Постанова

від 05.12.2006 по справі 47/431-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/431-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2006 р.                                                           Справа № 47/431-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі Сенчук І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Задорожного Д.І.

відповідача -  Купрієнка Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промисловий сервіс -Енергія", м. Харків (вх. № 3808 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 28.09.06 р. по справі № 47/431-06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промисловий сервіс -Енергія", м. Харків

до Закритого акціонерного товариства Фінансової групи "Страхові традиції", м. Харків

про стягнення 49598,20 грн., -

встановила:

У липні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-промисловий сервіс-енергія звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Закритого акціонерного товариства Фінансової групи "Страхові традиції" про стягнення заборгованості у розмірі 26795,27 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань на підставі договору добровільного страхування № 393 від 08.08.2005р., та просило розірвати договір, що укладений між сторонами та стягнути суму боргу у розмірі 22802,93 грн., у зв'язку з розірванням договору. Крім того, позивач просив покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 495,98 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.09.06р. по справі №47/431-06 (суддя Светлічний Ю.В.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом при винесенні рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи, в зв"язку з чим відповідач просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, винесеним з дотриманням вимог чинного законодавства, при повному та всебічному з'ясуванні всіх обставин справи, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 28.11.06р. оголошено перерву до 30.11.06р. о 9:30 год.

30.11.06р. позивач звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням в порядку ст. ст. 22, 41 Господарського процесуального кодексу України, в якому просив призначити судову авто-товарознавчу експертизу в присутності працівників СТО ТОВ "Баварія Моторс".

Представник відповідача проти даного клопотання заперечував.

Колегія суддів розглянувши клопотання позивача та враховуючи матеріали справи, вважає проведення судової авто-товарознавчої експертизи недоцільним, оскільки питання про її проведення не порушувалось позивачем при розгляді справи у суді першої інстанції та не було предметом розгляду суду при винесенні оскаржуваного рішення, а матеріали справи містять достатньо доказів, щоб розглянути справу по суті без потреби в проведенні такої експертизи.  

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноважених представників сторін, які підтримали свої позиції у справі, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених  матеріалами справи обставин спору за якими встановив, що від 08 серпня 2005 року  між позивачем та відповідачем у справі укладено договір добровільного страхування за № 393 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач ("Страховик") бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату позивачу ("Страхувальнику"), автотранспортних засобів, а саме транспортний засіб –марка ВМW Е60/530І, реєстраційний № АХ 0050АС та додаткове обладнання до нього.

Страховий  ризик  настає  внаслідок  дорожньо –транспортної пригоди (ДТП) згідно п. п. 1.5.1. Договору, а також згідно п. п. 2.1.1. п.2 (Страхові випадки) –„ДТП” - пошкодження (знищення), загибель транспортного засобу чи його додаткового обладнання внаслідок ДТП та інші пошкодження страхованого транспортного засобу, які сталися  під час його руху або пересування іншого транспортного засобу.

Як свідчать матеріали справи та встановлено господарським судом, 27 січня 2006 року о 14 годині 20 хвилин Стукалкін Віталій Юрійович, керуючи автомобілем марка ВМW Е60/530І, реєстраційний № АХ 0050 АС, на 215 км. шляху Київ-Харків зіткнувся з автомобілем Мерседес - Бенц - 814 реєстраційний № АМ 67-62 АС під керуванням Савіцького Владислава Олексійовича.

Внаслідок ДТП водієм Савіцьким В.О. було порушено п.10.1. Правил дорожнього руху України. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю марки ВМW Е60/530І були завдані пошкодження, а саме: розбито переднє праве крило, правий показник поворотів, деформовано - праві передні та задні двері, заднє крило, кришка бензобака, що підтверджується довідкою № 110 від 27.01.2006р.

Згідно контракту № 05-40/09 від 21 червня 2005р., укладеного між ТОВ "НПС -  Енергія" та ТОВ "Баварія Моторс" вищезазначений автомобіль ВМW Е60/530І знаходився на гарантійному обслуговуванні до 21 червня 2007 року.

Відповідно до п.п. 8.4. Контракту № 05-40/09 від 21 червня 2005р. способи та методи ліквідації недоліків товару встановлюються в сервісному центрі ВМW відповідно до правил, визначених заводом виробником.

Із матеріалів справи вбачається, що під час огляду автомобіля ВМW Е60/530І працівниками ТОВ "Баварія Моторс" встановлено, що пошкодження зосереджені на правій його частині. Даний автомобіль має пошкодження, для усунення яких потрібний відновлювальний ремонт обсягом, наведений в рахунку - фактурі № БМ - 0000250 від 07.02.2006р., калькуляція на ремонт складається на підставі дефектовочної відомості - автомобіля.

Разом з тим, 30 січня 2006 року був складений Акт огляду пошкодженого автомобіля ВМW  Е60/530І, державний номерний знак АХ 0050 АС, в присутності директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промисловий сервіс-Енергія" - Стукалкіна Віталія Юрійовича.

В даному акті було зафіксовано перелік тих пошкоджень, яких було завдано автомобілю ВМW Е60/530І, державний номерний знак АХ 0050 АС, внаслідок настання страхового випадку 27 січня 2006 року. Крім того, в даному акті зазначено, що остаточний об'єм пошкоджень буде вказано при складанні акту дефектовки автомобіля на фірмовій станції технічного обслуговування "Баварія Моторс".

30 січня 2006 року комісією, яка складалася з працівників СТО ТОВ "Баварія Моторс" та в присутності фахівців Харківської філії ЗАТ ФГ "Страхові традиції", було складено акт дефектовки автомобіля БМВ Е60/530І, державний номерний знак АХ 0050 АС, відповідно з яким зафіксовано факт пошкодження, що були завдані застрахованому автомобілю внаслідок настання страхового випадку 27 січня 2006 року, а також було встановлено необхідність та доцільність ремонту або заміни тих деталей, які були пошкоджені.

Крім цього, 24 березня 2006 року спеціалістом - автотоварознавцем Кизимом В.П. було проведене експертне дослідження пошкодженого автомобіля ВМW Е60/530І, державний номерний знак АХ 0050 АС, та було складено висновок № 78/2006.

Відповідно до даного висновку вартість відновлювального ремонту автомобіля ВМW Е60/530І, державний номерний знак АХ 0050 АС, склала 10499,41 грн.

Приймаючи рішення про відмову в позові місцевий господарський суд виходив  з  того,  що відповідно до розділу п'ятого спірного Договору виплата страхового відшкодування проводиться страховиком  на підставі  заяви про виплату страхового відшкодування, за наявності документів, що підтверджують майновий інтерес одержувача страхового відшкодування - свідоцтва про реєстрацію, довіреності, договору купівлі-продажу тощо, Страхового акту, висновку спеціаліста –автотоварознавця, довідки ДАІ та інших необхідних документів.

Однак, так як позивач взятих на себе зобов'язань, передбачених розділом п'ятим Договору добровільного страхування автотранспортних засобів № 393 від 08.08.2005р. не виконав, а саме не звертався з відповідною заявою та доданим до неї переліком документів, зазначених у Договорі страхування до відповідача, щодо виплати страхового відшкодування.

Відповідач не зважаючи на вищезазначене прийняв рішення щодо виплати страхового відшкодування з урахування п. 1.5.1 Договору страхування, яким була передбачена безумовна франшиза (частина збитків, яка не відшкодовується страхувальнику), що дорівнювала в даному випадку 0,5% від страхової суми, тобто 2030,93 грн. Враховуючи дану умову договору, сума страхового відшкодування було зменшена на суму франшизи, та дорівнювала 8468,87 грн.

Господарський суд також у своєму рішенні щодо відмови в задоволенні позовних вимог про розірвання договору страхування та повернення суми страхового платежу в розмірі 22802,93 грн. послався на те що, відповідно до п. 8.3.1. Договору страхування, п. 2.3. ст. 20 Закону України "Про страхування" про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу сторону не пізніше як за 30 календарних днів до дати його припинення. А відповідно до ст. 997 Цивільного кодексу України страхувальник або страховик - зобов'язані повідомити іншу сторони про намір відмовитися від договору страхування не пізніше як за 30 днів до припинення договору. Однак позивач відповідно до вимог Договору та норм чинного законодавства до відповідача не звертався, в зв'язку з чим суд визнав позовні вимоги безпідставними, не доведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

З даними висновками повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки дані висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та наявним матеріалами, що є у справі, їм дана правильна та повна правова оцінка. А відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В спростування доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням   зобов'язання  є  його  невиконання  або  виконання  з порушенням  умов,  визначених  змістом   зобов'язання   (неналежне виконання).

У разі  порушення  зобов'язання  настають  правові  наслідки, встановлені   договором   або   законом,    зокрема:    припинення зобов'язання  внаслідок  односторонньої  відмови від зобов'язання, якщо  це  встановлено  договором  або  законом,   або   розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.  611  Цивільного  кодексу  України).

На підставі  ч.  2  ст.  651   Цивільного   кодексу   України договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на  вимогу  однієї  зі  сторін  у  разі  істотного  порушення договору  другою  стороною,  а  істотним  є  таке порушення,  коли внаслідок  завданої  цим  шкоди  друга   сторона   значною   мірою позбавляється   того,  на  що  вона  розраховувала  при  укладенні договору.

Враховуючи вищевикладене та встановлення господарським судом Харківської області факту належного виконання відповідачем взятих на себе обов'язків по договору добровільного страхування автотранспортних засобів серії ТР № 393 від 08 серпня 2005 року, а також те, що позивач не дотримався встановленої процедури розірвання Договору страхування відповідно до вимог чинного законодавства та за 30 календарних днів до дати його припинення про своє бажання розірвати договір відповідача не повідомив, колегія суддів вважає, що правові підстави для розірвання договору страхування відсутні.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України  доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Проте в обґрунтування своїх вимог позивач не надав як суду першої так і апеляційної інстанції жодних доказів, зокрема належних доказів наявності істотного порушення відповідачем умов спірного Договору, а матеріали справи їх не містять.

Слід зазначити, що п. 5.4. Договору страхування розмір збитків внаслідок настання страхового випадку може бути підтверджений одним або кількома з наступних документів (документи приймаються Страховиком за умови, що з ним було узгоджено вибір станції технічного обслуговування для ремонту транспортного засобу та/або вибір експертної організації), а саме: документи, які підтверджують необхідні витрати на ремонт транспортного засобу і додаткового обладнання;   наряд-замовлення, кошторис ремонтних робіт (у разі, якщо ремонт пошкодженого ТЗ відбудеться після виплати страхового відшкодування узгодженій СТО); рахунок-фактура (у разі, якщо ремонт пошкодженого ТЗ вже відбувся на узгодженій із Страховиком СТО); акт авто-товарознавчої експертизи, яка проведена спеціалізованою організацією, узгодженою із Страховиком. Проведення експертизи є обов'язковим за наявності обставин, що надають Страховику після виплати страхового відшкодування скористатись правом вимоги до осіб, винних у настанні збитків. Витрати на послуги експертів сплачуються Страховиком. При наявності сумнівів у результатах експертизи Страхувальник вправі призначити додаткову експертизу, оплату вартості якої він бере на себе (п. 5.4.1. Договору).

Але позивач таким правом не скористувався, питання про прийняття додаткової експертизи не порушував та відповідних дій не здійснив.  

Разом з тим, надана позивачем суду апеляційної інстанції копія повідомлення про страховий випадок, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки цей документ складений позивачем одноособово, а із нього не вбачається що заява про виплату коштів була передана відповідачу, як того вимагають умови спірного Договору. Належних доказів в якості підтвердження звернення із вказаною заявою до відповідача позивач не представив.

В апеляційній скарзі позивач посилається також на те, що під час проведення експертного дослідження пошкодженого автомобіля у спеціаліста-автотоварознавця Кизим В.П. закінчився строк дії свідоцтва № 755, котре видане Міністерством юстиції України, а тому ця особа не мала права проводити автотоварознавчі дослідження та давати по ним свої висновки.

Однак вказані посилання заявника апеляційної скарги не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки із наданої відповідачем належним чином завіреної копії свідоцтва № 755 вбачається, що термін його дії продовжено до 07.04.2009 року. Вказаний документ колегія суддів приймає до уваги у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. ЗЗ Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак позивач в обґрунтування своїх вимог не надав належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість доводів, викладених в його апеляційній скарзі.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 28.09.06 року по справі № 47/431-06 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи позивача, з яких подана апеляційна скарга, про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промисловий сервіс - Енергія", м. Харків про призначення судової авто-товарознавчої  експертизи залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 28.09.06 року по справі № 47/431-06 залишити без змін.   

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промисловий сервіс - Енергія", м. Харків залишити без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді