Постанова

від 26.06.2014 по справі 826/3815/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 26 червня 2014 року               08 год. 23 хв.                                   № 826/3815/14         Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок моделей виробничого одягу»   до 1. Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві,2. Управління Державної казначейської служби України у Дарницькому районі міста Києва про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми надміру сплачених коштів у розмірі 28  510, 21 грн., - В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будинок моделей виробничого одягу» (далі по тексту – позивач, ТОВ «Будинок моделей виробничого одягу», Товариство) з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту – відповідач 1, ДПІ) та Управління Державної казначейської служби України у Дарницькому районі міста Києва  (далі по тексту – відповідач 2, УДКС) з наступним позовними вимогами: 1) визнання протиправною бездіяльності ДПІ по здійсненню дій з повернення Товариству суми надміру сплаченого податку на землю в розмірі 28  510, 21 грн.; 2) стягнення з УДКС на користь Товариства надміру сплачені грошові кошти у рахунок сплати податку на землю в сумі 28  510, 21 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на протиправну бездіяльність податкової інспекції, що полягає у невжитті останньою дій по поверненню ТОВ «Будинок моделей виробничого одягу» надміру сплачених протягом 2011 – 2012 років та 2 місяців 2013 року сум земельного податку, всього в сумі 28  510, 21 грн., на підставі поданої 30 січня 2014 року письмової заяви про повернення сум надмірно сплаченого грошового зобов'язання по земельному податку шляхом перерахування коштів на певний поточний рахунок підприємства у банку. При цьому позивач звертає увагу на те, що станом на 01 січня 2014 року на особовому рахунку Товариства по земельному  податку обліковувалася переплата у розмірі 28  510, 21 грн., що в свою чергу свідчить про відсутність у контролюючого органу перешкод для вчинення передбачених чинних законодавством дій по оформленню і направленню на адресу органу державної казначейської служби відповідного висновку для повернення платнику податків надмірно сплачених сум коштів. Відповідач 1 проти позову заперечував, надавши суду письмові заперечення проти позову від 08.05.2014р. б/н. В обґрунтування своїх заперечень ДПІ посилається на те, що починаючи з 2011 року та включно по 2013 рік ТОВ «Будинок моделей виробничого одягу» звітувало і сплачувало земельний податок за земельну ділянку площею 528,65 кв.м., кадастровий номер 63:261:001, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сімферопільська, 7/2. При цьому протягом 2011-2013 років річна сума земельного податку нараховувався і сплачувалася підприємством у розмірі 3% згідно Рішення Київської міської ради від 25.12.2008p. № 944/944, яке згодом було скасовано постановою Шевченківського районного суду м. Києва 29.09.2010р. У зв'язку з цим ТОВ «Будинок моделей виробничого одягу» подало до ДПІ відповідні Уточнюючі податкові декларації з плати за землю, згідно яких зменшило розміри раніше задекларованих податкових зобов'язань по земельному податку за 2011 – 2013 роки, та внаслідок чого в особовому рахунку позивача виникла переплата, яка станом на 31.12.2013р. становила 28 510, 21 грн. За 2014 рік підприємство по земельному податку до податкової інспекції не звітувало. Натомість Товариством був поданий лист від 30.01.2014р. (вх.            № 1668/10) про повернення надміру сплачених коштів з земельного податку юридичних осіб на рахунок платника у банку на суму 28 510, 21 грн., однак сума до повернення в листі позивача не співпадала із фактичним залишком коштів в КОР платника податку (а саме: залишок коштів становив 27 857, 16 грн., оскільки 30.01.2014р. підприємству був нарахований податок за землю за грудень 2013 року в сумі 1 959, 04 грн. згідно поданої Податкової декларації за 2013 рік (вх. № 445 від 29.01.2013р.)).  Крім того, 20.02.2014р. ТОВ «Будинок моделей виробничого одягу» подало до податкової інспекції лист з проханням зняти його з обліку як платника податку за землю, на що ДПІ надіслала відповідь (лист від 11.03.2014р. № 1784/10/26-51-15-03-02) із вказівкою про необхідність подальшого звітування за наявний об'єкт оподаткування - земельну ділянку, та про неможливість зняття ТОВ «Будинок моделей виробничого одягу» з обліку за наявності земельної ділянки. Таким чином, з огляду на вищевикладене відповідач вважає, що розмір суми коштів до повернення позивачу на рахунок у банку складає лише 20 020, 56 грн. (тобто за виключенням нарахованої в КОР суми податкового зобов'язання  по земельному податку за 2014 рік). А тому ДПІ був сформований та наданий до  ГУ ДКСУ у м. Києві висновок від 05.05.2014р. № 1949-20 щодо повернення позивачу суми коштів лише у розмірі 20  020, 56 грн. Відповідач 2 проти позову також заперечував, надавши суду письмові заперечення від 22.04.2014р. б/н. В обґрунтування своїх заперечень УДКС посилається на те, що чинним законодавством визначений механізм бюджетного відшкодування платникам земельного податку. Зокрема, органи державної казначейської служби здійснюють в порядку черговості опрацювання надходження виконавчих документів на безспірне списання коштів державного бюджету у розмірі, встановленому судом або узгодженому органом державної податкової служби із стягувачем, та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначений у виконавчому документі або його заяві про виконання рішення про стягнення коштів. З урахуванням цього наразі відповідачем 2 не було допущено порушень прав та інтересів позивача. В судовому засіданні, призначеному у даній справі на 23 квітня 2014 року, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Представник відповідача 1 в судовому засіданні, призначеному на 12 травня 2014 року, заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні. Представник відповідача 2 в призначені судові засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дати, час і місце судових засідань,  попередньо подавши клопотання про розгляд справи за відсутності представника УДКС. 12 травня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження. Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке. В ході судового розгляду було встановлено, що протягом 2011 - 2013 років ТОВ «Будинок моделей виробничого одягу» подало до податкової інспекції наступну податкову звітність по земельному податку (об'єкт оподаткування – земельна ділянка кадастровий номер 63:261:001, площею 528,65 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Сімферопольська, 7/2, цільове призначення – приміщення під виробництво): - Податковий розрахунок земельного податку за 2011 рік (звітний)(зареєстровано 25.01.2011р.), згідно якого підприємство задекларувало до сплати податкове зобов'язання по земельному податку в сумі 23  508, 54 грн., в тому числі за січень 2011 року – 1  959, 10 грн. та за лютий-грудень 2011 року по 1  959, 04 грн.; -  Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік (звітна)(зареєстрована 24.01.2012р.), згідно якої підприємство задекларувало до сплати податкове зобов'язання по земельному податку в сумі 23  508, 54 грн., в тому числі за січень 2012 року – 1  959, 10 грн. та за лютий-грудень 2012 року по 1  959, 04 грн.; -  Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік (звітна)(зареєстрована 28.01.2013р.), згідно якої підприємство задекларувало до сплати податкове зобов'язання по земельному податку в сумі 23  508, 54 грн., в тому числі за січень 2013 року – 1  959, 10 грн. та за лютий-грудень 2013 року по 1  959, 04 грн. На підставі зазначених податкових декларації підприємство сплатило до бюджету суми земельного податку за місяці січень-грудень 2010 року, січень-грудень 2012 року та січень-лютий 2013 року, всього на загальну суму 51  600, 00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень позивача від 14.02.2011р. № 56, від 21.03.2011р. № 103, від 18.04.2011р. № 142, від 18.05.2011р. № 177, від 06.06.2011р. № 203, від 13.07.2011р. № 243, від 16.08.2011р. № 261, від 08.09.2011р. № 270, від 12.10.2011р. № 39, від 09.11.2011р. № 90, від 12.12.2011р. № 125, від 22.03.2012р. № 45, від 25.04.2012р. № 87, від 21.05.2012р. № 114, від 22.06.2012р. № 181, від 09.07.2012р. № 222, від 07.08.2012р. № 264, від 11.09.2012р. № 304, від 10.10.2012р. № 338, від 19.11.2012р. № 372, від 19.12.2012р. № 412, від 29.01.2013р. № 15, від 18.02.2013р. № 46 та від 12.03.2013р. № 73, і не заперечується відповідачем. Надалі, в квітні 2013 року ДПІ отримала Податкові декларації Товариства з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011, 2012 і 2013 роки (уточнюючі)(зареєстровані 01.04.2013р., 04.04.2013р. та 11.04.2013р.), згідно яких позивач уточнив раніше задекларовані податкові зобов'язання по земельному податку шляхом зменшення їх розміру, в тому числі за 2011 рік сума податку до сплати мала становити всього 7  836, 71 грн. (за січень-жовтень 2011 року по 653, 06 грн., за грудень 2011 року – 653, 05 грн.), за 2012 рік відповідно  7  836, 71 грн. (за січень-жовтень 2012 року по 653, 06 грн., за грудень 2012 року – 653, 05 грн.) та за 2013 рік також 7  836, 71 грн. (за січень-жовтень 2013 року по 653, 06 грн., за грудень 2013 року – 653, 05 грн.). Таким чином, після уточнення податкових зобов'язань по земельному податку загальна сума земельного податку «Будинок моделей виробничого одягу» до сплати за 2011 – 2013 роки становила 23 510, 13 грн. Відповідно до даних облікової картки платника земельного податку - ТОВ «Будинок моделей виробничого одягу» станом на 31.12.2013р. за підприємством обліковувалася переплата з цього податку на суму 28  510, 21 грн. (без урахування не нарахованого на кінець 2013 року податкового зобов'язання по земельному податку за грудень 2013 року, термін сплати якого згідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України станом на 31.12.2013р. ще не настав). 30 січня 2014 року ТОВ «Будинок моделей виробничого одягу» подало до канцелярії ДПІ письмову заяву від 30.01.2014р. б/н про повернення сум надмірно сплаченого грошового зобов'язання по сплаті податку на землю. В даній заяві підприємство, посилаючись на факт сплати земельного податку за 2011 – 2012 роки та січень-лютий 2013 року в розмірі більшому, ніж передбачено чинним податковим законодавством, просило повернути йому суму надмірно сплаченого грошового зобов'язання по сплаті земельного податку в розмірі 28  510, 21 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок Товариства № 26007037519500 в АТ «Укрсиббанк» м. Харкова, МФО 351005. Станом на день звернення позивача із вказаною заявою від 30.01.2014р. залишок переплати по земельному податку на особовому рахунку ТОВ «Будинок моделей виробничого одягу» становив 27  857, 16 грн. у зв'язку із зарахуванням до сплати податкового зобов'язання з цього податку за грудень 2013 року згідно Податкової декларації за 2013 року (уточнюючої) по терміну сплати 30.01.2014р. в сумі 653, 05 грн. за рахунок частини наявної суми переплати (28  510, 21 грн.). З урахуванням того, що в строк до 25.02.2014р. кошти на вказаний рахунок у банку не надійшли, підприємство 05.03.2014р. звернулося до ДПІ із письмовим запитом б/н і б/д щодо надання інформації про результати раніше поданої заяви про повернення сум надмірно сплаченого грошового зобов'язання по сплаті податку на землю від 30.01.2014р.   Відповідно до заперечень відповідача та додаткових пояснень від 20.05.2014р., підтверджених документально (витяг з облікової картки платника земельного податку - позивача станом на 31.05.2014р. та висновок профільного структурного підрозділу ДПІ щодо повернення підприємству раніше сплачених коштів в сумі 20  020, 56 грн. на вказаний розрахунковий рахунок в банку), 06.05.2014р. до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві був наданий висновок від 05.05.2014р. № 1949-20 щодо повернення В результаті вказаних дій станом на 31.05.2014р. залишок переплати по земельному податку на особовому рахунку ТОВ «Будинок моделей виробничого одягу» складає 7  836, 60 грн. При вирішенні даного спору суд виходить з наступного. У відповідності до ст. 67 Конституції України  кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. В розумінні норми пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПК України) «податкове зобов'язання» - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України). Так, пп. 287.3 ст. 287 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. При цьому п. 50.1 ст. 50 цього ж Кодексу передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Наявними матеріалами справи та поясненнями представників позивача і відповідача 1 підтверджується факт уточнення ТОВ «Будинок моделей виробничого одягу» раніше задекларованих податкових зобов'язань по земельному податку за 2011 – 2013 роки (шляхом зменшення їх розміру) у встановленому чинним податковим законодавством порядку – шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків (податкових декларацій). Зокрема, зазначені вище Податкові декларації з плати за землю за 2011 – 2013 роки (уточнюючі) були визнані ДПІ податковою звітністю  та зареєстровані у квітні 2013 року, що не заперечується відповідачем. Таким чином, за результатами самостійного узгодження сум податкових зобов'язань по земельному податку за 2011 – 2013 роки по 7  836, 71 грн. за кожен рік, позивач відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України мав сплати земельний податок за вказані роки всього на загальну суму 23  510, 13 грн., в порядку визначеному пп. 287.3 ст. 287 цього Кодекс (тобто, в тому числі частку земельного податку у розмірі 653, 05 грн. за грудень місяць 2013 року по терміну сплати в січні 2014 року). В пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України встановлено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом. В свою чергу порядок зарахування наявних у платника податків переплат в рахунок інших платежів встановлений у п. 43.1 ст. 43 ПК України, де зазначено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Зокрема, в силу норм п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків можуть бути, зокрема, суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. В даному випадку сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 цього Кодексу). При цьому згідно п. 43.3 ст. 43 ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Відповідно до положень п. 43.4 ст. 43 ПК України платником податків подається заява на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначається напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. З контексту вищенаведених норм права слідує, що, по-перше, зарахування наявних у платника податків переплат (надміру сплачених податкових платежів) в рахунок сплати сум узгоджених податкових зобов'язань з таких самих податків відбувається в автоматичному режимі (без подання заяви), а повернення переплат (сум надміру сплачених податків) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок платника податку у банку відбувається на підставі подання таким платником податків відповідної заяви. Згідно положень абз. 1 і 2 п. 43.5 ст. 43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Безпосередньо сама процедура повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (в тому числі по земельному податку) на підставі заяв, поданих в порядку ст. 43 ПК України, та порядок взаємодії органів Міністерства доходів і зборів та територіальних органів Державної казначейської служби в період виникнення спірних правовідносин були визначені Наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 21.12.2010р. № 974/1597/499 «Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1386/18681, а починаючи з 25 лютого 2014 року – Наказом Міністерства фінансів України від 30.12.2013р. № 882/1188 «Про затвердження Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 січня 2014 року №146/24923. При цьому саме контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету (абз. 3 п. 43.5 ст. 43 ПК України). Таким чином, враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства України, та наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що з поданням описаної вище заяви від 30.01.2014р.  позивачем були виконані вимоги законодавства щодо ініціювання процедури повернення надміру сплачених коштів по земельному податку із визначенням способу повернення таких коштів. Разом з тим сума надміру сплачених коштів по вказаному податку в сумі 28  510, 21 грн. на повернення якої мало право претендувати підприємство була визначена  останнім у своїй заяві про повернення сум надмірно сплаченого грошового зобов'язання по сплаті податку на землі невірно, а саме – ТОВ «Будинок моделей виробничого одягу» мало врахувати свій обов'язок по сплаті земельного податку за грудень 2013 року по Податковій декларації за 2013 рік (уточнюючій) в сумі 653, 05 грн., строк виконання якого настав на день звернення позивача до ДПІ із зазначеною заявою від 30.01.2014р. Як наслідок, сума коштів до повернення ТОВ «Будинок моделей виробничого одягу» на поточний рахунок в банку за поданою заявою від 30.01.2014р. мала становити 27  857, 16 грн. Однак відповідач 1 законодавчо визначені дії щодо своєчасного та повного повернення надміру сплаченої підприємством суми земельного податку у розмірі 27  857, 16 грн. не вчинив. Натомість ДПІ був сформований з порушенням встановленого п. 43.5 ст. 43 ПК України строку висновок щодо повернення ТОВ «Будинок моделей виробничого одягу» на відповідний поточний рахунок у банку лише частини надміру сплачених коштів – в сумі 20  020, 56 грн.  На момент прийняття рішення у даній справі документальних доказів про фактичне повернення відповідачем 2 позивачу коштів у сумі 20  020, 56 грн. на підставі висновку ДПІ від 05.05.2014р. № 1949-20 немає. При цьому, суд критично ставиться до посилання відповідача на наявність у позивача обов'язку щодо сплати грошового зобов'язання по земельному податку за 2014 рік в сумі 7  836, 71 грн. навіть за відсутності подання до податкової інспекції податкової декларації з цього податку за вказаний період. Оскільки, в силу норм  ст.ст. 54, 58 ПК України нарахування контролюючим органом сум грошових зобов'язань по податку в разі не подання платником податків в установлені строки податкової декларації, здійснюється відповідно до цих норм шляхом винесення податкового повідомлення-рішення за формою визначеною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Під час судового розгляду даної справи відповідачем не було надано суду жодних документальних доказів проведення перевірок позивача з питання правильності, повноти і своєчасності сплати до бюджету сум земельного податку за 2014 рік, складання відповідних актів перевірок та відповідно винесення за результатами проведення таких перевірок податкових повідомлень-рішень про нарахування до сплати сум грошових зобов'язань по земельному податку. Таким чином, суд погоджується із доводами позивача щодо протиправної бездіяльності відповідача, що стосується не вжиттю дій по поверненню ТОВ «Будинок моделей виробничого одягу» надмірно сплаченого земельного податку в сумі 7  836, 60 грн. В цьому випадку правовий механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений у Постанові Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (далі – Порядок № 845). Зокрема, відповідно до пп. 1 п. 16 Порядку № 845 органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів. Згідно положень п. 17 цього Порядку стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку. Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів (п. 19 Порядку № 845). В силу норми пп.  21.1.1  п.  21.1  ст.  21 Податкового кодексу України, яка кореспондується з наведеними вище положеннями ч. 2  ст. 19 Конституції України,  встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися  Конституції України  та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами. Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України). Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України). Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (ч. 1  ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України). Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність постановлення рішення щодо часткового задоволення позову. Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача присуджуються судові витрати відповідно до задоволених позовних  вимог. Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд – П О С Т А Н О В И В: 1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок моделей виробничого одягу»  задовольнити частково. 2. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві  повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Будинок моделей виробничого одягу» (ідентифікаційний код 33598450) суму надмірно сплаченого грошового зобов'язання по земельному податку у розмірі 20 020 (двадцять тисяч двадцять) грн. 56 коп. на підставі висновку Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 05 травня 2014 року № 1949-20. 3. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, що полягає у невчиненні дій по поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю «Будинок моделей виробничого одягу» (ідентифікаційний код 33598450) суми надмірно сплаченого земельного податку у розмірі 7  836, 60 грн. 4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок моделей виробничого одягу» (місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Аніщенка, буд. 17, ідентифікаційний код 33598450) суму надміру сплачених коштів по земельному податку у розмірі 7  836 (сім тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 60 коп. 5. В задоволенні решти позовних вимог  відмовити. 6. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок моделей виробничого одягу» (місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Аніщенка, буд. 17, ідентифікаційний код 33598450) 103 (сто три) грн. 29 коп. судового збору. Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 – 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.                                        Суддя                                                                  О.В. Дегтярьова