Постанова

від 15.12.2008 по справі 4-234/2008

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 4-234/2008 р

Справа № 4-234/2008 р.

П О С

Т А Н О В А

І М Е

Н Е М                      У К Р А Ї Н И

15

грудня 2008 року                                                             м.Кременчук

Суддя Крюківського районного суду

м.Кременчука Полтавської області Дядечко І.І., при секретарі - Монт А.Ю., за

участю прокурора - Левицького В.І.,

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на

постанову про відмову в порушенні кримінальної справи,

В С Т А Н О В И В:

            Скаржник - ОСОБА_1 -

звернувся до суду з вказаною скаргою, де просить скасувати постанову слідчого з

ОВС прокуратури м.Кременчука ОСОБА_11 від 13 червня 2008 року про відмову в

порушенні кримінальної справи відносно начальника СЧ СВ Кременчуцького МУ УМВС

України в Полтавській області майора міліції ОСОБА_2 за ознаками злочину,

передбаченого ст.ст.364, 366, 367 КК України.

В судовому засіданні скаржник

заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, мотивуючи їх тим, що під час

розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 в скоєнні злочину,

передбаченого ч.2 ст.286 КК України, окремою ухвалою судді Автозаводського

районного суду м.Кременчука Кривич Ж.О. було вказано на чисельні недоліки та

порушення під час ведення досудового слідства старшим слідчим СЧ СВ

Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області майором міліції ОСОБА_2.

Прийняті прокуратурою м.Кременчука рішення щодо відмови у порушенні

кримінальної справи відносно ОСОБА_2 неодноразово скасовувалися прокуратурою

Полтавської області. Однак, знову ж таки постановою від 13 червня 2008 року,

яку він (скаржник) отримав 26.11.2008 року, слідчим з ОВС прокуратури м.Кременчука

ОСОБА_11 відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст.ст.364, 366, 367 КК

України відносно ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу злочину. Вважає, що

дана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з таких підстав.

Дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої загинула його дружина, сталася

8 липня 2006 року. Огляд місця події здійснювався в той же день одразу після

ДТП працівниками ДАІ м.Кременчука, за участю понятих був складений протокол та

схема ДТП, при цьому ОСОБА_3, яка знаходилась за кермом автомобіля, весь час

знаходилась на місці події, її особу працівники ДАІ встановили, необхідні дані

зафіксували. Покази ОСОБА_2 про відсутність достатніх доказів про вину ОСОБА_3

у скоєнні ДТП до 9 серпня 2006 року спростовуються тим, що працівники ДАІ

застали ОСОБА_3 на місці події; очевидці ДТП прямо вказали на неї; на

автомобілі, яким керувала ОСОБА_3, відправленому після ДТП на штраф майданчик,

мали місце явні сліди злочину (пошкодження кузова, кров, залишки тілесної

тканини). Цьому автомобілю слідчий ОСОБА_2 мав надати статус речового доказу та

повинен був вирішити питання про передачу автомобіля на зберігання органу

досудового слідства, суду, або підприємству, установі чи організації. Питання

про передачу автомобіля законному власнику мало б вирішуватися вироком суду, а

в подальшому зіграло б свою роль у відшкодуванні потерпілим збитків, завданих

злочином, та забезпеченні цивільного позову. Передача ж автомобіля ОСОБА_3

слідчим ОСОБА_2. під час досудового слідства зіграла на користь підозрюваної та

істотно зашкодила успішному провадженню в справі. Початок провадження

досудового слідства слідчим ОСОБА_2. вказує на його необґрунтоване зволікання,

несвоєчасність прийняття рішень, а також на необ'єктивність слідчого, зокрема,

кримінальна справа по факту ДТП порушена 14 липня 2006 року (на 6 добу після

ДТП), підозрювана ОСОБА_3 допитана 9 серпня 2006 року (через місяць після ДТП),

автомобіль речовим доказом не визнаний, до справи не приєднаний та безпідставно

переданий на зберігання ОСОБА_3 Постановою слідчого ОСОБА_2 від 19 липня 2006

року його (скаржника) та мати його дружини ОСОБА_4 визнані цивільними

позивачами. Постановою від 9 серпня 2006 року слідчим відносно обвинуваченої

ОСОБА_3 обрано запобіжний захід підписка про невиїзд. Представником цивільних

позивачів ОСОБА_5 було заявлено клопотання про заміну запобіжного заходу з

підписки про невиїзд на взяття під варту, мотивуючи це тим, що обвинувачена

ОСОБА_3 знялася з реєстрації за попереднім місцем проживання, проживає без

реєстрації та приховує майно від арешту. Однак, не зважаючи на це, постановою

від 25 вересня 2006 року слідчий ОСОБА_2 відмовив у задоволенні клопотання.

Навіть не зважаючи на заявлений цивільний позов слідчим не розглянута

можливість застосування такого запобіжного заходу як застава, яка б обернулася

на виконання вироку суду в частині майнових стягнень. Крім того, слідчим не

перевірено наявність у обвинуваченої ОСОБА_3 вкладів у банківських установах, а

також нерухомого майна (квартири, будинку), яке належало їй на праві власності.

Така бездіяльність слідчого дозволила обвинуваченій ОСОБА_3 у найкоротший

термін (на протязі двох тижнів) продати автомобіль та квартиру, а кошти від їх

продажу та інше майно - приховати. Поряд з цим, на думку скаржника є факти, які

вказують на зацікавленість слідчого ОСОБА_2 в результатах слідства на користь

ОСОБА_3 Постановою від 18 липня 2006 року слідчим накладено арешт на

автомобіль, який належав ОСОБА_3 на праві власності та яким керувала остання

під час скоєння злочину, протокол про накладення арешту на автомобіль складений

не був, копія цього протоколу особі, яка прийняла майно на збереження, а саме,

ОСОБА_3, вручений не був. В цей же день ОСОБА_2 підписав дозвіл на видачу

автомобіля зі штраф майданчика, який особисто (нарочним) передав до

Кременчуцького МРЕВ УДАІ у Полтавській області, а повідомлення про накладення

арешту на автомобіль відправив поштою, яке надійшло до МРЕВ тільки 29 липня

2006 року. Слідчий фактично дозволив обвинуваченій 21 липня 2006 року зняти

свій автомобіль з реєстрації, продати його, а кошти від продажу приховати. Не

зважаючи на неодноразові клопотання потерпілих, в порушенні кримінальної справи

відносно ОСОБА_3 за приховування майна слідчим ОСОБА_2. було відмовлено. В ході

судового слідства ОСОБА_3 пояснювала, що не пам'ятає обставини опису її майна,

проведеного слідчим за адресою: АДРЕСА_1. У ході проведеної чергової перевірки,

проведеної слідчим з ОВС прокуратури м.Кременчука ОСОБА_11, понята ОСОБА_6

пояснила, що обставин опису майна ОСОБА_3 вона не пам'ятає, а понята ОСОБА_7

вказала, що у ході даної слідчої дії участі не приймала та свій підпис у

протоколі не ставила. Обставин складання слідчим протоколу про відсутність

майна ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_8 теж не пригадує. При цьому скаржник

вважає, що опис майна ОСОБА_3 проводився слідчим ОСОБА_2. без виїзду до місця

її проживання, а підпис понятої ОСОБА_7 слідчим підроблений, і дії слідчого

мають ознаки злочину, передбаченого ст.366 КК України «Службове підроблення».

За результатами перевірки стало відомо, що ОСОБА_7 у 2004 році мала близькі

стосунки із слідчим ОСОБА_2. та співмешкала з ним. Поряд з цим досі

нез'ясованим залишається причина опису майна ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1

(місцем проживання її матері ОСОБА_9), де ОСОБА_3 навіть не зареєстрована. Вищезазначеними

діями слідчого ОСОБА_2, на думку скаржника, порушені його законні права та

інтереси як потерпілого у кримінальному процесі, оскільки на його утриманні та

вихованні знаходиться малолітній син ОСОБА_10, 2005 року народження, який в

результаті вчиненого ОСОБА_3 злочину залишився без матері, він (скаржник)

особисто без дружини, батьки загиблої - без єдиної доньки. З моменту скоєння

злочину пройшло майже 2,5 років, але йому, як потерпілому та цивільному

позивачу не виплачено злочинцем жодної копійки, пошук майна та коштів Державною

виконавчою службою позитивних результатів не дав. Скаржник вважає, що між діями

слідчого ОСОБА_2 та шкідливими наслідками для нього, як потерпілого та

цивільного позивача, є прямий причинний зв'язок.

Прокурор зі скаргою не погодився, при

цьому вказав, що ОСОБА_2 провів повно досудове слідство, винна особа покарана

судом до 5 років позбавлення волі. Необхідності накладати будь-які заборони на

майно ОСОБА_3 не було. Перевірка за заявою ОСОБА_1 проведена слідчим повно, об'єктивно,

а прийняте рішення стосовно ОСОБА_2 про відмову в порушенні кримінальної справи

законне та обґрунтоване. Крім того, в самій скарзі ОСОБА_1 викладені факти

стосовно ДТП, а не дій ОСОБА_2

Допитаний в судовому засіданні

слідчий з ОВС прокуратури м.Кременчука ОСОБА_11 пояснив, що кримінальна справа

ОСОБА_2. була порушена по факту дорожньо-транспортної пригоди. ОСОБА_3 була

притягнута в якості підозрюваної і відносно неї обрано підписку про невиїзд

через 2 місяці після ДТП. Щодо арешту майна, то він накладається на майно

обвинуваченого чи підсудного. На автомобіль ОСОБА_3 був накладений арешт і авто

було передано їй на зберігання. Арешт на даний автомобіль не знятий. Квартира

ОСОБА_3 була реалізована до порушення кримінальної справи. При проведенні перевірки

ним не було здобуто складу злочину в діях слідчого ОСОБА_2, а постанова про

відмову в порушенні кримінальної справи є обґрунтованою.

