Рішення

від 21.08.2014 по справі 914/2006/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2014 р. Справа № 914/2006/14

За позовом:Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Львівської регіональної філії; до відповідача:Відділу Держземагенства у Турківському районі Львівської області про:стягнення 25920,00 грн. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Яслик Н.М. Представники сторін: від позивача:не з'явився; від відповідача:не з'явився.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

05.06.2014р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Львівської регіональної філії (надалі - Позивач) до Відділу Держземагенства у Турківському районі Львівської області (надалі - Відповідач) про стягнення 25920,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 06.06.2014р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 23.06.2014р. На підставі клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, розгляд справи 23.06.2014р. відкладено на 14.07.2014р. Ухвалою суду від 14.07.2014р. продовжено строк розгляду справи до 21.08.2014р., розгляд справи відкладено на 21.08.2014р.

Представник позивача в судове засідання 21.08.2014р. не з'явився, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали попередньої ухвали суду від 14.07.2014р. не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляд справи.

Як вбачається з позовної заяви, позивач заявлені вимоги мотивує тим, що 03.09.2013р. між ним та відповідачем укладено Договір про створення цифрової векторної карти методом векторизації сканованих зображень топографічних карт масштабу 1:10000 та (або) видавничих оригіналів карт (рельєф) №2, відповідно до якого виконавець (позивач) зобов'язався у 2013 році надати замовнику (відповідачу) послуги, а замовник - прийняти і оплатити послуги зі створення цифрової векторної карти по Турківському районі методом векторизації сканованих зображень топографічних карт масштабу 1:10000 та (або) видавничих оригіналів карт (рельєф). Свої зобов'язання за Договором позивач виконав у повному обсязі, надав замовнику послуги, обумовлені Договором. Замовник зобов'язувався розрахуватися за надані послуги протягом 10 банківських днів з дати підписання сторонами актів наданих послуг. Однак, за надані послуги відповідач не розрахувався, в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 25920,00 грн. Оскільки, в досудовому порядку врегулювати спір не вдалося, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Представник відповідача в судове засідання 21.08.2014р. не з'явився, вимог ухвали суду від 14.07.20214р. не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду. В попередньому судовому засіданні зазначав, що Держземагенством не затверджено паспорту бюджетної програми по КПКВ 2803030 «Проведення земельної реформи» у зв'язку з чим, погасити заборгованість відповідач не може, оскільки інші кошти на сплату боргу у нього відсутні. Відтак, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Крім цього, через канцелярію суд подав клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки позивачем не сплачено судового збору за подання позовної заяви.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у зв'язку з несплатою позивачем судового збору прийшов до висновку, що дане клопотання задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 3.3. Постанови Пленуму ВГС України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Враховуючи наведене, а також складну фінансову ситуацію, яка склалася в державі суд відмовляє в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду та вирішує стягнути несплачений судовий збір за результатами розгляду справи, при прийнятті рішення.

Як зазначив Пленум ВГС України в п. 3.9.2. Постанови від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за цими матеріалами.

Крім цього, суд відмічає, що згідно положень ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Позовна заява у даній справі поступила до господарського суду 05.06.2014р., ухвалою суду від 14.07.2014р. суд продовжив строк розгляду справи до 21.08.2014р. Відтак спір підлягає вирішенню в даному судовому засіданні, адже суд обмежений строком розгляду справи.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.09.2013р. між позивачем та відповідачем укладено Договір про створення цифрової векторної карти методом векторизації сканованих зображень топографічних карт масштабу 1:10000 та (або) видавничих оригіналів карт (рельєф) №2 (надалі - Договір), за умовами розділу І якого виконавець (позивач) зобов'язується у 2013 році надати замовнику (відповідачу) послуги, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги: створення цифрової векторної карти по Турківському районі методом векторизації сканованих зображень топографічних карт масштабу 1:10000 та (або) видавничих оригіналів карт (рельєф).

Згідно п. 5.2. Договору результати наданих послуг виконавець оформляє відповідно до вимог зазначених у Технічному завданні (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цього Договору і надає замовнику акти наданих послуг та цифрові векторні карти, отримані шляхом векторизації сканованих зображень матеріалів, зазначених у п. 1.2.1. цього Договору. Форма акта наданих послуг затверджена Додатком №5 цього Договору.

На виконання зобов'язань за Договором, позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги із створення цифрової векторної карти по Турківському районі методом векторизації сканованих зображень топографічних карт масштабу 1:10000 та (або) видавничих оригіналів карт (рельєф), що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом надання послуг за Договором №2/1 від 18.12.2013р.

В пункті 3.1., 4.1. Договору сторони погодили, що його ціна становить 25920,00 грн. у т.ч. ПДВ 4320,00 грн. Розрахунки проводяться замовником на підставі ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України щомісяця, шляхом перерахування вартості наданих послуг, визначеної в акті наданих послуг, із зазначенням в км.кв. площі території, на яку створено шляхом векторизації сканованих зображень топографічних карт масштабу 1:10000 та (або) видавничих оригіналів карт (рельєф) цифрові векторні карти, протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання сторонами кожного із зазначених актів, в межах фактичних надходжень на реєстраційний рахунок за бюджетною програмою 2803030 «Проведення земельної реформи» на 2013 рік.

Судом встановлено, що 01.04.2014р. позивач звертався до відповідача з претензією №04-1/182 від вказаної дати, якою вимагав погасити заборгованість за Договором. 06.05.2014р. на адресу позивача надійшла відповідь на претензію №474 від 22.04.2014р., якою відповідач повідомив, що немає змоги оплатити надані послуги, оскільки на даний момент Держземагенством України не затвердженого паспорта бюджетної програми по КПКВ 2803030 «Проведення земельної реформи».

В попередньому судовому засіданні представники сторін зазначали, що жодних грошових коштів за надані послуги за Договором, на рахунок позивача не перераховувалося, розмір заборгованості не змінився.

Таким чином, судом встановлено, що надані послуги у встановлений строк відповідачем оплачені не були.

Станом на день розгляду справи судом, докази сплати заборгованості відповідачем в матеріалах справи відсутні.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позовні вимоги про стягнення боргу такими, що підлягають до задоволення повністю, виходячи з наступного.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Положеннями ч. 1 ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Факт надання послуг позивачем та прийняття їх відповідачем підтверджується наявним в матеріалах справи Актом надання послуг за Договором від 18.12.2013р. №2/1.

Нормами ч. 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В п. 4.1. Договору сторони погодили, що розрахунки проводяться замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання сторонами кожного із зазначених актів. Оскільки Акт надання послуг підписаний сторонами Договору 18.12.2013р., грошові кошти за надані послуги повинен був перерахувати до 27.12.2013р. включно.

Так як відповідачем у встановлений в п. 4.1. Договору строк, кошти за надані послуги сплачені не були, відтак ці кошти підлягають до стягнення з нього в судовому порядку в розмірі 25920,00 грн.

При цьому суд відхиляє посилання представника відповідача на відсутність необхідного фінансування для оплати наданих послу, як підставу для відмови у позові з огляду на наступне.

Як зазначив Пленум ВГС України в п. 1.10. Постанови від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Таким чином, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 року № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 року.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до задоволення повністю.

Щодо стягнення судового збору, суд відзначає наступне.

Приписами п. 3.3. Постанови Пленуму ВГС України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» визначено, що у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход Державного бюджету України.

Відтак судовий збір в розмірі 1827,00 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відділу Держземагенства у Турківському районі Львівської області (82500, Львівська обл., Турківський р-н, м. Турка, вул. Січових Стрільців, 62; код ЄДРПОУ 36788150) на користь Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3; код ЄДРПОУ 21616582) 25920,00 грн. боргу.

3. Стягнути з Відділу Держземагенства у Турківському районі Львівської області (82500, Львівська обл., Турківський р-н, м. Турка, вул. Січових Стрільців, 62; код ЄДРПОУ 36788150) 1827,00 грн. судового збору в дохід державного бюджету України.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 26.08.2014 р.

Суддя Крупник Р.В.