Рішення

від 06.08.2014 по справі 922/2435/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2014 р.Справа № 922/2435/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Даліла", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокфор маркет", м. Харків про стягнення 42111,47 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Даліла", звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до ТОВ "Рокфор маркет", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки продукції № 112410, укладеним між сторонами 24.10.2011 року, у розмірі 42111,47 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті поставленої продукції.

16.06.2014 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу № 922/2435/14 було призначено для розгляду судді Шатернікову М.І.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.06.2014 р. справу № 922/2435/14 було призначено до розгляд у судовому засіданні на 03 липня 2014 р. о 12:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.07.2014 р. розгляд справи № 922/2435/14 було відкладено на 16 липня 2014 р. об 11:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.2014 р. розгляд справи № 922/2435/14 було відкладено на 06 серпня 2014 р. о 10:30.

Сторони у судове засідання своїх повноважних представників не направили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

24.10.2011р. між Товариства з обмеженою відповідальністю "Даліла" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рокфор маркет" (відповідач) було укладено договір поставки продукції № 112410, відповідно до п.1.1. якого, позивач (постачальник) зобов'язався поставити товар та/або продукцію, а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти такий товар і оплатити його.

Згідно з п. 2.1 Договору ціна на товар, його асортимент зазначається в специфікації, що є невід'ємною частиною договору та/або накладних (товарно-транспортних накладних, видаткових накладних), які з моменту їх підписання сторонами є невід'ємною частиною Договору. Ціни вказуються в національній валюті України, включаючи ПДВ, а також вартість упаковки, маркування і доставки товару постачальником.

На протязі стоку дії цього Договору, постачальник якісно виконував свої обов'язки за договором, покупець сплачував отриманий товар. Однак, починаючи з грудня 2013 року відповідач перестав виконувати свої обов'язки в повному обсязі по сплаті поставленого позивачем товару, що послугувало підставою для звернення позивача до суду.

Факт отримання відповідачем товару, який залишився несплаченим, підтверджується видатковими накладними, копії яких досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Згідно Акту звірки взаємних розрахунку між ТОВ "Даліла" та ТОВ "Рокфор маркет" станом на 28.02.2014 р. сума заборгованості ТОВ "Рокфор маркет" перед ТОВ "Даліла" становить 36200,81 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 6.1., 6.2 Договору, підставою для здійснення покупцем оплати поставленого товару є повне (належне) виконання постачальником своїх зобов'язань за договором, у тому числі надання належним чином оформлених товарно супровідних документів. Оплата поставленого товару здійснюється покупцем в строк 30 днів з моменту постачання товару покупцю. Розмір постійно діючої заборгованості договором не передбачений.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов спірного договору, розрахунок за отриманий від позивача товар на протязі 30 днів в повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим, у відповідача станом на 12.06.2014 р. виникла перед позивачем заборгованість за поставлений товар за договором № 112410 від 24.10.2011 р. у розмірі 35957,50 грн.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого ТОВ "Даліла" за договором поставки продукції № 112410 від 24.10.2011 року товару у розмірі 35957,50 грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі основного боргу у розмірі 35957,50 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами договору, а саме п. 8.10 спірного договору сторони визначили, що за несвоєчасне виконання обов'язку покупця по оплаті отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення.

Позивач, відповідно до п. 8.10 спірного договору за порушення строків виконання зобов'язання нарахував відповідачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка складає 1997,30 грн. Правомірність нарахування пені перевірена судом, вона відповідає наданому розрахунку, передбачена умовами договору та відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" в зв'язку з чим позовна вимога в цій частині є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем зроблений розрахунок 3% річних, сума яких складає 381,13 грн., та інфляційних втрат, сума яких складає 3775,54 грн., наданий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, а тому нарахована сума 3% річних та інфляційних втрат підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

За результатами розгляду справи, керуючись статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору за подачу позову в розмірі 1827,00 грн. покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 611, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33-34, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України;

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОКФОР МАРКЕТ" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, 134-Б; п/р 26002200000616 в ПАТ "ВІЕЙБІ Банк", МФО 380537; код ЄДРПОУ 37658078) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЛІЛА" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 56, оф. 23; п/р 26009237420000 АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005; код ЄДРПОУ 32031019) 35957,50 грн. основного боргу, 1997,30 грн. пені; 381,13 грн. - 3% річних, 3775,54 грн. інфляційних втрат та 1827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.08.2014 р.

Суддя М.І. Шатерніков