Рішення

від 20.08.2014 по справі 911/2974/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2014 р. Справа № 911/2974/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ЗЕД СЕРВІС», м. Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., м. Біла Церква

про стягнення 6500,00 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

до господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ЗЕД СЕРВІС» (далі - позивач) з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 6500,00 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором доручення на транспортно-експедиційні послуги № 10-3 від 22.05.2013 р. У зв'язку з цим Позивач просить суд стягнути з Відповідача 6500,00 грн. основного боргу. Крім цього Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму витрат на послуги адвоката 1200,00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.07.2014 р. порушено провадження у справі № 911/2974/14 та призначено її до розгляду на 20.08.2014 р.

20.08.2014 р. через відділ діловодства суду надійшла телеграма Позивача (вх. № 139/14), в якій Позивач повідомив про неможливість забезпечити участь представника у судовому засіданні та просив суд розглядати справу без участі представника Позивача.

20.08.2014 р. у судове засідання представники сторін не з'явились, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 ГПК України.

Детально розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ЗЕД СЕРВІС» (експедитор, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (замовник, відповідач у справі) було досягнуто згоди щодо істотних умов договору доручення № 10-3 на транспортно-експедиційні послуги, відповідно до п. 2.2. якого конкретні умови по кожному замовленню (перевезенню) погоджується в письмовій заявці; підтверджена сторонами заявка є обов'язковою для виконання сторонами та є невід'ємною частиною договору.

22.05.2013 р. Відповідач направив Позивачу письмові заявки № 220501 від 22.05.2013 р. та № 220502 від 22.05.2013 р., які були належним чином оформлені, підписані сторонами та скріплені печатками, в яких зазначались всі істотні умови конкретного замовлення.

Як зазначає Позивач, фактично договір доручення № 10-3 підписаний сторонами не був. В подальшому, 23.05.2013 р. між сторонами був укладений договір поручення № 13/05/18 на аналогічних умовах, проте враховуючи, що правовідносини між сторонами розпочались 22.05.2013 р. за вказаними заявками Відповідача, сторони використовували маркування договору № 10-3 від 22.05.2014 р. та відповідно до положень ст. 181 ГК України вважали його укладеним.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання Договору було надано транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 30500,00 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими сторонами актами надання послуг від 04.06.2013 р. № № 3/06, 4/06, 5/06, 6/06 та 7/06, копії яких додано до позовної заяви.

Таким чином, за наслідками дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що Позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо надання транспортно-експедиційних послуг за наданими заявками.

Проте, в порушення свого грошового зобов'язання, вартість наданих транспортно-експедиційних послуг Відповідач оплатив лише частково, зокрема Відповідачем сплачено Позивачу грошові кошти на загальну суму 24000,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та актом звірки взаєморозрахунків, підписаним Позивачем.

Доказів здійснення Відповідачем інших оплат за отримані послуги до суду не надано. Наявність зазначеної заборгованості Відповідачем станом на дату розгляду справи не спростована.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звертався до Відповідача з вимогою від 14.03.2014 р. № 95 про сплату заборгованості у сумі 6500,00 грн., проте Відповідачем вказана вимога залишена без реагування.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором становить - 6500,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про доведеність існування боргу Відповідача перед Позивачем в розмірі 6500,00 грн., а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідача адвокатські витрати у сумі 1200,00 грн. на підставі договору № 3/14 про надання правової допомоги від 08.05.2014 р.

На підтвердження факту отримання послуг адвоката Позивачем надано суду копії: договору № 3/14 про надання правової допомоги від 08.05.2014 р., свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 та квитанції № 413451 від 08.05.2014 р. на суму 1200,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 р. передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013р.).

08.05.2014 р. між Позивачем (клієнт) та адвокатом ОСОБА_2 (адвокат) був укладений договір № 3/14 про надання правової допомоги, згідно якого адвокат приймає на себе обов'язки по підготовці процесуальних документів (позову, клопотань, заяв) та зобов'язується представляти права і законні інтереси клієнта в суді та здійснювати професійну діяльність адвоката під час підготовки та судового розгляду господарської справи за позовом ТОВ «ЄВРО ЗЕД СЕРВІС» до ФОП ОСОБА_1 згідно з умовами цього договору з усіма правами представника, які передбачені ГПК України.

Пунктом 2.2. Договору від 08.05.2014 р. № 3/14 сторони погодили, що клієнт зобов'язаний сплатити гонорар адвокату чи його заступнику в розмірі 1200,00 грн. в строк п'ять робочих днів з моменту підписання цього договору.

На підтвердження сплати Позивачем вказаної суми суду надано копію квитанції від 08.05.2014 р. № 413451 на суму 1200,00 грн.

Враховуючи те, що Позивачем надано суду належні докази на підтвердження отримання послуг адвоката, то суд дійшов висновку, що вказані витрати Позивача відносяться до судових витрат в розумінні ст. 44 ГПК України, однак, враховуючи, що представник Позивача не з'явився у судове засідання, а сума оплати вказаних послуг Позивачем є неспіврозмірною з ціною позову, то суд дійшов висновку, що вказані витрати підлягають стягненню з Відповідача частково, у сумі 650,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ЗЕД СЕРВІС» (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, 2 поверх, кімн. 208; код ЄДРПОУ 38157810) 6500 (шість тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 650 (шістсот п'ятдесят) грн. 00 коп. витрат на оплату адвокатських послуг та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата виготовлення та підписання рішення 29.08.2014 р.

Суддя Наріжний С.Ю.