Рішення

від 26.08.2014 по справі 920/837/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2014 р.Справа № 920/837/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Сумитеплоенерго", м. Суми до ПП "Суми-Респект", смт. Печеніги. про стягнення коштів у розмірі 5 649,72 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

за відсутності клопотання фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» звернулось з позовом до Приватного підприємства «Суми-Респект» про стягнення заборгованості в розмірі 5 023, 24 грн., 346,26 грн. пені, 218,40 грн. 3% річних, 61,72 грн. інфляційних витрат, а також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати вартості поставленої йому теплової енергії, що призвело до виникнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 5 023,24 грн., у зв'язку з чим, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 218,40 грн. та інфляційні витрати в розмірі 61,72 грн. Також позивач нарахував відповідачу на підставі п. 5.1.5 Договору 34-Т від 01 жовтня 2006 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води - пеню в розмірі 346,26 грн.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 16 травня 2014 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до слухання у судовому засіданні на 02 червня 2014 року.

02 червня 2014 року господарським судом Сумської області розгляд справи № 920/837/14 було відкладено на 23 червня 2014 року.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 23 червня 2014 року було передано справу № 920/837/14 за підсудністю до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 липня 2014 року було прийнято до розгляду матеріали справи № 920/837/14, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 14 липня 2014 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався. Востаннє, ухвалою суду від 28 липня 2014 року до 26 серпня 2014 року.

04 серпня 2014 року через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення вх. № 26720 від 04 серпня 2014 року, які суд долучив до матеріалів справи.

Представник позивача в судове засідання 26 серпня 2014 року не з'явився.

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомляв, свою правову позицію з приводу позовних вимог до суду також не надав.

Судом перевірено адресу відповідача: згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 23 червня 2014 року, місцезнаходження відповідача - 62800, Харківська область, Печенізький район, селище міського типу Печеніги, вулиця Петровська, будинок 19-А (арк. спр. 69), саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а представником позивача-позовна заява (арк. спр. 85). Відповідно до вимог частини 1,3 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

18 серпня 2014 року до суду повернулась ухвала суду про порушення провадження у справі № 920/837/14 від 03 липня 2014 року, з відміткою поштової установи за закінченим терміном зберігання (арк. спр. 112), що направлялась за адресою відповідача.

Як визначено у п. п. 3.9. та 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь - якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомлення суду стороною, а вразі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважаються, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, процесуальні документи у даній справі (ухвала суду про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи) направлялися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідних документів.

Таким чином, суд вважає, що сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, але відповідач не з'явився у засідання суду, водночас судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали ( пункт 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи

Так, наявні в матеріалах справи ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи свідчать, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне

01 жовтня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» та Приватним підприємством «Суми - Респект» було укладено договір № 34-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно п.п. 1.1 договору, Виконавець (позивач по справі) зобов'язується надавати Споживачеві (відповідач по справі) вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та гарячої води (далі послуги), а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строк і на умовах, передбачених договором, а саме розділом 3 даного договору.

Відповідно п.п. 3.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Згідно п.п. 3.3 договору споживач до 15 числа розрахункового періоду сплачує виконавцю вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Підпунктом 3.5 договору передбачено, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишеної суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Сторони погодили, що цей договір укладається на один рік і набирає чинності з дня його укладання. Договір вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із Сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду ( п. 10.1 договору). Як вбачається з матеріалів справи, станом на 16 квітня 2013 року (остання дата нарахування вартості наданих послуг за заявлений в даному процесі період, про що між сторонами складено та підписано акти прийому-передачі наданих послуг, позивачем - рахунки на оплату) договір між сторонами не розірвано, його дію подовжено.

За умовами договору, постачання теплової енергії здійснюється в приміщення відповідача, що розташоване за адресою: м. Суми, Червона площа 13 (п.1.3 договору; арк. спр. 6-9).

Надання послуг з постачання теплової енергії в період з січня 2012 року по 16 квітеня 2013 року у приміщення, розташоване за адресою: м. Суми, Червона площа 13, підтверджується Актами прийому-передачі наданих послуг від 30.04.2013 р., 31.03.2013 р., 28.02.2013 р., 31.01.2013 р., 31.12.2012 р., 30.11.2012 р., 31.10.2012 р., 30.04.2012 р., 31.03.2012 р., 29.02.2012 р., 31.01.2012 р. (арк. спр. 26-36), складених між Товариством з обмеженою відповідальність «Сумитеплоенерго» та Приватним підприємством «Суми - Респект».

Позивачем виставлялися рахунки відповідачу на оплату спожитої теплової енергії (арк. спр. 15-25), проте в порушення умов договору № 34-Т від 01 жовтня 2006 року, відповідач вартість отриманої теплової енергії своєчасно та в повному обсязі не сплатив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за період з 01 січня 2012 року по 16 квітня 2013 року в сумі 5 023,24 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі. Відповідачем не надано жодних доказів виконання покладеного на нього договором зобов'язання по оплаті спожитої теплової енергії.

Керуючись п. 5.1.5 договору № 34-Т від 01 жовтня 2006 року позивач нарахував відповідачу 346,26 грн. пені, 218,40 грн. 3% річних та 61,72 грн. інфляційних витрат.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 626, 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору, та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Зважаючи на вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідачем не було спростовано встановлених фактів, які повідомлені позивачем стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 34-Т від 01 жовтня 2006 року, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 5 023,24 грн. за договором № 34-Т від 01 жовтня 2006 року за період з 01 січня 2012 року по 16 квітня 2013 року нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд, розглянувши позовні вимоги про стягнення на користь позивача 3% річних в розмірі 218,40 грн. та індексу інфляції в розмірі 61,72 грн. встановив наступне.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як з'ясовано судом, відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобовязання перед позивачем.

Сума річних та інфляційних підтверджена наданим розрахунком є обґрунтованою та підлягає задоволенню в сумі 218,40 грн. та 61,72 грн. відповідно.

Крім того, позивачем до стягнення заявлено 346,26 грн. пені, нарахованої останнім за п. 5.1.5 Договору, який передбачає, що в разі несвоєчасної сплати Споживачем грошових коштів, які передбачені термінами договору, за послуги Виконавця, Споживач сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла на момент прострочення виконання грошового зобов'язання споживачем) від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день (враховуючі вихідні та святкові дні) прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на положення ст.ст. 253-255 ЦК України, право нарахування пені виникає у кредитора з наступного дня після спливу кінцевого терміну виконання зобов'язань і з врахуванням приписів ст. 232 ГК України припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

За таких обставин, суд визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 346,26 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 ГПК України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн.

З огляду на наведене, відповідно до ст.ст. 173, 193, 232 ГК України, ст.ст. 6, 253-255, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 627, 629, 714 ЦК України та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повність.

Стягнути з Приватного підприємства «Суми-Респект» (62800, Харківська обл., Печенізький район, селище міського типу Печеніги, вул. Петровська, буд. 19 А, код ЄДРПОУ 31209159) на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Сумитеплоенерго» (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10; р/р 26001020200330 у ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, код ЄДРПОУ 33698892) заборгованість за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 5 023,24 грн. за період з 01 січня 2012 р. по 16 квітня 2013 р., пеню у розмірі 346,26 грн., 3% річних у розмірі 218,40 грн., інфляційні витрати у розмірі 61,72 грн., судовий збір в розмірі 1 827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 29.08.2014 р.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 920/837/14