Ухвала

від 29.08.2014 по справі 128/3145/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/3145/13-ц Провадження № 22-ц/772/2596/2014Головуючий в суді першої інстанції Васильєва Т. Ю. Категорія 23Доповідач Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2014 р. м. Вінниця Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К.,

суддів: Оніщука В.В., Чорного В.І.,

при секретарі Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах позивачів на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 18 липня 2014 року у справі за об'єднаними позовними заявами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48 до ТОВ «Правнича компанія «Справа», треті особи: Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договорів оренди землі недійсними та зобов'язання звільнити земельні ділянки, -

встановила:

У липні 2013 року позивачі звернулися до суду з указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що всі оспорювані договори укладені 15 грудня 2008 року на строк 7 років та зареєстровані у Вінницькій філії ДП «Центр державного земельного кадастру» чи в залежності від дати реєстрації в управлінні Держкомзему у Вінницькому районі ( 2010-2011 роки ). Орендовані земельні ділянки належать позивачам на праві власності. Позивачі володіють державними актами на право власності на ці земельні ділянки, які ніким не оспорюються. Всі земельні ділянки позивачів розташовані на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Посилаючись на те, що в укладених договорах оренди земельних ділянок не міститься такої істотної умови як визначення сторони договору, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, позивачі просили визнати договори оренди землі недійсними, вчинити дії щодо скасування державної реєстрації та повернути земельні ділянки, а також стягнути судові витрати по справі.

Ухвалами Вінницького районного суду Вінницької області усі вищевказані позови позивачів об'єднані в одне провадження, після чого представником позивачів було подано уточнену позовну заяву, якою представник позивачів просить визнати недійсними договори оренди землі, укладені між позивачами та відповідачем, та зобов'язати відповідача звільнити земельні ділянки позивачів.

Ухвалою суду від 26 березня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53 та ОСОБА_54 до ТОВ «Правнича компанія «Справа», за участю третіх осіб без самостійних вимог Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, залишені без розгляду.

Ухвалою суду від 23 травня 2014 року позовні вимоги позивачів в частині в частині позовних вимог Державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області вчинити дії щодо внесення відомостей до бази даних державного земельного кадастру про скасування реєстрації права оренди земельних ділянок за Товариством з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «Справа», а реєстраційній службі Вінницького районного управління юстиції вчинити дії щодо скасування державної реєстрації договорів оренди землі, залишені без розгляду.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 18 липня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачів ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права та ухвалите нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник апелянтів ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача Цвик А.О. заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позовів, суд першої інстанції виходив із того, що позивачами не доведено належними доказами порушення в дійсності їхніх прав у зв'язку з відсутністю в договорах оренди землі зазначеної умови (визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкод-ження або знищення об'єкта оренди чи його частини), її істотності, а також в чому саме полягає порушення законних прав позивачів.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Установлено, що всі оспорювані договори укладені 15 грудня 2008 року на строк 7 років та зареєстровані у Вінницькій філії ДП «Центр державного земельного кадастру» чи в залежності від дати реєстрації в управлінні Держкомзему у Вінницькому районі ( 2010-2011 роки ). Орендовані земельні ділянки належать позивачам на праві власності. Позивачі володіють державними актами на право власності на ці земельні ділянки, які ніким не оспорюються. Всі земельні ділянки позивачів розташовані на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договором. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законодавством, як істотні.

Статтею 11 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди покладено на орендодавця, якщо інше не передбачено договором оренди землі. У разі прострочення орендодавцем або орендарем встановлених договором оренди землі строків передачі об'єкта оренди, ризик його випадкого знищення або пошкодження в цей період несе сторона, яка допустила прострочення його передачі.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зазначеною нормою закону прямо врегульований випадок, на який посилаються позивачі як на підставу обгрунтування заявлених позовних вимог, що виключає можливість порушення їхніх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», яка діяла на час укладення договору оренди, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною 2 ст. 15 зазначеного Закону встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно з пунктами 14, 15 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час укладення договорів оренди землі) до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 01 січня 2016 року, внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств забороняється. На такий же строк забороняється укладення угод щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення та передбачено, що угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами «а» та «б» цього пункту в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Посилання представника позивачів на ігнорування відповідачем рішення зборів власників орендованих земельних ділянок від 16 березня 2013 року з питання внесення змін в оспорювані договори оренди землі суд оцінює критично, оскільки дійсність проведення таких зборів не доводиться належними, допустимими та безспірними доказами. Натомість представник відповідача категорично заперечує проведення таких зборів та направлення рішення зборів відповідачеві, і з його доводами необхідно погодитися, з врахуванням таких фактичних обставин.

Пунктом 3 статті 10 ЦПК України передбачений обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно п. 1 ст. 57 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказом направлення ТОВ «Правнича компанія «Справа» рішення зборів орендодавців від 16 березня 2013 року з додатками, суду першої інстанції є надана копія рекомендованого повідомлення про отримання листа, а також квитанція від 24 березня 2013 року ( т. 13, а. с. 64-65 ). Однак, у зв'язку з відсутністю у позивачів опису вкладення до даного листа, суд не може визнати дані докази незаперечними, належними та допустимими.

Крім цього, оцінюючи достовірність та допустимість як доказу протокол зборів від 16 березня 2013 року, суд не може залишити поза увагою інший документ, а саме завірену печаткою та підписом відповідь Мізяківсько-Хутірського сільського голови Король В.І. від 11 квітня 2014 року № 105 на запит відповідача, згідно якої по даних Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району збори власників земельних паїв, що зареєстровані в цій сільській раді, 16 березня 2013 року не організовувалися ( т. 13, а. с. 71 ).

Щодо оцінки нового доказу, на який посилається апелянт в додаткових письмових поясненнях до апеляційної скарги, то необхідно зазначити, що поважних причин неподання його суду першої інстанції немає з урахуванням того, що агрохімічні обстеження грунтів орендаря ТОВ «Правнича компанія «Справа» здійснювалося планово та регулярно, зокрема ще у 2011 році та у травні 2014 року за ініціативою представника позивачів на підставі договору від 21 травня 2014 року № 3-3/02. Відповідно з листом Вінницької філії державної установи «Держгрунтоохорона» від 30 липня 2014 року № 158-02/03-464 на полях сільськогосподарського призначення за період 2011-2014 років відбулося підкислення грунту та змешнення процентного вмісту гумусу, що призвело до погіршення родючості грунтів. Такий висновок має місце.

Також суд зауважує, що жодних вимог державною установою, покликаною здйснювати контроль за охороною грунтів, їх цільовим використанням, за період з 2011 року відповідачеві у справі не пред'являлося, до відповідальності за порушення природоохоронного чи земельного законодавства останній не притягувався. З наданих апелянтом документів не вбачається, що саме з вини відповідача (чи можливо з інших природних причин) має місце погіршення родючості орендованих земель. Належними, допустимими доказами дані мотиви вимог позивачів не доводяться, причинного зв'язку між діяльністю (чи бездіяльністю) ТОВ «Правнича компанія «Справа» та висновком грунтоохоронної установи не встановлено.

Колегія суддів вважає, що позивачами не доведено суду належними доказами наявності порушення, невизнання або оскарження прав позивачів у зв'язку з відсутністю в договорах оренди землі зазначеної умови (визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини), її істотність, а також в чому саме полягає таке порушення, невизнання або оскарження законних прав позивачів у зв'язку з відсутністю саме даної умови в договорах оренди землі, а відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Таким чином, колегія суддів, прийшла до висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовано фактичні обставини справи, дано належну оцінку зібраним доказам.

Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги безпідставні, необґрунтовані і висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 18 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ С.К. Медвецький

Судді: /підпис/ В.В. Оніщук

/підпис/ В.І. Чорний

З оригіналом вірно: