Рішення

від 27.08.2014 по справі 916/2388/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2014 р.Справа № 916/2388/14

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Ніколаєві П.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: Бондаренко Н.В. за довіреністю № 01/11-727 від 18.12.2013р.;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІАКОМ";

про стягнення 15034,37 грн.,-

в с т а н о в и в :

Комунальне підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (далі - позивач, теплопостачальна організація) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІАКОМ" (далі - відповідач) про стягнення 15034,37 грн., а саме боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 13 751,02 грн., пені у розмірі 604, 23 грн., 3% річних у сумі 113,03 грн., інфляційних в сумі 566,09 грн., посилаючись на наступне.

Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" створено на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 р. за № 101 -V, шляхом злиття КП "Одесатеплоенерго" та КП "Одестеплокомуненерго".

Згідно п. 2.1.1. Статуту підприємства, метою його створення є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією.

Взаємовідносини між постачальниками та споживачами теплової енергії регулюються ст.ст. 275-277 ГК України, "Правилами користування тепловою енергією", затвердженими Постановою КМУ № 1198 від 03.10.07 p., Законом України „ Про житлово-комунальні послуги" № 1875 - IV від 24.06.04 p., Законом України „Про теплопостачання" від 02.06.05 р.

Між позивачем і відповідачем у справі був укладений договір № 4197 від 01.04.2010р. на постачання теплової енергії на об'єкт споживача, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Тополева, 22, кв.1.

Статтею 277 ГК України визначено, що абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 23 "Правил користування тепловою енергією", затверджених Постановою КМ України від 03.10.2007р. № 1198 та п. 5.1 Договору, облік споживання теплової енергії визначається за показниками приладу обліку, встановленого в тепловому пункті житлового будинку ОСББ «Тополь».

Згідно п. п. 6.2, 6.3, 6.4, Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

Згідно п. 3.2.2. Договору, споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок сплати теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені договором.

На виконання договірних зобов'язань, підприємство відпускало теплову енергію споживачу, проте, в порушення своїх обов'язків, визначених у п. 3.2.2., 6.2, 6.3., 6.4., 6.6 Договору, відповідач за спожиту теплову енергію не сплачував в повному обсязі, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість за період з 01.11.2013р. по 01.05.2014р., яка складає 13751,02 гри.

Відповідно до п. 40 "Правил користування тепловою енергією", затверджених Постановою KM України № 1198 від 03.10.2007р., споживач зобов'язаний дотримуватись вимог договору, а саме, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Підприємство свої зобов'язання виконало у повному обсязі, а споживач, в порушення своїх зобов'язань, несвоєчасно здійснював оплату за надані йому послуги та має заборгованість.

Пунктом 6.7 Договору передбачено, що в разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання Споживач зобов'язаний сплатити Теплопостачальній організації заборгованість з урахуванням норм ст. 625 ЦК України та крім цього йому нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у зв'язку з порушенням умов Договору та простроченням споживачем термінів оплати, згідно розрахунку позивача, відповідачу було нараховано пеню у розмірі 604,23 грн., 3% річних у сумі 113,03 грн. та інфляційних у розмірі 566,09 грн. (розрахунок у матеріалах справи).

Посилаючись на ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 193, 277 ГК України, п. 40 "Правил користування тепловою енергією", затверджених постановою КМ України №1198 від 03.10.2007р. позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вказані суми.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.08.2014р. продовжено строк розгляду спору по справі № 916/2388/14 на 15 днів.

В засідання суду (з трьох що відбулись) представник відповідача не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (поштові повідомлення з посиланням на закінчення строку зберігання).

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", -

3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Причини неявки до суду відповідач не повідомив, відзив на позов не надав. Тому, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, згідно приписів ст. 75 ГПК України.

Під час розгляду справи 27 серпня 2014р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить зменшити суму позовних вимог та стягнути з відповідача 11180,34 грн. основного боргу, пені в сумі 604,23 грн., 3% річних в сумі113,03 грн., інфляційних в сумі 566,09 грн. у зв'язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як випливає з матеріалів справи, приведені позивачем обставини справи цілком підтверджуються наданими ним доказами, а саме: Договором на постачання теплової енергії № 4197 від 01.04.2010р., Додатками до договору, розрахунками.

Проаналізувавши вказані докази, суд приймає їх до уваги як такі що доводять правомірність вимог позивача. Вказані докази сумніву у суду не викликають.

Посилання позивача на вищенаведені норми ЦК України, ГК України, ЗУ "Про теплопостачання", Правила користування тепловою енергією суд вважає правильним, оскільки саме цими нормами регулюються правовідносини по даному спору.

Таким чином, з боку відповідача було порушені як умови договору так і вимоги ст.ст. 525, 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору або закону та забороняють односторонню відмову від виконання зобов'язань.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок сум стягнення заборгованості суд приймає до уваги та вважає правильним.

Зворотнього Відповідач в порядку ст. 33 ГПК України не довів.

Підсумовуючи викладене, суд вважає вимоги позивача законними, обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами і тому підлягаючими задоволенню в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В и р і ш и в:

Позов Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІАКОМ" (65114, м. Одеса, вул. Тополина, буд. 22, кв. 1, код ЄДРПОУ 30646794) на користь комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м.Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102, р/р 26038300416451 в АТ «Державний ощадний банк України», філія Одеське ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 328845) заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 11180 (одинадцять тисяч сто вісімдесят) грн. 34 коп. за договором на постачання теплової енергії № 4197 від 01.04.2010р., пеню у сумі 604 (шістсот чотири) грн. 23 коп., 3% річних у сумі 113 (сто тринадцять) грн. 03 коп., інфляційні в сумі 566 (п'ятсот шістдесят шість) грн. 09 коп. та судовий збір у сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

Повний текст рішення складено та підписано 29.08.2014 р.

Суддя Никифорчук М.І.