Рішення

від 19.08.2014 по справі 910/13438/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13438/14 19.08.14

За позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Теком Лондері Сервіс»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Розвиток - 21 сторіччя»

про стягнення 508670,98 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Шурхно Ю.С. (за довіреністю)

від відповідача не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теком Лондері Сервіс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Розвиток - 21 сторіччя» про стягнення 508670,98 грн. (444065,33 грн. основного боргу, 29492,16 грн. пені, 29189,84 грн. інфляційних, 5923,65 грн. 3% річних).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання комплексних послуг з прання білизни № 01/01-13 від 04.01.2013 р. в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 р. було порушено провадження по справі № 910/13438/14, розгляд останньої призначено на 31.07.2014 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні пояснення по справі, а також документи, які були залучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явися, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2014 р. розгляд справи було відкладено на 19.08.2014 р. р.

18.08.2014 р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що акти звірки взаєморозрахунків, на які посилається позивач, не є документами первинного бухгалтерського обліку, а тому не можуть підтверджувати факт здійснення господарської операції.

Крім того, від відповідача через канцелярію суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням уповноваженого представника та клопотання про витребування у позивача додаткових доказів, а саме первинних бухгалтерських документів, які підтверджують суму заборгованості.

Через канцелярію суду 18.08.2014 р. через канцелярію суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява, яка на підставі п.п. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України була повернена заявнику.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та надав усні пояснення по справі та документи, які були залучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки останній був належним чином повідомлений про дату та час проведення судового засідання та не був позбавлений можливості направити іншого представника. Крім того, суд відхилив клопотання про витребування доказів як необґрунтоване, оскільки в матеріалах справи містяться належним чином завірені копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг), оригінали яких досліджувались у судових засіданнях.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

04.01.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Теком Лондері Сервіс» (далі - виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Розвиток - 21 сторіччя» (далі - замовник) було укладено договір № 01/01-13 про надання комплексних послуг з прання білизни (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору замовник доручає виконавцю, а виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги з комплексного прання білизни замовника (прання білизни та махри, комплектація, упаковка, доставка) згідно переліку (надалі - виробів), що зазначений у додатках до Договору (надалі - роботи). Конкретні роботи, їх обсяги та строки їх виконання визначаються сторонами шляхом оформлення окремого замовлення (надалі - специфікація).

Замовник зобов'язаний прийняти роботи, надані виконавцем, та сплатити їх вартість відповідно до умов Договору (п. 1.2 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору вартість окремих додаткових робіт виконавцю визначається Додатками до Договору.

Положеннями п. 3.2 Договору передбачено, що вартість комплексної обробки 1 (одного) кілограма білизни складає 6,40 грн. згідно з калькуляцією, яка є невід'ємною частиною Договору (додаток № 4 до Договору).

Відповідно до п. 3.6 Договору весь перелік робіт, виконаних виконавцем протягом звітного періоду, оформлюється актом здачі-прийняття виконаних робіт. Замовник зобов'язаний підписати акт здачі-прийняття виконаних робіт протягом 3 робочих днів з моменту його отримання. У разі неповернення замовником виконавцю підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт або ненадання зауважень по кількості та якості виконаних робіт, роботи вважаються прийняти замовником в повному обсязі.

Згідно з п. 3.8 Договору замовник здійснює оплату виконаних робіт кожного звітного періоду протягом 5 календарних днів з моменту підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт за кожний звітній період. Датою оплати вважається день зарахування коштів на рахунок виконавця.

У період листопад 2013 р. - січень 2014 р. позивачем надано відповідачу послуг на суму 498975,35 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), а саме: № 106 від 25.11.2013 р. на суму 80579,58 грн., № 109 від 02.12.2013 р. на суму 75563,01 грн., № 110 від 09.12.2013 на суму 46180,61 грн., № 111 від 16.12.2013 р. на суму 47075,26 грн., № 112 від 23.12.2013 р. на суму 81658,62 грн., № 113 від 30.12.2013 р. на суму 53825,98 грн., № 1 від 06.01.2014 р. на суму 56683,65 грн., № 2 від 11.01.2014 р. на суму 57408,64 грн.

Відповідач надані послуги оплатив частково у розмірі 54910,01 грн. Борг у розмірі 444065,33 грн. залишився непогашеним.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлялись на адресу відповідача претензії № 02-04/14 від 02.04.2014 р. та № 15-04/14 від 15.04.2014 р.

У відповіді на претензію № 15-04/14 від 15.04.2014 р. відповідач зазначив, що суму заборгованості слід переглянути, оскільки у позивача існує заборгованість перед відповідачем у розмірі 55377,76 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу (далі - ГК) України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг згідно з Договором.

Позивачем в судовому засіданні надано заяву про зарахування однорідних вимог на суму боргу в розмірі 55377,76 грн.

Відповідно до статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Таким чином, виходячи зі змісту статті 601 ЦК України вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Чинне законодавство України не встановлює обмежень та особливого порядку щодо зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.

Таким чином, враховуючи зазначену норму, звернення відповідача до позивача та заяву позивача, судом встановлено, що зобов'язання відповідача перед позивачем вважаються погашеними в частині заборгованості за Договором у сумі 55377,76 грн. У матеріалах справи міститься копія акту звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість позивача перед відповідачем за договором поставки матеріалів складає 55377,76 грн. Представник позивача у судовому засіданні зазначила, що позивач не заперечує проти зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 55377,76 грн.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відтак, враховуючи зазначене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 55377,76 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем після проведеного заліку зустрічних позовних вимог складає 388687,57 грн.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, відповідачем не спростований, у зв'язку з чим суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 388685,57 грн. заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, просить стягнути 29492,16 грн. пені, 29189,84 грн. інфляційних, 5923,65 грн. 3% річних.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 4.2 Договору замовник у разі прострочення оплати робіт сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до розрахунку суду пеня становить 29492,26 грн., 3 % річних - 5923,65 грн., інфляційні - 47147,28 грн. Оскільки підстави для стягнення сум пені, інфляційних у більшому розмірі, ніж заявлено позивачем, у суду відсутні, з відповідача підлягає стягненню 29492,16 грн. пені, 29189,84 грн. інфляційних та 5923,65 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги до відповідача підлягають частковому задоволенню.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору (ч. 2 ст. 49 ГПК України).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Розвиток - 21 сторіччя» (03087, м. Київ, вул. Уманська, 8, код 33397872) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Теком Лондері Сервіс» (02090, м. Київ, вул. В. Сосюри, буд. 6, кім. 303/2, код 38197082) 388687 (триста вісімдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 57 коп. боргу, 29492 (двадцять дев'ять тисяч чотириста дев'яносто дві) грн. 16 коп. пені, 29189 (двадцять дев'ять тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн. 84 коп. інфляційних, 5923 (п'ять тисяч двадцять три) грн. 65 коп. 3% річних, 10173 (десять тисяч сто сімдесят три) грн. 42 коп. судового збору.

Провадження у справі в частині стягнення 55377,76 грн. припинити.

Повне рішення складено 01.09.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова