Рішення

від 29.08.2014 по справі 925/1349/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2014 року Справа № 925/1349/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси», м. Черкаси, вул. Піонерська, буд. 54

до товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПАРТНЕР 2000», м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 455, кв. 84

про стягнення 12 275,40 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: Осколкова К.В. - за довіреністю;

від відповідача: Кармазін І.С. - за довіреністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПАРТНЕР 2000» про стягнення проведеної оплати за ненадані послуги транспортної експедиції в розмірі 12 275,40 грн., в тому числі 11 000,00 грн. попередньої оплати, 1 275,40 грн. штрафних господарських санкцій, та відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги в частині суми попередньої оплати визнав. Проти стягнення штрафних санкцій заперечив.

Судом встановлено такі взаємовідносини сторін:

Правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості, за умовами якої товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПАРТНЕР 2000» (Відповідач по справі) зобов'язалося надати товариству з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» (Позивач по справі) транспортно-експедиційне обслуговування (далі - послуги) із розрахунку 2 200,00 грн. за рейс. Розрахунки за домовленістю між сторонами здійснюються в такому порядку: Позивач сплачує попередню оплату в сумі 11 000,00 грн. (за 5 рейсів) за декілька днів до початку надання послуг. Період надання послуг: з 10.11.2013р. по 30.11.2013р.

За загальним порядком укладання господарських договорів вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Письмовий договір не укладено, тому суд вважає, що сторонами не досягнуто згоди по істотних умовах договору.

Позивач на виконання усної домовленості здійснив оплату замовлених транспортно-експедиційних послуг у розмірі 11 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 07.11.2013р. №284 (а.с.21).

На адресу Відповідача була направлена претензія від 08.05.2014р. №455 про повернення сплачених за ненадані транспортно-експедиційні послуги кошти у розмірі 11 000,00 грн., оскільки позивач втратив інтерес до виконання відповідачем зобов'язання в натурі, та попереджено про звернення до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення попередньої оплати та нарахованих штрафних санкцій (а.с. 18).

Зазначена претензія отримана Відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 20).

Претензія залишилась без відповіді та задоволення.

На час звернення Позивача до суду грошові кошти повернуті не були.

Невиконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань стало правовою підставою для звернення Позивача до суду для захисту свого порушеного права.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має грунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суд погоджується з доводами учасників, що їх дії були направлені на настання певних юридичних наслідків, що охоплюється положеннями ст.ст. 4, 11 ЦК України.

Позивач та відповідач є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання на ринку послуг в Україні.

За правовою природою дана домовленість є попереднім договором на перевезення вантажу, що регламентовано гл. 64 ЦК України.

Як встановлено судом та підтверджується поданими Позивачем доказами, між сторонами дійсно виникли господарські відносини, які за своєю правовою природою охоплюються визначенням договору транспортного експедирування (в даному випадку - послуги на перевезення вантажу автомобільним транспортом).

Згідно ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

В ст. 931 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

На виконання усної домовленості Позивачем було здійснено оплату за замовлені транспортно-експедиційні послуги у розмірі 11 000,00 грн.

Проте, Відповідач свої зобов'язання в частині надання транспортно-експедиційних послуг належним чином не виконав, а підстави отримання коштів відпали зі втратою інтересу позивача до виконання зобов'язання в натурі, про що належно був повідомлений відповідач.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оригінал рахунку від 07.11.2013р. на оплату транспортних послуг сторонами не надано. Сторони в засіданні пояснили, що даного рахунку не існує.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що відповідач безпідставно, тобто неправомірно, не виконав належним чином умови усної домовленості.

З огляду на те, що правовим наслідком пред'явлення позивачем вимоги про повернення відповідачем сплаченої суми передоплати є припинення зобов'язань сторін, суд дійшов висновку про відсутність у ТОВ «АГРО-ПАРТНЕР 2000» підстав для подальшого утримання сплаченої ТОВ «Облагрохім-Черкаси» суми попередньої оплати 11000 грн.

Таким чином, позовна вимога про стягнення в порядку статті 1212 ЦК України вартості невиконаних, проте попередньо оплачених робіт згідно усної домовленості від 07.11.2013р. про надання транспортно-експедиційних послуг в сумі 11 000 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 275,40 грн. штрафних господарських санкцій, нарахованих на суму попередньої оплати, з посиланням на норми п. 6 ст. 231 ГК України.

Позивачем не надано доказів укладення письмового договору про забезпечення неустойкою зобов'язання відповідно до положень ст.ст. 546, 549 ЦК України, п.п. 3, 4, 5 ст. 231 ГК України. Посилання позивача на п. 6 ст. 231 ГК України без одночасного посилання на вищевказані норми матеріального права є некоректним та не приймається судом до уваги.

Суд зазначає, що відповідно до роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013р. №14, обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням санкцій не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 1 275,40 грн. штрафних санкцій є безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту порушеного права. Відповідач не подавав суду заяв та доказів про об'єктивну неможливість заперечити позовні вимоги.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача та стягнути на користь Позивача 1 827,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПАРТНЕР 2000», м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 455, кв. 84, код ЄДРПОУ 38765030, рахунок №26000051512979 в ПАТ КБ «Приватбанк» м. Черкаси, МФО 354347

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси», м. Черкаси, вул. Піонерська, буд. 54, код ЄДРПОУ 30956059, р/р 26003123703 в ЧОУ АБ «УКРГАЗБАНК» м. Черкаси, МФО 320478

11 000 грн. боргу та 1 827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 01.09.2014р.

Суддя Г.М. Скиба