Рішення

від 25.06.2014 по справі 911/1790/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2014 р. Справа № 911/1790/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 14.04.2014 р.);

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс", м. Київ

до:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Трейдсервісгруп", с. Мархалівка, Васильківський район;

2) Приватного сільськогосподарського підприємства „Відродження", с. Вороне, Жашківський район, Черкаська область;

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Тат-Агро", м. Київ

про стягнення 4 156, 42 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „ПК Трейдсервісгруп", ПСП „Відродження" про солідарне стягнення 2 803, 74 грн пені, 848, 74 грн інфляційних збитків, 504, 11 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем-2 свого обов'язку щодо своєчасної оплати у повному обсязі за товар згідно договору купівлі-продажу № ТАТ/12 від 24.02.2009 р., укладеного між ТОВ „Тат-Агро" та ПСП „Відродження", договору купівлі-продажу № 10-ТАТ/К від 10.04.2009 р., укладеного між ТОВ „Тат-Агро" та ПСП „Відродження", та угоди № 04/02-12 про заміну кредитора у зобов'язанні 22.02.2012 р., укладеної між ТОВ „Тат-Агро" та ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс", угоди № 05/02-12 про заміну кредитора у зобов'язанні 22.02.2012 р., укладеної між ТОВ „Тат-Агро" та ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс", та невиконанням відповідачем-1 свого обов'язку щодо своєчасної оплати у повному обсязі за товар згідно договору поруки № 21-12-2012-57 від 21.12.2012 р., укладеного між ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" та ТОВ „ПК Трейдсервісгруп".

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.05.2014 р. порушено провадження у справі № 911/1790/14 за позовом ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" до ТОВ „ПК Трейдсервісгруп", ПСП „Відродження" про стягнення 4 156, 42 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 28.05.2014 р. Також, даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - ТОВ „Тат-Агро".

28.05.2014 р. до канцелярії суду від позивача надійшов супровідний лист № 27-3/05 від 27.05.2014 р. із доданими до нього документами, що долучені судом до матеріалів справи.

28.05.2014 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 25.06.2014 р.

25.06.2014 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представники відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи у судове засідання не з'явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили, документи, витребувані судом, не надали.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ „ТАТ-АГРО" (Продавець за договором) та ПСП „Відродження" (Покупець за договором) уклали договір купівлі-продажу № ТАТ/12 від 24.02.2009 р., умовами якого передбачено, зокрема, наступне:

- цей договір визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин, насіння, предметом договору є товар, який належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому (п. 1.1., 1.2. договору);

- асортимент товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі товару, ціна визначаються в додатках, рахунках та накладних документах, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1);

- товар може передаватися покупцю партіями. Перша партія товару відвантажується лише після отримання 50 % передоплати від вартості товару (п. 3.1.);

- приймання товару по кількості і якості проводиться покупцем в момент його передачі від продавця, в разі виявлення можливих недоліків покупцем має бути складений відповідний акт та негайно повідомити про це продавця. Акт складається з обов'язковою присутністю представника продавця (п. 4.1., 4.3.);

- право власності на товар переходить до покупця після передачі товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом покупцем товару (п. 4.7.);

- покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатку та вказаною в рахунку - фактурі, що може виписуватися продавцем. Товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті. Оплата товару проводиться наступним чином: 50 % від вартості товару згідно з додатком оплачується покупцем в строк до 01 березня 2009 року; 50 % від вартості товару згідно з додатком оплачується покупцем в термін до 01 жовтня 2009 року (п.п. 5.1 - 5.3);

- при перерахунку коштів покупець зобов'язаний обов'язково вказувати в платіжному дорученні номер і дату укладення даного договору. У випадку відсутності в платіжному документі цих реквізитів, продавець самостійно визначає напрями зарахування отриманих сум в рахунок погашення існуючих зобов'язань покупця (п. 6.1.);

- у випадку несвоєчасної оплати товару згідно п. 5.3 договору покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10 % від суми неоплаченого товару та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення (п. 8.3.);

- сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором та про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором здійснюється без обмеження строку (п. 8.4.);

- продавець має ліцензії на оптову та роздрібну торгівлю пестицидами та агрохімікатами, насінням (п. 10.4.).

До договору додано доповнення № 1, в якому вказані назва товару (соняшник Каньон екстра 50 п.о., Драган екстра 60 п.о., кукурудза НС-205 100 п.о., НС-2016 200 п.о.), ціна, строк поставки, загальна сума з ПДВ - 277 662 грн, а також виписана Примітка, в якій вказана формула, яку повинні використовувати сторони в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати буде вище, ніж курс долара США на день підписання договору.

Крім цього, між цими ж сторонам було укладено також договір купівлі-продажу № 10-ТАТ/К від 10.04.2009 р. та до нього доповнення № 1, в якому вказано товар кукурудза НС-2016, 105 п.од. по ціні 531, 30 грн без ПДВ, на загальну суму 66 943, 80 грн, із строком поставки до 25.04.2009 р.

ТОВ „ТАТ-АГРО" передав ПСП „Відродження", а останній прийняв через своїх представників Левченко В. В. та Мазуренко Р. О., які діяли на підставі довіреностей ЯПИ № 253315 від 27.02.2009 р., ЯОФ № 136670 від 07.04.2009 р., по видатковій накладній № РН - 0000008 від 27.02.2009 р. гібрид соняшника Каньон екстра 50 п.о., Драган екстра 60 п.о. на суму 86 394 грн та по видатковій накладній № РН - 0000066 від 15.04.2009 р. кукурудзу НС-2016 в кількості 200 п.о. і НС-205 в кількості 25 п.о. на суму 143 451 грн, а всього ПСП „Відродження" отримано товар на загальну суму 229 845 грн.

Крім цього, представником ПСП „Відродження" Левченко В. В. отримано у ТОВ „ТАТ-АГРО" кукурудзу НС-2016 в кількості 105 п.о. на суму 66 943, 80 грн по видатковій накладній №РН - 0000109 від 28.04.2009 р.

Зокрема, ПСП „Відродження" отримав по договору № ТАТ/12 товар на загальну суму 229 845 грн та відповідно до поданих до виписок із банківського рахунку ПСП „Відродження" перерахував на рахунок ТОВ „ТАТ-АГРО" кошти в загальній сумі 200 000 грн.:

70 000 грн - 25.02.2009 р. із посиланням на рахунок № 11 від 23.02.2009 р.;

70 000 грн - 27.02.2009 р. із посиланням на рахунок № 11 від 23.02.2009 р.;

10 000 грн - 17.04.2009 р. із посиланням на рахунок № 57 від 06.04.2009 р.;

50 000 грн - 30.10.2009 р. із посиланням на рахунок № 57 від 06.04.2009 р..

10.10.2009 р. ПСП „Відродження" було перераховано на рахунок ТОВ „ТАТ-АГРО" кошти в сумі 50 000 грн із посиланням на договір № 10/ТАТ/К від 10.04.2009 р. та 10.11.2009 р. перераховано кошти в сумі 46 788, 80 грн із посиланням на договір № 10 від 10.04.2009 р. Оскільки станом на 10.11.2009 р. борг ПСП „Відродження" по договору № 10/ТАТ/К від 10.04.2009 р. та видатковій накладній № РН - 0000109 від 28.04.2009 р. складав 16 943, 80 грн, тому ТОВ „ТАТ-АГРО" із перерахованої 10.11.2009 р. суми зарахував кошти в сумі 16 943, 80 грн в рахунок погашення боргу по вказаній накладній, а решту суми 29 845 грн направив на зменшення боргу по договору № ТАТ/12 від 24.02.2009 р., що ПСП „Відродження" не заперечував.

Таким чином, розрахунки по договору № 10/ТАТ/К від 10.04.2009 р. та по договору № ТАТ/12 від 24.02.2009 р. повністю завершені ПСП „Відродження" 10.11.2009 р., при тому, що в пункті 5.3. договору № ТАТ/12 вказано строк повного розрахунку до 01.10.2009 р.

У 2012 р. ТОВ „Компанія „НІКО-ТАЙС" - пред'явило даний позов до ПСП „Відродження" на підставі укладеної ним із TOB „ТАТ - АГРО" угоди № 05/02-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України), за умовами якої TOB „ТАТ - АГРО" (первісний кредитор) відступило ТОВ „Компанія „НІКО-ТАЙС" (новий кредитор) право вимоги виконання приватним сільськогосподарським підприємством „Відродження" зобов'язання щодо сплати розміру штрафних санкцій (курсової одиниці, пені, 3 % річних, інфляційних втрат, штрафу), набутих первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу № ТАТ/12 від 24.02.2009 р. у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу № ТАТ/12 від 24.02.2009 р., а новий кредитор компенсує вартість переданого зобов'язання відповідно до умов даної угоди.

Відповідно до пункту 2.1 угоди вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 13 476 грн 96 коп.

TOB „ТАТ-АГРО" 25.02.2012 р. цінним листом відправило ПСП „Відродження" повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні та повідомило реквізити нового кредитора.

Відповідно до вимоги статті 513 ЦК України Угода № 05/02-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) укладена у письмовій формі. Зобов'язання, які виникли у ПСП „Відродження" перед TOB „ТАТ-АГРО" по договору № ТАТ/12 від 24.02.2009 р., не відносяться до зобов'язань, вказаних у статті 515 ЦК України, та відповідно до статті 516 ЦК України на заміну кредитора у зобов'язанні згода боржника не потребується.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 22.08.2012 р. у справі № 02/15/5026/459/2012 за позовом ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" до ПСП „Відродження" про стягнення 13 476, 96 грн позов задоволено повністю і присуджено до стягнення з ПСП „Відродження" на користь ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" 3 072 грн 08 коп. курсової різниці, 1 484 грн 87 коп. пені, 216 грн 90 коп. три проценти річних, 718 грн 61 коп. індексу інфляції, 7 984 грн 50 коп. штрафу, 1 300 грн витрат на оплату послуг адвоката, 1 609 грн 50 коп. судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 цього ж кодексу обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені рішенням господарського суду Черкаської області від 22.08.2012 р. у справі № 02/15/5026/459/2012 за позовом ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" до ПСП „Відродження" про стягнення 13 476, 96 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

10.04.2009 р. між ТОВ „ТАТ-АГРО", як продавцем, та ПСП „Відродження", як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу №10-ТАТ/К. Цей Договір визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин, насіння; предметом договору є товар, який належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому (п. 1.1., п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, асортимент товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі товару, ціна визначаються в додатках, рахунках та накладних документах, що є невід'ємною частиною цього договору. Товар може передаватися покупцю партіями. Перша партія товару відвантажується лише після отримання 50 % передоплати від вартості товару (п. 3.1.).

Виходячи зі змісту п. 4.1., п. 4.3 договору, приймання товару по кількості і якості проводиться покупцем в момент його передачі від продавця; в разі виявлення можливих недоліків покупцем має бути складений відповідний акт та негайно повідомити про це продавця. Акт складається з обов'язковою присутністю представника продавця. Право власності на товар переходить до покупця після передачі товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом покупцем товару.

Згідно п.п. 5.1 - 5.3 договору, покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатку та вказаною в рахунку - фактурі, що може виписуватися продавцем. Товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті. Оплата товару проводиться наступним чином: 50 % від вартості товару згідно з додатком оплачується покупцем в строк до 20.04.2009 р.; 50 % від вартості товару згідно з додатком оплачується покупцем в термін до 01.10.2009 р.

При перерахунку коштів покупець зобов'язаний обов'язково вказувати в платіжному дорученні номер і дату укладення даного договору. У випадку відсутності в платіжному документі цих реквізитів, продавець самостійно визначає напрями зарахування отриманих сум в рахунок погашення існуючих зобов'язань покупця (п. 6.1.).

Відповідно до п. 8.3. договору, у випадку несвоєчасної оплати товару згідно п. 5.3, п. 5.4 договору покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10 % від суми неоплаченого товару та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Також сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором та про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором здійснюється без обмеження строку (п. 8.4. договору).

В доповненні № 1 до договору вказані назва товару (Кукурудза нс 2016), ціна, строк поставки (25.04.2009 р.), загальна сума з ПДВ - 66 943, 80 грн, а також виписана Примітка, в якій вказана формула, яку повинні використовувати сторони в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати буде вище, ніж курс долара США на день підписання договору.

На виконання вказаного договору ТОВ „ТАТ-АГРО" передано, а ПСП „Відродження" отримано кукурудзу НС-2016 в кількості 105 п.о. на суму 66 943,80 грн по видатковій накладній №РН - 0000109 від 28.04.2009 р. Вказана видаткова накладна підписана представниками сторін, які скріплені печатками обох підприємств.

ПСП „Відродження" повністю розрахувався за отриманий товар, проте, кошти перераховані з порушенням строків, вказаних в договорі, тобто, розрахунок проведений із простроченням.

Так, як вбачається з банківських виписок, 10.10.2009 р. ПСП „Відродження" було перераховано на рахунок ТОВ „ТАТ-АГРО" кошти в сумі 50 000 грн із посиланням на договір №10/ТАТ/К від 10.04.2009 р.; 10.11.2009 р. перераховано кошти в сумі 46 788, 80 грн із посиланням на договір №10 від 10.04.2009 р.

Оскільки станом на 10.11.2009 р. борг ПСП „Відродження" по договору №10/ТАТ/К від 10.04.2009 р. та видатковій накладній №РН - 0000109 від 28.04.2009 р. складав 16 943, 80 грн, тому ТОВ „ТАТ-АГРО" із перерахованої 10.11.2009 р. суми зарахував кошти в сумі 16 943,80 грн в рахунок погашення боргу по вказаній накладній, а решту суми 29 845 грн направив на зменшення боргу по договору № ТАТ/12 від 24.02.2009 р.

У 2012 р. ТОВ „Компанія „НІКО-ТАЙС" звернулось з даним позов до ПСП „Відродження" на підставі укладеної 22.02.2012 р. між ним та TOB „ТАТ-АГРО" угоди №04/02-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України), за умовами якої TOB „ТАТ-АГРО" (первісний кредитор) відступило ТОВ „Компанія „НІКО-ТАЙС" (новий кредитор) право вимоги виконання Приватним сільськогосподарським підприємством „Відродження" зобов'язання щодо сплати розміру штрафних санкцій (курсової різниці, пені, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу), набутих первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу №10-ТАТ/К від 10.04.2009 р. у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу №10-ТАТ/К від 10.04.2009 р., а новий кредитор компенсує вартість переданого зобов'язання відповідно до умов даної угоди.

TOB „ТАТ-АГРО" 25.02.2012 р. цінним листом відправило ПСП „Відродження" повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні та повідомило реквізити нового кредитора.

Виходячи зі змісту статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Інше не передбачено договором купівлі-продажу №10-ТАТ/К від 10.04.2009 р. та не встановлено законом у даних правовідносинах.

Зобов'язання, які виникли у відповідача перед TOB „ТАТ-АГРО" за Договором №10-ТАТ/К від 10.04.2009 р., не відносяться до зобов'язань, вказаних у статті 515 ЦК України, та відповідно до статті 516 ЦК України на заміну кредитора у зобов'язанні згода боржника не потребується.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 29.05.2012 р. у справі № 13/5026/667/2012 за позовом ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" до ПСП „Відродження" про стягнення 15 823, 13 грн відмовлено у задоволенні позову повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 р. рішення господарського суду Черкаської області від 29.05.2012 р. у справі №13/5026/667/2012 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2 586, 19 грн курсової різниці, 4 515, 62 грн пені, 621, 12 грн 3% річних, 6 694, 38 грн штрафу і прийнято в цій частині нове рішення, яким задоволено вказані позовні вимоги і присуджено до стягнення з ПСП „Відродження" на користь ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" 2 586, 19 грн курсової різниці, 4 515, 62 грн пені, 621, 12 грн 3% річних, 6 694, 38 грн штрафу, 1 366, 73 грн витрат на оплату послуг адвоката, 1 466, 50 грн судового збору за подання позовної заяви, а в іншій частині рішення залишено без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 цього ж кодексу обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 р. у справі № 13/5026/667/2012 за позовом ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" до ПСП „Відродження" про стягнення 15 823, 13 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

03.09.2012 р. між ТОВ „Тат-Агро" та ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" було підписано додаткову угоду№ 1 до угоди № 04/02-12 про заміну кредитора у зобов'язанні від 22.02.2012 р., згідно умов п. 1. якої сторони дійшли згоди доповнити угоду пунктами 1.2., 2.1., 2.4. у наступній редакції:

„1.2. За цією Угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 3 % - річних, інфляційних витрат, штрафу за весь період існування основної заборгованості (прострочення виконання боржником грошового зобов'язання) згідно договору купівлі-продажу №10-ТАТ/Квід 10 квітня 2009 року.

