Постанова

від 01.09.2014 по справі 825/2525/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                                                                          ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м   У к р а ї н и 21 серпня 2014 року                     м. Чернігів                                                      Справа № 825/2525/14 Чернігівський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді                                        Лобана Д.В., при секретарі                                                  Тищенко М,В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 41 КАС України, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинська автотранспортна компанія» про стягнення податкового боргу,- В С Т А Н О В И В: Ніжинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинська автотранспортна компанія» податкового боргу з плати за землю в розмірі 19098,96 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни, однак всупереч ст. 16 Податкового кодексу України має вищезазначений податковий борг. Представник позивача в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності. Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду згідно ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніжинська автотранспортна компанія» (код ЄДРПОУ 32537470) зареєстроване в якості юридичної особи 15.07.2003, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.07.20144 №  19025758 (а. с. 5-6), за підприємством зареєстрованих транспортних засобів не значиться, що підтверджується копією листа Ніжинського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ УМВС України в Чернігівській області (а.  с.  10), нерухомого майна, що належить на правах власності за підприємством не зареєстровано, що підтверджується довідкою від 08.08.2014 №  7647/9/19-034 (а. с. 11). Відповідач у відповідності до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПК України) є платником податків та згідно п. п. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Стаття 14 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 № 2535 передбачає, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.  Відповідно до статті 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг – сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. В порушення вищезазначених норм, відповідач має податковий борг з плати за землю у сумі 19098,96 грн, який виник на підставі самостійно поданої відповідачем податкової декларації (а.  с.  7-8), що також підтверджується обліковою карткою платника податків (а. с. 21). Так, відповідно до пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Пунктом 287.4 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, визначене в податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію. Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У відповідності до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення - рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Згідно п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Згідно з п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. На виконання вказаних норм та з метою погашення податкової заборгованості Ніжинською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Чернігівській області винесено податкову вимогу №  163 від 08.12.2011 (а. с. 9), яка направлена відповідачу за його податковою адресою та повернута з відміткою поштового відправлення «за зазначеною адресою не значиться», про що на поштовому відправленні мається відмітка (а. с. 9), тобто за нормами податкового законодавства вважається врученою. За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, а передбачені чинним законодавством заходи не призвели до погашення вказаного податкового боргу. Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно п. 41.5 ст. 41 ПК України органом стягнення є виключно органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів, у відповідності до ст. 61 ПК України, покладено на органи державної податкової служби. З огляду на встановлене, враховуючи пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, яким встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини, суд визнає позовні вимоги про стягнення вищезазначеного податкового боргу підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 41, 71, 112, 113, 122, 136, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  – П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, - задовольнити. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинська автотранспортна компанія» (код 32537470, вул. Чернігівська , м. Ніжин, Чернігівська область, 16600) податковий борг з плати за землю в сумі 19098 (дев'ятнадцять тисяч дев'яносто вісім) грн 96 коп. на р/р 33214812700005, Ніжинське УК/м. Ніжин/13050200, код 37716092, ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592. Стягувач: Ніжинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (код 38765109, вул. Поштова, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600). Відповідно до ст. ст. 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а у разі проголошення її вступної та резолютивної частин, або прийняття її у письмовому провадженні – протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.      Суддя                                                                                          Д.В. Лобан