Рішення

від 14.07.2014 по справі 910/10634/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10634/14 14.07.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до 1. Дочірнього торгівельно-промислового підприємства "Комсервіс"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПРОМ"

про стягнення 18 941 934,84 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

від позивача: Семеняка В.В. дов. №253/13-Н від 15.03.2013р.

від відповідача 1 - не з'явилися

від відповідача 2 - не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Дочірнього торгівельно-промислового підприємства "Комсервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПРОМ" про стягнення 18 941 934,84 грн., крім того просив судові витрати у розмірі 73 080,00 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач надав відповідно до генеральної кредитної угоди №010/08/1901 від 18.02.2004р. кредитні кошти, а відповідачі у встановлений строк кредитні кошти, відсотки за користування кредитними коштами , відсоткові ставки та штрафні санкції не сплатили у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 18 941 934,84 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.06.2014 порушено провадження у справі №910/10634/14 та призначено розгляд справи на 23.06.2014.

11.06.2014 року Дочірнє торгівельно-промислове підприємство "Комсервіс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАПРОМ" подали до Господарського суду м. Києва клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача.

Ухвалою господарського суду від 18.06.2014 розгляд справи відкладено на 14.07.2014.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Дочірнє торгівельно-промислове підприємство "Комсервіс" не направило в судове засідання 14.07.2014 року своїх повноважних представників, однак у наданих 11.06.2014 року поясненнях визнає в повному обсязі свою заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та повідомляє, що у зв'язку з фінансовою неспроможністю не має можливості виконати зобов'язання за кредитним договором №010/08/1901/105 від 25.04.2007 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАПРОМ" не направило в судове засідання 14.07.2014 року своїх повноважних представників, однак у наданих 11.06.2014 року поясненнях визнає в повному обсязі свою заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та повідомляє, що у зв'язку з фінансовою неспроможністю не має можливості виконати зобов'язання за кредитним договором №010/08/1901/105 від 25.04.2007 року.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/10634/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.07.2014 року. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.02.2004 р. між акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» (в подальшому змінено назву на ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») (надалі - Кредитор або Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАПРОМ" (надалі - Відповідач-2), Дочірнім підприємством «Промінструмент» та Дочірнм торгівельно-промисловим підприємством "Комсервіс" (надалі - Відповідач-1) укладено Генеральну кредитну угоду №010/08/1901 (надалі - Генеральна угода).

З врахуванням змін, внесених до Генеральної угоди додатковою угодою №1 від 02.03.2004 року, додатковою угодою №2 від 26.05.2004 року, додатковою угодою №3 від 28.10.2004 року, додатковою угодою б/н від 21.06.2005 року, додатковою угодою б/н від 23.11.2006 року, додатковою угодою б/н від 23.01.2007 року, додатковою угодою б/н від 17.04.2007 року, додатковою угодою б/н від 14.08.2007 року, додатковою угодою б/н від 11.12.2007 року, додатковою угодою б/н від 30.01.2008 року, додатковою угодою б/н від 22.05.2008 року, додатковою угодою б/н від 06.08.2008 року, додатковою угодою б/н від 10.10.2008 року, додатковою угодою б/н від 25.11.2008 року. Додатковою угодою б/н від 23.03.2009 року, додатковою угодою б/н від 19.10.2009 року, додатковою угодою б/н від 19.04.2010 року, додатковою угодою б/н від 25.10.2010 року, додатковою угодою б/н від 25.03.2011 року, додатковою угодою б/н від 20.10.2011 року, додатковою угодою б/н від 12.10.2012 року та додатковою угодою №22 від 17.12.2013 року, позичальниками за Генеральною угодою є Відповідач-1, Відповідач-2,, Дочірнє підприємство «Промінструмент», Публічне акціонерне товариство «Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту», Приватне акціонерне товариство «Монтажлегмаш», Публічне акціонерне товариство «Львівський інструментальний завод» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВО-ТОРГОВА КОМПАНІЯ «СХІД».

Загальний ліміт кредитних операцій за Генеральною угодою становить 3 535 000,00 доларів США.

25.04.2007 року в рамках Генеральної угоди між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (в подальшому змінено назву на ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та Дочірнім торгівельно-промисловим підприємством "Комсервіс" укладено Кредитний договір №010/08/1901/105 (надалі - Кредитний договір), який є Додатком №105 до Генеральної угоди.

З врахуванням змін, внесених до Кредитного договору додатковою угодою №1 від 17.09.2007 року, додаткової угоди №2 від 08.02.20018 року, додаткової угоди №3 від 10.06.2008 року, додаткової угоди №4 від 11.12.2008 року, додатковою угодою №5 від 12.02.2009 року, додатковою угодою №6 від 17.03.2009 року, додатковою угодою №7 від 30.03.2009 року, додатковою угодою №8 від 02.11.2009 року, додатковою угодою №9 від 30.04.2010 року, додатковою угодою №10 від 30.04.2010 року, додатковою угодою №10/1 від 26.10.2010 року, додатковою угодою №11 від 25.03.2011 року, додатковою угодою №12 від 20.10.2011 року, додатковою угодою №13 від 12.10.2012 року, додатковою угодою №14 від 30.05.2013 року, додатковою угодою №15 від 17.12.2013 року, Кредитним договором встановлений ліміт кредитної операції в розмірі 1 715 740,00 доларів США. Плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 4% річних.

Додатковою угодою №15 від 17.12.2013 року до Кредитного договору встановлено наступний графік погашення кредиту:

Строк погашенняСума кредитуВалюта Грудень 2013 року 39 200,00Долар США Січень 2014 року 39 200,00Долар США Лютий 2014 року 39 200,00Долар США Лютий 2014 року 39 200,00Долар США Березень 2014 року 39 200,00Долар США Квітень 2014 року 39 200,00Долар США Травень 2014 року 39 200,00Долар США Червень 2014 року 39 200,00Долар США 01 липня 2014 року 1 441 340,00Долар США Відповідно до п.8.2 Кредитного договору (з врахуванням подальших змін) Кредитор вправі пред'явити Відповідачу-1 вимогу про дострокове погашення кредиту та виконання зобов1язань за цим договором у разі порушення Відповідачем-1 строків виконання грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більше ніж на 30 календарних днів.

12.03.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАПРОМ" укладено Договір поруки №12/56-4/1105 (надалі - Договір поруки).

Згідно з п.1.1 Договору поруки Відповідач-2 зобов'язується відповідати перед Кредитором солідарно з Відповідачем-1 за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитних договорів, за умовами якого Відповідач-1 зобов'язаний повернути кредит у розмірі 1 715 740,00 доларів США за Кредитним договором, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 4% річних, або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов Кредитного договору, сплатити пені, штрафи, передбачені Кредитним договором тощо.

Відповідно до п.1.2 Договору поруки Відповідач-2 відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Відповідач-1, в порядку та строки, визначені Кредитним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов'язань.

Згідно з п.2.1 Договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Відповідачем-1 всіх або окремих забезпечених зобов'язань, Відповідач-2 та Відповідач-1 відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Пункт 2.2 Договору поруки встановлю, що Відповідач-2 зобов'язаний здійснити виконання порушених забезпечених зобов'язань протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання вимоги від Кредитора, та в обсязі, зазначеному в такій вимозі.

Відповідач-2 зобов'язаний здійснювати виконання забезпечених зобов'язань в валюті, визначеній умовами Кредитного договору (п.2.3 Договору поруки).

20.03.2014 року Позивач направив на адресу Відповідача-1 Вимогу (претензію) 140-0-0-00/8/329 від 18.03.2014 року про дострокове повне погашення заборгованості за Кредитним договором. У вказаній вимозі Позивач, посилаючись на порушення Відповідачем-1 договірних зобов'язань за Кредитним договором в частині своєчасної сплати кредиту згідно графіку погашення та щомісячних процентів за користування кредитом, вимагає дострокового виконання Відповідачем-1 зобов'язань за Кредитним договором та сплати в 30-денний строк з моменту отримання Вимоги заборгованості за Кредитним договором в сумі 1 671 289,48 доларів США (еквівалент по курсу НБУ 16 210 505,21 грн.), з яких заборгованості за тілом кредиту 1 665 000,00 доларів США (еквівалент по курсу НБУ 16 149 501,00 грн.), заборгованість за процентами - 5 155,63 долари США (еквівалент по курсу НБУ 50 006,52 грн.), пеня за порушення строків сплати кредиту - 1 130,18 доларів США (еквівалент по курсу НБУ 10 962,08 грн.) та пеня за порушення строків оплати процентів - 3,67 доларів США (еквівалент по курсу НБУ 35,62 грн.).

