Рішення

від 20.08.2014 по справі 927/872/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

20 серпня 2014 року Справа № 927/872/14

Позивач: Приватне підприємство "Мельник і С",

вул. Енергетиків 8/2, м. Чернігів, 14014

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АМК", вул. 8-го Березня, 19, м. Мена, Менський район, Чернігівська область, 15600

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Департамент інвестиційного розвитку та капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації,

вул. Бєлінського, 11 , м. Чернігів, 14000

про стягнення 51049,92 грн.

Суддя А.М.Селівон

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Мельник В.П. - директор, паспорт НОМЕР_1 виданий Новозаводським ВМ УМВС України в Чернігівській області 26.03.02 р.

Від позивача: Мельник В.І. - представник, дов. № 2 від 11.06.2014 р.

Від позивача: Пилипенко А.М. - представник, дов. № 3 від 04.07.2014 р.

Від відповідача: не з'явився.

Від третьої особи : не з'явився.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Мельник і С" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АМК" про стягнення 84246,87 грн., а саме 51049,92 грн. основного боргу, 29654,37 грн. надлишково сплачених податків, 3542,58 грн. штрафних санкцій за несвоєчасно сплачені податки, а також 1827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору підряду № 147 від 22.10.12 р. в частині здійснення відповідачем на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2012 р. повної та своєчасної оплати виконаних за Договором будівельних робіт, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 51049,92 грн.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 13.06.14 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 927/872/14, розгляд справи призначено на 08.07.14 р..

Ухвалами суду від 08.07.14 р., 22.07.14 р. та 12.08.14 р. розгляд справи відкладався на 22.07.14 р., 12.08.14 р. та 20.08.14 р. відповідно.

Ухвалою суду від 22.07.14 р. за заявою позивача провадження у справі в частині стягнення з ТОВ "БК "АМК" надлишково сплачених податків в сумі 29654,37 грн. та штрафних санкцій в сумі 3542,58 грн. за несвоєчасно сплачені податки припинено згідно п.4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 12.08.14 р. за заявами позивача строк розгляду справи продовжувався на 15 днів та до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Департамент інвестиційного розвитку та капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (14000, м. Чернігів, вул. Бєлінського, 11, код 04014246).

В судові засідання 08.07.14 р., 22.07.14 р., 12.08.14 р. та 20.08.14 р. з'явились уповноважені представники позивача.

Уповноважений представник відповідача в судові засідання 08.07.14 р., 22.07.14 р., 12.08.14 р. та 20.08.14 р. та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання 20.08.14 р. не з'явились.

Про дату, час і місце проведення судових засідань 08.07.14 р., 22.07.14 р. та 20.08.14 р. відповідача повідомлено належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 1400603195770, 1400603136022, 1400603271612 відповідно

Копія ухвали суду від 22.07.14 р., яка направлялась відповідачу на вказану в позовній заяві адресу, а саме: вул. 8-го Березня, 19, м. Мена, Менський район, Чернігівська область, 15600, повернулась до суду 12.08.14 р. неврученою адресату у зв'язку із закінченням терміну зберігання рекомендованого поштового відправлення на підприємстві поштового зв'язку.

Про дату, час і місце проведення судового засідання 20.08.14 р. третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача повідомлено належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400603277041.

В поданих до початку судового засідання 08.07.14 р. через канцелярію суду представником позивача письмових поясненнях б/н від 04.06.14 р. позивач повідомив, що на прохання Замовника та на його завірення перерахувати кошти до кінця грудня 2012р. позивачем були підписані акти на приймання виконаних робіт та довідки на виконання робіт в повному обсязі.

Як зазначає позивач, на початку робіт в присутності обох сторін був складений і ухвалений договір, який був підписаний в односторонньому порядку позивачем. Відповідач, посилаючись на відсутність печатки на момент укладення договору, забрав два примірника договору, пообіцявши вислати поштою наш екземпляр у відповідному порядку. В подальшому на неодноразові прохання позивача повернути один примірник договору відповідач відповідав обіцянками. Примірники договору, як стверджує позивач, були надіслані відповідачу ще два рази електронною поштою з проханням підписати і повернути, але до цього часу відповіді ПП "Мельник і С" не отримано.

Також позивач зазначив, що інформування замовника про перебіг виконання робіт згідно п.п.5.2.2 Договору підряду №147 від 22.10.2012р. проводилось в усній формі постійно на протязі жовтня-грудня місяці 2012 р., по мірі відсутності на об'єкті будівельних матеріалів, які поставляв замовник. Відсутність будматеріалів вела за собою зупинку робіт, що і сталося у грудні місяці, в результаті чого позивач не закінчив роботи в зв'язку з непоставкою будматеріалів відповідачем.

Дефектні акти згідно п.4.4 Договору підряду №147 від 22.10.12р. сторонами не складались в зв'язку з відсутністю недоліків.

Крім того, в письмових поясненнях позивач вважає помилкою відповідача зазначення при заповненні актів форми КБ-2В та довідок форми КБ-3 номеру не існуючого договору №11-11-12/12 від 11.11.12 р.

До початку судового засідання 20.08.14 р. представником позивача через канцелярію суду подано клопотання б/н від 18.08.14 р. про долучення до матеріалів справи оригіналу фіскального чеку від 19.08.14 р. та опису вкладення в цінний лист від 19.08.14 р. на підтвердження надсилання копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів на адресу Департаменту інвестиційного розвитку та капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації. Клопотання судом задоволене, документи до матеріалів справи долучені.

Також до початку судового засідання 20.08.14 р. через канцелярію на виконання вимог ухвали суду від 12.08.14 р. суду третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача подане клопотання № 1-01/1224 від 19.08.14 р., яке разом з доданими до нього документами долучене судом до матеріалів справи.

В письмовому клопотанні третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача повідомляє, що 22.10.12 р. між ТОВ "Будівельна компанія "АМК", який є відповідачем у даній справі, та Управлінням капітального будівництва Чернігівської облдержадміністрації (код 04014246) було укладено Договір підряду № 147 Капітальний ремонт будівлі Орлівського навчально - виховного комплексу Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Після укладення даного договору Управління капітального будівництва Чернігівської облдержадміністрації розпорядженням Чернігівської ОДА № 303 від 02.06.14 р. перейменовано на Департамент інвестиційного розвитку та капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації.

Як вказує третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ТОВ «БК «АМК» за даним договором № 147 від 22.10.12 р. виконано будівельно - монтажні роботи на загальну суму 241071,60 грн.. Згідно доданої до клопотання довідки Департаменту ІР та КБ Чернігівської ОДА № 3-09/1223 від 19.08.14 р. виконані роботи профінансовані в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень № 1231 від 27.12.13 р. на суму 73418,60 грн. та № 1004 від 01.11.12 р. на суму 167653,00 грн. про перерахування на рахунок ТОВ «БК «АМК» грошових коштів із зазначенням призначення платежу «за в/р по КР буд. Орлів. НВК Н.Сіверський р-н, Д. № 147 від 22.10.12 р. акт № 1/147 від 17.12.12 р.» та «за в/р по КР буд. Орлів. НВК Н.Сіверський р-н, Д. № 147 від 22.10.12 р.» відповідно.

Посилаючись на ст. 838 Цивільного кодексу України Департамент ІР та КБ Чернігівської ОДА зазначає, що договором підряду № 147 від 22.10.12 р. не встановлювались будь - які особливі умови щодо взаємовідносин Департаменту із залученими з боку ТОВ «БК «АМК» субпідрядними організаціями.

Окрім того, в клопотанні Департамент ІР та КБ Чернігівської ОДА повідомляє про відсутність інших договорів, які б укладались Департаментом з іншими підрядними організаціями щодо проведення будівельних робіт на об'єкті «Капітальний ремонт будівлі Орлівського навчально - виховного комплексу Новгород-Сіверського району Чернігівської області», також повідомляє про відсутність у третьої особи інформації щодо укладення Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «АМК» субпідрядних договорів та відсутність доказів щодо визнання недійсним або розірвання Договору підряду № 147 від 22.10.12 р. Капітальний ремонт будівлі Орлівського навчально - виховного комплексу Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

Зважаючи на відсутність станом на час складання вказаного клопотання 19.08.14 р. копії позовної заяви з доданими до неї документами Департамент ІР та КБ Чернігівської ОДА просить прийняти рішення згідно вимога чинного законодавства та просить розглянути справу без участі представника Департаменту ІР та КБ Чернігівської ОДА.

В судовому засіданні 20.08.14 р. представником позивача подане письмове клопотання б/н від 20.08.14 р. про долучення документів до матеріалів справи. Клопотання судом задоволено, документи до матеріалів справи долучені.

Від відповідача заяв та клопотань процесуального характеру на час проведення судового засідання 20.08.14 р. до суду не надходило.

Про поважні причини неявки представника відповідача суд не повідомлено.

Документи, витребувані ухвалами господарського суду від 13.06.14 р., 08.07.14 р., 22.07.14 р. та 12.08.14 р. відповідачем суду не надані.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних в матеріалах справи, на час проведення судового засідання сторонами суду не надано.

Відповідно до 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18) якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно п. 3.9.2 Постанови № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, оскільки явка представника відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судові засідання обов'язковою не визнавалась, відповідач не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь в судових засіданнях, відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, беручи до уваги відсутність процесуальних заяв та клопотань відповідача на час розгляду справи, а також те, що представники позивача проти розгляду справи без участі представників відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не заперечували, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, здійснював розгляд справи за відсутності уповноважених представників відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, виключно за наявними у справі матеріалами.

При цьому, оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи учасникам судового процесу можливість реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, не знаходив підстав для відкладення розгляду справи.

Перед початком розгляду справи представників позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 60, 74 та ч. 5 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача в судових засіданнях повідомили суд, що права та обов'язки сторонам зрозумілі.

Відводу судді представниками позивача не заявлено.

Представники позивача в судовому засіданні 20.08.14 р. підтримали позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, з урахуванням заяви б/н від 18.07.14 р. про зміну предмету позову (відмову від частини позовних вимог).

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими сторонами доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як зазначено позивачем в позовній заяві та в доданому до неї примірнику договору, 22 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «АМК» (Замовник за Договором, відповідач у справі) та Приватним підприємством «Мельник і С» (Виконавець за Договором, позивача у справі) укладено договір підряду № 147 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується з матеріалів Замовника у передбачений договором строк виконати роботи з ремонту і герметизації даху на об'єкті Замовника за адресою: с. Орлівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області, будівля навчально - виховного комплексу (далі - роботи), а Замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх.

Згідно п.2.1 Договору загальна вартість (ціна) Договору складає 202843,20 грн.

Розділами 2-4 Договору визначені умови і терміни виконання робіт, порядок розрахунків, гарантія та якість виконаних робіт.

Відповідно до п.9.6 Договору цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами всіх своїх зобов'язань по цьому Договору.

Як встановлено судом за матеріалами справи, наданий позивачем примірник укладеного між сторонами Договору підряду № 147 від 22.10.12 р. містить тільки засвідчений печаткою підприємства підпис уповноваженого представника ПП «Мельник і С» - Виконавця, проте не містить підпису уповноваженого представника Замовника - ТОВ «БК «АМК».

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмовими доказами у відповідності до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України визнаються документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1 Закону України "Про інформацію" документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК).

При цьому, на час проведення судового засідання сторонами не наданий для огляду суду підписаний обома сторонами оригінал договору підряду № 147 від 22.10.12 р..

Таким чином, оскільки суд позбавлений можливості дослідити зміст, умови та факт укладення вищезазначеного Договору, а також дотримання сторонами його умов під час реалізації господарських відносин, посилання позивача як на підставу виникнення позовних вимог на укладений між сторонами Договір підряду № 147 від 22.10.12 р. судом до уваги не приймається.

Проте, суд зазначає, що частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При цьому, в силу ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Як визначено ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України, для правочинів (за змістом ч.2 ст.202 ЦК України, договір між двома особами є двостороннім правочином) між юридичними особами встановлена письмова форма.