Суд, вислухавши скаржника, думку

прокурора, пояснення слідчого, дослідивши і проаналізувавши представлені

докази, ознайомившись з матеріалами, на підставі яких відмовлено в порушенні

справи, приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних

підстав:

Відповідно до ст.4 КПК України суд,

прокурор, слідчий і орган дізнання зобов'язані в межах своєї компетенції

порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, вжити

всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у

вчиненні злочину, і до їх покарання. Згідно ст.94 КПК України, приводами до

порушення кримінальної справи є заяви або повідомлення підприємств, установ,

організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих

громадян. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні

дані, які вказують на наявність ознак злочину.

            За правилами ч.ч.4, 5

ст.97 КПК України коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин

до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або

органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від

окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.

Заява або повідомлення про злочини до порушення кримінальної справи можуть бути

перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності.

Судом встановлено, що окремою

постановою від 27 червня 2007 року прокурора м.Кременчука та начальника

Управління МВС України в Полтавській області повідомлено про порушення органом

досудового слідства вимог ст.ст.29, 125, 126 КПК України під час провадження в

кримінальній справі по звинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого

ч.2 ст.286 КК України, внаслідок яких цивільні позови потерпілих ОСОБА_4 та

ОСОБА_1 реально нічим не забезпечені, їх права порушені.

По відомостям, викладеним в окремій

постанові Автозаводського районного суду м.Кременчука від 27 червня 2007 року

ВВБ в Полтавській області СВБ ГУБОЗ МВС України проведено службову перевірку,

за результатами якої 20.08.2007 року складено відповідний висновок.

Згідно вказаного висновку,

затвердженого начальником ВВБ в Полтавській області, в діях заступника

начальника відділу - начальника слідчої частини слідчого відділу Кременчуцького

МУ УМВС України в Полтавській області майора міліції ОСОБА_2 виявлено ознаки

посадових злочинів, передбачених ст.ст.364, 366 та 367 КК України. Запропоновано

зібрані в ході службової перевірки матеріали направити в порядку ст.97 КПК

України до прокуратури м.Кременчука для прийняття рішення згідно чинного

законодавства. Питання щодо дисциплінарної відповідальності та доцільності

подальшого перебування на службі в органах внутрішніх справ України майора

міліції ОСОБА_2 вирішити після прийняття рішення органами прокуратури (а.3-8

в/м № 690пр/07).

Висновок та матеріали службового

розслідування надійшли на адресу прокуратури м.Кременчука для прийняття рішення

і зареєстровані у книзі обліку заяв і повідомлень про злочини 29.08.2007 року

за № 690пр/07 (а.в/м 2).

07.09.2007 року за наслідками

розгляду матеріалів перевірки відносно начальника СЧ СВ Кременчуцького МУ

ОСОБА_2 постановою слідчого з ОВС прокуратури м.Кременчука ОСОБА_11 в порушенні

кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками ст.ст.364, 366, 367 КК України

відмовлено за відсутністю в його діях складу злочину (а.в/м 86).

Постановою від 12.11.2007 року

заступника начальника відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ

слідчими органів прокуратури області зазначену постанову скасовано як

передчасну. При цьому прокуратурі м.Кременчука дано ряд вказівок щодо

з'ясування суттєвих обставин та проведення всебічної та кваліфікованої

додаткової перевірки (а.в/м 105-107).

Повторно, після проведення додаткової

перевірки, постановою від 30.11.2007 року слідчим ОСОБА_11 в порушенні

кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками ст.ст.364, 366, 367 КК України

відмовлено за відсутністю в його діях складу злочину (а.в/м 117-118). Однак, і

дана постанова 26.12.2007 року була скасована прокуратурою області як винесена

передчасно (а.в/м 122-124).

В подальшому прийняті слідчим

ОСОБА_11 рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2

за ознаками ст.ст.364, 366, 367 КК України (а.в/м 146-147, 159, 181)

неодноразово скасовувались як передчасні прокуратурою Полтавської області

(а.в/м.150-152, 174-176) та прокурором м.Кременчука (а.в/м 183).

