Рішення

від 18.08.2014 по справі 911/2161/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16                          тел. 235-24-26 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "18" серпня 2014 р.                                                                                      Справа № 911/2161/14 Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Ірпінського виробничого управління комунального господарства про стягнення 13 340, 65 грн. Представники: від позивача: не з'явилися від відповідача: не з'явилися суть спору: Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача  13 340, 65 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 563 від 26.11.2013 р., з яких: 12 310, 00 грн. – основного боргу, 175, 04 грн. – 3 % річних та 855, 61 грн. - інфляційних втрат. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за переданий товар. Ухвалою господарського суду Київської області від 05.06.2014 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 10.07.2014 р. 10.07.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист б/н від 10.07.2014 р. (вх. № 13468/14 від 10.07.2014 р.), до якого додано витребувані судом документи. Присутній у судовому засіданні 10.07.2014 р. представник відповідача надав суду пояснення та документи по справі (вх. № 13491/14 від 10.07.2014 р.). У судовому засіданні 10.07.2014 р. судом, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 18.08.2014 р. Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2014 р., за клопотанням представника позивача, продовжено строк вирішення спору у справі № 911/2161/14 на п'ятнадцять днів. Представники сторін, належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання 18.08.2014 р. не з'явилися, причин неявки суду не повідомили. Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами. У судовому засіданні 18.08.2014 р., відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено рішення. Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив: 26.11.2013 р. між сторонами було укладено договір купівлі-продажу № 563, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти й оплатити лісопродукцію (надалі - товар) в порядку та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 2.1 договору вартість однієї (одиниці товару) складає: новорічні ялинки: до 1,5 м - 41, 67 грн. (без ПДВ); від 1,6 м до 2,0 м – 50, 00 грн. (без ПДВ); від 2,1 м до 2,5 м – 66, 67 грн. (без ПДВ); від 2,6 м до 3,0 м - 116, 67 грн. (без ПДВ). Згідно з п. 2.2 договору кількість товару складає: новорічні ялинки: до 1,5 м – 81 шт.; від 1,6 м до 2,0 м - 31 шт.; від 2,1 м до 2,5 м - 24 шт.; від 2,6 м до 3,0 м - 32 шт. За умовами п. 2.3 договору загальна сума договору складає 12  310, 00 грн. (в тому числі ПДВ 2  051, 67 грн.). Пунктом 2.4 договору передбачено, що відповідач здійснює передоплату позивачу згідно вартості товару протягом 5 календарних днів з дня отримання рахунку-фактури. Відповідно до п. 3.1 договору передача товару, вказаного в п. 1.1 даного договору, здійснюється із франко-верхнього складу згідно колективного договору. Вивозка транспортом відповідача. Згідно з п. 4.1 договору право власності на товар, купівля-продаж якого здійснюється відповідно до даного договору, переходить від позивача до відповідача в момент передачі товару. Пунктом 5.1 договору передбачено, що сторони по договору за неналежне виконання своїх зобов'язань несуть відповідальність згідно законодавства України та на умовах цього договору. Відповідно до п. 7.3 договору термін дії договору встановлюється з дати його підписання і діє до 31 грудня 2013 р. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем з метою здійснення відповідачем передоплати за вищезазначеним договором було виставлено останньому рахунок на оплату № 28/6 від 10.12.2013 р. на суму 12  310, 00 грн. Разом з тим, на виконання умов договору купівлі-продажу № 563 від 26.11.2013 р. позивач по товарно-транспортним накладним № 079582 від 12.12.2013 р. на суму 8  260, 00 грн. та № 079583 від 12.12.2013 р. на суму 4  050,00 грн. передав відповідачу товар на загальну суму 12  310, 00 грн., а відповідач, на підставі довіреності № 259 від 09.12.2013 р., вказаний товар отримав. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуті. Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за отриманий товар по вищезазначеним товарно-транспортним накладним не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у розмірі 12  310, 00 грн. З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією № 01-201 від 19.03.2014 р. з вимогою сплатити існуючу заборгованість у розмірі 12  310, 00 грн. протягом семи днів з дати пред'явлення цієї вимоги. В підтвердження направлення вказаної претензії позивач надав до суду фіскальний чек № 1944 від 19.03.2014 р. та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 21.03.2014 р., копії яких залучено до матеріалів справи. Відповідачем в свою чергу була надана письмова відповідь – лист № 77 від 26.03.2014 р. на вищезазначену претензію позивача, відповідно до якої повідомлено, що Державне казначейство України для бюджетних організацій не виділяє кошти на закупівлю товарів, робіт та послуг, здійснюючи лише фінансування оплати праці та сплати податків, зборів, інших платежів, а тому оплата зобов'язань по договору купівлі-продажу № 563 від 26.11.2013 р. буде здійснена Ірпінським ВУКГ найближчим часом, коли будуть виділенні кошти Державним казначейством України на зазначені потреби. У зв'язку з тим, що відповідач не виконав свого договірного зобов'язання щодо сплати заборгованості за отриманий товар у розмірі 12  310, 00 грн., позивач звернувся з даним позовом до суду. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 1 ст. 662  Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Частино 1 ст. 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Відповідно до ст. 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). З матеріалів справи вбачається, що сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 09.07.2014 р., в якому зазначено, що заборгованість Ірпінського виробничого управління комунального господарства перед Державним підприємством «Київське лісове господарство» складає 12 310, 00 грн. Зазначений акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств. З огляду на вищевикладене та враховуючи, отримання товару та існування заборгованості відповідачем не заперечується, борг перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 12  310, 00 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу № 563 від 26.11.2013 р. є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню. Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за отриманий ним товар в строк встановлений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати з простроченої суми грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно розрахунку позивача 3 % річних з простроченої суми за період з 12.12.2013 р. по 02.06.2014 р. складають – 175, 04 грн., а інфляційні втрати – за період з 12.12.2013 р. по 02.06.2014 р. – 855, 61 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Пунктом 2.4 договору передбачено, що відповідач здійснює передоплату позивачу згідно вартості товару протягом 5 календарних днів з дня отримання рахунку-фактури. З матеріалів справи вбачається, що позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату 10.12.2013 р., а тому, враховуючи вищезазначені положення законодавства та договору, суд приходить до висновку, що позивачем невірно встановлено період прострочення заборгованості. Судом було здійснено власний розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат за період з 16.12.2013 р. по 02.06.2014 р. з простроченої суми заборгованості. Таким чином, за розрахунком суду 3 % річних підлягають частковому задоволення у розмірі 170, 99 грн. Сума інфляційних втрат з простроченої суми заборгованості за період з 16.12.2013 р. по 02.06.2014 р. за розрахунком суду є більшою, ніж заявлена позивачем.           Таким чином, враховуючи положення ч. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума інфляційних втрат у розмірі заявленому позивачем, а саме - 855, 61 грн. Враховуючи вищенаведене, суд частково задовольняє вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 563 від 26.11.2013 р., а саме у розмірі 13  336, 60 грн., з яких: 12 310, 00 грн. – основного боргу, 170, 99 грн. – 3 % річних та 855, 61 грн. – інфляційних втрат. Судовий збір, відповідно до приписів  ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача. Керуючись ст.ст.  32,  33,  34, 49,  75, 82-85    Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив: 1. Позовні вимоги Державного підприємства «Київське лісове господарство» задовольнити частково. 2. Стягнути з Ірпінського виробничого управління комунального господарства (08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Пролетарська, будинок 21, ідентифікаційний код - 03346791) на користь  Державного підприємства «Київське лісове господарство» (08114, Київська область, Києво-Святошинський район, село Стоянка, вулиця Лісна, будинок 15, ідентифікаційний код - 00991373) 12 310 (дванадцять тисяч триста десять) грн. 00 коп. – основного боргу, 170 (сто сімдесят) грн. 99 коп. – 3 % річних, 855 (вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 61 коп. – інфляційних втрат та 1  827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору. 3.   В іншій частині позовних вимог відмовити. 4.   Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.           Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Суддя                                                                                                           Т.В. Лутак