Постанова

від 26.08.2014 по справі 50/313-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 року Справа № 50/313-б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого-доповідача), Куровського С.В., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргуДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову та ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року господарського суду міста Києва від 17.04.2014 року у справі господарського суду № 50/313-б міста Києва за заявою ПАТ "Банк "Український капітал" до ТОВ "Цивільпромбуд" про визнання банкрутом ліквідаторБіленко Р.І. за відсутності явки в судове засідання представників учасників провадження у справі,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду міста Києва від 10.11.2011 року порушено провадження у справі №50/313-б про банкрутство ТОВ "Цивільпромбуд" (далі - боржника) за заявою ПАТ "Банк "Український капітал" (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1 - 2).

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду міста Києва від 14.12.2011 року визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 1 252 000 грн., зобов'язано ініціюючого кредитора здійснити офіційну публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, докази публікації надати суду, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Єсик Т.О. (том 1, а.с. 105 - 107).

Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 15.03.2012 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 1 254 760, 53 грн., в тому числі з грошовими вимогами ДПІ у Солом'янському районі міста Києва на суму 942, 04 грн., з яких 673, 87 грн. у третю чергу задоволення, а 268, 17 грн. - у шосту чергу задоволення (том 2, а.с. 68 - 70).

Постановою господарського суду міста Києва від 16.08.2012 року визнано боржника банкрутом, припинено процедуру розпорядження майном та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Єсик Т.О., яку зобов'язано здійснити офіційну публікацію оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі, докази публікації надати суду, провести ліквідаційну процедуру та надати суду звіт про виконану роботу, в тому числі й ліквідаційний баланс банкрута, у строк до 16.08.2013 року (том 2, а.с. 107 - 110).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року, поряд з іншим, продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута на чотири місяці - до 16.12.2013 року, достроково припинено повноваження ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Єсик Т.О. та призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Біленка Р.І. (том 2, а.с. 151-154). Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 року ухвалу господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року в частині продовження строку ліквідаційної процедури у справі та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Біленка Р.І. залишено без змін (том 3, а.с. 95-103).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2014 року продовжено строк ліквідаційної процедури у справі на чотири місяці - до 16.04.2014 року (том 3, а.с. 193-195).

03.04.2014 року арбітражним керуючим Біленком Р.І. подано до суду на затвердження звіт ліквідатора за вих. №02-01/43-Ц від 02.04.2014 року з додатками, в тому числі й ліквідаційний баланс банкрута станом на 01.04.2014 року (вх. №06-20/10822/14) (том 3, а.с. 214 - 245) .

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.04.2014 року (суддя Головатюк Л.Д.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута з додатком - реєстром непогашених визнаних судом вимог кредиторів, а саме: ПАТ "Банк "Український капітал" на суму 1 252 000 грн. (четверта черга), Київського міського центру зайнятості на суму 369, 54 грн. (друга черга), ДПІ у Солом'янському районі міста Києва на суму 942, 04 грн., з яких 673, 87 грн. (третя черга), 268, 17 грн. (шоста черга), Управління ПФУ в Солом'янському районі міста Києва на суму 582, 56 грн. (друга черга), Голосіївської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 581, 31 грн. (друга черга), Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві на суму 285, 08 грн. (друга черга); ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Цивільпромбуд" у зв'язку з банкрутством, дію мораторію припинено, провадження у справі припинено (том 3, а.с. 250 - 255). Судове рішення мотивоване встановленням обставин повноти здійснених ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури та надання суду документів, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури, у тому числі ліквідаційного балансу банкрута з непогашеною кредиторською заборгованістю, у зв'язку з відсутністю у підприємства-боржника активів, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, конкурсний кредитор - ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - скаржник) звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 17.04.2014 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи тим, що місцевий господарський суд, приймаючи рішення про завершення ліквідаційної процедури у справі, не з'ясував ознак неплатоспроможності боржника. При цьому, скаржник зазначив, що введення щодо боржника ліквідаційної процедури та його припинення як юридичної особи у зв'язку з ліквідацією в процедурі банкрутства унеможливлює проведення контролюючим органом податкової перевірки боржника з метою визначення обсягу його податкових зобов'язань перед бюджетом.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Сотнікова С.В., суддів: Остапенка О.М., Шипка В.В.) апеляційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 17.04.2014 року у даній справі - без змін з тих же підстав (том 4, а.с. 35 - 38) .

Не погоджуючись з винесеною постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року та ухвалу суду першої інстанції про завершення ліквідаційної процедури боржника від 17.04.2014 року, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд, обґрунтовуючи порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 4, 20, 41 Податкового кодексу України, статей 1, 31, 32 Закону про банкрутство, статей 33, 34, 43, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) . Скаржник зазначив про те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про повноту вжитих ліквідатором заходів з ліквідації банкрута, як юридичної особи, та можливість у зв'язку із цим затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута з припиненням провадження у даній справі про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року та ухвалу суду першої інстанції від 17.04.2014 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 22 Закону про банкрутство регламентовано, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частинами 1, 2 статті 26 Закону про банкрутство передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до частин 1, 2 статті 32 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, постановою про визнання боржника банкрутом від 16.08.2012 року введено ліквідаційну процедуру у справі, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Єсик Т.О. (том 2, а.с. 107 - 110).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ухвалою суду першої інстанції від 12.09.2013 року, поряд з іншим, продовжено строк ліквідаційної процедури у справі на чотири місяці - до 16.12.2013 року, достроково припинено повноваження ліквідатора банкрута Єсик Т.О. та призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Біленка Р.І. (том 2, а.с. 151-154). Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 року ухвалу господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року в частині продовження строку ліквідаційної процедури у справі та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Біленка Р.І. залишено без змін (том 3, а.с. 95-103) ; ухвалою господарського суду від 18.03.2014 року продовжено строк ліквідаційної процедури у справі на чотири місяці - до 16.04.2014 року (том 3, а.с. 193-195).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 03.04.2014 року арбітражним керуючим Біленком Р.І. подано до суду на затвердження звіт ліквідатора за вих. №02-01/43-Ц від 02.04.2014 року з додатками, в тому числі й ліквідаційний баланс банкрута станом на 01.04.2014 року (вх. №06-20/10822/14) (том 3, а.с. 214 - 245) .

Розглянувши наданий суду звіт ліквідатора про виконану роботу за вих. №02-01/43-Ц від 02.04.2014 року та додатки до нього, суд першої інстанції дійшов висновку, що ліквідатором боржника виконано всі дії з ліквідації банкрута, тому є підстави для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута станом на 01.04.2014 року з припиненням банкрута, як юридичної особи, та припинення провадження у справі про банкрутство з огляду на таке.

Судами встановлено, що ліквідатором боржника проведено належні дії з витребування даних про активи боржника та встановлено відсутність зареєстрованих за боржником об'єктів права власності (повітряних суден, плавзасобів, автотранспортних засобів, тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, земельних ділянок) (том 3, а.с. 228, 232, 233, 235, 241).

Суди встановили, що боржник відсутній серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів цінних паперів, не є засновником суб'єктів господарської діяльності та не перебуває на обліку в органах доходів і зборів як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності; всі банківські рахунки підприємства-банкрута закрито у зв'язку з відсутністю на них грошових коштів (том 3, а.с. 226, 230, 237, 244 - 245).

Судами встановлено, що виконавчі документи, за яких боржник є стягувачем, на виконанні в органах державної виконавчої служби не перебувають; боржник, як платник податків, станом на 14.11.2013 року не перебуває на податковому обліку в ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у міста Києві; зареєстровані за банкрутом об'єкти права інтелектуальної власності відсутні (том 3, а.с. 239, 243).

