ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
07 серпня 2014 року 09:19 год. № 826/11407/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.
за участю секретаря судового засідання Галак А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративне подання
заявникаДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Державного підприємства «Українська правова інформація» пропідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків встановив:
04 серпня 2014 року о 16 год. 35 хв. Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з поданням до Державного підприємства «Українська правова інформація», в якому просила підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Державного підприємства «Українська правова інформація» (код ЄДРПОУ 35811817), застосованого рішенням заступника керівника ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 04 серпня 2014 року.
Подання мотивоване тим, що Державне підприємство «Українська правова інформація» перебуває у ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на обліку як платник податків, і після отримання подання прокуратури м. Києва про усунення порушень вимог податкового законодавства та проведення позапланової документальної перевірки ДП «УкрПравІнформ» податковий орган надіслав до ДП «УкрПравІнформ» запити щодо надання пояснень та їх документального підтвердження з питань здійснення фінансово-господарської діяльності та її оподаткування. Проте, ДП «УкрПравІнформ» відмовило у задоволенні запитів контролюючого органу із посиланням на безпідставність їх направлення. За таких обставин, відповідно до положень пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 81 Податкового кодексу України ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві видано наказ від 30 липня 2014 року №2277 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «УкрПравІнформ» (код ЄДРПОУ 35811817) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин з ТОВ «ВКФ «Мілана» (код ЄДРПОУ 30523272), ПМП «Будтехнологія» (код ЄДРПОУ 30405073), ТОВ «РІП» (код ЄДРПОУ 32163147), ТОВ «ГМФ» (код ЄДРПОУ 34486030) та проведення фінансового-господарських операцій, звільнених від оподаткування за період з 01.01.2011 по 30.06.2014, та виписані направлення на проведення перевірки від 30 липня 2014 року №1621/26-55-22-08, №1622/26-55-22-08. З метою проведення перевірки перевіряючими особами здійснено вихід за місцезнаходженням підприємства відповідача, де в.о. генерального директора ОСОБА_1 були пред'явлені копія наказу, направлення на перевірку та службові посвідчення. Однак зазначеною особою, із посиланням на неналежне оформлення пред'явлених документів, перевіряючі не були допущені до перевірки; також зазначена особа відмовилась розписатися у направленнях на перевірку, у зв'язку з чим відповідно до вимог абз. 5 п. 81.1, п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України складено акти про відмову від підпису в направленнях на перевірку та не допуску перевіряючих до проведення перевірки. З урахуванням зазначеного, заступником керівника контролюючого органу на підставі звернення, керуючись пп. 94.2.3. п 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України та з урахуванням Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 №568 до Державного підприємства «Українська правова інформація» (код ЄДРПОУ 35811817) рішенням від 04 серпня 2014 року о 09.30 год. застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків. Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується зокрема, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (пп. 94.2.3 ст. 94 ПК України).
У відповідності до вимог п. 94.6, п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Тому заявник звернувся до суду із поданням відповідно до ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
У судовому засіданні представник заявника підтримав подання та просив його задовольнити
Представник відповідача, Державного підприємства «Українська правова інформація», заперечував проти задоволення подання. Обгрунтовуючи свої заперечення представник відповідача наголошував на тому, що основною підставою для не допуску посадових осіб контролюючого органу слугувало неналежне оформлення пред'явлених ними документів, про що відповідачем зазначено в акті відмови у допуску до проведення перевірки (або відмови у наданні документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки), складеному ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та акті про недопущення посадових (службових осіб) контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, складеному Державним підприємством «Українська правова інформація». Відповідач зазначив, що постановами Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної фіскальної служби» від 21.05.2014 №160, «Про Державну фіскальну службу України» від 21.05.2014 №236 утворено Державну фіскальну службу України, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує, зокрема, державну податкову політику. Державна фіскальна служба України (ДФС) є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства, про що зазначено у постанові Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236. Крім того, відповідно до п. 1 наказу Державної фіскальної служби України від 18 липня 2014 року №2 «Про початок діяльності Державної фіскальної служби України» розпочато виконання Державною фіскальною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236 «Про Державну фіскальну службу» функцій і повноважень Міністерства доходів і зборів України, що припиняються. У п. 2 наказу зазначено, що видання документів з питань реалізації функцій та повноважень Міндоходів здійснювати виключно за підписом посадових осіб у межах повноважень. Крім того, представник відповідача наголосив на відсутності у підприємства податкового боргу.
Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення подання, з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи для здійснення функцій, визначених законом наділені правом, зокрема, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності, у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову та статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платника податків та інших суб'єктів інформаційних відносин (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлені законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань та її документального підтвердження.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, Прокуратурою Печерського району було проведено перевірку додержання податкового законодавства, за результатами якої, в результаті співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено, що ДП «Українська правова інформація» в податковому кредиті існують відхилення із його контрагентами.
За наслідками проведеної перевірки до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві внесено подання №6037 вих-14 від 06 червня 2014 року про усунення порушень вимог податкового законодавства, в якому прокурор вимагав, зокрема усунути порушення вимог чинного податкового законодавства шляхом організації позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, зокрема з питань податкової звітності ПДВ, нульової ставки, упродовж 2011-2013 років в діяльності ДП «Українська правова інформація» (код ЄДРПОУ 35811817). Про результати розгляду подання та вжиті заходи реагування зобов'язано повідомити прокуратуру району у строк до 23 червня 2014 року.
На вжиття заходів реагування по поданню прокуратури, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 17 червня 2014 року направила на адресу ДП «Українська правова інформація» (код ЄДРПОУ 35811817) письмовий запит за №28135/10/26-55-22-08-10 про надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно фінансового-господарських операцій підприємства з контрагентами, зазначеними в запиті.
У відповідь на запит податкового органу ДП «Українська правова інформація» листом від 10 липня 2014 року №03/379 відмовила у задоволенні вимог ДПІ, посилаючись на не зазначення у запиті підстав для надіслання такого запиту та неналежне його оформлення, а саме без проставлення печатки.
04 липня 2014 року заявник вдруге звернувся до відповідача з аналогічним письмовим запитом №311185/10/26-55-22-08-10, однак відповідач листом від 22 липня 2014 року №03/396 знову відмовив у його задоволенні з тих же підстав.
Пунктом 73.3 ст. 73 Податкового кодексу встановлено, що письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленному законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
У відповідях на запити податкового органу відповідач стверджував, що у запитах не названо жодної з підстав для надіслання запиту, що містяться в ст. 73 Податкового кодексу України, а лише посилання на норми Податкового кодексу України.
За наслідками огляду та дослідження письмових запитів заявника від 17 червня 2014 року №28135/10/26-55-22-08-10 та від 04 липня 2014 року №311185/10/26-55-22-08-10, суд вважає таке твердження відповідача помилковим, оскільки контролюючий орган просив надати пояснення та їх документальне підтвердження стосовно здійснення фінансово-господарських операцій підприємства, у зв'язку з надходженням інформації, що свідчить про можливі випадки порушення платником податків податкового законодавства з метою визначення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до державного бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість.
Також відповідач, відмовляючи листами від 10 липня 2014 року №03/379 та від 22 липня 2014 року №03/396 у задоволенні запиту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вказував на те, що пп. 4.6.1 розділу 4 Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 року №1153, встановлено, що засвідчення документів здійснюється шляхом їх підписання, затвердження та проставлення печатки, в той час, як печатка ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на листах, що надійшли до ДП «Українська правова інформація» відсутня.
З цього приводу, суд зазначає, що вимоги до оформлення письмового запиту податкового органу врегульовані спеціальним законодавством.
Так, п. 73.3 Податкового кодексу України визначено, що запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 затверджено Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, згідно п. 10 якого письмовий запит має бути на бланку державної податкової інспекції та підписаним керівником (заступником керівника) контролюючого органу.
Будь-яких вимог з приводу проставлення печатки на такому письмовому запиті ні Податковий кодекс України, ні наведений вище Порядок - не містять, а тому думка відповідача щодо необхідності скріплення підпису керівника (заступника керівника) контролюючого органу на запиті печаткою є хибною.
Окрім викладеного, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що в нормі Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, на яку посилається відповідач, йдеться про порядок засвідчення документа.
Засвідчення документа здійснюється у встановленому законом порядку з метою підвищення юридичної сили на документах, які потребують особливого засвідчення їх дійсності і складається з підписування відповідною особою, проставленням печатки та затвердженням. Зокрема, підпис - це рукописне або стилізоване графічне ім'я або інший графічний знак під документом, що ідентифікує підписувала і означає його згоду з текстом документа.
За наведених обставин невиконання вимог письмового запиту контролюючого органу є безпідставним.
Відповідно до пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України ненадання пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу є підставою для проведення документальної позапланової перевірки платника податків.
На виконання зазначених положень та керуючись п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві видано наказ від 30 липня 2014 року №2277 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Українська правова інформація» (код ЄДРПОУ 35811817) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин з ТОВ «ВКФ «Мілана» (код ЄДРПОРУ 30523272), ПМП «Будтехнологія» (код ЄДРПОУ 30405073), ТОВ «РІП» (код ЄДРПОУ 32163147), ТОВ «ГМФ» (код ЄДРПОУ 34486030) та проведення фінансово-господарських операцій, звільнених від оподаткування за період з 01.01.2011 по 30.06.2014, та виписані направлення на проведення перевірки від 30 липня 2014 року №1621/26-55-22-08 та №1622/26-55-22-08.
Судом встановлено, що з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Українська правова інформація» (код ЄДРПОУ 35811817) перевіряючі особи здійснили вихід за місцезнаходженням підприємства, пред'явивши в.о. генерального директора підприємства ОСОБА_1 копію наказу на проведення перевірки платника з підстав, зазначених у ньому, а також направлення на проведення перевірки та службові посвідчення, що не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні.
Проте, посадовою особою підприємства службові особи контролюючого органу не були допущені до проведення перевірки з посиланням на непред'явлення належним чином оформлених документів. Також посадова особа підприємства відмовилась розписатися у направленнях на перевірку та не надала документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків у відповідних податкових періодах, у зв'язку з чим відповідно до вимог абз. 5 п.81.1, п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України складено акти про відмову від підпису в направленнях на перевірку та недопуску перевіряючих до проведення перевірки.
Також акт про недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки складено і Державним підприємством «Українська правова інформація» (код ЄДРПОУ 35811817).
На підставі звернення начальника відділу спеціальних перевірок від 01 серпня 2014 року до заступника начальника ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про застосування адміністративного арешту майна платника податків, керуючись пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України та з урахуванням Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року, рішенням заступника начальника інспекції від 04 серпня 2014 року о 09.30 год. до Державного підприємства «Українська правова інформація» (код ЄДРПОУ 35811817) застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Перевіряючи обґрунтованість застосованого податковим органом умовного адміністративного арешту майна платника податків - Державного підприємства «Українська правова інформація» (код ЄДРПОУ 35811817), та задовольняючи подання заявника, суд виходив з такого.
Як наголосив представник відповідача у судовому засіданні, не допуск перевіряючих осіб на підставі пред'явлених ними документів мав місце в зв'язку з неналежним оформленням цих документів, яке полягало саме в тому, що документи оформлені не Державною фіскальною службою, яка створена постановами Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної фіскальної служби» від 21.05.2014 №160, «Про Державну фіскальну службу України» від 21.05.2014 №236, а органом, назва якого відмінна від найменування органів Державної фіскальної служби, до компетенції якої віднесено проведення таких перевірок. У службових посвідченнях, виписаних на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не зазначено, що вони працюють чи мають відношення до органів Державної фіскальної служби. До того ж, посвідчення на ім'я ОСОБА_2 виписане Державною податковою адміністрацією у Печерському районі м. Києва.
Дійсно, постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №160 утворено Державну фіскальну службу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236 затверджено Положення про Державну фіскальну службу України, в п. 15 якого зазначено, що Державна фіскальна служба є юридичною особо, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства; а наказом Державної фіскальної служби України від 18 липня 2014 року №2 розпочато виконання Державною фіскальною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236 «Про Державну фіскальну службу України» функцій і повноважень Міністерства доходів і зборів України, що припиняється.
Однак, слід звернути увагу, що Державна податкова інспекція у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, Міністерство доходів і зборів України, Державна фіскальна служба України, що створена шляхом реорганізації Міністерства доходів і зборів України - є юридичними особами публічного права.
Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку .
Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (частина друга статті 81 ЦК України).
Згідно ч. 4 ст. 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру (ст. 89 ЦК України).
Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 4 ст. 91 ЦК України).
У відповідності з ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Порядок припинення юридичної особи шляхом перетворення врегульовано ст. ст. 107,108 Цивільного кодексу України.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Статтею 4 Закону встановлено, що державна реєстрація юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Частиною першою ст. 18 Закону встановлено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (код 38748591) вбачається, що станом на 06 серпня 2014 року відомості про перебування даної юридичної особи в стані припинення, чи то записи про державну реєстрацію припинення цієї юридичної особи - відсутні.
Зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Міністерства доходів і зборів України (код 38516786) станом на 06 серпня 2014 року вбачається, що 29 липня 2014 року внесено запис про перебування юридичної особи в стані припинення за рішенням засновників. Відомості щодо внесення запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи - відсутні.
В той же час, у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Державної фіскальної служби України станом на 06 серпня 2014 року зазначено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів не знайдено.
Наведені вище акти Кабінету Міністрів України, якими створено юридичну особу - Державну фіскальну службу України та реорганізовано Міністерство доходів і зборів України є рішеннями засновників про створення та припинення відповідних юридичних осіб. Для початку ж функціонування (припинення) цих юридичних осіб - необхідно вчинення певних реєстраційних дій.
Таким чином, заявник (ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) як контролюючий орган, мав всі правові повноваження направляти запити до відповідача, видавати накази на проведення перевірки та направлення та проводити контролюючі заходи.
Статтею 81 Податкового кодексу України визначені умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.
Так, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом та за умови пред'явлення на проведення такої перевірки наказу та службових посвідчень посадових осіб контролюючого органу, які зазначені в направленні на проведення такої перевірки.
Вимоги щодо оформлення направлення на проведення перевірки платника податків визначено п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України. При цьому, непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки, а відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Як було зауважено вище, контролюючий орган, здійснивши вихід за адресою відповідача з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки, надав всі документи, визначені нормами ст. 81 Податкового кодексу України, що не заперечувалося відповідачем.
З дослідження направлень на перевірку від 30 липня 2014 року №1621/26-55-22-08 та №1622/26-55-22-08 вбачається, що їх оформлення відповідає вимогам п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України.
Стосовно зауваження представника відповідача з приводу службового посвідчення на ім'я ОСОБА_2, виданого Державною податковою адміністрацією у Печерському районі м. Києва, в зв'язку з чим представник відповідача ставить під сумнів приналежність цієї службової особи до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, - то слід зазначити, що покладення обов'язку провести документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Українська правова інформація» (код ЄДРПОУ 35811817) на головного державного ревізора-інспектора ОСОБА_2, як службову особу відповідного контролюючого органу визначено у направленні на перевірку від 30 липня 2014 року №1621/26-55-22-08. Крім того, норми ст. 81 Податкового кодексу України містять вимоги лише щодо оформлення направлення на перевірку; службове посвідчення особа контролюючого органу має лише пред'явити.
За наведених обставин, суд вважає, що у відповідача відсутні були підстави для недопущення службових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Статтею 16 Податкового кодексу України визначено обов'язки платника податків, до яких, зокрема належать не перешкоджання законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконування законної вимоги такої посадової особи; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допуск посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Згідно з пп. 94.2.3 п. 94.2 ст.94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується зокрема, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Відповідно до п. 94.5 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути повним або умовним.
Зокрема, умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном.
У відповідності до вимог п. 94.6, п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у п. 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Окремо слід звернути увагу, що відсутність податкового боргу не є підставою для не допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки і, відповідно, не може слугувати підставою, що унеможливлює застосування арешту майна платника податків.
За викладених вище обставин, рішення заступника керівника ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, прийняте 04 серпня 2014 року о 09 год. 30 хв. про застосування до Державного підприємства «Українська правова інформація» (код ЄДРПОУ 35811817) умовного адміністративного арешту майна платника податків є обґрунтованим.
Частиною восьмою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.
Судові витрати, які підлягають стягненню у відповідності зі статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 69-71, 94, 158-163, 167, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
Подання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.
Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Державного підприємства «Українська правова інформація» (код ЄДРПОУ 35811817), застосованого рішенням заступника керівника Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 04 серпня 2014 року о 09 год. 30 хв.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2014 |
Оприлюднено | 02.09.2014 |
Номер документу | 40288207 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Шейко Т.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні