Рішення

від 21.08.2014 по справі 910/12302/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12302/14 21.08.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ МЕДІА ГРУП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-Тур"

про стягнення 365 333,43 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Яременко Л.С.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ МЕДІА ГРУП" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-Тур" (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 333 273,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 32 060,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати винагороди згідно ліцензійного договору №15/13IPMG/ПВ від 31.05.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.07.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання ними вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, проте був повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 21.08.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.05.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ МЕДІА ГРУП" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-Тур" укладено ліцензійний договір №15/13IPMG/ПВ, умовами якого передбачено, що позивач надає відповідачу невиключні права на розповсюдження та поширення телерадіопрограм, вказаних в додатку №3 до договору, за допомогою DTH технології виключно на платній основі на території, способом, в межах, строком, як встановлено цим договором, а відповідач зобов'язується в розмірі, в порядку та в строки, визначені у ст. 8 цього договору, сплатити позивачу винагороду за надання невиключних прав.

Згідно п. 8.2. договору, розмір щомісячної винагороди (роялті) визначається додатком №1 до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 8.3. договору, винагорода (роялті) у встановленому розмірі підлягає виплаті відповідачем шляхом перерахування грошових коштів у повному обсязі на поточний рахунок позивача. Неодержання відповідачем рахунку не є підставою для невиплати або затримки виплати винагороди (роялті).

Пунктом 11.2. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної виплати позивачеві винагороди, або частини винагороди, відповідно до умов пункту 8 цього договору, відповідач зобов'язується сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від розміру несвоєчасно виплаченої позивачу винагороди за кожний день прострочення.

Згідно додатку №1 до договору, розмір щомісячної винагороди (роялті), незалежно від кількості телерадіопрограм, права на розповсюдження та поширення яких отримав відповідач, становить 111 095,71 грн., що є гривневим еквівалентом 13 631,71 грн. доларів США. Вказані розміри винагороди визначені в гривнях, виходячи з курсу долара США 7,99 грн. за один долар США, встановленого НБУ на дату підписання договору. У разі коливання офіційного курсу долара США до української гривні, встановлений в п.2 цього додатку, розмір щомісячної винагороди змінюється прямо пропорційно курсу долара США до української гривні на дату встановлення відповідного рахунку на оплату винагороди (роялті) (п. 3 додатку).

Відповідно до п. 5 додатку, відповідач зобов'язується щомісяця перераховувати грошові кошти в рахунок оплати винагороди позивача на поточний рахунок відповідача не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним. У випадку неотримання або несвоєчасного отримання відповідачем від позивача рахунку у визначений строк відповідач зобов'язується оплатити винагороду у строк, визначений першою частиною цього пункту (щомісячно, протягом строку надання невиключних прав відповідачу), у розмірі та порядку, як встановлено п. 2 цього додатку.

Згідно п. 6 додатку, позивач зобов'язується щомісячно, протягом дії договору, направляти поштою відповідачеві акти про надання невиключних прав на розповсюдження та поширення телерадіопрограм не пізніше ніж до 15 числа місяця, наступного за звітним. Не пізніше 10 робочих днів із дати направлення відповідачеві відповідного акту, останній зобов`язаний направити позивачу підписаний акт або вмотивовану відмову, а в разі неотримання відповідачем акту, він зобов'язаний негайно повідомити про це позивача. У випадку, коли позивач протягом строку не отримує від відповідача підписаного акта або вмотивованої відмови, в день закінчення вказаного строку такий акт вважається прийнятим відповідачем, а права належно наданими та прийнятими без зауважень.

Як вказує позивач та підтверджується матеріалами справи, за період січень-березень 2014 р. відповідачеві було нараховано до сплати винагороду у розмірі 333 273,00 грн. за надані невиключні права на розповсюдження та поширення телерадіопрограм, що підтверджується актами надання послуг від 31.01.2014 р. та від 28.02.2014 р., що підписані сторонами та актом надання послуг від 31.03.2014 р., який підписаний позивачем та направлявся для підпису відповідачеві, отриманий останнім 12.05.2014 р., однак останній такий акт не підписав та позивачеві не повернув.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання щодо оплати винагороди за ліцензійним договором №15/13IPMG/ПВ від 31.05.2013 р., у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 333 273,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 13 001,66 грн. - пені, 16 715,81 грн. - інфляційних втрат та 2 342,96 грн. - 3% річних за період з 11.02.2014 р. по 05.06.2014 р.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було нараховано відповідачеві до сплати винагороду сумою 333 273,00 грн. за надані невиключні права на розповсюдження та поширення телерадіопрограм, що підтверджується актами надання послуг від 31.01.2014 р. та від 28.02.2014 р., які підписані сторонами та актом надання послуг від 31.03.2014 р., який підписаний позивачем та направлявся 12.05.2014 р. для підпису відповідачеві, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення поштового відправлення (копії в матеріалах справи).

Таким чином, враховуючи положення п. 6. Додатку до договору та обов'язок відповідача підписати та повернути акт надання послуг або надати вмотивовану відмову від підписання, приймаючи до уваги відсутність такої відмови, суд приходить до висновку, що акт надання послуг від 31.03.2014 р. вважається підписаний.

Станом на час вирішення спору відповідач визначеної договором винагороди (роялті) не оплатив, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 333 273,00 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови ліцензійного договору №15/13IPMG/ПВ від 31.05.2013 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати винагороди в сумі 333 273,00 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 13 001,66 грн. - пені, 16 715,81 грн. - інфляційних втрат та 2 342,96 грн. - 3% річних за період з 11.02.2014 р. по 05.06.2014 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до положень ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, який відповідає вимогам законодавства та проведений з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання і за відповідний період прострочення з 11.02.2014 р. по 05.06.2014 р.

Таким чином, суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача 13 001,66 грн. - пені, 16 715,81 грн. - інфляційних втрат та 2 342,96 грн. - 3% річних за період з 11.02.2014 р. по 05.06.2014 р. та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ МЕДІА ГРУП" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-Тур" (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 48-Б, ідентифікаційний код - 32850078) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ МЕДІА ГРУП" (02094, м. Київ, пр-т. Гагаріна, буд. 12/1, кв. 32, ідентифікаційний код - 36603177) 333 273 (триста тридцять три тисячі двісті сімдесят три) грн. 00 коп. - заборгованості, 13 001 (тринадцять тисяч одну) грн. 66 коп. - пені, 16 715 (шістнадцять тисяч сімсот п'ятнадцять) грн. 81 коп. - інфляційних втрат, 2 342 (дві тисячі триста сорок дві) грн. 96 коп. - 3% річних та 1 306 (одну тисячу триста шість) грн. 67 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 26.08.2014 р.

Суддя Бондарчук В.В.