Рішення

від 21.08.2014 по справі 5011-3/15506-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/15506-2012 21.08.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин 518»

До Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства

оборони України

Про стягнення 155 912,62 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Солонина Р.Д. - по дов. № 2606/14-1 від 26.06.2014

від відповідача Тодерян В.М. - по дов. № 303/25-499 від 10.02.2014

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин 518» про стягнення з Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України 171 369,98 грн., з яких: 105 410,65 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 65 959,33 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами 25.04.1997 був укладений договір оренди нежилих приміщень № 80/1997/ЦКЕУ, розташованих на території військового містечка в гарнізоні Київському за адресою: м. Київ, вул. Донецька, 8а. Враховуючи, що Орендодавцем не проводилося ремонтних робіт по переданому згідно договору оренди об'єкту, що перешкоджало його використанню відповідно до призначення та умов договору, орендарем було створено спеціальну комісію та проведено обстеження орендованих нежитлових приміщень, про що складено акт, в якому зроблено висновок, що обстежені приміщення потребують ремонтних робіт для подальшої безпечної експлуатації будівельних частин та інженерних мереж житлового будинку. На підставі зазначеного висновку позивачем від орендодавця отримано дозвіл на проведення ремонтних робіт, в результаті проведеного капітального ремонту нежитлових приміщень у 2009 та 2011 роках вартість робіт становила 839 575,20 грн., від сплати зазначеної суми орендодавець відмовлявся. Проте, рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2012 у справі № 19/293 підтверджено право вимоги позивача на відшкодування вартості ремонту, в зв'язку з чим позов задоволено та стягнуто з відповідач на користь позивача 839 575,20 грн. Вимоги в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України про сплату вартості ремонту були пред'явлені відповідачу 23.07.2009 на суму 638 852,40 та 18.10.2011 на суму 200 722,80 грн. За час прострочення грошового зобов'язання позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України пред'явлено позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2012 було порушено провадження у справі № 5011-3/15506-2012 та призначено її до розгляду на 22.11.2012.

Відповідач у поданому 22.11.2012 до відділу діловодства суду відзиві проти позову заперечує, оскільки вважає, що у відповідності до умов договору (п.п. 2.1.5, 2.3.4., 2.4.4., 2.4.5.) обов'язок щодо реконструкції, поліпшення орендованого майна, поточного ремонту за рахунок власних коштів покладається саме на орендаря - позивача. Дозволи саме на капітальний ремонт орендарем не було отримано, що підтверджується листами № 303/1/6/493 від 30.09.2008 та № 303/1/6/7 від 10.01.2011. Позивач звертався до відповідача стосовно проведення ремонтних робіт на здійснення поліпшень орендованого майна, а не капітального ремонту на що не було заперечень, проте лише за умов проведення робіт за власний рахунок та при умові що збільшення вартості орендованого майна в результаті проведених поліпшень не компенсується після закінчення чи припинення дії договору. Позивач мав провести лише такий ремонт не проведення якого перешкоджає використанню речі відповідно до призначення та умов договору, натомість провів капітальний ремонт, який не передбачений жодним документом, жодною домовленістю. В зв'язку з проведенням ремонту приміщень позивачу не нараховувалась орендна плата та зараховано вартість ремонту в рахунок плати за користування майном. Відповідач вважає, що зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування майном вимагання відшкодувати вартість ремонту суперечить ч. 3 ст. 776 Цивільного кодексу України. Відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідачем 22.11.2012 до відділу діловодства суду подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаною з нею справи № 19/293 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин 518» про стягнення з Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України 839 575,20 грн. Клопотання мотивовано тим, що на даний час відповідачем подано касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду України від 18.09.2011 у справі № 19/293.

Позивач в судовому засіданні 22.11.2012 проти зупинення провадження у справі заперечував.

В судовому засіданні 22.11.2012 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 04.12.2012.

В судовому засіданні 04.12.2012 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 18.12.2012.

Відповідачем 17.12.2012 до відділу діловодства суду подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаною з нею справи № 19/293 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин 518» про стягнення з Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України 839 575,20 грн. Клопотання мотивовано тим, що на даний час відповідачем подано касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду України від 18.09.2011 у справі № 19/293. за даними інформаційного центру Вищого господарського суду України зазначена касаційна скарга зареєстрована та прийнята до розгляду.

