Рішення

від 01.09.2014 по справі 927/1107/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

28 серпня 2014 року Справа № 927/1107/14

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіазапчасть" ,

вул. Академіка Кримського, 27-А, м. Київ, 03680

Відповідач: Спеціальний авіаційний загін оперативно-рятувальної служби

цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних

ситуацій ,

вул. Космонавтів, 90, м. Ніжин, 16600

Про стягнення 108623,20грн.

Суддя Моцьор В.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Соломатін Є.В. - юрисконсульт (довіреність №32 від 05 червня 2013 року).

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні 05 серпня 2014 року перерви згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського кодексу України у судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 108623,20грн. боргу, в тому числі 96000,00грн. основного боргу, 1518,91грн. 3% річних, 11104,29грн. інфляційних втрат, 3000,00грн. витрат на послуги адвоката. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу №323 від 12 грудня 2013 року.

У судовому засіданні 05 серпня 2014 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення відповідач обґрунтовує наступним. Згідно п.2.3 договору обсяг товару, що закуповується у продавця здійснюється в межах кошторисних призначень покупця, затверджених на рік. Платіжні зобов'язання покупця виникають при наявності відповідного бюджетного призначення. Згідно умов Статуту Спеціальний авіаційний загін оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України (надалі - САЗ) за організаційно-правовою формою господарювання є державною організацією і заснований на державній власності; джерелами фінансування САЗ є кошти державного та місцевих бюджетів на виконання окремих програм, з інших джерел надходжень, не заборонених чинним законодавством; бюджетні кошти використовуються у порядку, визначеному бюджетним законодавством. Відповідно до Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про державний бюджет України; розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Пунктом 95 Положення про Державну службу з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013 встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій виконує в разі, коли це передбачено законом, функції головного розпорядника бюджетних коштів. Видатки на товар за договором передбачені Державним бюджетом України за рахунок резервного фонду код програмної класифікації видатків 3701730 "Здійснення заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій в осінньо-зимовий період". Відповідно до ч.ч.1.2 ст.24 Бюджетного кодексу, резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету приймаються відповідно Кабінетом міністрів України, Радою міністрів АР Крим, місцевими держаними адміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року №914-р, з метою здійснення заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій в осінньо-зимовий період було виділено Державній службі з надзвичайних ситуацій 20 млн. гривень. Державною службою України було затверджено кошторис САЗ на 2013 рік за кодом програмної класифікації видатків 3701730 "Здійснення заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій в осінньо-зимовий період" на загальну суму 943928грн. САЗ листом від 31 грудня 2013 року №2572/03-37 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій було повідомлено, що відповідно до затверджених асигнувань на 2013 рік за КПКВ 3701730 у сумі 943928грн., САЗом у період з 23 по 24 грудня подано платіжних доручень на оплату за отримані товари (послуги) на суму 943149,16грн., які залишилися несплаченими. САЗ до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (від 08 січня 2014 року №02/90-03/37) було направлено Звіт про цільове використання коштів резервного фонду Державного бюджету у 2013 році, у якому зазначалося про не проведення оплати органами Державної казначейської служби. Стаття 43 Бюджетного кодексу України визначає, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Отже, відповідач зазначає, що САЗ, як розпорядник бюджетних коштів, не є безпосереднім користувачем бюджетних коштів та не має прямого доступу до державного бюджету України, оскільки одержує бюджетні кошти виключно шляхом їх перерахування з Державного бюджету України на реєстраційні рахунки САЗ органами Державної казначейської служби України у встановленому законом порядку та шляхом надання доручень органам Державної казначейської служби України на оплату взятих зобов'язань. 18 грудня 2013 року Ніжинське управління Державної казначейської служби зареєструвало і взяло на облік реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів №185 на суму 96000,00грн., згідно з яким відповідач зобов'язався сплатити бюджетні кошти за товар, переданий за договором купівлі-продажу №323 від 12 грудня 2013 року. САЗ було подано до Ніжинського управління Державної казначейської служби платіжне доручення №1588 від 23 грудня 2013 року, останнє повернуто без виконання через недостатнє наповнення єдиного казначейського рахунку. Також відповідач заперечує стосовно стягнення з нього витрат на послуги адвоката, обґрунтовуючи заперечення тим, що спірні правовідносини не відносяться до складних, не носять тривалого характеру, позивачем не надано доказів, що підтверджують обґрунтованість розрахунку витрат на послуги адвоката.

20 серпня 2014 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому представник просив суд розглянути справу без його участі у зв'язку з неможливістю бути присутнім на даному судовому засіданні, оскільки представник у цей же день бере участь в адміністративній справі в Київському окружному адміністративному суді, докази про що додані до клопотання. Також в клопотанні представник зауважив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить суд їх задовольнити. Суд прийняв клопотання з документами до розгляду та долучив їх до матеріалів справи.

Присутній у судовому засіданні 28 серпня 2014 року представник відповідача підтримав заперечення, викладені раніше, та просив суд відмовити позивачу у вимозі щодо стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:

12 грудня 2013 року між Спеціальним авіаційним загоном оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіазапчасть" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №323 (далі - договір) (а.с. 13-14).

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов'язався передати у власність покупці товар: прилад ППКУ, кількістю 6 шт., загальною вартістю 96000,00грн., а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його.

