Рішення

від 26.08.2014 по справі 910/8449/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8449/14 26.08.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдині промислові системи України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна бізнес група"

про стягнення 471 063,43 грн.

Суддя О. В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Дегтярьова О. П., представник, довіреність № 03 від 30.12.2013 р.;

Напрієнко Н.М., керівник, виписка з ЄДРПОУ від 28.08.2013 р;

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 120 688,55 грн. дебіторської заборгованості, 350 374,88 грн. штрафних санкцій, а також 9 421,27 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2014 року порушено провадження у справі №910/8449/14; розгляд справи призначено на 24.06.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 року відкладено розгляд справи до 10.07.2014 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 року справу №910/8471/14 передано для розгляду судді Цюкалу Ю. В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.07.2014 року у справі № 910/8449/14 суддею Цюкалом Ю. В. прийнято справу до свого провадження; розгляд справи призначено на 26.08.2014 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 11.07.2014 року справу №910/8449/14 передано для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.07.2014 року у справі № 910/8449/14 суддею Мандриченко О. В. прийнято справу до свого провадження; розгляд справи призначено на 26.08.2014 року.

У судовому засіданні 26.08.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулися на адресу суду і підтверджують факт направлення ухвал господарського суду на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Єдині промислові системи України" (орендодавець) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна бізнес група" (орендар) 23.04.2013 р. був укладений договір оренди майна № 23/4.

Згідно п 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених договором, орендодавець зобов'язується передати орендареві, а орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування майно та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Пунктом 1.2 договору встановлені характеристики майна, що орендується: балка "DOKA" 2,45 м. в кількості 300 шт., балка "DOKA" 3,60 м. в кількості 80 шт., стан (якість) майна, що орендується, на момент передання його в оренду за цим договором - б/у, вартість майна - 76 725,00 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору передача майна, що орендується здійснюється сторонами за актом передання-приймання.

Згідно з п. 4.1 договору передбачено, що строк оренди складає 12 календарних місяців, з дати прийняття майна, що орендується, за актом приймання-передачі.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 договору розмір орендної плати складає 9 974,26, в т.ч. ПДВ - 1 662,38 грн. за один календарний місяць. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця в строк за перший та останній місяць оренди в день складання акту прийому-передачі за послідуючі місяці - до 5 календарного дня місяця, згідно рахунку-фактури орендодавця.

Строк дії договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 цього договору, та закінчується 23.04.2014 р. (п. 10.2 договору).

Матеріалами справи встановлено, що позивач на виконання умов договору оренди № 23/4 23.04.2013 р. надав відповідачу в оренду балку "DOKA" 2,45 м. в кількості 300 шт., балку "DOKA" 3,60 м. в кількості 80 шт. загальною вартістю 76 725,00 грн., що підтверджується відповідним актом прийому-передачі від 23.04.2013 р.

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі №910/25850/13 від 10 квітня 2014 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдині промислові системи України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна бізнес група" про повернення орендованого майна та дострокове розірвання договору оренди майна №23/4 укладеного 23 квітня 2013 року задоволено повністю. Зокрема, Господарський суд м. Києва вирішив: розірвати договір оренди майна №23/4 від 23 квітня 2013 року укладений між ТОВ "Єдині промислові системи України" та "Будівельна бізнес група" та зобов'язати ТОВ "Будівельна бізнес група" повернути ТОВ "Єдині промислові системи України" орендоване майно за договором оренди майна №23/4 від 23 квітня 2013 року у справному стані.

Вищезазначене рішення набрало законної сили 25 квітня 2014 року, а отже з 25.04.2014 року договір оренди майна №23/4 від 23 квітня 2013 р. є розірваним, а зобов'язання за ним припинено.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що відповідач в порушення взятого на себе грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів за договором належним чином не виконав, у зв'язку із чим, протягом дії договору з 24.04.2013 по 25.04.2014 р., за ним утворилась заборгованість в розмірі 120 688,55 грн.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (акт прийому-передачі в оренду майна від 23.04.2013) підтверджується факт передачі майна в оренду та користування ним відповідачем у спірний період.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ст. 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи було встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов'язку по сплаті орендних платежів за користування орендованим майном повному обсязі не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в розмірі 120 688,55 грн., що підтверджується актами надання послуг та рахунками-фактури, копії яких містяться у матеріалах справи.

Згідно з статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Факт наявності боргу у відповідача за договором оренди № 23/4 від 23.04.2013 року у сумі 120 688,55 грн. позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдині промислові системи України" в частині стягнення суми основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на підставі п. 9.5. договору пені у розмірі 342 200,57 грн. та пені на підставі статті 199 Господарського кодексу України, статті 546 Цивільного кодексу України та статті 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» у розмірі 6 349,06 грн. Стосовно вимоги позивача про стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 9.5 договору сторони встановили, що орендар несе відповідальність за договором, зокрема, у випадку прострочення сплати орендної плати - пеня в розмірі 2% від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", на яку посилається позивач у своєму обґрунтуванні, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня. Сума зменшення розміру пені відноситься на результати фінансово-господарської діяльності одержувача грошових коштів, а щодо державних установ та організацій, що фінансуються за рахунок бюджету, - на зменшення їх фінансування.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Господарський суд здійснив перерахунок заявленої позивачем пені і встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6 324,22 грн. пені.

Також позивач просить стягнути з відповідача 418,92 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та 3% річних в розмірі 1 406,33 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних, що складають 1 406,33 грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як зазначив Вищий господарський суд України у п. 2 Інформаційного листа від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Здійснивши перерахунок інфляційних нарахувань суд встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 119,73 грн.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Отже, з огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про часткову законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, та задовольняє їх частково, в розмірі 120 688,55 грн. основної заборгованості, 6 324,22 грн. пені, 119,73 грн. інфляційних втрат та 1 406,33 грн. 3% річних. У іншій частині суд в позові відмовляє.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна бізнес група" (інд. 03115, м. Київ, вул. Михайла Котельникова, буд. 51, оф. 11, код ЄДРПОУ 37163471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдині промислові системи України" (інд. 08132, Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8, код ЄДРПОУ 36712647) 120 688 (сто двадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн. 55 коп. основної заборгованості, 6 324 (шість тисяч триста двадцять чотири) грн. 22 коп. пені, 119 (сто дев'ятнадцять) грн. 73 коп. інфляційних нарахувань, 1 406 (одна тисяча чотириста шість) грн. 33 коп. трьох відсотків річних з простроченої суми та 2 570 (дві тисячі п'ятсот сімдесят) грн. 78 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 29.08.2014 р.