Позивач в судовому засіданні 18.12.2012 проти зупинення провадження у справі заперечував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2012 провадження у справі № 5011-3/15506-2012 було зупинено до вирішення спору по суті у справі № 19/293.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 провадження у справі № 5011-3/15506-2012 поновлено та призначено до розгляду на 24.07.2014.

Відповідач у поданих 24.07.2014 до відділу діловодства суду письмових поясненнях вважає, що відповідач до винесення відповідного рішення не мав права сплатити та в діях Київського КЕУ відсутній факт несвоєчасної оплати вартості капітального ремонту, а тому вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних є неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 24.07.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 29.07.2014.

Позивачем 29.07.2014 до відділу діловодства суду в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 155 912,62 грн., з яких: 92 787,28 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 63 125,34 грн. - 3% річних.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 29.07.2014 справу № 5011-3/15506-2012 передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю., у зв'язку з перебуванням судді Сівакової В.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/15506-2012 від 29.07.2014 (суддя Трофименко Т.Ю.) справу призначено до розгляду на 21.08.2014.

Розпорядженням в. о. Голови Господарського суду міста Києва від 18.08.2014 справу № 5011-3/15506-2012 передано на розгляд судді Сівакової В.В., у зв'язку з виходом судді з відпустки.

Позивач в судовому засіданні 21.08.2014 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 21.08.2014 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні 21.08.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

25.04.1997 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Магазин 518» (орендар) та Будинкоуправлінням № 12 (орендодавець) було укладено договір № 80/1997/ЦКЕУ (далі - договір) оренди нежилих приміщень, розташованих на території військового містечка в гарнізоні Київському за адресою: м. Київ, вул. Донецька, 8а.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець здав, а орендар прийняв з моменту вселення в орендоване приміщення, за актом прийому - передачі в орендоване користування: нежитлове приміщення першого поверху площею 1154,7 кв. м. під магазин продовольчих товарів (п. 1.2 договору), строком користування на 10 років (п. 3 договору).

28.04.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Магазин 518» (орендар) та Міністерством оборони України (орендодавець) в особі Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України було укладено додатковий договір № 1д/2008/Голо ККЕУ до договору.

Відповідно до п. 1.2 додаткового договору, нерухоме майно орендодавець передає орендарю для використання під офісні приміщення - 100,0 кв. м., складські приміщення 1054,7 кв. м. загальною площею - 1154,7 кв. м.

Відповідно до п. 6 додаткової угоди договір оренди продовжений з 28.04.2008 до 25.04.2011.

01.03.2010 між Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Магазин 518» укладено додатковий договір № 18д/ККЕУ до договору.

Даний додатковий договір укладений на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України № 778 від 11.05.2000 «Про затвердження Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду» (зі змінами) та в зв'язку з набуттям Київським КЕУ права виступати орендодавцем нерухомого військового майна як суб'єкта господарської діяльності у Збройних Силах України, а також з передачею на балансовий облік Київського КЕУ нежитлових приміщень.

01.04.2011 між сторонами було укладено додаткову угоду № 12д/2011/ККЕУ до договору, згідно п. 1.2 якої сторони визначили, що нерухоме військове майно орендодавець передає орендарю для використання під офісні приміщення - 199,70 кв. м., складські приміщення - 601,00 кв. м., під проведення виставок непродовольчих товарів без здійснення торгівлі - 354,00 кв. м. Зазначеним вище додатковим договором, також змінено розмір орендної плати та порядок її нарахування.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не було здійснено капітальний ремонт приміщень, переданих в оренду, в зв'язку з чим позивачем здійснено ремонтні роботи на загальну суму 839 575,20 грн., які стягнуто з відповідача рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2012 у справі № 19/293. Позивач вважає, що у відповідача виникло грошове зобов'язання по сплаті 839 575,20 грн., яке до цього часу не виконано, а тому позивачем в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України нараховані збитки від зміну індексу інфляції в розмірі 92787,28 грн. та 3 % річних в сумі 63 125,34 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

11.05.2008 комісією у складі головного інженера ДУ-12, техніка, слюсаря в присутності директора магазину складено акт про обстеження підвальних приміщень магазина у будинку № 8-А по вул. Донецькій. Вказаним актом встановлено, що при обстеженні підвальних приміщень площею 517 кв. м. було встановлено, що по підвалу проходять трубопроводи ГВП, ХВП та каналізація. Внаслідок неодноразового прориву трубопроводу, забиття каналізаційної мережі, приміщення заливало фекаліями, що призвело до утворення грибка, плісняви на стінах. Як зазначено в акті комісія вважає, що площа підвалу, яка займається орендарями не відповідає на даний час санітарним нормам та вимогам, і не використовується для потреб магазину.

Відповідно до акту обстеження технічного стану нежитлового приміщення в будинку № 8-а по вулиці Донецькій площею 1154,7 кв. м. від 06.08.2008 комісією в складі головного інженера, двох техніків БУ-12 та слюсаря проведено обстеження орендованих ТОВ «Магазин - 518» нежитлових приміщень (підвалу та першого поверху) житлового будинку № 8-а по вулиці Донецькій. Згідно висновку комісії встановлено, що приміщення потребують ремонтних робіт для подальшої безпечної експлуатації будівельної частини та інженерних мереж житлового будинку з додержанням «Правил введенням ремонтних робіт в житлових та адміністративних будівлях».

Згідно листа № 303/1/6/493 від 30.09.2008 Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України розглянуло клопотання директора ТОВ «Магазин 518» щодо надання дозволу на здійснення поліпшення орендованого нерухомого військового майна, розташованого в м. Києві по вул. Донецькій, 8а та надано дозвіл на проведення ремонтних робіт та здійснення поліпшення орендованого майна згідно кошторису, за умов проведення робіт за рахунок власних коштів орендаря.

У вказаному вище листі також зазначено, що дозвіл надається при умові, що збільшення вартості орендованого майна в результаті проведених позивачем невід'ємних поліпшень у разі припинення або розірвання договору орендодавцем не компенсується та при умові погодження кошторисної документації з відповідачем. Після виконання ремонтних робіт, запропоновано надати відповідачу на погодження та перевірку акти виконаних робіт.

01.03.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю «Магазин 518» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Київська будівельна компанія» договір підряду № 02, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати на власний ризик із свого бюджету та своїми засобами усі види ремонтних робіт на об'єкті ремонту нежитлового приміщення по вулиці Донецькій, 8а та здає в обумовлені договором строки виконані роботи, відповідно до кошторисної документації, яка є невід'ємною частиною договору.

Загальна вартість робіт складає 638 852,40 грн. (п. 2.1 договору підряду), що і підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 року.

В рахунок оплати виконаних ТОВ «Перша Київська будівельна компанія» підрядних робіт позивач перерахував 567 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 0000000048 від 01.06.2009 на суму 45 000,00 грн., № 0000000044 від 25.05.2009 на суму 55 000,00 грн., № 35 від 13.05.2009 на суму 50 000,00 грн., № 34 від 06.05.2009 на суму 75 000,00 грн., № 31 від 29.04.2009 на суму 66 000,00 грн., № 29 від 24.04.2009 на суму 60 000,00 грн., № 28 від 15.04.2009 на суму 70 000,00 грн., № 25 від 13.04.2009 на суму 70 000,00 грн., № 22 від 08.04.2009 на суму 76 000,00 грн.

Згідно листа Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України адресованого Начальнику Київського КЕУ за вих. № 303/1/6/7 від 10.01.2011, ГКЕУ Збройних Сил України розглянуто звернення Київського КЕУ стосовно проведення ремонтних робіт підвального приміщення будівлі № 1 військового містечка № 277 по вулиці Донецька, 8-а у м. Києві та надано дозвіл на проведення ремонтних робіт орендованих нежитлових приміщень підвалу згідно кошторисної документації за умов виконання вказаних робіт за рахунок власних коштів орендаря - ТОВ «Магазин 518». У вказаному листі також зазначено, що збільшення вартості орендованого майна в результаті проведених позивачем невід'ємних поліпшень у разі припинення або розірвання договору орендодавцем не компенсується.

Відповідно до акту обстеження нежитлових приміщень будівлі № 1 військового містечка № 277 в будинку № 8-а по вулиці Донецькій від 29.03.2011 комісією в складі начальника відділу підготовки фондів відчуження та оренди управління обліку та використання державних фондів Головного КЕУ ЗС України, начальника відділу розквартирування військ землекористування та оренди Київського КЕУ, начальника відділення з орендних відносин Київського КЕУ, головного інженера, проведено обстеження стану використання нерухомого військового майна, та зроблено висновок, що підвальні приміщення не відповідають санітарним нормам та вимогам і потребують відповідних ремонтних робіт по приведенню до належного стану, за рахунок коштів орендаря, відповідно до умов договору оренди.

23.03.2011 між ТОВ «Магазин 518» (як змовник) та ПП «Дніпрорембуд -сервіс» (як генпідрядник) було укладено договір № 10/2 для здійснення ремонтних робіт підвального приміщення по вул. Донецька, 8А.

З акту приймання виконаних робіт за 01.09.2011, вбачається, що вартість виконаних підрядником робіт становила 200 722,80 грн.

Факт оплати позивачем прийнятих за договором від 23.03.2011 року № 10/2 робіт, що підтверджується платіжними дорученнями № 1000236401 від 24.04.2011 на суму 65 722,80 грн., № 1000234981 від 22.06.2011 на суму 55 000,00 грн., № 1000234385 від 21.06.2011 на суму 100 000,00 грн.

Загальна вартість виконаних на замовлення позивача ремонтних робіт у спірному приміщення за договором підряду № 02 від 01.03.2009 та договором № 10/2 від 23.03.2011 становить 839 547,20 грн., яка була оплачена на суму 767 722,80 грн.

01.10.2011 позивач направив в адресу відповідача листом № 21 з вимогою сплатити вартість ремонтних робіт орендованого приміщення на загальну суму 839 757,20 грн.

Листом № 303/25-3096 від 18.10.2011 відповідач відмовив у сплаті вартості проведених ремонтних робіт, посилаючись на те, що при проведенні ремонтних робіт у 2009 та 2011 роках не нараховувалась оренда плата за приміщення в яких проводилися роботи.

Пунктом 2.3.4 договору передбачено право орендаря за погодженням з орендодавцем за рахунок власних коштів проводити реконструкцію, поліпшення орендованого майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 776 Цивільного кодексу України, капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.

Статтею 778 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Нежитлові приміщення в будинку № 8-а по вулиці Донецькій в м. Києві потребували ремонтних робіт для подальшої безпечної експлуатації будівельної частини та інженерних мереж житлового будинку, підвальні приміщення не відповідали санітарним нормам (Акт обстеження технічного стану нежитлового приміщення в будинку № 8-а по вулиці Донецькій площею від 06.08.2008, акт обстеження нежитлових приміщень будівлі № 1 військового містечка № 277 в будинку № 8-а по вулиці Донецькій від 29.03.2011).

З листа ГКЕУ Збройних Сил України № 303/1/6/493 від 30.09.2008 та листа Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України адресованого Начальнику Київського КЕУ № 303/1/6/7 від 10.01.2011, вбачається, що ремонті роботи були проведені за згодою орендодавця орендарем.

Київським апеляційним господарським судом при вирішенні спору у справі № 19/293 встановлено, що відповідач безпідставно не відшкодовує позивачу понесені витрати на проведення ремонту в орендованому приміщенні та 27.01.2014 винесено постанову про стягнення з відповідача на користь позивача витрат в розмірі 767 722,80 грн.

Постановою Вищого господарського суду України № 19/293 від 03.06.2014 вказану постанову залишено без змін.

Відповідно ч. 2 до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти встановлені рішенням господарського суду під час однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Позивач вважає, що з моменту отримання відповідачем вимоги позивача про відшкодування вартості проведених капітальних робіт у відповідача виникло грошове зобов'язання перед позивачем, яке до цього часу не погашено.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначені строки кошти за проведений ремонт приміщень не виплатив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

У зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 92 787,28 грн. та 63 125,34 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень п. 3. та п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань № 14 від 17.12.2013 наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 92 787,28 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 63 125,34 грн. - 3% річних (за обґрунтованими розрахунками).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин-518» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 38, код ЄДРПОУ 22991617) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин 518» (03151, м. Київ, вул. Донецька, 8-а, код ЄДРПОУ 21632394) 92 787 (дев'яносто дві тисячі сімсот вісімдесят сім) грн. 28 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 63 125 (шістдесят три тисячі сто двадцять п'ять) грн. 34 коп. - 3% річних, 3 118 (три тисячі сто вісімнадцять) грн. 25 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 29.08.2014.

СуддяВ.В. Сівакова