Рішення

від 26.08.2014 по справі 908/2164/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 20/58/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2014 Справа № 908/2164/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумівське Агро" (70424 , Запорізька область, Запорізький район, с. Розумівка, вул. Радянська, 1Б)

до відповідача: Комунального підприємства "Сприяння" Запорізької районної ради (70413, Запорізька область, Запорізький район, с. Широке, вул. Радянська, 1)

про стягнення грошових коштів у сумі 30000,00 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - Післегіна А.А. (дов. № 04/07 від 04.07.2014 р.);

Від відповідача - не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 30000 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.06.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2164/14, справі присвоєно номер провадження 20/58/14, справу призначено до розгляду на 07.07.2014р. Ухвалою суду від 07.07.2014р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 22.07.2014р. У судовому засіданні 22.07.2014р. оголошено перерву до 14.08.2014р. Ухвалою суду від 14.08.2014р. розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України відкладено на 26.08.2014р.

26.08.2014р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

22.07.2014р. до господарського суду від позивача надійшла заява про зміну підстави позову, в якій позивач просить стягнути з відповідача безпідставно набуті грошові кошти в сумі 30000 грн.

Заява позивача про зміну підстави позову подана до початку розгляду справи по суті, не суперечить приписам ст. 22 ГПК України та прийнята судом до розгляду.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у заяві про зміну підстави позову, зазначивши, зокрема, про наступне. 21.06.2011р. позивач перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 30000 грн. На момент здійснення перерахування грошових коштів між сторонами були відсутні будь-які договори, відповідно до яких у позивача виникло б зобов'язання їх перерахувати. Оскільки відповідач безпідставно набуті грошові кошти не повернув, просить на підставі ст.ст. 180, 181 ГК України, ст.ст. 11, 202, 207, 208, 1212 ЦК України стягнути з відповідача безпідставно набуті грошові кошти в сумі 30000 грн.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не надав, але представник відповідача у судовому засіданні 22.07.2014р. в усній формі зазначив, що позовні вимоги не визнає, а також пояснив наступне. Керівництво підприємства відповідача змінилось, станом на день слухання справи на підприємстві відсутні відомості щодо перерахування позивачем на рахунок відповідача грошових коштів в розмірі 30000 грн. Із представленої ж позивачем копії виписки банку слідує, що грошові кошти були перерахуванні на розрахунковий рахунок відповідача, відкритий в Запорізькій філії АТ «Брокбізнесбанк», який станом на день слухання справи ліквідовано. У банківській виписці є посилання на лист. Керівник відповідача у лютому 2013 року намагався з'ясувати обставини, провів ревізію і не зміг знайти такого листа. Просить в позові відмовити, та надати час для додаткової перевірки всіх обставин, які стосуються перерахування цих коштів.

Після оголошеної перерви представник відповідача в судові засіданні двічі не з'явився, про місце та час судового засіданні повідомлений належним чином. Не зважаючи на те, що у судовому засіданні 22.07.2014р. судом було погоджено з представниками сторін день та час наступного судового засідання 14.08.2014р., через канцелярію судом отримано 14.08.2014р. клопотання директора комунального підприємства "Сприяння" про відкладення розгляду справи, оскільки надати розширені пояснення по справі представник відповідача не зможе через перебування у щорічній відпустці і відсутність у відповідача іншого компетентного представника. До клопотання було долучено наказ № 9-К від 30.07.2014 р., відповідно до якого директор підприємства відбув у щорічну основну відпустку з 20.07.2014р. до 22.08.2014 р. Клопотання судом було задоволено, і розгляд справи відкладено на 26.08.2014р., але ухвалою суду відповідач був попереджений, що у разі повторної неявки представника відповідача, суд розглядатиме справу за його відсутності. Однак, в судове засіданні 26.08.2014 р. представник відповідача повторно не з'явився.

Суд бере до уваги, що враховуючи приписи ст.ст.51, 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Клопотань сторін про продовження строку розгляду спору не заявлено, таким чином 26.08.2014 р. є останнім днем вирішення спору. Відповідно до ст.ст.28, 32,33 ГПК України керівник підприємства - відповідача не був позбавлений можливості своєчасно надати витребувані судом документи і докази у підтвердження своїх заперечень, направити в судове засіданні іншого представника юридичної особи.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

21.06.2011р. платіжним дорученням № 205 Товариством з обмеженою відповідальністю "Розумівське Агро" (позивач у справі) на р/р № 26006130504490 Запорізької філії АТ «Брокбізнесбанк», м. Запоріжжя, Комунальному підприємству "Сприяння" Запорізької районної ради, код ЄДРПОУ 37521156 (відповідач у справі), були перераховані грошові кошти в сумі 30000 грн., із призначенням платежу: "Безвідсоткова фінансова допомога на зворотній основі згідно листа № 14 від 30.05.2011р. без ПДВ " (а.с. 9,50).

Позивач, посилаючись на відсутність між сторонами на момент здійснення перерахування спірних коштів будь-яких договорів, відповідно до яких у позивача виникло б зобов'язання перерахувати зазначені кошти, вважає, що грошові кошти у сумі 30000 грн. є безпідставно набутими відповідачем, просить їх стягнути на свою користь.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини, інші юридичні факти.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Загальний порядок укладання господарських договорів визначений статтею 181 ГК України. Зокрема, частинами першою - третьою зазначеної статті встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін.

Ст.179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Статтями 641, 642 ЦК України встановлено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За договором позики істотою є умова щодо предмета договору.

Договір позики укладається як в усній так, і в письмовій формі. В статті 1047 ЦК України зазначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частинами 1-3 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Матеріалами справи не підтверджено наявність укладеного між сторонами договору позики. Так, відповідно до платіжного доручення № 205 ТОВ "Розумівське Агро" перераховано) на р/р № 26006130504490 Запорізької філії АТ «Брокбізнесбанк», м. Запоріжжя, Комунальному підприємству "Сприяння" Запорізької районної ради, код ЄДРПОУ 37521156 грошові кошти в сумі 30000 грн., із призначенням платежу: "Безвідсоткова фінансова допомога на зворотній основі згідно листа № 14 від 30.05.2011р. без ПДВ " (а.с. 9,50). Однак, під час розгляду справи жодна із сторін не надала суду вказаний у призначенні платежу лист № 14 від 30.05.2011р. Позивач, так як і відповідач, пояснили, що цей лист не знайдено. Таким чином, суд не може оцінити зміст цього листа, в тому числі чи можливо вважати цей лист як пропозицію укласти договір позики (безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі), та чи містить цей лист предмет, ціну та строк дії договору .Тобто, судом не встановлено факту домовленості сторін щодо всіх істотних умов договору позики, або договору з іншою правовою природою. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл. 83 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч. 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Із змісту наведеного законодавства слідує, що застосовувати ці норми можливо для захисту прав та інтересу у разі набуття або збереження особою майна, але без достатньої правової підстави. Тобто, повинен мати місце факт набуття або збереження майна відповідачем та відсутність достатньої правової підстави. Безпідставність полягає в тому, що придбання або збереження майна відбувається без правових підстав, встановлених не тільки законом або договором, а й адміністративним актом чи одностороннім правочином.

Відповідно до приписів ст.ст. 33,34 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи приписи ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України щодо здійснення правосуддя на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності, з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду спору, у порядку попередньої підготовки справи до розгляду суд зобов'язав сторони надати, зокрема, листування по суті спору з доказами направлення/ вручення вихідної кореспонденції, в т.ч. лист №14 від 30.05.2011 р. стосовно надання фінансової допомоги, нормативне та документальне обґрунтування позовних вимог та заперечень на позов. Крім того, суд неодноразово відкладав розгляд справи, оголошував перерву для можливості надати витребувані докази, а також надати інші докази у підтвердження вимог та заперечень.

Таким чином, господарський суд створював сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що 21.06.2011р. платіжним дорученням № 205 ТОВ "Розумівське Агро" перераховано на р/р № 26006130504490 Запорізької філії АТ «Брокбізнесбанк», м. Запоріжжя, Комунальному підприємству "Сприяння" Запорізької районної ради, код ЄДРПОУ 37521156 грошові кошти в сумі 30000 грн. Відповідач даний факт належними доказами не спростував, а також не надав належних доказів існування між сторонами договірних відносин чи доказів повернення суми 30000 грн. позивачу.

Враховуючи відсутність належних доказів укладення договору між сторонами, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми безпідставно набутих коштів у розмірі 30000,00 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі. Усні заперечення відповідача у судовому засіданні 22.07.2014 р. не спростовують висновків суду.

Згідно з ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Сприяння" Запорізької районної ради (70413, Запорізька область, Запорізький район, с. Широке, вул. Радянська, 1; код ЄДРПОУ 37521156) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумівське Агро" (70424 , Запорізька область, Запорізький район, с. Розумівка, вул. Радянська, 1Б; код ЄДРПОУ 31429619) суму 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. безпідставно набутих грошових коштів, суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено (підписано) 01.09.2014 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.