Постанова

від 31.07.2014 по справі 804/9756/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2014 р. Справа № 804/9756/14 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Проффі»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі

м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів

у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Проффі» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Ленінському районні м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Проффі» (код згідно ЄДРПОУ 35932844) за результатами якої складено акт №716/22-02/35932844 від 24.06.2014 року «Про неможливість проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Компанія «Проффі» (код за ЄДРПОУ 35932844) згідно наказу №314 від 07.05.2014 року за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року», визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Ленінському районні м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, які полягають у формуванні висновків у акті №716/22-02/35932844 від 24.06.2014 року про неможливість підтвердження реальності здійснення Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Проффі» господарських операцій із контрагентами-продавцями та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Ленінському районні м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності додатку №5 до декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Проффі» (у Інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що було здійснено на підставі акту №716/22-02/35932844 від 24.06.2014 року за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, зобов'язання Державної податкової інспекції у Ленінському районні м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності додатку №5 до декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Проффі» в Інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що були змінені на підставі акту №716/22-02/35932844 від 24.06.2014 року за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що дії відповідача, вчинені під час проведення перевірки позивача, за результатами якої було складено акт про неможливість проведення перевірки є протиправними. Крім того, висновки викладені в акті є по суті висновками складеними за результатами перевірки, які здійснюються податковим та органом з метою контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства суб'єктами господарювання. В порушення обов'язкових вимог Податкового кодексу України відповідачем в акті перевірки не вказано жодну підставу для проведення документальної позапланової перевірки, не вказано направлення та наказу на проведення такої перевірки. Також, протиправними є дії відповідача з коригування на підставі акту перевірки податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача в Автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», задекларованих позивачем згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, оскільки у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення - рішення, яке в даному випадку прийняте не було. З огляду на викладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, надали суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, у відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державна податкова інспекція у Ленінському районні м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області здійснила документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Проффі», за результатами якої було складено акт від 24.06.2014 року №716/22-02/35932844 «Про неможливість проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Проффі» (код за ЄДРПОУ 35932844) згідно наказу №314 від 07.05.2014 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року»

Як вважає позивач, що під час проведення перевірки, відповідачем було вчинено ряд протиправних дій а саме: податкова перевірка була проведена відповідачем з порушенням положень чинного законодавства, якими регулюються обов'язкові підстави, обставини та порядок проведення податкових документальних виїзних перевірок платників податків; відповідачем було вчинено фактичні дії по проведенню перевірки позивача за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року та результати проведеної перевірки відповідач протиправно оформив актом про неможливість проведення документальної виїзної перевірки, порушивши визначений положеннями Податкового кодексу України порядок проведення документальної виїзної перевірки платників податків; було позбавлено позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями з контрагентами-постачальниками товарів та послуг за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року; позбавлено позивача права на формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість з контрагентами-покупцями за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року; позбавлено позивача та його контрагентів права на використання результатів укладених і виконаних господарських договорів в податковому та фінансовому обліку підприємств, у зв'язку із встановленням податковим органом факту, нібито, нереальності й нікчемності здійснених господарських операцій по ланцюгу постачання; на підставі акту були здійснені коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», задекларованих позивачем згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року; видалено з автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» значення податкових зобов'язань та податкового кредиту вказані Позивачем в поданих деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, тим самим відповідач позбавив позивача права на врахування результатів здійснених господарських операцій з контрагентами в своєму податковому обліку, зумовивши розбіжність в задекларованих контрагентами-покупцями позивача значеннях податкового кредиту зі значеннями податкових зобов'язань позивача за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р.; вказані дії відповідача з коригування показників податкової звітності позивача за результатом перевірки мають наслідком проведення, у відповідності до положень «Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України» затверджених наказом ДПС України № 516 від 14.06.2012 року, позапланових перевірок контрагентів-покупців позивача та донарахування відповідних сум податкових зобов'язань; завдано шкоди діловій репутації позивача у зв'язку із протиправним встановленням фактичної нікчемності та безтоварності вчинених позивачем з його контрагентами правочинів та позбавлення права позивача та його контрагентів враховувати дійсні, задекларовані значення податкових зобов'язань та податкового кредиту за результатами вчинених правочинів у своєму податковому й фінансовому обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік обставин (підстав) за наявності яких може здійснюватися документальна позапланова перевірка.