Проте, згідно ст. 218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що ним на протязі жовтня - грудня 2013 р. виконані будівельні роботи по капітальному ремонту даху на будівлі Орлівського навчально - виховного комплексу Новгород-Сіверського району Чернігівської області на загальній площі 1175 кв.м на загальну суму 116049,92 грн., а саме на 897 кв.м даху на суму 91852,80 грн. та на 278 кв.м на суму 24197,12 грн..

Проте, на підтвердження вказаних фактів позивачем надані підписані сторонами та скріплені печатками підприємств Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за грудень 2012 року на загальну суму 202843,20 грн.: б/н від 21.12.12 р. на суму 54975,60 грн., № 2 від 24.12.12 р. на суму 50329,30 грн., б/н від 26.12.12 р. на суму 55318,80 грн., № 4 від 28.12.12 р. на суму 42219,60 грн. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за формою КБ-3 за грудень 2012 року: від 21.12.12 р. на суму 54975,60 грн., від 24.12.12 р. на суму 50329,20 грн., від 26.12.12 р. на суму 55318,80 грн., від 28.12.12 р. на суму 42219,60 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Зазначення при заповненні актів форми КБ-2В та довідок форми КБ-3 номеру не існуючого договору №11-11-12/12 від 11.11.12 р., за умови зазначення в якості найменування будівництва - капітального ремонту будівлі Орлівського навчально - виховного комплексу Новгород-Сіверського району Чернігівської області, позивач в письмових поясненнях вважає помилкою відповідача.

Заперечень щодо факту виконання робіт за вказаними Актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 р. відповідачем суду не надано.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи та представниками позивача в судовому засіданні підтверджуються обставини щодо виконання будівельних робіт та прийняття їх відповідачем, суд, виходячи із приписів ст. 202 Цивільного кодексу України, приходить до висновку, що сторонами вчинені дії, спрямовані на набуття цивільних прав та обов'язків.

Згідно п. 1 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.13 р. № 01-06/374/2013 підписання актів здачі - приймання виконаних робіт свідчить про укладення договору підряду у спрощений спосіб, і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майнового - господарських зобов'язань.

Таким чином, аналіз правовідносин, які виникли між сторонами з приводу виконання вказаних будівельних робіт свідчить, що між сторонами фактично був укладений договір будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 33 Господарського кодексу України та § 1, 3 глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 875 Цивільного кодексу України (ст. 318 Господарського кодексу України) за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст. 319 Господарського кодексу України договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним підрядником або з двома і більше підрядниками.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Так, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається з тексту позовної заяви, предметом спору у даній справі є виконання відповідачем зобов'язань з оплати виконаних робіт згідно актів, доданих до матеріалів справи.

Згідно ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В силу ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Суд зазначає, що обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Як вбачається із наданих позивачем актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за грудень 2012 р., а також підтверджено представниками позивача в судових засіданнях, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання робіт за вищевказаними актами відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем виконано прийняті на себе зобов'язання по виконанню робіт в обсягах, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2012 р., а відповідачем, у свою чергу, прийнято виконання цих робіт за вказаними в актах обсягами без будь - яких зауважень.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника - податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону Україна., оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до вищезазначених приписів законодавства та вимог п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно якої податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), на суму виконаних робіт позивачем були складені відповідні податкові накладні № 44 від 21.12.12 р. на суму 54975,60 грн., № 45 від 24.12.12 р. на суму 50329,20 грн., № 46 від 26.12.12 р. на суму 55318,80 грн. та № 47 від 28.12.12 р. на суму 42219,60 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Отже, відповідно до вимог закону, позивач зобов'язаний виконати належним чином роботи та здати їх відповідачу, після чого він отримує право вимоги від останнього відповідної оплати виконаних робіт в строки, встановлені законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Суд зазначає, що грошові зобов'язання, як і будь-які інші цивільно-правові або господарські зобов'язання, можуть виникати з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України і статтею 174 ГК України. При цьому у господарських відносинах грошові зобов'язання найчастіше виникають з господарських договорів та інших угод, передбачених законом, або з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України). Однак, оскільки господарський договір (угода) є не єдиною підставою виникнення відповідного зобов'язання, то сама лише відсутність між сторонами спірних правовідносин такого договору (угоди) чи неможливість встановлення судом факту укладення такого договору між сторонами не перешкоджає застосуванню правових норм щодо виникнення зобов'язання та відповідальності за його невиконання.

Отже, оскільки судом не приймається до уваги в якості підстави виникнення зобов'язань Договір підряду № 147 від 22.10.12 р., суд доходить висновку, що між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору будівельного підряду, за яким сторони не визначили строк здійснення відповідачем оплати за виконані роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначено в п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.13 р. днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

За таких обставин судом встановлено, що відповідач виконав взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт згідно вищезазначених актів частково, перерахувавши позивачеві тільки 65000,00 грн., а саме 06.03.13 р. 30000,00 грн. та 19.04.13 р. 35000,00 грн. із зазначенням призначення платежу «часткова оплата за виконані будівельні роботи згідно дог. № 147 від 22.10.12 р.», що підтверджується копіями відповідних виписок банку.

При цьому зазначені суми зараховані позивачем в рахунок оплати прийнятих згідно вищезазначених підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 р..

Згідно підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2012 р. виконано та прийнято робіт на 202843,20 грн., отже з урахуванням здійснених відповідачем часткових сплат залишок неоплачених робіт має бути 137843,20 грн.

Проте, зважаючи на те, що в позовній заяві б/н від 11.06.14 р. позивачем заявлено до стягнення з ТОВ „БК „АМК" 51049,92 грн. боргу, суд здійснює розгляд справи в межах розміру заявлених позовних вимог за вказаною сумою.

Тобто, враховуючи підписані сторонами акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 р. на суму 20843,20 грн., заявлений позивачем до стягнення залишок вартості неоплачених будівельних робіт складає 51049,92 грн..

27.05.13 р. ПП «Мельник і С» було направлено на адресу відповідача претензію № 23/05 від 27.05.13 р. з вимогою перерахувати кошти в сумі 137843,20 грн. на розрахунковий рахунок позивача. На підтвердження вказаного факту позивачем до позовної заяви додано копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та конверту із довідкою підприємства поштового зв'язку про повернення вказаного поштового відправлення неврученим адресату за закінченням зберігання від 28.05.13 р., які знаходяться в матеріалах справи.

Повторне надсилання зазначеної претензії на адресу відповідача підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 25.06.13 р. та конверту із довідкою підприємства поштового зв'язку про повернення вказаного поштового відправлення неврученим адресату за закінченням зберігання від 26.07.13 р.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, є зобов'язанням.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, як вбачається із матеріалів справи, зазначено позивачем в позовній заяві, підтверджено представниками позивача в судовому засіданні та відповідачем не спростовано, свої зобов'язання щодо сплати позивачу грошових коштів за роботи, вказані в підписаних актах приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 р., в сумі 51049,92 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, відповідач не виконав, в результаті чого у відповідача станом на час звернення до суду утворилась заборгованість перед позивачем у заявленому вище розмірі, яку позивач просив стягнути в позовній заяві.

У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу. При цьому відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності боргу, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Враховуючи вищевикладене, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати за актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 р. у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості в обсязі, заявленому позивачем, відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимога позивача в межах заявленої суми в розмірі 51049,92 грн. згідно актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 р. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 180, 181, 202, 525, 526, 530, 626, 628, 629, 837, 843, 846, 852 - 854, 875, 879, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 318, 319, 321 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АМК" (вул. 8-го Березня, 19, м. Мена, Менський район, Чернігівська область, 15600, р/р 26005362513400 в АТ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351005, код 36274217) на користь Приватного підприємства "Мельник і С" (вул. Енергетиків 8/2, м. Чернігів, 14014, р/р 26001324164200 в АТ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351005, код 14240185) 51049,92 грн. боргу та 1827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний 26 серпня 2014 року.

Суддя А.М.Селівон

.