Постанова

від 10.07.2014 по справі 826/8652/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 липня 2014 року 15:15 № 826/8652/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шулежка В.П.,

при секретарі судового засідання - Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Віліщук А.Ю.,

представника відповідача - Диба Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стіл-екотрансіс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дій, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Стіл-екотрансіс» (далі - позивач, ТОВ «Стіл-екотрансіс») до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача по проведенню перевірки ТОВ «Стіл-екотрансіс» щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року;

зобов'язати відповідача відновити відомості в інформаційних базах даних податкової служби по звітності товариства, що були змінені через складання акту від 03.06.2014 року № 1549/26-55-22-01/38490779 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стіл-екотрансіс» щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року;

заборонити відповідачу вносити відповідні зміни до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі інформації, викладеної в акті від 03.06.2014 року № 1549/26-55-22-01/38490779 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стіл-екотрансіс» щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року;

заборонити відповідачу використовувати інформацію, викладену в акті від 03.06.2014 року № 1549/26-55-22-01/38490779 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стіл-екотрансіс» щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року, зокрема, передавати та враховувати в результатах перевірок результатів проведеної зустрічної звірки до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Позовні вимоги ТОВ «Стіл-екотрансіс» обґрунтовує тим, що звірка проведена відповідачем без додержання вимог чинного законодавства з питань, що регулюють правовий порядок проведення зустрічних звірок, оскільки у відповідача були відсутні підстави для проведення зустрічної звірки.

Позивач стверджує, що він не отримував запит від податкового органу про надання інформації, а отже був позбавлений можливості надати первинні бухгалтерські документи для проведення зустрічної звірки. Як результат, відповідач під час проведення зустрічної звірки взагалі не досліджував первинні документи позивача, як того вимагають відповідні норми Податкового кодексу України.

Окрім того, позивач зазначає, що дії відповідача щодо внесення змін до інформаційних баз даних є протиправними, і саме ці дії призвели до порушення прав позивача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач позовних вимог не визнав, в обґрунтування заперечень зазначив, що вважає позов безпідставним, а дії податкового органу по проведенню зустрічної звірки правомірними.

Щодо складання актів про неможливість проведення зустрічної звірки, на думку відповідача, безпосередньо не несуть правових наслідків для платника податків, в той час жодних рішень, якими позивачу визначалися б податкові зобов'язання, податковий орган не приймав, автоматизовані системи вміщують службову інформацію, одержану податковими органами за результатами перевірок платників податків, ця інформація не визначає податкових зобов'язань платників податків, є аналітичною і використовується виключно з метою здійснення податкового контролю, у зв'язку з чим податковий орган просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Стіл-екотрансіс» (код ЄДРПОУ 38490779) зареєстроване Головним управлінням юстиції у м. Києві 18.12.2012 року за № 10701020000048442 та взято на податковий облік в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 20.12.2012 року за № 26551202078.

Відповідачем на підставі п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України та пп. 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 р. № 236 здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Стіл-екотрансіс» (код ЄДРПОУ 38490779) з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року та складено акт від 03.06.2014 року № 1549/26-55-22-01/38490779 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стіл-екотрансіс».

За результатами проведених заходів податковий орган дійшов висновку про те, що ТОВ «Стіл-екотрансіс» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, позивачем документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків за січень-березень 2014 року.

Не погоджуючись із висновками податкового органу, які викладені в акті, а також діями відповідача по проведенню зустрічної звірки, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов'язки і компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, види перевірок, підстави їх проведення, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-V.

Відповідно до статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу, що дії податкового органу по проведенню зустрічної звірки і складанню за її результатами відповідного документа є способом реалізації суб'єктом владних повноважень наданої компетенції, а висновки, викладені в акті не впливають безпосередньо на права і обов'язки платника податків.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232 (далі - Порядок № 1232).

Згідно п. 1 Порядку № 1232, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань (п. 2 Порядку № 1232).

