Рішення

від 27.08.2014 по справі 914/2078/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2014 р. Справа № 914/2078/14

За позовом : Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів

До відповідача : Кооперативно-державного проектно-вишукувальний інститут «Львівагропроект», м. Львів

Про стягнення заборгованості за договором №1466 Ш від 05.12.2012 року в розмірі 54 295, 07 грн.

В судове засідання з'явились:

від прокуратури: Леонтьєва Н.Т.

від позивача : Іващук О.В. - представник

від відповідача : не з'явився

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Представнику прокуратури та позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту «Львівагропроект» про стягнення заборгованості за договором № 1466 Ш від 05.12.2012 року в розмірі 54 295, 07 грн.

В судовому засіданні 01.07.2014 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили задоволити позовні вимоги з підстав і мотивів, наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 27.08.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника прокуратури та позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

05.12.2012 р. між Кооперативно - державним проектно - вишукувальним інститутом «Львівагропроект» (Споживач) та Львівським міським комунальним підприємством „Львівтеплоенерго" (Теплопостачальна організація) було укладено Договір № 1466/ІІІ про постачання теплової енергії в гарячій воді, згідно якого позивач (Теплопостачальна організація) вз'яв на себе зобов'язання постачати відповідачу (споживачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язувався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами ( цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 6.3 Договору, укладеного між Сторонами, Споживач зобов'язаний до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачувати Енергопостачальній організації вартість спожитої теплової енергії в розрахунковому періоді.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач в період з 01.06.2013 року по 30.04.2014 року надавав послуги по постачанню теплової енергії в гарячій воді до приміщення, розташованого за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, 67, що належить відповідачу, в потрібних Споживачу обсягах, за які відповідач зобов'язувався оплатити, однак, свої договірні зобов'язання не виконав, заборгувавши ЛМКП „Львівтеплоенерго" 49 928,51грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за вказаний період станом на момент розгляду справи складала 49 928,51 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні в розмірі 1 990,57 грн. та три відсотки річних в сумі 507,16 грн. Крім цього, відповідно до п. 7.2.3 договору, ст. 232 ГК України, ст. 625 ЦК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» позивачем нарахована пеня в розмірі 1 868,83 грн., які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури та позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору позивач в період з 01.06.2013 року по 30.04.2014 року надавав послуги по постачанню теплової енергії в гарячій воді до приміщення, розташованого за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, 67, що належить відповідачу, в потрібних Споживачу обсягах.

Відповідно п. 6.3 Договору, Споживач до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує Теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач виконував неналежним чином, заборгувавши позивачу станом момент винесення рішення 49 928,51 грн.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 507,16 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 990,57 грн. підлягають до стягнення.

Пунктом 7.2.3 Договору № 1466/ІІІ передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію Споживач сплачує Теплопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, що згідно поданого розрахунку, складає та підлягає до стягнення з відповідача в розмірі 1 868,83 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень по суті позовних вимог суду не представив, доказів своєчасного погашення вартості спожитої теплової енергії у спірному періоді суду не надав, як і не навів підстав неможливості подати такі докази протягом розгляду справи по суті, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 ,4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту «Львівагропроект» (79058, м. Львів, пр. Чорновола, 67, код ЄДРПОУ 05454384) на користь Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго" (79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460) - 49 928,51 грн. - основного боргу, 1 868,83 грн. - пені, 1 990,57 грн. - інфляційних витрат, 507,16 грн. - трьох відсотків річних.

2. Стягнути з Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту «Львівагропроект» (79058, м. Львів, пр. Чорновола, 67, код ЄДРПОУ 05454384) в доход державного бюджету України 1 827,00 грн.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29.08.2014 року.

Суддя Березяк Н.Є.