Рішення

від 07.08.2014 по справі 910/12471/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12471/14 07.08.14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Обухівський молочний завод» до Приватного підприємства «Добрострой груп» простягнення 129 553,08 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Потапова О.К. - представник від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Обухівський молочний завод» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Добрострой груп» про стягнення 129 553,08 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору постачання № 22/3 від 22.03.2013 в частині здійснення розрахунків за поставлений товар, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 12121748,46 грн. Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 7804,62 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/12471/14 та призначено розгляд справи на 23.07.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2014 розгляд справи було відкладено на 07.08.2014.

В судове засідання, призначене на 07.08.2014, представник позивача з'явився, позов підтримав, а також повідомив суд, що частина заявленої до стягнення заборгованості була відповідачем сплачена.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

07.08.2014 від відповідача надійшла телеграма, в якій відповідач просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку із відсутністю представника.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхиляється, оскільки відповідачем у справі є юридична особа - Приватне підприємство «Добрострой груп», а не конкретний представник. З моменту порушення провадження у справі відповідач мав достатньо часу для підготовки власної правової позиції у справі та подання документів на підтвердження своїх заперечень по справі.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2013 між Приватним акціонерним товариством «Обухівський молочний завод» (постачальник) та Приватним підприємством «Добрострой груп» (покупець) було укладено договір № 22/3 про поставку молокопродукції (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець перевірити, прийняти і сплатити згідно умов цього договору, молокопродукцію (далі - товар) в кількості та асортименті, узгодженому сторонами з урахуванням мінімальної норми відвантаження одного найменування, встановленого постачальником.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що найменування та кількість продукції зазначається в накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору.

У відповідності до п. 2.5 Договору молокопродукти відпускаються згідно діючих цін, які погоджені сторонами. Ціни на Товар можуть змінюватись відповідно до коливань закупівельних цін на сировину у товаровиробника, та інших факторів. Зміна цін оформляється письмово у вигляді додаткової угоди до даного Договору.

Згідно з п.п. 3.1, 3.3 Договору доставка продукції до місця її реалізації покупцем, здійснюється силами і засобами постачальника. Розвантаження продукції здійснюється силами і засобами покупця. Право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця з моменту підписання представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі продукції.

За змістом п. 2.4 Договору постачальник зобов'язаний надати покупцеві наступні документи: товарно-транспортну накладну; податкову накладну; посвідчення якості молокопродукції; рахунок-фактуру.

За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов Договору в період з 25.07.2013 по 06.09.2013 позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 121748,46 грн, що підтверджується відповідними накладними на відпуск молочної продукції, підписаними представниками обох сторін та скріпленими печатками.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В п. 4.1 Договору встановлено, що розрахунки за молокопродукти проводяться на протязі 7 банківських днів з моменту поставки.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, з матеріалів справи вбачається, що свого зобов'язання з оплати поставленого на підставі Договору товару відповідач належним чином не виконав, у зв'язку із чим в останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 121748,46 грн.

У подальшому, відповідачем здійснена часткова оплата поставленого товару - на суму 4298,30 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки частина заявленої до стягнення суми заборгованості (у розмірі 4298,30 грн) була відповідачем сплачена, предмет спору у справі № 910/12471/14 в цій частині відсутній, а тому провадження у справі в частині стягнення з відповідача 4298,30 грн підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Доказів існування решти заявленої до стягнення суми заборгованості (у розмірі 117450,16 грн) відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано, доказів її погашення в добровільному порядку не надано.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати поставленого товару у розмірі 117450,16 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 7804,62 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що у разі прострочення платежів у строки, зазначені в п. 4.1, за даною угодою покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення.

Оскільки відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого товару, відповідальність у вигляді пені передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 7804,62 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п.1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Добрострой Груп» (02095, м.Київ, вулиця Урлівська, будинок 9, квартира 357, ідентифікаційний код 35167537) на користь Приватного акціонерного товариства «Обухівський молочний завод» (08703, Київська обл., місто Обухів, вул. Каштанова, будинок 1, ідентифікаційний код 00445914) заборгованість у розмірі 117450 (сто сімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят) грн 16 коп., пеню у розмірі 7804 (сім тисяч вісімсот чотири) грн 62 коп. та судовий збір у розмірі 2505 (дві тисячі п'ятсот п'ять) грн 04 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі №910/12471/14 в частині стягнення з Приватного підприємства «Добрострой груп» заборгованості у розмірі 4298,30 грн припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 20.08.2014.

Суддя Ю.М. Смирнова