Рішення

від 06.08.2014 по справі 910/14100/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14100/14 06.08.14

За позовом Дніпропетровського міського комунального закладу культури «Централізована система

публічних бібліотек для дорослих»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Передплата агенція «САММІТ»

про стягнення 46 587,87 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача: Котлярова Ю.В., Цирулік Л.В. - представники за довіреностями;

від відповідача: не з'явився;

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.08.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 40 592,20 грн. основного боргу, 1 188,54 грн. інфляційних втрат, 4 685,33 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/14100/14, розгляд справи було призначено на 06.08.2014.

В судовому засіданні 06.08.2014 представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити. Позов мотивований тим, що позивачем на виконання умов укладеного договору було перераховано на користь відповідача 180 924,51 грн. в якості передоплати за товар, який відповідач мав поставити позивачу. Проте, відповідачем було здійснено часткову поставку товару, а товар на суму 40 592,20 грн. поставлений не був, кошти в сумі 40 592,20 грн. також повернуті позивачу не були. Нормативно позивач посилається на приписи ст.ст. 516, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України. Крім того, позивач за прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору зі своєчасної поставки товару та повернення коштів за непоставлений товар, просив суд стягнути з відповідача 1 188,54 грн. інфляційних втрат з посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, а також 4 685,33 грн. пені з посиланням на пункт 7.1 договору.

Відповідач в судове засідання 06.08.2014 представників не направив, причин неявки представника суд не повідомив про розгляд справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання повідомлявся належним чином за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений в своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням

Згідно із п. 3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд, з метою дотримання строку вирішення спору, визначеного статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача в судове засідання, не перешкоджає вирішенню справи по суті в даному судовому засіданні.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2012 між позивачем - Дніпропетровським міським комунальним закладом культури «Централізована система публічних бібліотек для дорослих», з однієї сторони, та відповідачем - ТОВ «Передплатна агенція «САММІТ», з іншої сторони, укладено договір про закупівлю товарів (робіт, послуг) за державні кошти № 2013-01/13 (далі - договір), за умовами якого відповідач зобов'язався у 2013 році поставити позивачу товари, зазначені в специфікації, після попередньої оплати замовника, а замовник прийняти та оплатити такі товари : Видання періодичні, журнали код ДК 016-97-22.13 (п. 1.1).

Умовами договору сторони визначили, що кількість товарів - 424 найменувань, 1066 екземплярів (п. 1.2), ціна договору становить 180 924,51 грн. в т.ч. ПДВ (п. 3.1), розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати в розмірі 80 924,51 грн. (п. 4.1), строк (термін поставки) - 5 разів на тиждень протягом січня - червня 2013 року (п. 5.1), у разі невиконання (несвоєчасного виконання) зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти відповідач сплачує замовнику штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день затримки (п. 7.2), строк дії договору - до 31.12.2013 (п. 10.1).

Також, сторонами договору було узгоджено специфікацію до договору загалом на суму 180 924,51 грн..

Відповідно до платіжних доручень № 9 від 13.02.2013 на суму 179 341,92 грн., № 14 від 20.03.2013 на суму 1 582,56 грн., позивачем на виконання умов договору було перераховано на користь відповідача загалом 180 924,51 грн.

Згідно з зведеними видатковими накладними до договору, а саме: № 1 за січень 2013 року на суму 11 721,70 грн., № 2 за лютий 2013 на суму 18 046,51грн., № 3 за березень 2013 на суму 20 365,26 грн., № 4 за квітень 2013 на суму 31 995,19 грн., № 5 за травень 2013 на суму 20 058,82 грн., № 6 за червень 2013 на суму 20 650,63 грн., № 7 за липень 2013 на суму 10 639,95 грн., № 8 за серпень 2013 на суму 4 030,18 грн., які підписані представниками сторін та посвідчені печатками обох сторін, відповідачем було поставлено, а відповідачем прийнято товару загалом на суму 137 508,24 грн.

Також, як зазначав позивач у позові, у вересні 2013 року ним отримано від відповідача 69 примірників журналів на суму 2 244,97 грн., а у жовтні 2013 року - 6 примірників журналів на суму 579,10 грн. без супроводжувальних документів.

Позивач листами від 08.11.2013 № 411 та № 456 від 09.12.2013 (які отримані відповідачем 11.11.2013 та 15.12.2013 відповідно, про що свідчать поштові повідомлення про вручення листів) звертався до відповідача з вимогами або поставити товар за договором на суму 40 592,20 грн., а у випадку неможливості здійснити поставку - повернути вказані кошти позивачу.

Як зазначав позивач у позові, товар на суму 40 592,20 грн. поставлений не був, кошти в сумі 40 592,20 грн. також повернуті позивачу не були, у зв'язку з чим позивач і звернувся до суду про стягнення вказаних коштів з відповідача в судовому порядку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною ст. 670 Цивільного кодексу України визначено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що всупереч умов договору відповідачем, як постачальником, свого обов'язку щодо поставки оплаченого позивачем товару на суму 180 924,51 грн. не виконано у повному обсязі, оскільки відповідачем здійснено на користь позивача поставку товару лише загалом на суму 140 332,31 грн. Товар на суму 40 592,20 грн. поставлений відповідачем позивачу у строки, встановлені договором, не був. Доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Отже, позивач на підставі ст. 670 Цивільного кодексу України, якою передбачено право покупця вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, на яку товар поставлено не було, заявив відповідачу у листах від 08.11.2013 № 411 та № 456 від 09.12.2013 (які отримані відповідачем 11.11.2013 та 15.12.2013 відповідно, про що свідчать поштові повідомлення про вручення листів) вимоги про повернення останнім 40 592,20 грн., що складає суму грошових коштів, на яку не було поставлено товар за договором.

А оскільки відповідачем не було виконано вимогу позивача про повернення сплачених ним коштів, грошові кошти в сумі 40 592,20 грн. повернуті відповідачем позивачу не були, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача 40 592,20 грн. є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач за прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору зі своєчасної поставки товару та повернення коштів за непоставлений товар, просив суд стягнути з відповідача 1 188,54 грн. інфляційних втрат з посиланням на припис ст. 625 Цивільного кодексу України, а також 4 685,33 грн. пені з посиланням на пункт 7.1 договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач всупереч умов договору у визначені договором строки товар на суму 40 592,20 грн. позивачу не поставив, як і повернув позивачу кошти в сумі 40 592,20 грн. Тому відповідачем допущено прострочення як з виконання зобов'язання по поставці товару на суму 40 592,20 грн., так і в подальшому (у зв'язку з відмовою позивача від поставки товару), відповідачем допущено прострочення виконання свого зобов'язання з повернення позивачу коштів в сумі 40 592,20 грн. Наведені порушення є підставами для застосування до відповідача штрафної санкції у вигляді пені за порушення зобов'язання з поставки товару і застосування до відповідача відповідальності за невиконання грошового зобов'язання по поверненню коштів в сумі 40 592,20 грн., а тому вимоги позивача про стягнення пені та інфляційних втрат - є законними, обґрунтованими, та підлягають задоволенню згідно перерахунку суду.

Таким чином, здійснивши перерахунок заявлених позивачем пені та інфляційних втрат (нарахування яких обмежено 30.04.2014), суд погоджується з строками, ставками та періодами нарахувань вказаних показників, у зв'язку з чим задовольняє вимоги позивача в цій частині у повному обсязі, а саме: 1 188,54 грн. - інфляційних втрат та 4 685,33 грн. пені.

Судовий збір згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Передплатна агенція «САММІТ» (код ЄДРПОУ 23522899; місцезнаходження: 03040 м. Київ, вул. Васильківська, 55, к. 4) на користь Дніпропетровського міського комунального закладу культури «Централізована система публічних бібліотек для дорослих» (код ЄДРПОУ 02215383, місцезнаходження: 49000 м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 23) 40 592 (сорок тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн. 20 коп. основного боргу, 4 685 (чотири тисячі шістсот вісімдесят п'ять) грн. 33 коп. пені, 1 188 (одна тисяча сто вісімдесят вісім) грн. 54 коп. інфляційних втрат, а також 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.00 коп. судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.08.2014.

Суддя Ю.М.Смирнова