Відповідно до п. 3 Порядку № 1232, з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

При цьому, згідно пп. 3.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 р. № 236 (далі - Методичні рекомендації) з метою забезпечення результативності та оперативності проведення зустрічної звірки орган ДПС - ініціатор повинен максимально чітко та повно навести у запиті інформацію щодо здійснених господарських операцій платника податків із суб'єктом господарювання та навести повний і чіткий перелік питань, дослідити які необхідно при проведенні зустрічної звірки для з'ясування реальності здійснених операцій та повноти їх відображення в обліку платника податків.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

При цьому, згідно пп. 3.3. Методичних рекомендацій, обов'язок здійснення відповідних заходів (направлення запитів, повторних запитів, здійснення моніторингу відповідей, що надходять, тощо) з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення зустрічних звірок, у тому числі і по ланцюгу проходження ТМЦ (робіт, цінних паперів, нематеріальних активів тощо) покладається на орган ДПС - ініціатора. При цьому обов'язок направлення запиту на адресу суб'єкта господарювання та забезпечення проведення зустрічної звірки покладається на орган ДПС - виконавця, в якому такий суб'єкт господарювання перебуває на обліку.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку (п. 4 Порядку № 1232).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на адресу ТОВ «Стіл-екотрансіс» надіслано запит від 29.04.2014 року № 20443/10/26-55-22-01-10 про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань правильності декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень-березень 2014 року.

Вказаний запит надісланий позивачу на юридичну адресу: 01014, м. Кив, вул. Бастіонна, буд.5/13, кв.2 засобами поштового зв'язку, однак станом на час проведення заходів відповіді на запит не надано.

Відповідачем в подальшому здійснено виїзд на податкову адресу позивача: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд.5/13, кв.2, в результаті чого було встановлено відсутність підприємства за вказаною адресою, про що складено акт № 1085/26-55-22-01/38490779 від 03.06.2014 року про неможливість вручення направлення та копію наказу на проведення перевірки. Також, складено акт від 03.06.2014 року № 1086/26-55-22-01/38490779 про відсутність за місцезнаходженням та передано запит №926/9/26-55-22-01 від 03.06.2014 року до СУФР ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на встановлення фактичного місцезнаходження підприємства та його посадових осіб.

Отже, зустрічну звірку неможливо було провести у зв'язку з тим, що ТОВ «Стіл-екотрансіс» не знаходиться за податковою адресою та не надано документів для проведення зустрічної звірки.

Суд звертає увагу, що позивачем зазначені встановлені обставини у справі не спростовано жодними належними доказами.

Таким чином, твердження позивача, про те, що податковий орган не направляв на його адресу запитів про надання інформації, і позбавив позивача можливості надати первинні бухгалтерські документи для проведення зустрічної звірки не відповідають дійсним обставинам справи і спростовуються наявними доказами.

Згідно з ч.1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно витягу ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження позивача значиться адреса: 01014, м. Кив, вул. Бастіонна, буд.5/13, кв.2 .

Відповідно до пункту 4.4 Методичних рекомендацій, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від пидписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Тобто, відповідно до пункту 4.4 Методичних рекомендацій, у разі неможливості проведення зустрічної звірки, податковим органом складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки за формою визначеною у додатку 3 до Методичних рекомендацій.

Суд звертає увагу, що оскільки зустрічна звірка не є перевіркою, за її наслідками не може бути прийняте податкове повідомлення-рішення про визначення грошових зобов'язань, натомість в акті вказано про неможливість проведення зустрічної звірки.

Окрім того, наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Вказана позиція висвітлена у постанові Вищого адміністративного суду України № К/800/44997/13 від 01.04.2014 року, відповідно до якої суд вважає, що відповідач своїми діями по проведенню та оформленню акта про неможливість проведення зустрічної звірки позивача не порушує його прав чи законних інтересів, оскільки такий акт є лише формою фіксації податкової інформації, яка використовується податковими органами.

Дії податкового органу по проведенню та складанню акта є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам акт не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України і є лише носієм інформації, що встановлена в ході проведення звірок чи перевірок, та не порушує прав платника.

Таким чином, відповідачем в процесі проведення звірки не вчинено дій, які виходили б за межі повноважень органів податкової служби чи порушували встановлений нормативними актами порядок її проведення та, враховуючи, що дії податкового органу щодо проведення відповідних заходів та складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки безпосередньо не порушують охоронюваних законом прав та інтересів, не несе правових наслідків для позивача, суд не вбачає підстав для визнання цих дій протиправними, а твердження позивача є необґрунтованими та такими, що невірно тлумачать норми права.

В той час, суд зазначає, що згідно з приписами статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (стаття 74 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень, належить до службової, тому, в силу статті 6 цього Закону, є інформацією з обмеженим доступом.

З метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 р. «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Єдина система «Податковий блок» та її підсистеми є програмними продуктами, створеними для використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Як передбачено пунктами 2.14, 2.15, 2.16-2.18, 2.21, 2.24 Методичних рекомендацій, інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Обробка системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України проводиться щоденно у міру надходження незвірених даних. Отримані результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ підлягають перевірці органами ДПС на місцях.

Підсумки перевірок за результатами, автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксується в АС «Аудит».

По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, створеним для внутрішнього використання органами державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Таким чином, внесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації, незалежно від її позитивного чи негативного змісту, перевірка цієї інформації, є обов'язком податкового органу.

Крім того, суд зазначає, що до єдиної системи «Податковий блок» та її підсистеми «Аналітична система» вноситься службова інформація, одержана податковими органами за результатами контролюючих заходів, ця інформація не визначає податкових зобов'язань платників податків, є аналітичною і використовується виключно з метою здійснення податкового контролю, а тому не може порушувати законні права свободи чи інтереси позивача та сама по собі не тягне за собою для позивача жодних зобов'язань.

З урахуванням наведених положень, суд зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту внесення відповідачем змін до аналітично-інформаційної системи «Податковий блок» на підставі акту від 03.06.2014 року № 1549/26-55-22-01/38490779 та не зазначено, які саме відомості у податковій звітності ТОВ «Стіл-екотрансіс» були змінені відповідачем, зокрема, нарахувань або збільшення податкових зобов'язань, так само як і зменшення суми податкового кредиту з ПДВ.

Отже, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач вчинив протиправні дії по зміні відомостей щодо ТОВ «Стіл-екотрансіс», що містяться в аналітично-інформаційній системі «Податковий блок» та, відповідно які, згідно тверджень позивача, підлягають відновленню.

Відповідно в позовній заяві ТОВ «Стіл-екотрансіс» зазначено, що податковий орган позбавив позивача можливості надати первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій із контрагентами, разом з тим, первинні бухгалтерські документи, зокрема, договори, податкові та видаткові накладні, акти виконаних робіт, розрахункові банківські документи, та будь-які інші документи, що засвідчують здійснення господарської діяльності із контрагентами, позивачем й суду не надано.

Аналізуючи наведені докази та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відновити відомості у інформаційних базах даних податкової служби по звітності товариства, що були змінені через складання акту від 03.06.2014 року № 1549/26-55-22-01/38490779 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стіл-екотрансіс» щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року та про заборону вносити відповідні зміни до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі інформації, викладеної в акті від 03.06.2014 року № 1549/26-55-22-01/38490779 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимоги ТОВ «Стіл-екотрансіс» про заборону відповідачу використовувати інформацію, викладену в акті від 03.06.2014 року № 1549/26-55-22-01/38490779 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стіл-екотрансіс» щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року суд звертає увагу на ту обставину, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає виключно порушене право, а не ймовірне порушення права у майбутньому, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність вчинення ним дій по проведенню зустрічної звірки.

В той же час, факт порушення прав позивача в даній справі відсутній та позивачем не доведений, тому за наведених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Стіл-екотрансіс» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 16.07.2014 року.

Суддя В.П. Шулежко