20.03.2014 року Позивач направив на адресу Відповідача-2 Вимогу (претензію) №140-0-0-00/8/330 від 19.03.2014 року про дострокове повне погашення заборгованості Відповідача-1 за Кредитним договором. У вказаній вимозі Позивач, посилаючись на порушення Відповідачем-1 договірних зобов'язань за Кредитним договором в частині своєчасної сплати кредиту згідно графіку погашення та щомісячних процентів за користування кредитом, вимагає дострокового виконання Відповідачем-2 зобов'язань Відповідача-1 за Кредитним договором та сплати в 10-денний строк з моменту отримання Вимоги заборгованості за Кредитним договором в сумі 1 671 289,48 доларів США (еквівалент по курсу НБУ 16 210 505,21 грн.), з яких заборгованості за тілом кредиту 1 665 000,00 доларів США (еквівалент по курсу НБУ 16 149 501,00 грн.), заборгованість за процентами - 5 155,63 долари США (еквівалент по курсу НБУ 50 006,52 грн.), пеня за порушення строків сплати кредиту - 1 130,18 доларів США (еквівалент по курсу НБУ 10 962,08 грн.) та пеня за порушення строків оплати процентів - 3,67 доларів США (еквівалент по курсу НБУ 35,62 грн.).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень Генеральної угоди та Кредитного договору Позивачем Відповідачеві-1 було надано кредитні кошти у відповідності до ліміту кредитної лінії в розмірі 1 715 740,00 доларів США. Факт надання коштів Відповідачеві-1 підтверджується письмовими поясненнями Відповідача-1 та наявними в матеріалах справи копіями меморіальних валютних ордерів на видачу кредитних коштів.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушення Відповідачем-1 встановленого Кредитним договором (з врахуванням подальших змін) графіку погашення кредиту підтверджується матеріалами справи. У відповідності до Акту звірки заборгованості Дочірнього торгівельно-промислового підприємства «Комсервіс» перед Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» від 27 червня 2014 року заборгованість Відповідача-1 перед Позивачем складає 1 664 025,33 долари США, з яких заборгованість за тілом кредиту - 1 655 800,00 долари США (у тому числі прострочена заборгованість за тілом кредиту згідно графіку погашення кредиту 96 860,00 долари США), заборгованість за процентами - 5 269,45 долари США, пеня за порушення строків сплати кредиту - 2 893,95 долари США, пеня за порушення строків сплати процентів - 61,93 долари США. Відповідач-1 у своїх письмових поясненнях не заперечує факт порушення ним зобов'язань за Кредитним договором в частині своєчасного повернення кредиту.

Таким чином факт невиконання Відповідачем-1 зобов'язання за Кредитним договором належним чином доведений, документально обґрунтований, Відповідачем-1 не спростований.

Згідно з ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями Генеральної угоди та Кредитного договору (з врахуванням наступних змін) було визначено, що плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 4% річних.

Відповідно до п.2.2 Кредитного договору проценти за користування кредитом Відповідач-1 сплачує щомісяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту.

Порушення Відповідачем-1 зобов'язань за Кредитним договором підтверджуються матеріалами справи. Відповідач-1 у своїх письмових поясненнях визнав факт порушення ним зобов'язань за Кредитним договором в частині своєчасної сплати процентів за користування кредитом та суму заборгованості перед Позивачем за процентами в розмірі 5 269,45 доларів США.

Стаття 553 Цивільного кодексу України визначає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з 555 Цивільного кодексу Україна поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Матеріалами справи підтверджено порушення Відповідачем-1 строків виконання грошових зобов'язань, передбачених Кредитним договором. Матеріалами справи також підтверджується факт звернення Позивача до Відповідача-2, в якості поручителя за Договором поруки, з вимогою про виконання зобов'язань Відповідача-1 за Кредитним договором. Відповідач-2 у своїх письмових поясненнях визнав факт порушення ним зобов'язань за Договором поруки, та не висунув жодних заперечень щодо розміру заборгованості за Кредитним договором, що її вимагає сплатити Позивач.

Щодо стягнення с Відповідача-1 та Відповідача-2 пені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Стаття 546 Цивільного кодексу України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з п.14.4 Кредитного договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором Відповідач-1 сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення.

Факт невиконання Відповідачем-1 зобов'язання за Кредитним договором належним чином доведений, документально обґрунтований. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача-1 та Відповідача-2 солідарно пені за порушення строків сплати кредиту в розмірі 2 893,95 доларів США та пені за порушення строків сплати процентів в розмірі 61,93 долари США, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Дочірнього торгівельно-промислового підприємства "Комсервіс" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 2, код ЄДРПОУ 30301564) та Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПРОМ" (03151, вул. Народного ополчення, буд. 2, код ЄДРПОУ 25405465) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд.9, код ЄДРПОУ 14305909) 18 941 934,84 грн. заборгованості за кредитним договором №010/08/1901/105 від 25.04.2007 року, у тому числі заборгованість за тілом кредиту в розмірі 18 848 304,22 грн., заборгованість за процентами в розмірі 59 983,21 грн., пеня за порушення строків оплати кредиту в розмірі 32 942,41 грн., пеня за порушення строків сплати процентів в розмірі 705,01 грн. та судовий збір у розмірі 73 080,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Дата складання повного рішення 01.08.2014.

Суддя Митрохіна А.В.