Рішення

від 14.08.2014 по справі 910/12911/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12911/14 14.08.14

За позовом Інститут педагогіки Національної академії педагогічних наук України

до товариства з обмеженою відповідальністю «Київміськфото»

про стягнення 26681,42 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Вайдич А.В. (за довіреністю)

Сугоняко А.А. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інститут педагогіки Національної академії педагогічних наук України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Київміськфото» про стягнення 26681,42 грн. (20969,27 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 1769,00 грн. заборгованості по відшкодуванню земельного податку, 1444,02 грн. заборгованості по відшкодуванню комунальних платежів, 2244,80 грн. інфляційних втрат, 254,33 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № 32 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 05.04.2012 р. та умов договору № 32/1 про відшкодування витрат на утримання приміщень і комунальних послуг орендарями від 05.04.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/12911/14, розгляд останньої призначено на 31.07.2014 р.

У вказаному судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, надали усні пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2014 р. розгляд справи було відкладено на 14.08.2014 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надали усні пояснення по справі та документи, які були залучені до матеріалів справи, серед яких уточнення щодо методу та формул розрахунку заборгованості.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу про порушення провадження та ухвалу про відкладення розгляду справи відповідачу було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), отже, адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 14.08.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

05.04.2012 р. між Інститутом педагогіки Національної академії педагогічних наук України (далі - орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (далі - орендар) було укладено договір оренди № 32 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір-1).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору-1 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно у вигляді приміщення (далі - майно) площею 145,0 м 2 , що перебуває на балансі Інституту педагогіки НАПН України, який є структурним підрозділом Національної академії педагогічних наук України і розташований за адресою: АДРЕСА_1, вартість якого визначена відповідно до звіту незалежної експертної оцінки (акт оцінки вартості майна) і становить за 1 м 2 на 30.11.2011 р. 15757,16 грн., а за всю орендовану площу 2284854,00 грн. Акт оцінки вартості майна, що передається в оренду, додається до Договору.

Пунктом 3.1 Договору-1 визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 і становить за перший (базовий) місяць оренди разом - 11527,44 грн. Базовий місяць - квітень 2012 року оренди.

Відповідно до п. 3.5 Договору-1 орендна плата у розмірі 100% перераховується орендодавцю щомісяця не пізніше 15 числа місяця, за який здійснено нарахування.

Актом приймання-передавання нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, від 05.04.2012 р. орендодавець за Договором-1 передав, а орендар прийняв в строкове користування нерухоме майно у вигляді приміщення, загальною площею 145,0 м 2 .

31.07.2012 р. між орендодавцем та орендарем було укладено додаткову угоду № 1 до Договору-1, згідно з умовами якої було зменшено площу орендованого майна з 145,0 м 2 до 97,0 м 2 та змінено орендну плату до 7711,46 грн. за базовий місяць.

Частина нежилого приміщення загальною площею 48,0 м 2 була повернута орендодавцю за актом приймання-передавання майна від 01.08.2012 р.

01.10.2012 р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (далі - орендар-1), товариством з обмеженою відповідальністю «Київміськфото» (далі - орендар-2) та Інститутом педагогіки НАПН України (далі - орендодавець) було укладено додаткову угоду до Договору-1.

Відповідно до умов додаткової угоди від 01.10.2012 р. до Договору-1 сторони, за взаємною згодою, домовились замінити одну зі сторін, а саме: передати товариству з обмеженою відповідальністю «Київміськфото» усі права та обов'язки орендаря-1 за Договором-1.

29.12.2012 р. між орендодавцем та орендарем-2 було укладено додаткову угоду № 3 до Договору-1, згідно з умовами якої сторони продовжили строк дії Договору до 31.12.2014 р. включно.

Разом з тим, в порушення умов Договору-1 відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконував взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість, починаючи з 16.01.2014 р. відповідач не сплачує орендну плату.

Станом на час розгляду справи загальна сума заборгованості зі сплати орендної плати за грудень 2013 року, січень - лютий 2014 року становить 20969,27 грн.

05.04.2012 р. між Інститутом педагогіки Національної академії педагогічних наук України (далі - орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (далі - орендар - 1) було укладено договір № 32/1 про відшкодування витрат на утримання приміщень і комунальних послуг орендарями (далі - Договір - 2).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору-2 предметом договору є відшкодування орендодавцю орендарем-1 витрат на утримання приміщень і користування комунальними послугами за адресою: АДРЕСА_1 За умовами Договору орендодавець забезпечує обслуговування та утримання будинку (приміщення), орендар-1 відшкодовує орендодавцю в повному обсязі фактичні витрати на утримання приміщення і комунальних послуг: відшкодування земельного податку, опалення, водопостачання і водовідведення, е/енергію, утримання прибудинкової території, охорони, ліфтів, послуги прибиральниць, ремонт даху та ін.

Згідно з п. 2.2.3 Договору-2 орендар зобов'язується не пізніше 15 числа наступного місяця в повному обсязі відшкодувати орендодавцю фактичні витрати на утримання приміщення і комунальних послуг: відшкодування земельного податку, опалення, водопостачання і водовідведення, е/енергію, утримання прибудинкової території, охорони, ліфтів, послуги прибиральниць, ремонт даху та ін.

01.10.2012 р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (далі - орендар-1), товариством з обмеженою відповідальністю «Київміськфото» (далі - орендар-2) та Інститутом педагогіки НАПН України (далі - орендодавець) було укладено додаткову угоду до Договору-2.

Відповідно до умов додаткової угоди від 01.10.2012 р. до Договору-2 сторони за взаємною згодою домовились замінити одну зі сторін, а саме: передати товариству з обмеженою відповідальністю «Київміськфото» (орендар - 2) усі права та обов'язки орендаря-1 за Договором-2.

Разом з тим, в порушення умов Договору-2 відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконував взяті на себе зобов'язання за Договором-2, внаслідок чого утворилася заборгованість по відшкодуванню земельного податку та по оплаті комунальних платежів.

Станом на час розгляду справи загальна сума заборгованості по відшкодуванню земельного податку з листопада 2013 р. по лютий 2014 р. становить 1769,00 грн., заборгованість по сплаті комунальних платежів з листопада 2013 р. по лютий 2014 р. становить 1444,02 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості за Договором-1 та Договором-2 у відповідача перед позивачем становить 24173,29 грн.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів, компенсації податку за землю та по сплаті комунальних платежів у розмірі 24173,29 грн., з яких 20960,27 грн. - заборгованість з орендної плати, 1769,00 грн. - заборгованість по відшкодуванню земельного податку, 1444,02 грн. - заборгованості за комунальні послуги. Відповідачем не наданого жодного доказу не підтвердження погашення вказаної суми заборгованості.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Однак позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за Договором-1 у сумі 20969,27 грн., проте матеріалами справи підтверджується заборгованість у розмірі 20960,27 грн. За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 24173,29 грн. У задоволенні вимог про стягнення 9,00 грн. заборгованості за Договором-1 судом відмовлено, оскільки доказів на підтвердження вказаної суми суду не надано.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 2244,8 грн. та 3% річних у розмірі 254,33 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договорами строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку суду суми інфляційних втрат та 3% річних є більшими, ніж заявлені позивачем. Оскільки підстави для стягнення сум інфляційних та 3% річних у більшому розмірі, ніж заявлено позивачем, у суду відсутні, з відповідача підлягає стягненню 2244,8 грн. інфляційних та 254,33 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Київміськфото» (04053, м. Київ, вул. Артема 52-д, офіс 103, код 38258988) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 10, код 02141221) 24173 (двадцять чотири тисячі сто сімдесят три) грн. 29 коп. заборгованості, 2244 (дві тисячі двісті сорок чотири) грн. 80 коп. інфляційних втрат, 254 (двісті п'ятдесят чотири) грн. 33 коп. 3% річних, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 01.09.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова