Рішення

від 28.08.2014 по справі 923/1152/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2014 р. Справа № 923/1152/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Черковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ГРУПП", м.Одеса

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер будівельних інвестицій", м.Херсон

про стягнення 40 960 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від позивача : Баринов Г.М., представник за довіреністю від 19.12.2013р.;

від відповідача : не прибув.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ГРУПП" (позивач) звернулося до господарського суд Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер будівельних інвестицій" (відповідач) про стягнення 40960,00 грн. на підставі договору поставки №30/1408 від 14.08.2012 р. (далі - договір).

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не прибув, витребуваних судом документів не надав, причини неявки не повідомив.

В судовому засіданні 19.08.2014 р. оголошувалась перерва до 28.08.2014 р., після чого розгляд справи було продовжено. В судовому засіданні 19.08.2014 р. був присутнім представник відповідача, повідомлений належним чином про дату наступного судового засідання, що підтверджується розпискою (а.с.47).

Враховуючи викладене, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про час та дату судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, який прибув в судове засідання, суд -

в с т а н о в и в:

14.08.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товарів №30/1408, за умовами якого постачальник (відповідач) зобов'язався доставити за місцем призначення та передати у власність покупця (позивача) замовлені ним товари - газобетон, сухі будівельні суміші тощо (далі - товари), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товари.

Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносилися зміни та доповнення.

Із огляду на зазначений Договір суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки, правовідносини, які витікають із нього, регулюються ст. 264-271 ГК України.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За змістом ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.7.1. договору розрахунки за цим договором проводяться шляхом 100% попередньої оплати вартості замовленого товару в строк одного дня після отримання рахунка-фактури.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору позивач перерахував платіжними дорученнями №392 від 21.08.2012 р. 14233,60 грн. та №374 від 15.08.2012 р. 46080,00 грн.

Постачальник (відповідач) свої зобов'язання виконав частково, поставивши частину від узгодженої кількості товарів на суму 19353,60 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач свої зобов'язання виконав частково, решту товару не поставив, у зв'язку з чим заборгованість перед позивачем на день розгляду справи складає 40960,00 грн. , що підтверджено матеріалами справи.

Матеріалами справи підтверджується, що 18 березня 2014 року відповідач звертався до позивача з листом про погашення заборгованості рівними частинами згідно графіку погашення заборгованості, що фактично підтверджує визнання боргу відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду , і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивачу на підставі ст..49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, оскільки з його вини спір доведено до врегулювання в судовому процесі.

На підставі вищевикладених норм права та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер будівельних інвестицій" (73000, м.Херсон, вул.І.Куліка, 143, офіс 1, р/р 26002179012 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 36504936) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ ГРУПП» (65009, м.Одеса, вул.Сонячна, 5, р/р 2600201304534 в АТ «БМ Банк» м.Київ, МФО 380913, код ЄДРПОУ 37169887) 40960,00 грн. боргу та 1827,00 грн. судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.09.2014 р.

Суддя В.В.Литвинова