платника податків не свідчить про відсутність фінансового-господарської діяльності такого платника, не спростовує право-вого значення складених в межах такої діяльності первинних документів, а тому не є зако-нною підставою для неврахування відповідачем наданих позивачем до перевірки первинних документів.

Судження представника відповідача про відсутність достатніх ресурсів для прова-дження ТОВ "Рафіас-М" господарської діяльності є необґрунтованим і не беруться судом до уваги, оскільки в даному випадку вони не підтвердженні належними доказами, а ґрун-туються виключно на припущеннях та суперечать наданим до перевірки і до суду первинним документам.

Інших аргументованих заперечень і доказів відсутності реальності господарських операцій та спростування доводів і доказів позивача відповідач не зазнав і не надав.

Таким чином, оцінюючи докази по справі, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які відповідно ст. 44, п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК є прямим і достатнім підтвердженням фактів здійснення господар-ських операцій з придбання товарів, а також правильності обчислення і повноти нарахування податкового кредиту з ПДВ і спростовують твердження відповідача про відсутність фактич-ного здійснення господарських операцій.

Відповідач не надав належної оцінки поданим до перевірки документам, натомість допустив відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних при-пущень перевіряючих, які належним чином встановлені і доведені не були, внаслідок чого висновки відповідача про заниження позивачем ПДВ є необ'єктивними, нормативно необ-ґрунтованими і документально не підтвердженими.

Отже, враховуючи встановлені обставини і наведені мотиви, суд вважає вірними і переконливими доводи позивача про відсутність зазначених в акті порушень і правомірність декларування позивачем спірних сум податкового кредиту і відємного значення з ПДВ за березень 2012р., оскільки такі доводи позивача відповідають приписам ЦК, ПК і в достатній мірі підтверджені наданими до суду доказами. Недостатність доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС покладає тягар доказування правомірності прийнятих рішень, тих обставин, які стали підставою для їх прийняття, та невірне застосування відповідачем норм податкового і цвільного законодавства, вказують на неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування і задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 122, 138, 158-163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СКЛ ГОЛД".

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пе-черському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 01.06.2013 №0007642203, №0007632203.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКЛ ГОЛД" судовий збір у сумі 172,06 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко