Постанова

від 20.08.2014 по справі 826/11176/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 серпня 2014 року 08:50 № 826/11176/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кобилянського К.М., суддів: Гарника К.Ю., Саніна Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транснафта» до Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транснафта» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства доходів та зборів України (далі - відповідач), в якій, з урахуванням змінених позовних вимог просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо неприйняття та не здійснення реєстрації податкової накладної №1 від 31.01.2014 позивача;

- податкову накладну від 31.01.2014 вважати прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних 10.02.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем належним чином складена та направлена в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку податкова накладна, в якій зазначена адреса продавця відповідає інформації наявній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Однак, відповідач в порушення вимог чинного законодавства не зареєстрував податкову накладну в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, зазначивши при цьому завідомо невірну інформацію про невідповідність адреси, вказаної у накладних, тій, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив. Посилався на те, що направлена позивачем податкова накладна складена з порушенням вимог законодавства в частині зазначення місцезнаходження юридичної особи-продавця. За таких обставин, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Між ТОВ «Транснафта» (Платник податків) та Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва (орган ДПС) укладено Договір про визнання електронних документів № 68 від 21.02.2011, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Позивач засобами телекомунікаційного зв'язку направив до податкового органу у електронному вигляді податкову накладну №1 від 31.01.2014.

Згідно отриманої позивачем у електронній формі квитанцій №1, вищезазначена податкова накладна не прийнята у зв'язку з помилкою: «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо неприйняття для реєстрації податкової накладної від 31.01.2014 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних оскаржив їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

У відповідності до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Як вбачається з податкової накладної від 31.01.2014 №1, копія якої наявна в матеріалах справи, сума податку на додану вартість у ній визначена у розмірі 310 082,33 грн., а тому дана податкова накладна підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація (пункт 7 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 9 Порядку № 1246 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи квитанції №1, податкова накладна була доставлена до Міністерства доходів і зборів України 10.02.2014 в 19:20:02. Підставою для відмови у прийнятті податкової накладної №1 від 31.01.2014 ТОВ «Транснафта», згідно вказаної квитанції є виявлення помилки: місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документах не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У відповідності до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (пункт 45.2 статті 45 Податкового кодексу України).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданого на запит від 22.07.2014 №19032618, станом на 10.02.2014, юридичною адресою позивача є: 04071, м. Київ, Подільський район, вул. Хорива, будинок 11 А.

Дослідивши наявну в матеріалах справи копію податкової накладної №1 від 31.01.2014, суд встановив, що у графі «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця» зазначено наступну адресу: вулиця Хорива, буд. 11 А, Подільський р-н, м. Київ, 04071, що відповідає інформації про місцезнаходження позивача, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів та обґрунтувань на підтвердження наявності підстав для відмови у прийнятті вищезазначеної податкової накладної, поданої позивачем, крім посилань на помилку - «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документах не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, дії відповідача щодо відмови у прийнятті податкової накладної від 31.01.2014 №1, виписаної позивачем є протиправними.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 № 1486/12/13-13 резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Транснафта» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо та не здійснення реєстрації податкової накладної №1 від 31.01.2014 товариства з обмеженою відповідальністю «Транснафта.

3. Вважати податкову накладну від 31.01.2014 №1 прийнятою та зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі податкових накладних 10.02.2014 в 19:20:02.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Транснафта» (код ЄДРПОУ 32594738) судові витрати в сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя К.М. Кобилянський

Судді К.Ю. Гарник

Б.В. Санін