2.1. Вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить, проте не обмежується, сумою у розмірі 26 186 (двадцять шість тисяч сто вісімдесят шість) гривень 45 копійок.

2.4. З моменту укладення даної угоди, новий кредитор наділяється всіма правами первісного кредитора, що випливають із умов договору купівлі-продажу № 10-ТАТ/К від 10 квітня 2009 року, по відношенню до боржника щодо заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), нарахування розміру пені, 3 % - річних, інфляційних витрат, штрафу за весь час прострочення, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу №10-ТАТ/К від 10 квітня 2009 року".

03.09.2012 р. між ТОВ „Тат-Агро" та ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" було підписано додаткову угоду№ 1 до угоди № 05/02-12 про заміну кредитора у зобов'язанні від 22.02.2012 р., згідно умов п. 1. якої сторони дійшли згоди доповнити угоду пунктами 1.2., 2.1., 2.4. у наступній редакції:

„1.2. За цією Угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 3 % - річних, інфляційних витрат, штрафу за весь період існування основної заборгованості (прострочення виконання боржником грошового зобов'язання) згідно договору купівлі-продажу № ТАТ/12 від 24 лютого 2009 року.

2.1. Вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить, проте не обмежується, сумою у розмірі 13 476 (тринадцять тисяч чотириста сімдесят шість) гривень 96 копійок.

2.4. З моменту укладення даної угоди, новий кредитор наділяється всіма правами первісного кредитора, що випливають із умов договору купівлі-продажу № ТАТ/12 від 24 лютого 2009 року, по відношенню до боржника щодо заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), нарахування розміру пені, 3 % - річних, інфляційних витрат, штрафу за весь час прострочення, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу № ТАТ/12 від 24 лютого 2009 року".

У процесі розгляду справи судом встановлено, що станом на 24.10.2012 р. відповідач-2 рішення господарського суду Черкаської області від 22.08.2012 р. у справі № 02/15/5026/459/2012 за позовом ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" до ПСП „Відродження" про стягнення 13 476, 96 грн виконав у повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача за 24.10.2012 р., наявною у матеріалах справи.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що станом на 30.11.2012 р. відповідач-2 постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 р. у справі № 13/5026/667/2012 за позовом ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" до ПСП „Відродження" про стягнення 15 823, 13 грн виконав у повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача за 30.11.2012 р., наявною у матеріалах справи.

21.12.2012 р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір поруки № 21-12-2012-57, згідно умов п. 1.1. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ПСП „Відродження" щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3 % річних та інфляційних втрат у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та угоди, передбаченими ст. 2 цього договору.

Згідно до п. 2.1. договору поруки під основним договором в цьому договорі розуміють угоду № 04/02-12 та № 05/02-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 22.02.2012 р., укладені згідно договору купівлі-продажу №10-ТАТ/Квід 10 квітня 2009 року та договору купівлі-продажу № ТАТ/12 від 24 лютого 2009 року.

Пунктом 3.1. договору поруки передбачено, що відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру пені, 3 % річних та інфляційних втрат у сумі 5 000, 00 гривень.

Пунктом 6.1. договору поруки визначено строк його дії, згідно якого цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки.

29.12.2012 р. новий кредитор - позивач звернувся до боржника - відповідача-1 із вимогою № 27-57/12 від 27.12.2012 р., у якій вимагав у триденний строк із моменту отримання даної вимоги виконати взяті на себе зобов'язання за договором поруки № 21-12-2012-57 від 21.12.2012 р.

У січні 2013 р. відповідач-1 звернувся до позивача із відповіддю № 57 від 09.01.2013 р. на вимогу, у якій повідомив, що виконати взяті на себе зобов'язання за договором поруки № 21-12-2012-57 від 21.12.2012 р. не в змозі у зв'язку із скрутним фінансовим становищем.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару, заміною сторони у зобов'язанні, забезпеченням виконання зобов'язання здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Згідно п. 1) ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 516 цього ж Кодексу заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 цього ж Кодексу встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Отже, враховуючи вищевикладене та на підставі вищевказаних норм, суд дійшов висновку, що у відповідності до угоди № 04/02-12 про заміну кредитора у зобов'язанні 22.02.2012 р. та угоди № 05/02-12 про заміну кредитора у зобов'язанні 22.02.2012 р., укладених між ТОВ „Тат-Агро" та ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс", до останнього перейшло право вимоги виконання відповідачем-2 обов'язку по оплаті, у тому числі, пені, інфляційних збитків та 3 % річних від суми основної заборгованості за договором купівлі-продажу № ТАТ/12 від 24.02.2009 р. та договором купівлі-продажу № 10-ТАТ/К від 10.04.2009 р., укладеного між ТОВ „Тат-Агро" та ПСП „Відродження".

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути у солідарному порядку з відповідачів на свою користь пеню, передбачену договором купівлі-продажу № ТАТ/12 від 24.02.2009 р. та договором купівлі-продажу № 10-ТАТ/К від 10.04.2009 р., за періоди прострочення відповідачем-2 виконання обов'язку по оплаті товару (дооцінки вартості товару) з 10.11.2009 р. по 29.11.2012 р. всього на загальну суму 2 803, 57 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 543 цього ж кодексу у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно ч. 1, 2 ст. 553 цього ж кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 цього ж кодексу у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що лише станом на 24.10.2012 р. відповідач-2 рішення господарського суду Черкаської області від 22.08.2012 р. у справі № 02/15/5026/459/2012 за позовом ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" до ПСП „Відродження" про стягнення 13 476, 96 грн виконав у повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача за 24.10.2012 р., наявною у матеріалах справи.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що лише станом на 30.11.2012 р. відповідач-2 постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 р. у справі № 13/5026/667/2012 за позовом ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" до ПСП „Відродження" про стягнення 15 823, 13 грн виконав у повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача за 30.11.2012 р., наявною у матеріалах справи.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.3. договору купівлі-продажу передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару згідно п. 5.3. договору покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10 % від суми неоплаченого товару та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Пунктом 8.4. договору купівлі-продажу передбачено, що сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором, здійснюється без обмеження строку.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідачів у солідарному порядку пені від суми основної заборгованості у розмірі 2 803, 57 грн за договором купівлі-продажу № ТАТ/12 від 24.02.2009 р. та договором купівлі-продажу № 10-ТАТ/К від 10.04.2009 р. і за договором поруки № 21-12-2012-57 від 21.12.2012 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути у солідарному порядку з відповідачів інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем-2 виконання обов'язку по оплаті товару (дооцінки вартості товару) з листопада 2009 р. по жовтень 2012 р. всього на загальну суму 848, 74 грн та з 10.11.2009 р. по 29.11.2012 р. всього на загальну суму 504, 11 грн відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості (дооцінки вартості товару), виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідачів інфляційних збитків від суми основної заборгованості (дооцінки вартості товару) за договорами у вищевказані періоди у розмірі 848, 74 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості (дооцінки вартості товару), виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідачів 3 % річних від суми основної заборгованості (дооцінки вартості товару) за договорами у вищевказані періоди у розмірі 11 504, 11 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідачів понесені ним витрати на послуги адвоката у розмірі 600, 00 грн.

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Понесені позивачем витрати на послуги адвоката у розмірі 600, 00 грн. підтверджуються договором № 16-07/12-3 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 16.07.2012 р., укладеним між ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс" та адвокатом ОСОБА_1, актом б/н від 16.07.2012 р. прийому-передачі документів, актом б/н від 14.04.2014 р. прийому-передачі документів, актом від 12.05.2014 р. здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 29.10.2009 р., платіжним дорученням № 75 від 16.07.2012 р. на суму 600, 00 грн, наявними у матеріалах справи.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Трейдсервісгруп" (ідентифікаційний код 38267861), Приватного сільськогосподарського підприємства „Відродження" (ідентифікаційний код 03790994) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс" (ідентифікаційний код 38039872) 2 803 (дві тисячі вісімсот три) грн 57 (п'ятдесят сім) коп. пені, 848 (вісімсот сорок вісім) грн. 74 (сімдесят чотири) коп. інфляційних збитків, 504 (п'ятсот чотири) грн. 11 (одинадцять) коп. 3 % річних та судові витрати 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 (нуль) коп. судового збору, 600 (шістсот) грн 00 (нуль) коп. витрат на послуги адвоката.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

01 липня 2014 р.