Постанова

від 18.08.2014 по справі 808/4770/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2014 року Справа № 808/4770/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМЛЕКС» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 437-25 від 04.07.2014,

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМЛЕКС» (далі - позивач, ТОВ «ХІМЛЕКС») до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 437-25 від 04.07.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії податкового органу щодо визначення податкового боргу з податку на додану вартість є неправомірними, оскільки на особовому рахунку товариства з податку на додану вартість наявна переплата, у зв'язку з чим податкову вимогу № 437-25 від 04.07.2014 прийнято з грубим порушенням норм діючого законодавства, а відтак прийнята податкова вимога підлягає скасуванню.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки до суду не повідомив. Про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки.

Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки відповідач є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, та без поважних причин до суду не прибув, суд вважає за можливе вирішити справу без його участі за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Керуючись приписами статей 41, 128 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

15.07.2014 ТОВ «ХІМЛЕКС» отримало засобами поштового зв'язку від ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області податкову вимогу форми «Ю» № 437-25 від 04.07.2014, згідно якої, станом на 04.07.2014 сума податкового боргу позивача з податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100) за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 3154,51 грн.

Не погоджуючись з діями контролюючого органу, а також вважаючи податкову вимогу такою, що підлягає скасуванню позивач звернувся до суду.

Так, судом встановлено, що ТОВ «ХІМЛЕКС» за результатами фінансово-господарської діяльності за 9 місяців 2012 року та 2012 рік отримало прибуток, та на виконання вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України сплатив авансові внески з податку на прибуток на загальну суму 112 756 грн.

Відповідно до податкової декларації ТОВ «ХІМЛЕКС» з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2013 року №9049700768 від 13.08.2013 за результатами роботи підприємством у першому кварталі 2013 році було отримано збитки у розмірі 242 145 грн.

Згідно з податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2013 рік № 9089886478 від 10.02.2014, за результатами роботи підприємством у 2013 році отримано збитки у розмірі 603 351 грн.

Таким чином, позивач, відповідно до положень ст. 43 Податкового кодексу України має право на повернення сплачених у 2013 році всіх сум авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 112 756 грн.

17.04.2014 ТОВ «ХІМЛЕКС» до податкового органу подана заява вих. № 0039 про зарахування надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 112756 грн. на погашення грошових зобов'язань з податку на додану вартість, на підставі п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України.

Також, 18.02.2014 позивачем до податкового органу в електронному вигляді подано декларацію з податку на додану вартість за січень 2014 року, в якій у рядку «19» відображено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 2543 грн.

18.03.2014 позивачем до податкового органу в електронному вигляді подано декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014 року, в якій платником податку у рядку «25» самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 24 718 грн. Сума податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 24 718 грн. повністю сплачена ТОВ «Хімлекс» 28.03.2014, що підтверджується банківською випискою з особового рахунку за період з 24.03.2014 по 30.03.2014.

17.04.2014 позивачем до податкового органу в електронному вигляді подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року, в якій платником податку у рядку «25» самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 22 622 грн. Сума податку на додану вартість за березень 2014 року у розмірі 22 622 грн. зарахована податковим органом до державного бюджету на підставі заяви вих. № 0039 від 17.04.2014 за рахунок надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток.

16.05.2014 позивачем до податкового органу в електронному вигляді подано декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року, в якій платником податку у рядку «25» самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 74 826 грн. Сума податку на додану вартість за квітень 2014 року у розмірі 74 826 грн. зарахована податковим органом до державного бюджету на підставі заяви вих. № 0039 від 17.04.2014 за рахунок надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток.

18.06.2014 позивачем до податкового органу в електронному вигляді подано декларацію з податку на додану вартість за травень 2014 року, в якій платником податку у рядку «25» самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5242 грн. Сума податку на додану вартість за травень 2014 року у розмірі 5242 грн. зарахована податковим органом до державного бюджету на підставі заяви вих. № 0039 від 17.04.2014 за рахунок надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток.

В адміністративному позові позивач зазначає, що податковим органом в якості підстав винесення оскаржуваної податкової вимоги зазначено, що податковий борг виник у зв'язку з тим, що за рахунок надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя крім податкових зобов'язань ТОВ «ХІМЛЕКС» з податку на додану вартість за березень, квітень та травень 2014 року також був списаний податковий борг відповідно до податкової вимоги форми «Ю» № 5-25 від 03.02.2014.

З цього приводу суд зазначає, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2014 по справі № 808/1360/14 визнано протиправною та скасовано податкову вимогу форми «Ю» № 5-25 від 03.02.2014 на суму податкового боргу 25 745,68 грн. (в тому числі: авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 17 646,95 грн.; податок на додану вартість у розмірі 8 098,73 грн.). Вказана постанова набрала законної сили 04.07.2014.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надано лист ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя вих. № 6148/10/08-29-20-0411 від 06.08.2014 на № 0063 від 24.07.2014, в якому податковим органом зазначено, що за даними інтегрованої картки з податку на додану вартість ТОВ «ХІМЛЕКС» станом на 30.07.2014 виконано постанову суду від 10.06.2014 по справі № 808/1360/14, відповідно до якої зменшено нарахувань в сумі 7762 грн. Станом на 01.08.2014 згідно з даними інтегрованої картки з податку на додану вартість (код БК 14010100) підприємства значиться переплата у сумі 2392,46 грн.

Згідно п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України - податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством нарахування податкового зобов'язання податковим органом), платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання зазначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до органу державної податкової служби.

Підпунктом 17.1.10 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Іншого порядку врахування поточних податкових зобов'язань платника податку нормативними актами не передбачено.

Відповідно до положень ст. 43 Податкового кодексу України, надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику на підставі заяви платника податку, в якій зазначається напрям перерахування коштів.

Згідно з п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з п.59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Беручі до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку, що у позивача відсутній податковий борг з податку на додану вартість, що підтверджується листом ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя від 06.08.2014 №6148/10/08-29-20-0411, у зв'язку з чим податкова вимога форми «Ю» № 437-25 від 04.07.2014 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо визнання протиправною та скасування податкової вимоги податковий орган не скористався своїм правом надання суду своїх заперечень та доказів, у їх обґрунтування та спростування позовних вимог позивача.

У відповідності до статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до статті 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Згідно із частиною 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 -162 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу форми «Ю» № 437-25 від 04.07.2014 Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМЛЕКС» (код ЄДРПОУ 24514086) судовий збір у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.В.Калашник