Згідно з умовами пунктів 2.1, 2.2 договору ціна товару складає 96000,00грн., в т.ч. ПДВ - 16000,00грн. Розрахунки за товар покупець проводить після передачі товару до 31 грудня 2013 року. Обсяг товару, що закуповується у продавця здійснюється в межах кошторисних призначень покупця, затверджених на рік. Платіжні зобов'язання покупця виникають при наявності відповідного бюджетного призначення.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за договором, поставив відповідачу товар на суму 96000,00грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000019 від 13 грудня 2013 року (а.с. 17).

Відповідач отримав товар, про що свідчить довіреність №153 від 12 грудня 2013 року, видана відповідачем уповноваженій особі на отримання цінностей за договором №323 від 12 грудня 2013 року, підпис уповноваженої особи та печатка товариства на видатковій накладній.

Проте, відповідач, взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару в обговорені договором строки, не виконав.

Заборгованість відповідача по оплаті вартості поставленого товару становить 96000,00грн.

Сторонами станом на 16 квітня 2014 року підписано акт звіряння взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача становить 96000,00грн. (а.с. 15).

Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З наданих відповідачем пояснень, судом встановлено, що 02 грудня 2013 року було затверджено кошторис Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України на 2013 рік на суму 943928,00грн., до якої в тому числі ввійшла сума за отримані послуги на 96000,00грн.

Відповідач вчиняв дії по виконанню зобов'язання перед позивачем з оплати наданих послуг, а саме щодо подання та реєстрації їх у Ніжинському управлінні Державної казначейської служби, однак фактично зобов'язання не виконані.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті вартості товару в сумі 96000,00грн., суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення 1518,91грн. 3% річних за період з 01 січня 2014 року по 12 липня 2014 року, 11104,29грн. інфляційних втрат за період з січня по липень 2014 року.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Умовами договору купівлі-продажу №323 від 12 грудня 2013 року передбачена оплата товару до 31 грудня 2013 року.

Матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати товару.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.4.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунки здійснені позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 1518,91грн. 3% річних та 11104,29грн. інфляційних втрат є правомірними і підлягають задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2172,46грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 3000,00грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ч. 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно статті 1 Закону України "Про адвокатуру" адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.

Частина 1 статті 12 Закону України "Про адвокатуру" передбачає, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

10 червня 2014 року між адвокатом ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіазапчасть" укладено договір про надання правової допомоги №10-06/14/5 (а.с. 43-45).

Відповідно до умов п.1.1 договору, адвокат зобов'язався надати клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в господарських судах та адміністративних судах України всіх інстанцій (далі - послуги), по справі про стягнення заборгованості з Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України відповідно до договору купівлі-продажу №323 від 12 грудня 2013 року, а клієнт зобов'язався прийняти надані послуги та оплатити послуги у порядку і розмірі, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 4.1 договору сторони домовились, що за послуги передбачені п.1.1 цього договору клієнт сплачує адвокату гонорар шляхом 100% передоплати у розмірі, визначеному в акті виконаних робіт щодо надання юридичних послуг, що підписується сторонами та є невід'ємною частиною цього договору, протягом 10 банківських днів з дня підписання цього договору.

В матеріалах справи наявні свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4994, акт виконаних робіт щодо надання юридичних послуг від 12 липня 2014 року та квитанція №7 від 19 червня 2014 року, відповідно до якої позивач сплатив адвокату ОСОБА_2 3000,00грн. з призначенням платежу "за послуги адвоката згідно договору №10-06/14/5 від 10 червня 2014 року" (а.с. 48, 49).

Згідно частин 1, 2, 3 ст. 28 Правил адвокатської етики ВКДКА від 17 листопада 2012 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Відповідно до умов частин 1, 2 ст. 29 Правил адвокат має право, окрім гонорару, стягувати з клієнта кошти, необхідні для покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення, якщо обов'язок клієнта з погашення цих витрат визначено договором або визначений законом. В договорі про надання правової допомоги мають бути визначені види передбачуваних фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов, тощо): порядок їх погашення (авансування, оплата по факту в певний строк і таке інше) та може бути визначений їх обсяг.

Згідно п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року №7, витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Пунктом 6.5 вищезазначеної Постанови передбачено, що розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Відповідно до п.1. Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про державний бюджет на 2014рік", мінімальну заробітну плату на 2014 рік встановлено у розмірі 1218,00грн., а отже 40% від 1218,00грн. складає 487,20грн.

Згідно акту виконаних робіт щодо надання юридичних послуг, кількість затрачених годин на юридичні послуги адвокатом становить 12 год.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлені до стягнення позивачем витрати на правову допомогу є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в сумі 3000,00грн.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути зі Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул. Космонавтів, 90, м. Ніжин, 16600, код ЄДРПОУ 33965532, р/р №35218033000191, №35228034000191, №35215036000191, Банк ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіазапчасть" (вул. Академіка Кримського, 27-А, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 37226761, р/р 26009052621828 в філії "Розрахунковий центр "ПАТ КБ "Приватбанк" м. Київ, МФО 320649) 96000,00грн. основного боргу, 1518,91грн. 3% річних, 11104,29грн. інфляційних втрат, 3000,00грн. витрат на послуги адвоката та 2172,46грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01 вересня 2014 року.

Суддя В.В. Моцьор

.