Як зазначено в пп. 78.1.1, 78.1.4. п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, за умови настання таких обставин, як: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Статтею 78.4. Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п. 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Податковим органом за фактом вчинених дій, результати яких зафіксовано актом №716/22-02/35932844 від 24.06.2014 року про неможливість проведення документальної виїзної перевірки фактично було здійснено позапланову документальну податкову перевірку позивача.

При цьому податковий орган оформив перевірку актом про неможливість проведення перевірки та надав в ньому оцінку фінансово-господарським операціям позивача та його контрагентів.

Дії вчинені відповідачем та висновки викладені в акті є, по суті, висновками складеними за результатами перевірки, які здійснюються податковим органом з метою контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Дії відповідача щодо проведення перевірки позивача, результати якої оформлено актом №714/22-03/36574998 від 24.06.2014 року про неможливість проведення документальної виїзної перевірки, здійснені не на підставі та не у межах повноважень, визначених податковим кодексом України, а тому не можуть бути законними та мають протиправний характер.

Відповідно до ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Позивач має право на достовірність податкової інформації, відносно нього, яка міститься в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" податкового органу, згідно раніше поданих позивачем податкових декларації з податку на додану вартість.

Отже, дії Відповідача з коригування на підставі акту перевірки податкового кредиту та податкових зобов'язань Позивача в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», задекларованих Позивачем згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року є протиправними.

За правилами п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абз.1 п.58.1 ст. 58).

В силу абз.2 п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

З вказаних норм Податкового кодексу України слідує, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, так само, як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний приписами чинного законодавства прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення.

Вказані норми носять обов'язковий характер, відтак, іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах між Позивачем та Відповідачем, законодавством не передбачено.

Факт вчинення відповідачем дій щодо коригування відповідачем задекларованих позивачем сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за перевірений згідно акту період, без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення, лише на підставі акту звірки, не спростовується податковим органом.

Дії податкового органу по зміні задекларованих позивачем, як платником податків, показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в централізованих базах даних податкової звітності податкових органів, можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації позивача як платника податку, спричиняє реальні зміни майнового стану позивача як платника податків.

Акт, складений відповідачем за результатами проведеної перевірки, не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників.

Згідно частин 2, 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Частиною 1 ст. 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Угоди укладені позивачем не порушують публічний порядок, не суперечать моральним засадам суспільства та не спрямовані на заволодіння майном держави.

При цьому реальні правові наслідки за укладеними позивачем правочинами з його контрагентами, переліченими відповідачем у акті, були досягнуті сторонами шляхом вчинення ними дій з виконання умов договорів та здійснення розрахунків за ними, тобто дії сторін правочинів були спрямовані на встановлення, зміну та припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 202 ЦК України), що в повній мірі відповідає положенням частин 3, 5 ст. 203 та ст. 215 ЦК України.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємці містяться відомості щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зокрема про місцезнаходження юридичної особи. Відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Згідно зареєстрованих та чинних на сьогодні відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження юридичної особи позивача є адреса 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Камянська, буд.36.

Зважаючи на вказане та у відповідності до приписів чинного законодавства, місцезнаходження позивача підтверджується відповідними відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які, в силу приписів Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», є єдино достовірними та не можуть бути спростовані безпідставними висновками чи протиправними діями Відповідача як державного органу, який не має на це відповідних повноважень.

Отже, висновки викладені в акті перевірки прямо суперечать нормам чинного законодавства та є незаконними.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Проффі» - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районні м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Проффі» (код згідно ЄДРПОУ 35932844) за результатами якої складено акт №716/22-02/35932844 від 24.06.2014 року «Про неможливість проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Компанія «Проффі» (код за ЄДРПОУ 35932844) згідно наказу №314 від 07.05.2014 року за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року».

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районні м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, які полягають у формуванні висновків у акті №716/22-02/35932844 від 24.06.2014 року про неможливість підтвердження реальності здійснення Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Проффі» господарських операцій із контрагентами-продавцями та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районні м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності додатку №5 до декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Проффі» (у Інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що було здійснено на підставі акту №716/22-02/35932844 від 24.06.2014 року за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районні м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності додатку №5 до декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Проффі» в Інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що були змінені на підставі акту №716/22-02/35932844 від 24.06.2014 року за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 31.07.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді М.В. Дєєв М.В.Дєєв Т.С.Журавель