Постанова

від 26.08.2014 по справі 38/309-09 (47/39-08)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 року Справа № 38/309-09 (47/39-08)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівЄвсікова О.О. Кролевець О.А. (доповідач у справі) Попікової О.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрична рушійна сила" на рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2009 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.09.2009 р. у справі № 38/309-09 (47/39-08) господарського суду Харківської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Електрична рушійна сила" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Харків-Москва" провизнання недійсним договору за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Харків-Москва" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Електрична рушійна сила" пророзірвання договору та стягнення неустойки за участю представників:

від ТОВ "Електрична рушійна сила": не з'явився

від ТОВ "Будівельна компанія Харків-Москва": не з'явився

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електрична рушійна сила" (надалі - "ТОВ "Електрична рушійна сила") звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Харків-Москва" (надалі - "ТОВ "Будівельна компанія Харків-Москва") про визнання недійсним договору підряду на проектування та будівництво багатофункціонального суспільно-торгівельного центру "Світ квітів" та житлового будинку з багатоповерховою автостоянкою по вул. Пушкінській, 2 в м. Харкові від 18.08.2007 р. (надалі - "Договір") з додатковими угодами № 1 від 18.08.2007 р. та № 2 від 14.11.2007 р., що є невід'ємними частинами вказаного договору. Позовні вимоги мотивовані тим, що при укладенні оскаржуваного договору сторонами не було досягнуто згоди щодо його істотної умови - предмету, а також тим, що оскаржуваний договір не відповідає нормам чинного законодавства .

В свою чергу, ТОВ "Будівельна компанія Харків-Москва" звернулось з зустрічним позовом до ТОВ "Електрична рушійна сила" про розірвання Договору та стягнення неустойки в сумі 82 732 650,00 грн. Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов'язання щодо виконання стадії проекту та робочої документації по проекту у строк до 18.05.2008 р. не виконав, що зумовлює застосування до спірних правовідносин ст. 651 ЦК України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.05.2009 р. (судді Жельне С.Ч., Тихий П.В., Мамалуй О.О.) в задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено частково, розірвано укладений між сторонами договір підряду на проектування та будівництво багатофункціонального суспільно-торгівельного центру "Світ квітів" та житлового будинку з багатоповерховою автостоянкою по вул. Пушкінській, 2 у м. Харкові від 18.08.2007 р., стягнуто з ТОВ "Електрична рушійна сила" на користь ТОВ "Будівельна компанія Харків-Москва" неустойку в сумі 52 492 440,00 грн. та судові витрати, в іншій частині в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В задоволенні первісного позову відмовлено з огляду на недоведення позивачем наявності передбачених ЦК України підстав для визнання оскаржуваного договору недійсним. Задовольняючи зустрічний позов, суд виходив з того, що невиконання ТОВ "Електрична рушійна сила" свого зобов'язання щодо виконання стадії проекту та робочої документації по проекту у встановлений строк є порушенням Договору, яке, згідно з ст. 651 ЦК України, є підставою для його розірвання. Задовольняючи частково зустрічні позовні вимоги про стягнення неустойки, суд виходив з того, що така вимога є обґрунтованою, проте ТОВ "Будівельна компанія Харків-Москва" при здійсненні розрахунку не враховано положення ч. 6 ст. 232 ГК України, при цьому судом здійснено перерахунок неустойки з урахуванням даної норми закону.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.09.2009 р. (судді Погребняк В.Я., Афанасьєв В.В., Шевель О.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ "Електрична рушійна сила" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2009 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.09.2009 р. як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю, а в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією не скористались.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 111 7 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.08.2007 р. між ТОВ "Будівельна компанія Харків-Москва" (генпідрядник) та ТОВ "Електрична рушійна сила" (підрядник) було укладено договір підряду на проектування та будівництво багатофункціонального суспільно-торгівельного центру "Світ квітів" та житлового будинку з багатоповерховою автостоянкою по вул. Пушкінській, 2 у м. Харкові, за умовами якого підрядник зобов'язався спроектувати та побудувати, ввести в експлуатацію у строк 26 місяців з моменту початку робіт та передати генеральному підряднику багатофункціональний суспільно-торгівельний центр "Світ квітів", житловий будинок та багатоповерхову автостоянку за адресою: вул. Пушкінська, 2 у м. Харкові, а також виконати інші роботи згідно проектно-кошторисної документації та цього договору. Проектно-кошторисна документація стадія "РД" узгоджується з генеральним підрядником та затверджується замовником. Генеральний підрядник зобов'язався надати підряднику будівельний майданчик, прийняти затверджену проектно-кошторисну документацію (поетапно), прийняти об'єкт та оплатити виконані роботи.

При укладенні Договору сторони дійшли згоди (п. 1.1.1), що початок строку по договору - 02.09.2007 р., дата закінчення договору - 02.11.2009 р. при виконанні сторонами п. 4.7.1, який визначає умови перерахування першого траншу авансу в сумі 500 000,00 дол. США протягом 15 днів з моменту підписання договору ( п. 4.7).

Відповідно до п. 3.1.1 Договору підрядник виконує проект у повному обсязі (стадія "П", стадія "РД"). Розробка стадії проект (П) провадиться підрядником паралельно з розробкою стадії робоча документація (РД). Для проектування об'єкту та виконання стадії проект та робоча документація по об'єкту генеральний підрядник передає підряднику коригування проекту багатофункціонального суспільно-торгівельного центру "Світ квітів" та житлового будинку з багатоповерховою автостоянкою по вул. Пушкінській, 2 у м. Харкові, узгодженого в УМА м. Харкова.

Підрядник, згідно з п. 3.2 Договору, зобов'язаний виконати стадію проект та робочу документацію по всьому об'єкту протягом 9 місяців з дня передачі майданчика. При цьому судами встановлено, що фактична передача відбулась 18.08.2007 р.

Також сторонами 18.08.2007 р. та 14.11.2007 р. було укладено додаткові угоди до Договору № 1 та № 2 відповідно.

Звертаючись з позовом про визнання Договору недійсним, ТОВ "Електрична рушійна сила" вказувало на те, що Договір не містить чітко визначеного та зрозумілого предмету. Також позивач вказував на невідповідність п. 14.3 та п. 14.4 Договору положенням ст. ст. 3, 15 ГПК України, оскільки даними пунктами безпідставно змінено підсудність та встановлено, що розгляд справ повинен здійснюватись російською мовою. Крім того, ТОВ "Електрична рушійна сила" зазначало, що Договір не відповідає ст. ст. 207, 208 ЦК України, оскільки додаткову угоду № 2 до Договору підписано від імені ТОВ "Будівельна компанія Харків-Москва" особою, статус та повноваження якої не відомі та не були підтверджені. Також ТОВ "Електрична рушійна сила" вказувало на те, що при підписанні Договору ТОВ "Будівельна компанія Харків-Москва" навмисно ввело його в оману щодо наявності у нього дозволу на виконання будівельних робіт.

Стаття 204 ЦК України встановлює, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В той же час, приписами статті 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Щодо посилань ТОВ "Електрична рушійна сила" на відсутність в Договорі чітко визначеного та зрозумілого предмету, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що вказані обставини не є підставою для визнання договору недійсним.

Також колегія суддів вважає, що господарськими судами вірно відхилено посилання ТОВ "Електрична рушійна сила" на невідповідність п. 14.3 та п. 14.4 Договору, якими змінено підсудність та передбачено розгляд справ російською мовою, нормам ст. ст. 3, 15 ГПК України, оскільки вказані пункти не є обов'язковими умовами, без яких спірний договір не був би укладений. В силу ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відхиляючи доводи ТОВ "Електрична рушійна сила" стосовно підписання додаткової угоди № 2 від 14.11.2007 р. до Договору неуповноваженою та невідомою особою, місцевим та апеляційним судами було вірно встановлено, що вказана додаткова угода від імені ТОВ "Будівельна компанія Харків-Москва" підписана Славуцькою А.І., яку з 01.11.2007 р. було призначено виконуючим обов'язки генерального директора ТОВ "Будівельна компанія Харків-Москва" з повноваженнями генерального директора згідно статуту на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ "Будівельна компанія Харків-Москва" від 01.11.2007 р. З огляду на дане, підстави для визнання недійсною додаткової угоди № 2 до Договору з мотивів її підписання неуповноваженою особою відсутні, про що вірно зазначено судами попередніх інстанцій.

Що стосується тверджень ТОВ "Електрична рушійна сила" про те, що при підписанні Договору ТОВ "Будівельна компанія Харків-Москва" навмисно ввело його в оману щодо наявності у нього дозволу на виконання будівельних робіт, а відтак, оспорюваний договір укладено під впливом помилки, колегія суддів відзначає наступне.

Статтею 229 ЦК України унормовано правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Колегія суддів зазначає, що під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину або такі якості його предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. При цьому істотною вважається така помилка, наслідки якої неможливо усунути або їх усунення вимагає значних витрат від особи, що помилилася, - з урахуванням її майнового становища, характеру діяльності тощо. Обставини, з приводу яких помилилася особа, мають бути наявними на час вчинення правочину.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину.

При цьому обов'язок доведення відповідних обставин покладається на позивача.

З огляду на встановлений судами факт відсутності у Договорі посилань на наявність у ТОВ "Будівельна компанія Харків-Москва" станом на дату укладення Договору дозволу на виконання робіт або зобов'язання надати ТОВ "Електрична рушійна сила" відповідний дозвіл, суди дійшли вірного висновку, що ТОВ "Електрична рушійна сила" не доведено, що оскаржуваний договір укладено під впливом помилки та шляхом введення його в оману.

Враховуючи викладене, а також наведені вище норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що місцевим та апеляційним господарськими судами вірно встановлено відсутність передбачених ст. 215 ЦК України підстав для визнання Договору недійсним.

Що стосується позовних вимог за зустрічним позовом, колегія суддів зазначає наступне.

Правочином, згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір, згідно з ст. 11 ЦК України, є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до приписів ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 610, 611 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Дані наслідки порушення зобов'язання передбачені також ч. 1 ст. 230 ГК України. Згідно норм зазначених статей у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Договір, відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Місцевим та апеляційним судами вірно встановлено як факт виконання ТОВ "Будівельна компанія Харків-Москва" своїх зобов'язань з передачі ТОВ "Електрична рушійна сила" будівельного майданчика за актом приймання передачі від 18.08.2007 р. та документації за актом від 28.08.2007 р., так і факт невиконання ТОВ "Електрична рушійна сила" своїх зобов'язань за Договором щодо виконання стадії проект та робоча документація до 18.05.2008 р.

Враховуючи дане, а також наведені вище норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог за зустрічним позовом про розірвання Договору.

Законодавцем у ст. 549 ЦК України визначено неустойку (штраф, пеню), як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судами встановлено, що в п. 13.3 Договору (з урахуванням додаткової угоди № 2) сторони передбачили відповідальність підрядника за порушення строків виконання окремих видів робіт у вигляді неустойки у розмірі 0,1% від ціни контракту за кожний день прострочення. Згідно з п. 2.1 Договору вартість об'єкту складає еквівалент 37 050 000,00 доларів США.

Колегія суддів вважає мотивованим висновок господарських судів попередніх інстанцій про застосування до спірних правовідносин норм ч. 6 ст. 232 ГК України, рівно як і про стягнення з ТОВ "Електрична рушійна сила" на користь ТОВ "Будівельна компанія Харків-Москва" неустойки в сумі 52 492 440,00 грн.

Твердження, викладені в касаційній скарзі, правомірності прийнятих у справі судових актів не спростовують.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст. ст. 43, 101, 103, 104 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрична рушійна сила" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2009 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.09.2009 р. у справі № 38/309-09 (47/39-08) залишити без змін.

Головуючий суддяО. Євсіков СуддіО. Кролевець О. Попікова