Рішення

від 06.08.2014 по справі 910/14196/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14196/14 06.08.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Автопартс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартет-Автосервіс» простягнення 6 978,16 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Шпак Т.В. - представник від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопартс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартет-Автосервіс» про стягнення 6 978,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 13122011-1 від 13.12.2011 в частині здійснення розрахунків за поставлений товар. Крім основного боргу, за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 107,67 грн, штраф у розмірі 601,75 грн, 10% річних у розмірі 82,83 грн та інфляційні втрати у розмірі 168,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/14196/14 та призначено розгляд справи на 06.08.2014.

В судове засідання, призначене на 06.08.2014, представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

При цьому, суд відзначає, що за змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 18/2, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в тому числі Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.06.2014 серії АД №515409 та вказано у позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автопартс» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Квартет-Автосервіс» (покупець) було укладено договір № 13122011-1 про довгострокові поставки (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується протягом дії Договору поставляти у власність покупця товари (в тому числі, але не виключно, запасні частини для автомобілів, авто хімію, мастила, супутні товари для автотранспорту та інше - надалі «товар») окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною Договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплачувати його вартість на встановлених Договором умовах.

За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору позивачем 5-6 лютого 2014 року позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 6017,41 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними:

- видаткова накладна № АП-000005714 від 05.02.2014 на суму 1407,92 грн;

- видаткова накладна № АП-000005932 від 06.02.2014 на суму 1073,57 грн;

- видаткова накладна № АП-000005982 від 06.02.2014 на суму 3535,92 грн.

У відповідності до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 4.1 Договору ціни на товар визначаються сторонами в накладних, виписаних на кожну окрему партію товару.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару протягом 14 календарних днів з дати поставки товару.

Розрахунок здійснюється шляхом перерахування суми вартості партії товару в безготівковому порядку в гривнях на банківський рахунок постачальника.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, в порушення умов Договору відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару виконано не було, у зв'язку з чим в останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 6017,41 грн.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості та її розмір не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором № 13122011-1 від 13.12.2011 у розмірі 6017,41 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

За прострочення виконання зобов'язання з оплати товару, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 107,67 грн, штраф у розмірі 601,75 грн, 10% річних у розмірі 82,83 грн та інфляційні втрати у розмірі 168,50 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку з оплати товару не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 10.3 Договору встановлено, що у випадку затримки оплати товару покупець за вимогою постачальника сплачує йому суму заборгованості з урахуванням: встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, 10 відсотків річних від суми простроченого платежу, пеню, що обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.

Згідно з п. 10.4 Договору у випадку непогашення грошової заборгованості протягом 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, покупець зобов'язаний додатково (крім пені) сплатити на користь і на вимогу постачальника штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару, у випадку непогашення грошової заборгованості протягом 60 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості покупець зобов'язаний додатково (крім пені) сплатити на користь і на вимогу постачальника штраф у розмірі 30% від вартості неоплаченого товару, у випадку непогашення грошової заборгованості протягом 90 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, покупець зобов'язаний додатково (крім пені) сплатити на користь і на вимогу постачальника штраф у розмірі 50% від вартості неоплаченого товару.

Отже, умовами Договору передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 10.3 Договору встановлено, що у випадку затримки оплати товару покупець за вимогою постачальника сплачує йому суму заборгованості з урахуванням 10 відсотків річних від суми простроченого платежу.

Оскільки судом встановлено, що відповідачем допущено прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленого товару, а період прострочення перевищує 30 календарних днів, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 107,67 грн, штрафу у розмірі 601,75 грн, 10% річних у розмірі 82,83 грн та інфляційних втрат у розмірі 168,50 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартет-Автосервіс» (03049, м.Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 18/2, ідентифікаційний код 37848608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопартс» (04119, м.Київ, вулиця Дорогожицька, будинок 1, ідентифікаційний код 34184200) заборгованість у розмірі 6017 (шість тисяч сімнадцять) грн 41 коп., пеню у розмірі 107 (сто сім) грн 67 коп., штраф у розмірі 601 (шістсот одна) грн 75 коп., 10% річних у розмірі 82 (вісімдесят дві) грн 83 коп., інфляційні втрати у розмірі 168 (сто шістдесят вісім) грн 50 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 22.08.2014.

Суддя Ю.М. Смирнова