Також суд першої інстанції встановив, що ліквідатор банкрута Біленко Р.І. звернувся до керівника боржника з вимогою про передання йому оригіналів установчих документів ТОВ "Цивільпромбуд", бухгалтерської та іншої документації щодо здійснення банкрутом підприємницької діяльності, а також печаток, штампів підприємства, його матеріальних та інших цінностей (том 3, а.с. 224).

Судом встановлено, що підприємницька діяльність банкрутом не здійснюється, дебіторська заборгованість відсутня, тоді як заборгованість боржника перед кредиторами згідно реєстру вимог кредиторів станом на 01.04.2014 року складає 1 254 760, 53 грн. та не може бути погашеною у зв'язку з відсутністю у боржника активів (том 3, а.с. 220-223).

Суд першої інстанції встановив обставини схвалення комітетом кредиторів ТОВ "Цивільпромбуд" на засіданні від 02.04.2014 року звіту ліквідатора Біленка Р.І. про проведену ним роботу за період з 12.09.2013 року по 31.03.2014 року, про що складено протокол №5 (том 3, а.с. 218).

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника та припиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатором виконано всі дії з ліквідації банкрута та надано суду документи, що підтверджують завершення ліквідаційної процедури, в тому числі ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю у зв'язку з відсутністю активів, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості.

Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі, погодився з висновками суду першої інстанції про належне виконання ліквідатором усіх дій в ході ліквідаційної процедури, погодився з оцінкою доказів у справі здійсненою судом першої інстанції.

При цьому, апеляційний суд спростував доводи заявника апеляційної скарги про передчасність висновків місцевого господарського суду про завершення ліквідаційної процедури у справі у зв'язку із затвердженням звіту ліквідатора банкрута, з огляду на недослідження судом першої інстанції обставин неплатоспроможності боржника, та зазначив про те, що наявність ознак неплатоспроможності боржника встановлено господарським судом у підготовчому засіданні, за результатами якого прийнято ухвалу від 14.12.2011 року, яка не оскаржувалася в апеляційному (та касаційному) порядку та є чинною.

Доводи скаржника про те, що введення щодо боржника ліквідаційної процедури та його ліквідація в процедурі банкрутства унеможливили проведення контролюючим органом податкової перевірки банкрута, як платника податків, на предмет додержанням ним податкового законодавства при сплаті до бюджету податкових платежів апеляційним судом відхилено, як такі, що спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що 06.02.2012 року ДПІ у Солом'янському районі міста Києва, в якій боржник перебував на податковому обліку, звернулася у дану справу про банкрутство з грошовими вимогами до боржника на суму 942, 04 грн., які ухвалою попереднього засідання господарського суду від 15.03.2012 року визнано в повному обсязі (том 2, а.с. 7-28, 68-70) . Відтак, заборгованість підприємства-банкрута зі плати до бюджету податкових платежів, що виникла станом на момент порушення провадження у даній справі про банкрутство, є узгодженою та включена господарським судом до реєстру вимог кредиторів боржника як конкурсна заборгованість.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про повноту дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, а висновки судів про наявність правових підстав для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута, припинення банкрута, як юридичної особи, та припинення провадження у справі про банкрутство вважає передчасними з огляду на таке.

Затверджуючи звіт ліквідатора за вих. №02-01/43-Ц від 02.04.2014 року з додатками та припиняючи провадження у справі про банкрутство, суд першої інстанції не надав жодної оцінки тим обставинами, що зазначений звіт схвалювався комітетом кредиторів боржника на засіданні від 02.04.2014 року, як звіт ліквідатора про проведену роботу за період з 12.09.2013 року по 31.03.2014 року, що не узгоджується з положеннями частини 1 статті 32 Закону про банкрутство про подання ліквідатором банкрута до господарського суду на затвердження звіту ліквідатора з додатками, складеного за наслідками проведення всієї ліквідаційної процедури боржника, а не її частини (том 3, а.с. 218).

Також суд першої інстанції не досліджував звіт ліквідатора на предмет повноти додатків до нього, передбачених частиною 1 статті 32 Закону про банкрутство. Так, у додатках до зазначеного звіту відсутні відомості про проведення ліквідатором Біленком Р.І. інвентаризації майна боржника з метою формування ліквідаційної маси (акти інвентаризації), а також дані про вжиття ліквідатором заходів, щодо встановлення заставних кредиторів та можливих активів боржника, обтяжених заставою (іпотекою), шляхом надіслання відповідних запитів до державних реєстрів застав рухомого та нерухомого майна.

Суд першої інстанції не звернув уваги на невідповідність нормам та стандартам бухгалтерського обліку доданого до звіту ліквідатора ліквідаційного балансу банкрута станом на 01.04.2014 року, в розділі "Пасив" якого не відображено конкурсної заборгованості підприємства-банкрута перед такими кредиторами: Управління ПФУ у Солом'янському районі міста Києва на суму 582, 56 грн., ДПІ у Солом'янському районі міста Києва на загальну суму 942, 04 грн., Голосіївською міжрайонною виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 581, 31 грн., Київським міським центром зайнятості на суму 369, 54 грн. та Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві на суму 285, 08 грн., що не відповідає вимогам пункту 7 Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"" №73 від 07.02.2013 року щодо відображення у балансі , який є складовою фінансової звітності, активів, зобов'язань та власного капіталу підприємства .

Також з поданого ліквідатором до господарського суду ліквідаційного балансу банкрута вбачається, що його не засвідчено печаткою юридичної особи-боржника, а в порушення стандартів бухгалтерського обліку засвідчено печаткою арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича (том 3, а.с. 219 - зворот).

Зазначене виключає в цілому можливість затвердження ліквідаційного балансу банкрута станом на 01.04.2014 року, і як наслідок, завершення ліквідаційної процедури з виключенням боржника з ЄДРПОУ, як такого, в якого відсутні активи, які можна спрямувати на задоволення грошових вимог кредиторів.

Колегія суддів касаційного суду зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджувалися обставини наявності у боржника статутного капіталу та вжиття ліквідатором належних дій з його реалізації, як активу банкрута, оскільки в матеріалах справи відсутні установчі документи, в яких, згідно статті 88 Цивільного кодексу України, визначаються умови передання товариству майна його учасників, за рахунок якого формується статутний капітал товариства, що свідчить про неповноту здійснених ліквідатором дій з розшуку та виявлення активів банкрута в ході ліквідаційної процедури.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що згідно з пунктом 1.4. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011 року, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, Витягу з ЄДРПУО станом на 30.11.2011 року, адресою місцезнаходження боржника ТОВ "Цивільпромбуд" є: 03035, м. Київ, Солом'янський район , вул. Механізаторів, буд. 1, відтак, компетентним державним органом, до повноважень якого належить надання інформації про відкриті банківські рахунки підприємства-банкрута, є ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, в якій підприємство-банкрут перебувало на податковому обліку на момент порушення справи про банкрутство (том 1, а.с. 89 - 90).

При цьому, запит щодо надання інформації про відкриті банківські рахунки ТОВ "Цивільпромбуд" станом на 01.11.2013 року за вих. №148/11 від 01.11.2013 року направлено ліквідатором Біленком Р.І. на адресу ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів. При цьому у звіті ліквідатора не відображено обставин зміни адреси місцезнаходження боржника та зміни місця перебування його на обліку, як платника податків (том 3, а.с. 242).

Відтак, висновки суду першої інстанції, з якими погодився апеляційний господарський суд, про те, що всі банківські рахунки підприємства-банкрута закрито, у зв'язку з відсутністю на них грошових коштів, не підтверджуються належними та достатніми доказами у справі.

Згідно Витягу з ЄДРПОУ станом на 30.11.2011 року вбачається місцезнаходження боржника за адресою: м. Київ, Солом'янський район, вул. Механізаторів, 1 (том 1, а.с.89 - 90) . Відтак, не можна вважати належними дії ліквідатора боржника з розшуку його майнових активів, направлені в органи ДВС Святошинського району міста Києва, в той час як згідно матеріалів справи (Витягу з ЄДРПОУ) боржник зареєстрований за адресою місцезнаходження в Солом'янському районі міста Києва.

Також ліквідатором не вчинено дій щодо встановлення правового статусу боржника на момент проведення ним ліквідаційної процедури, а зокрема не отримано дублікатів його статутних документів (у випадку втрати їх оригіналів), не виготовлено дублікату печатки боржника, необхідного для затвердження ліквідаційного балансу, не отримано з ЄДРПОУ повної довідки щодо боржника, яка б допомогла встановити дані про можливу зміну адреси місця реєстрації боржника в ході проведення процедури банкрутства.

Отже, висновки суду першої інстанції про завершення ліквідаційної процедури боржника та належне виконання ліквідатором усіх дій в ході ліквідаційної процедури не відповідають вимогам статей 22, 25, 32 Закону про банкрутство та є передчасними.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи справу в повному обсязі, на зазначене уваги не звернув та не виправив помилкового застосування законодавства про банкрутство судом першої інстанції.

Зазначене в сукупності свідчить про порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог статей 43, 101 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 17.04.2014 року у даній справі необхідно скасувати, як такі що прийняті з порушенням законодавства про банкрутство та процесуального права, а справу передати для розгляду на стадії ліквідаційної процедури до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Колегія суддів касаційного суду зазначає, що при подальшому розгляді справи суду належить вирішити питання про продовження строків ліквідаційної процедури в порядку частини 2 статті 22 та частини 4 статті 32 Закону про банкрутство із призначенням нового ліквідатора боржника або без заміни ліквідатора, зобов'язати ліквідатора вжити належних дій з витребування даних про активи боржника згідно реєстрів заборон рухомого та нерухомого майна, провести інвентаризацію майна боржника, перевірити наявність у боржника відкритих банківських рахунків та наявність (відсутність) на них грошових коштів, а також вжити належних заходів щодо їх закриття в установленому законодавством порядку, вжити заходів до встановлення правового статусу юридичної особи боржника шляхом дослідження його установчих документів та даних ЄДРПОУ, скласти ліквідаційний баланс банкрута, який за формою та змістом відповідатиме нормам та стандартам бухгалтерського обліку, та за результатами проведених заходів з ліквідації банкрута скласти та подати до суду на затвердження попередньо обговорений на засіданні комітету кредиторів боржника повний звіт ліквідатора про проведену ліквідаційну процедуру у справі (з моменту її введення постановою про визнання боржника банкрутом від 16.08.2012 року), незалежно від того, що відбулась заміна ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, з додатками, передбаченими частиною 1 статті 32 Закону про банкрутство, в тому числі й з ліквідаційним балансом банкрута.

Згідно з частиною 1 статті 122 ГПК України, якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Отже, до компетенції судів касаційної (апеляційної або першої інстанції) належить вжиття заходів до повороту виконання скасованого судового рішення.

Відтак, суд касаційної інстанції вважає необхідним зобов'язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запис про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Цивільпромбуд" (03035, м. Київ, Солом'янський район, вул. Механізаторів, буд. 1, код ЄДРПОУ 31410613) у зв'язку з прийняттям зазначеної Постанови Вищого господарського суду України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 17.04.2014 року у справі №50/313-б скасувати.

Справу №50/313-б передати для розгляду на стадії ліквідаційної процедури до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

3. Державному реєстратору за адресою місцезнаходження боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Цивільпромбуд" (03035, м. Київ, Солом'янський район, вул. Механізаторів, буд. 1, код ЄДРПОУ 31410613) внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про прийняття Постанови Вищого господарського суду України від 26.08.2014 року та скасування державної реєстрації припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Цивільпромбуд".

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Куровський

В.Ю. Поліщук