Рішення

від 26.08.2014 по справі 910/16161/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  910/16161/14 26.08.14 За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Стор" про стягнення 25 659,24 грн. Суддя Якименко М.М. Представники сторін: від позивача: не з'явилися; від відповідача: не з'явилися; ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Стор" про стягнення 25 659,24 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо поставки оплаченого позивачем товару умов Договору №44103281/134 від 01.04.2014 року. З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 25 659,24 грн.  – суми заборгованості, 1  827,00 грн. – судового збору. Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.08.2014 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 19.08.2014 року. 18.08.2014 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли документи по справі та клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. 19.08.2014 року представники сторін у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 26.08.2014 року. В судове засідання 26.08.2014 року представники відповідача та позивача не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на особі на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Провадження у справі порушено ухвалою від 06.08.2014 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності. Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 26.08.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 01.04.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат" (далі по тексту – позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайм-Стор" (далі по тексту – продавець, відповідач) укладено Договір №44103281/134 (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) продавець зобов'язується протягом строку дії Договору, в порядку і на умовах, встановлених цим Договором, продати та передати у власність Покупця металопродукцію (надалі по тексту «ТОВАР»), а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його вартість, відповідно до умов цього Договору. Згідно з п. 1.2. Договору ціна, загальна кількість, асортимент та розгорнута номенклатура Товару, що поставляється за цим Договором, визначається в Специфікаціях або Рахунках-фактурах Продавця, які є невід'ємними частинами цього Договору. Відповідно до п. 2.1. Договору продаж Товару, вказаного в п. 1.1. цього Договору, здійснюється партіями, на умовах 1НКОТЕРМС-2010, якщо інше не вказано в Рахунку-фактурі/Специфікації Продавця. Згідно з п. 2.2. Договору товар вважається поставленим Продавцем і прийнятим Покупцем з моменту видачі видаткової накладної на відповідну партію Товару. Пунктом 4.2. Договору передбачено, що оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця, вказаний у цьому Договорі або у Рахунках-фактурах / Специфікаціях на кожну окрему партію Товару. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Відповідно до п. 4.3. Договору покупець сплачує повну вартість Товару, вказану у рахунку-фактурі за умовами п'ятдесяти відсоткової передплати. У разі виникнення боргу покупця після відвантаження товару, повний розрахунок здійснюється протягом 2 (двох) банківських днів. Відповідно до специфікації №1 від 01.04.2014 року загальна вартість товару становить 25  659,24 грн. 11.04.2014 року на виконання умов Договору позивачем оплачено (перераховано на розрахунковий рахунок) позивачу вартість товару, на підтвердження чого позивач надав суду платіжне доручення №6125 від 11.04.2014 року на суму 25  659,24 грн. Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо поставки товару позивачу, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за непоставлений товар в розмірі 25  659,24 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав. Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона — постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні — покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, попередньо розрахувався за товар згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не поставив позивачу товар, та має перед позивачем заборгованість за непоставлений товар в розмірі 25  659,24 грн. Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу за поставлений товар (суми заборгованості ) в розмірі 25 659,24 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню. Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, - ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм-Стор» (04205, м. Київ, ПРОСПЕКТ ОБОЛОНСЬКИЙ, будинок 26-А, офіс 212, код ЄДРПОУ 39080806) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перечинський лісохімічний комбінат» (89200, Закарпатська обл., Перечинський район, місто Перечин, ВУЛИЦЯ ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, будинок 25, код ЄДРПОУ 00274105) 25  659 (двадцять п'ять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 24 коп.  – суми заборгованості, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. – судового збору. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Суддя                                                                                                               Якименко М.М. Дата складання (підписання) повного тексту  рішення: 29.08.2014 року.