Рішення

від 07.08.2014 по справі 910/10647/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10647/14 07.08.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аквавит» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Делі» простягнення 42952,59 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Брайко М.В. - представник від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквавит» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Делі» про стягнення 42952,59 грн.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 928КИЕ від 06.08.2012 в частині здійснення розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 36003,52 грн. Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 4609,77 грн, 3% річних у розмірі 1011,31 грн та інфляційні втрати у розмірі 1327,99 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/10647/14, та призначено розгляд справи на 25.06.2014

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 розгляд справи було відкладено на 23.07.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2014 за клопотанням позивача продовжено строк вирішення спору у справі № 910/10647/14 та відкладено розгляд справи на 07.08.2014.В судове засідання, призначене на 23.07.2014, представник позивача з'явився, позов підтримав.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позов підтримав.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

За змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська,34, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.htm та вказано у позові.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.08.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквавит» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Делі» (покупець) було укладено договір поставки № 928 КИЕ (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору поставка товару на склад покупця (адреса місця призначення узгоджується у замовленні) здійснюється транспортом постачальника та за рахунок постачальника на умовах DDP (Інкотермс 2000).

За змістом п. 3.1 Договору асортимент та кількість товару, що постачається зазначається у накладних.

У відповідності до п. 5.1 Договору поставка товару постачальником покупцю здійснюється окремими партіями, у кількості і у строк, визначений у замовленні на поставку покупця, які узгоджуються з постачальником, за цінами вказаними у накладних. Замовлення на поставку складається в усній або письмовій формі і направляється постачальнику не менше ніж: за 3 доби до дати поставки факсом, поштою або через представника постачальника, або в будь-якому разі способом, що дає можливість ідентифікувати Покупця.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 68429,28 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними: № 4454 від 30.01.2013 на суму 49767,42 грн, №4489 від 21.05.2013 на суму 5047,08 грн, №9055 від 26.07.2013 на суму 13614,78 грн.

За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що ціни на товар вказуються у накладних на товар, які є невід'ємною частиною цього Договору. Оплата здійснюється в національній валюті України виключно у формі безготівкових розрахунків. У разі порушення покупцем цього правила, у тому числі у випадку передачі готівкових коштів будь - яким особам для оплати постачальнику, постачальник не несе відповідальність за можливі збитки Покупця від втрати (розкрадання) таких коштів.

Згідно з п. 4.2 Договору покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо повідомивши Покупця за 7 (сім) календарних днів.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів п. 4.2 Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по сплаті вартості поставленого товару станом на момент розгляду справи настав.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем своїх зобов'язань з оплати за поставлений товар належним чином виконано не було, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 36003,52 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості та її розмір не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 36003,52 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 4609,77 грн, 3% річних у розмірі 1011,31 грн та інфляційні втрати у розмірі 1327,99 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 6.6 Договору встановлено, що у випадку порушення покупцем строків, визначених п. 4.2. Договору, покупець оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовилися про те, що неустойка за порушення покупцем строків вказаних в п. 4.2. Договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

Позивачем заявлено до стягнення суму пені у розмірі 4609,77 грн. яка нарахована за період з 02.03.2013 по 30.04.2014.

Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як зазначено в п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

За змістом ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Тобто, та обставина, що сторони в умовах Договору погодили, що неустойка нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань, не означає погодження сторонами іншого, аніж встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України строку, за який нараховується неустойка.

Враховуючи наведене, суд здійснює перерахунок заявленої до стягнення суми пені.

За здійсненим судом перерахунком, за прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати за поставлений товар з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 2293,32 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого на підставі Договору товару, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 232,64 грн та інфляційних втрат у розмірі 1011,31 грн та інфляційні втрати у розмірі 1327,99 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Делі» (03022, м.Київ, вулиця Васильківська, будинок 34, ідентифікаційний код 38217683) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавит» (49083, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вулиця Собінова, будинок 1, ідентифікаційний код 36841030) заборгованість у розмірі 36003 (тридцять шість тисяч три) грн 52 коп., пеню у розмірі 2293 (дві тисячі двісті дев'яносто три) грн 32 коп., 3% річних у розмірі 1011 (одна тисяча одинадцять) грн 31 коп., інфляційні втрати у розмірі 1327 (одна тисяча триста двадцять сім) грн 99 коп. та судовий збір у розмірі 1728 (одна тисяча сімсот двадцять вісім) грн 34 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 22.08.2014.

Суддя Ю.М. Смирнова