Постанова

від 27.08.2014 по справі 910/10706/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2014 року Справа № 910/10706/13 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Жукової Л.В. - головуючий (доповідач), Вовка І.В., Палія В.В.,

розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Київської області на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.07.2014 р. у справі № 910/10706/13 господарського суду міста Києва за позовомМіжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Державна екологічна інспекція у Київській області дотовариства з обмеженою відповідальністю "Астрал-Сервіс" простягнення 70 726,42 грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:

прокурора: Кузнецова Ю.В. (дов. від 26.11.2013 року);

позивача: Дацько Я.О. (дов. від 31.12.2013 року);

відповідача: Наконечний П.В. (дов. від 26.08.2014 року),

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері подав до господарського суду міста Києва позов в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Державна екологічна інспекція у Київській області (далі - позивач), до ТОВ "Астрал-Сервіс" (далі - відповідач) про стягнення 70726,42 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води з підземних джерел. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач здійснює господарську діяльність на автозаправному комплексі №03/8 (далі - АЗК №03/8), який знаходиться за адресою: Бориспільський район, Київська область, автодорога Київ-Харків-Довжанський 28 км + 680 м, використовуючи для водоспоживання свердловину для забору підземної прісної води без дозволу на спеціальне водокористування. На підтвердження вищевказаних обставин прокурор посилався на акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 06.03.2013 року, складений Державною екологічною інспекцією у Київській області.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.05.2014 року (суддя: Ковтун С.А.) у справі №910/10706/13 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Астрал-Сервіс" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Київській області 70726,42 грн. збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Крім того, стягнуто з ТОВ "Астрал-Сервіс" до Державного бюджету України 1720,50 грн. судового збору за подання позовної заяви до господарського суду міста Києва. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що вимоги про стягнення 70726,42 грн. збитків, завданих внаслідок порушення вимог чинного природоохоронного законодавства, є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2014 року (головуючий суддя: Рудченко С.Г., судді: Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.), апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Астрал-Сервіс" задоволено частково, рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2014 року у справі №910/10706/13 скасовано частково. Прийнято нове рішення суду, яким позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Астрал-Сервіс" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Київській області 26921,96 грн. збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища та 654,82 грн. судового збору за подання позову. В решті позову відмовити. Стягнуто з Державної екологічної інспекції в Київській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Астрал-Сервіс" 565,82 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Заступник прокурора Київської області подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2014 року та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2014 року у справі №910/10706/13.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами, 25.02.2013 р. Державною екологічною інспекцією у Київській області за погодженням Державної екологічної інспекції України видано наказ № 67 щодо здійснення позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Астрал-Сервіс" АЗК № 03/8 "Socar" (Київськак область, Бориспільський район, автодорога Київ-Харків-Довжинська, 28км+680 м) дотримання вимог природоохоронного законодавства. Підставою для проведення позапланової перевірки став лист звернення Міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області від 13.02.2013 р.

У зв'язку з цим позивачем було видано старшому державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Київської області Новіковій В.Ю. направлення № 000304 на проведення в період з 06 по 12 березня 2013 року позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

06.03.2013 р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Київської області Новіковою В.Ю. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю "Астрал-Сервіс", про що було складено акт № 000318/95 від цієї ж дати.

Перевірка проводилась в присутності представника відповідача - начальника АЗК № 03/8 ОСОБА_1

Судовими рішеннями у даній справі встановлено, що позапланову перевірку проведено правомірно, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а також встановлено наявність у начальника АЗК № 03/8 ОСОБА_1 повноважень як представника відповідача. Дані судові рішення набрали законної сили, у зв'язку з чим, виходячи з приписів ч. 2 ст. 35 ГПК України , відповідно до якої обставини справи, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, що якої встановлено ці обставини, встановлені вищевказані обставини щодо відсутності порушень при проведенні перевірки звільнені від доказування.

В ході проведеної перевірки встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Астрал-Сервіс" здійснює господарську діяльність на автозаправному комплексі № 03/8, який знаходиться за адресою: Бориспільський район Київської області, автодорога Київ-Харків-Довжанський 28 км + 680 м., використавши в період з 06.08.2012 р. по 05.03.2013 р. для водоспоживання свердловину для забору підземної прісної води без дозволу на спеціальне водокористування. Дане обставина знайшла своє відображення у акті № 000318/95, який підписано повноважним представником відповідача без зауважень. Об'єм використаної води у акті визначений як 1571 кум.м. Акт № 000318/95 є чинним та, виходячи з Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 р. № 464, є документом, який фіксує результати перевірки.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Статтею 1 ВК України визначено, що забір води - це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них. В той же час, забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів є спеціальним водокористуванням згідно з ч. 1 ст. 48 ВК України.

В силу п. 9 ч. 1 ст. 44, ст. 49 ВК України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України , водокористувачі зобов'язані, зокрема, економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод, здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод, забруднюючих речовин, здійснювати спеціальне водокористування лише за наявністю дозволу, своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства, виконувати інші обов'язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством.

Статтею 46 цього Кодексу визначено, що водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Згідно ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ст. 49 цього Кодексу, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається, зокрема, державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення (в редакції від 19.01.2012 р.).

Таким чином, враховуючи, що відповідачем в період з 06.08.2012 р. по 05.03.2013 р. водокористування здійснювалось з метою забезпечення своїх господарських потреб, воно потребувало спеціального дозволу.

Отже, позивачем доведено порушення відповідачем правил спеціального водокористування. Оскільки дозвіл на спеціальне водокористування видається водокористувачу, яким в даному випадку є відповідач, в силу ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України останній зобов'язаний нести відповідальність за порушення правил спеціального водокористування.

Як зазначено вище, у період з 06.08.2012 р. по 05.03.2013 р. відповідачем використано 1571 куб.м. води. Вказаний обсяг позивачем було визначено на підставі даних журналу обліку водоспоживання відповідача, який вівся останнім самостійно шляхом періодичного внесення в нього даних показників лічильника. З огляду на це є безпідставними доводи відповідача, що позивач, визначаючи обсяг спожитої води, користувався не перевіреними даними, оскільки були використані саме дані відповідача. Також не підтверджуються включення до обсягу спожитої води 973 кум. м. води, спожитих попереднім водокористувачем, оскільки передача вказаних показників від попереднього водокористувача мала місце 08.06.2012 р., а позивачем об'єм використаної із свердловини води визначався за період з 06.08.2012 р. по 05.03.2013 р..

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

За приписами статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, згідно ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до розділу ІХ Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 р. № 389 , до стягнення з відповідача підлягає 70726,42 грн. збитків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що вимоги про стягнення 70726,42 грн. збитків, завданих внаслідок порушення вимог чинного природоохоронного законодавства, є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає висновки суду апеляційної інстанції необґрунтованими, а тому постанова Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2014 року підлягає скасуванню, а рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2014 року залишенню в силі.

Відповідно до п. 6 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Київської області задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2014 р. у справі № 910/10706/13 скасувати. Рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2014 року у справі №910/10706/13 залишити в силі.

Головуючий Жукова Л.В.

Судді Вовк І.В.

Палій В.В.