Ухвала

від 28.08.2014 по справі 826/12878/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" серпня 2014 р. м. Київ К/800/66536/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Швеця В.В., Штульман І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІРКЄНХАММЕР" про стягнення заборгованості,

за касаційною скаргою Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2013 року,

встановив:

У серпні 2013 року Київське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - відділення Фонду) пред'явило позов про стягнення з ТОВ "ПІРКЄНХАММЕР" суми заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 6908,82 грн.

Зазначило, що згідно з поданим до фонду звітом за формою Ф4-ФСС з ТВП за 2010 рік відповідач має заборгованість, що утворилась внаслідок несплати страхових внесків із суми невиплаченої заробітної плати.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі відділення Фонду, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що 12.01.2011 р. ТОВ "ПІРКЄНХАММЕР" подало до відділення Фонду звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, за 2010 рік.

У розділі V звіту "Розшифровка заборгованості за страхувальником" зазначено про наявність заборгованості по страхових коштах, строк сплати яких не настав (поточна заборгованість), в сумі 279,55 грн та заборгованості, пов'язаної з невиплатою заробітної плати в сумі 6629,27 грн.

Згідно з абзацом п'ятим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності з 01.01.2011 р., стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 р., в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 р. не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 21 Закону України від 18.01.2001 р. № 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі - Закон № 2240, тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення заборгованості) розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності визначається, зокрема для роботодавців, - до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

За приписами статті 23 Закону № 2240 страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати.

Порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на момент виникнення спірних правовідносин був деталізований Інструкцією, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 р. № 16.

Згідно з пунктом 4.4 Інструкції перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків. У разі виплати заробітної плати за першу половину або іншу частину місяця нараховані страхові внески повинні бути перераховані до Фонду не пізніше дня, встановленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця. Не сплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.

В силу пункту 4.5 Інструкції в разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати.

Страхувальники, які здійснюють виплату заробітної плати своїм працівникам на поточні рахунки в установах банків, провадять відповідні платежі до Фонду в день перерахування коштів на їх особові рахунки (пункт 4.6 Інструкції).

Про те, що днем виникнення у страхувальника обов'язку по сплаті страхових внесків є день одержання коштів на оплату праці, свідчить і порядок нарахування пені, визначений у пункті 5.4 Інструкції, що розпочинається з першого робочого дня, що настав після дня одержання заробітної плати (з дня виникнення недоїмки).

Оскільки спірна сума страхових внесків нарахована на невиплачену ТОВ "ПІРКЄНХАММЕР" суму заробітної плати, то суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що за наведеного нормативно-правового регулювання, яке допускає неоднозначне розуміння норми закону, відповідач безпідставно вважав, що строк сплати спірної суми настав і вона є недоїмкою.

У зв'язку з цим колегія суддів погоджується з висновком судів про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Швець В.В. Штульман І.В.