Постановою від 13 червня 2008 року

слідчим з ОВС прокуратури м.Кременчука ОСОБА_11 знову  відмовлено в порушенні кримінальної справи

відносно ОСОБА_2 за ознаками ст.ст.364, 366, 367 КК України за відсутністю в

його діях складу злочину, з якою не погоджується скаржник ОСОБА_1 з

вищевикладених підстав.

З тексту оскаржуваної постанови

(а.в/м 193) вбачається, що в ході додаткової перевірки було опитано ОСОБА_8,

яка придбала у ОСОБА_3 квартиру, та ОСОБА_12, який купив у ОСОБА_3 автомобіль,

хоча в постанові від 7 травня 2008 року про скасування постанови про відмову в

порушенні кримінальної справі (а.в/м 174-176) начальником відділу нагляду за

розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури області було

наголошено на необхідності проведення не тільки зазначених дій, а й в

проведенні криміналістичного дослідження з питання, чи належать підписи

понятих, виконані у протоколах про відсутність майна, належного опису, від

19.09.2006 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6; з'ясування в ДАІ по обслуговуванню

м.Кременчука та АТІ вартості доби знаходження транспортного засобу на штрафмайданчику;

відібрання пояснень не лише від ОСОБА_12, але і від іншого власника автомобіля

- ОСОБА_13; з'ясування, чи засуджена ОСОБА_3 за вчинення злочину, передбаченого

ч.1 ст.388 КК України.

Судом після дослідження матеріалів,

на підставі яких відмовлено в порушенні кримінальної справи, встановлено, що до

винесення постанови 13.06.2008 року слідчим ОСОБА_11 вищевказаних дій, крім

відібрання пояснень від ОСОБА_8 та ОСОБА_12, не вчинено. Відповідь з ВДАІ

м.Кременчука щодо вартості зберігання транспортного засобу на спеціальних

майданчиках і стоянках надійшла на адресу прокуратури м.Кременчука у вересні

2008 року, при цьому відбиток вхідного штампу прокуратури на даному листі

відсутній. Витребуваний вирок з Автозаводського районного суду м.Кременчука

Полтавської області від 20.08.2008 року відносно ОСОБА_3, яким останню

засуджено за ч.1 ст.388 КК України, не містить відомостей про те, чи набрав

вирок чинності, а дата винесення вироку вказує на отримання його копії слідчим

після винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. Від

ОСОБА_13 слідчим пояснення не відбиралися. Крім того, встановлено, що експерти

з ТКЗР Кременчуцького МУ заявили самовідводи на проведення почеркознавчого

дослідження в зв'язку з особистим знайомством та службовими відносинами зі

слідчим СЧ СВ Кременчуцького МУ ГУ МВС України в Полтавській області майором

міліції ОСОБА_2., при цьому слідчим з ОВС прокуратури міста ОСОБА_11 не вжито

заходів до завершення проведення почеркознавчого дослідження.

При цьому слід зауважити, що матеріал

належним чином слідчим не оформлено, а саме: аркуші відмовного матеріалу

пронумеровані до 195 сторінки, послідуючі 15 сторінок взагалі не пронумеровано,

а опис документів, що знаходяться в справі, зроблено по 119 сторінку.

На підставі вищевикладеного суд

вважає, що перевірка повідомлення про злочин проведена слідчим з ОВС

прокуратури м.Кременчука ОСОБА_11 неповно та однобічно, при цьому не в повному

обсязі виконано вказівки прокуратури Полтавської області, викладені в постанові

від 07.05.2008 року про скасування постанови про відмову в порушенні

кримінальної справи, що є обов'язковим відповідно до кримінально-процесуального

законодавства України. 

Приймаючи до уваги вищевикладене, а

також те, що слідчим з ОВС прокуратури м.Кременчука ОСОБА_11 при відмові в

порушенні кримінальної справи не виконано належним чином вимоги ст.ст.4, 97 КПК

України, суд приходить до висновку, що постанова про відмову в порушенні

кримінальної справи є винесеною передчасно та підлягає скасуванню, а матеріали

- поверненню прокурору для проведення додаткової перевірки у відповідності до

вимог кримінально-процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст.236-1, 236-2 КПК

України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

            Скаргу ОСОБА_1 на постанову про

відмову в порушенні кримінальної справи - задовольнити.

            Постанову слідчого з ОВС

прокуратури м.Кременчука ОСОБА_11 від 13 червня 2008 року про відмову в

порушенні кримінальної справи відносно начальника СЧ СВ Кременчуцького МУ УМВС

України в Полтавській області майора міліції ОСОБА_2 за ознаками злочинів,

передбачених ст.ст.364, 366, 367 КК України, у зв'язку з відсутністю в його

діях складу злочину - скасувати.

Матеріали перевірки повернути

прокурору м.Кременчука для проведення додаткової перевірки.

На постанову може бути подана апеляційна

скарга до апеляційного суду Полтавської області протягом семи діб.

Суддя: