28/401-06-9848
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" січня 2007 р. Справа № 28/401-06-9848
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Лавренюк О.Т.
суддів: Савицького Я.Ф., Лашина В.В.
Згідно розпорядження № 149 від 11.12.2006 р. у справі № 28/401-06-9848 було проведено заміну судді Гладишевої Т.Я. на суддю Журавльова О.О.
Згідно розпорядження № 15 від 27.01.2007 р. у справі № 28/401-06-9848 було проведено заміну судді Журавльова О.О. на суддю Лашина В.В.
при секретарі судового засідання: Іоффе С.Б.
за участю представників сторін:
від позивача: представники не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином
від відповідача 1: Медвєдєва О.Г., дов. б/н від 27.10.2006 р.
від відповідача 2: Пуленко К.М., дов. № кнц-473 від 22.01.2007 р.
від відповідача 2: Васильєва Н.В., дов. № кнц-5078 від 06.10.2006 р.
від прокуратури: Соломка О.Б., посвідчення № 171 від 07.05.2001 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання
Чорноморського транспортного прокурора
на рішення господарського суду Одеської області від 07.11.2006 р.
по справі № 28/401-06-9848
за позовом Заступника Чорноморського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Державного департаменту морського та річкового транспорту України
до 1. АТЗТ Українсько-Російсько-Ірландської страхової компанії „INTO” (далі по тексту –АТЗТ „INTO”)
2.Державного підприємства „Морський торгівельний порт „Южний” (далі по тексту –ДП „Морський торгівельний порт „Южний”)
про визнання недійсним договору
В С Т А Н О В И Л А:
Заступник Чорноморського транспортного прокурора звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Державного департаменту морського та річкового транспорту України, в якій просить визнати недійсним договір страхування комерційних ризиків № 06/04/УП-786 від 10.01.2004 р., укладений між АТЗТ „INTO” та ДП „Морський торгівельний порт „Южний”, зобов'язати АТЗТ „INTO” повернути ДП „Морський торгівельний порт „Южний” кошти у сумі 1 020 000,00 грн., отримані за даним договором.
Рішенням господарського суду Одеської області від 07.11.2006 р. у справі № 28/401-06-9848 (суддя Гуляк Г.І. ) в задоволені позову відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що договір страхування комерційних ризиків, укладений між АТЗТ INTO” та ДП „Морський торгівельний порт „Южний” відповідає вимогам чинного законодавства України, локальним актам Міністерства транспорту України та Державного департаменту морського і річкового транспорту, його зміст не суперечить вимогам ЦК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Чорноморський транспортний прокурор звернувся з апеляційним поданням, в якому просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що суд не в повній мірі дослідив матеріали справи, допустив порушення вимог матеріального та процесуального законодавства.
АТЗТ „INTO” надало відзив на апеляційне подання, в якому вказує, що рішення суду обгрунтовано, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник Міністерства транспорту та зв'язку України в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника Міністерства.
Представник Державного департаменту морського та річкового транспорту України в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином.
Представник ДП „Морський торгівельний порт „Южний” підтримує апеляційне подання.
Колегія судів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, заслухавши представника прокуратури, представників сторін, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційного подання, виходячи з наступного:
01 жовтня 2004 року між АТЗТ Українсько-Російсько-Ірландська страхова компанія „INTO” (Страховик) та ДП „Морський торгівельний порт „Южний” укладено договір страхування комерційних ризиків № 06/04/УП-786 (ризику несплати наданих послуг), п.п. 1.1, 1.2, 1.3 якого передбачено, що у відповідності з „Правилами страхування фінансових ризиків” СК „INTO”, Страховик надає страховий захист на випадок невиконання (неналежного виконання) контрагентом Страхувальника своїх зобов'язань по контракту між ними, а саме несплати контрагентом в строки, обговорені цим договором вартості послуг, які надає Страхувальник у відповідності з контрактом. Контрагентом Страхувальника, по умовам цього договору, визнається будь-яка юридична особа, з якою Страхувальник уклав контракт на надання послуг. Дія цього договору розповсюджується на всі контракти, укладені Страхувальником на надання послуг своїм контрагентам або третім особам, якщо це передбачено умовами контракту, а саме: 1.3.1 на контракти (Договори), укладені Страхувальником після підписання цього договору; 1.3.2. на контракти (Договори), укладені Страхувальником до набрання чинності цим Договором, але послуги по яким будуть надаватися після підписання цього Договору на протязі всього періоду дії цього Договору.
Розділом 2 Договору визначено, що об'єктом страхування є майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з матеріальними збитками, повна і часткова втрата Страхувальником доходів або додаткові збитки, за результатом непередбаченого невиконання (неналежного виконання) договірних зобов'язань учасником контракту –контрагентом (боржником) Страхувальника по оплаті вартості фактично наданих Страхувальником послуг на умовах, встановлених чинним контрактом між Страхувальником і контрагентом Страхувальника.
Поняття страхових випадків і обмеження страхування, об'єм страхової відповідальності визначені в розділу 3 договору, а порядок виплати страхового відшкодування розділом 8 Договору.
Загальна страхова сума по договору страхування складає комерційних ризиків № 06/04/УП-786 від 01.10.2004 р. складає 8 500 000,00 грн. Під страховим платежем розуміється плата за страхування, яку Страховик зобов'язаний внести Страхувальнику у відповідності з договором страхування. Страховий платіж по даному договору складає 1 020 000,00 грн. Усереднений страховий тариф встановлюється в розмірі 12% (п.п. 5.1,5.2,5.3 договору страхування).
Строк дії договору страхування комерційних ризиків № 06/04/УП-786 від 01.10.2004 р.: з 01.10.2004 р. по 31.12.2004 р. Дія Договору розповсюджується на територію України. Договір набирає чинності з моменту оплати першого страхового внеску (п.п. 8.1, 8.2, 8.3, 8.4 Договору страхування).
Таким чином, укладений між відповідачами спірний договір страхування містить істотні умови, передбачені ст. 16 Закону України „Про страхування і ст. 982 Цивільного кодексу України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, заступник Чорноморського транспортного прокурора вбачає наявність порушень прав держави оспорюваним договором страхування комерційних ризиків з огляду на невідповідність договору наказу Міністерства транспорту України від 31.01.2004 р. № 61 „Про створення Експертної ради Міністерства транспорту України з питань страхування” та наказу Державного департаменту морського та річкового транспорту України від 06.02.2004 р. № 28 „Про створення Комісії Державного департаменту морського та річкового транспорту з питань страхування”.
Відповідно до ДП „Морський торгівельний порт „Южний”, затвердженого заступником міністра транспорту України 23.06.1993 р. та зареєстрованого виконкомом Южненської міської ради за № 50 від 21.07.1993 р., порт є юридичною особою, права та обов'язки порт набуває з дня його державної реєстрації. Порт здійснює свою діяльність на основі і відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Міністерства транспорту України та цього статуту. Порт веде самостійний баланс, має розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням. Порт несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством. Порт не несе відповідальності за зобов'язанням держави та Міністерства транспорту. Порт має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в суді ( п.п. 3.1, 3.2, 3.5, 3.6 Статуту).
Згідно до п. 5.1.1 п. 5.1 Статуту, порт самостійно планує свою діяльність, визначає стратегію та основні напрямки свого розвитку відповідно до галузевих науково-технічних прогнозів та критеріїв, кон'юктури ринку, товарів, робіт, послуг та економічної ситуації.
З проведеного судом аналізу статуту ДП „Морський торгівельний порт „Южний” та згідно ст.ст. 73, 74, 75 Господарського кодексу України в редакції від 16.01.2003 р. випливає, що Морський торговий порт Южний є самостійним суб'єктом господарювання, несе відповідальність, набуває майнові та особисті немайнові права, тому вправі укладати будь-які господарські угоди.
При цьому, ДП „Морський торгівельний порт „Южний” є державним унітарним підприємством, яке діє як державне комерційне підприємство, що входить до сфери управління Міністерства транспорту України та в своїй діяльності порт керується локальними актами, виданими органом управління.
В сфері організації договірної роботи на підприємствах морського транспорту діють накази Міністерства транспорту України, державного департаменту морського і річкового транспорту, якими встановлено наступне.
Наказом Міністерства транспорту України від 31.01.2004 р. № 61 „Про створення Експертної ради Міністерства транспорту України з питань страхування” визначено, що у зв'язку з необхідністю вироблення узгодженої політики при вирішення питань з усіх видів страхування на підприємствах транспорту, а також необхідність підсилення соціального захисту працюючих транспортників, інвалідів. пенсіонерів, ветеранів праці транспорту та пасажирів усіх видів транспорту, при укладанні нових договорів страхування чи додаткових угод із страховими компаніями обов'язковим є попереднє погодження договорів у відповідних комісіях з питань страхування (п. 5 Наказу).
Наказом Державного департаменту морського та річкового транспорту України від 06.02.2004 р. за № 28 „Про створення Комісії Державного департаменту морського та річкового транспорту з питань страхування” визначено склад комісії з питань страхування та п. 4 містить посилання на необхідність при укладанні нових договорів страхування чи додаткових угод до діючих угод зі страховими компаніями обов'язково попередньо погоджувати договори в відповідних комісіях з питань страхування.
Подалі державним департаментом морського і річкового транспорту наказом № 90-КТС від 30.03.2004 р. „Про внесення змін до наказу Укрморрічфлоту від 06.04.2004 р. № 28” з метою впорядкування роботи Комісії Державного департаменту морського і річкового транспорту з питань страхування та на виконання п. 4 Наказу Укрморрічфлоту від 06.02.2004 р. № 28, п. 1 наказу викладено від 06.02.2004 р. № 28 викладено у новій редакції, а саме: створити комісію Державного департаменту морського і річкового транспорту з питань страхування у складі, який визначено наказом Укрморрічфлоту від 20.06.2002 р. № 129.
Пунктом 2 наказу від 30.03.2004 р. № 90-КТС визначено про необхідність при наданні погодження договорів страхування дотримуватись порядку погодження господарських договорів, визначених наказами Укрморрічфлоту № 129 від 20.06.2002 р., № 275 від 18.12.2002 р.
Згідно Наказу Державного департаменту морського і річкового транспорту № 129 від 20.06.2002 р. в Укрморрічфлоті було створено постійно діючу комісію з розгляду проектів господарських договорів (контрактів) та контролю виконання договірних зобов'язань за укладеними договорами (контрактами) та затверджено Положення про постійно діючу комісію по розгляду в Укрморрічлоті підготовлених підприємствами, установами і організаціями морського і річкового транспорту матеріалів для укладення договорів.
На підставі п. 7 вказаного Положення, висновки комісії, що направляються підприємству галузі, носять рекомендаційний характер.
Пунктом 19 Порядку укладання господарських договорів на підприємствах морського і річкового транспорту Державного об'єднання „Укрморпорт”, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 25.03.2003 р. № 234 також визначено, що висновки Комісії об'єднання, що направляються підприємству носять рекомендаційний характер.
Створення на базі підприємств морського транспорту державного об'єднання „Укрморфлот” та його підпорядкування Міністерству транспорту України регулюється Наказами Міністерства транспорту України від 27.12.2002 р. № 932, від 27.12.2002 р. № 933, від 30.09.2003 р. № 951.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що посилання заступника Чорноморського транспортного прокурора щодо недодержання відповідачами при укладенні договору страхування комерційних ризиків № 06/04/УП-786 від 01.10.2004 р. зазначених локальних актів Міністерства транспорту України та Державного департаменту морського і річкового транспорту не відповідають дійсності, оскільки такі висновки Комісії Державного департаменту морського і річкового транспорту з питань страхування носять рекомендаційний характер, тобто не є обов'язковими при укладенні договорів страхування.
Крім того, листом № 1/04-2-1305/МТУ від 04.08.2004 р. Державного об'єднання „Укрморпорт” Державного департаменту морського і річкового транспорту, якому безпосередньо підпорядкований Морський торговельний порт Южний повідомлено, що підстав заперечувати проти укладення договору страхування фінансових ризиків між портом та страховою компанією АТЗТ „INTO” не має.
Таким чином, висновок заступника Чорноморського транспортного прокурора щодо невідповідності договору страхування комерційних ризиків № 06/04-УП-786 від 01.10.2004 р. вимогам локальних актів Міністерства транспорту України та Державного департаменту морського і річкового транспорту не ґрунтується на повному з'ясуванні обставин, на які він посилається в підтвердження заявлених позовних вимог.
Згідно п. 1, 2, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостроннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Пунктами 1, 5 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.
Поняття та види договору надані в ст. 626 ЦК України, відповідно до п. 1, 3 якої договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України)
Зміст договору становлять умови (пункти),визначені на розсуд сторін, погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 ЦК України).
Зо договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Договору).
Підпунктами 2), 3) п. 1 ст. 980 ЦК України передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: володінням, користуванням і розпорядженням майном ( майнове страхування); відшкодування шкоди, завданої страхувальником ( страхування відповідальності).
Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства (ст. 982 ЦК України).
Умови спірного договору страхування комерційних ризиків та проведення Морським торгівельним портом Южний платежів по оплаті страхування комерційних ризиків, свідчать про прийняття сторонами вищезазначеного договору до виконання та його укладення з метою настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним.
За таких обставин , договір страхування комерційних ризиків № 06/04УП-786 від 01.10.2004 р. (ризику несплати наданих послуг), укладений між АТЗТ „INTO” та ДП „Морський торгівельний порт „Южний” відповідає вимогам чинного законодавства України, локальним актам Міністерства транспорту України та Державного департаменту морського і річкового транспорту, його зміст не суперечить вимогам ЦК України, що є підставою для відмови в задоволені заявлених позовних вимог про визнання договору страхування комерційних ризиків - недійсним і відповідно відмови в задоволені позову в частині зобов'язання повернути Морському торгівельному порту Южний коштів у сумі 1 020 000,00 грн., отриманих за договором страхування комерційних ризиків № 06/04/УП-786 від 01.10.2004 р.
Посилання Чорноморського транспортного прокурора в апеляційному поданні на те, що суд не перевірив та не надав юридичної оцінки доводам позовної заяви, що договір укладено з порушенням вимог Міністерства транспорту безпідставне, спростовується аналізом, який був проведений судом, локальних актів Міністерства транспорту, Державного департаменту морського і річкового транспорту, на які посилався заступник прокурора, як на підставу визнання договору недійсним.
Твердження заступника прокурора у позові щодо економічної неефективності договору страхування комерційних ризиків, подання доказів з цього приводу, які є підтвердженням його недійсності, судом до уваги не приймаються, оскільки обставини, згідно яких прокурор доводив суду економічну недоцільність цього договору не є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на вищезазначене суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, щодо визнання необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, заявлені заступником Чорноморського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Державного департаменту морського та річкового транспорту України, позовні вимоги про визнання недійсним договору страхування комерційних ризиків № 06/04/УП-786 від 01.10.2004 р. (ризику несплати наданих послуг), укладеного між АТЗТ „INTO” та ДП „Морський торгівельний порт „Южний” та про зобов'язання повернути Морському торговельному порту Южний кошти, отримані за договором страхування комерційних ризиків та обґрунтовано відмовив у їх задоволені в повній мірі.
За таких обставин судова колегія апеляційного господарського суду не вбачає підстав для задоволення апеляційного подання Чорноморського транспортного прокурора і скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись cm.cm. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Одеської області від 07.11.2006 р. по справі № 28/401-06-9848 залишити без змін, апеляційне подання Чорноморського транспортного прокурора – без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя О.Т. Лавренюк
Суддя Я.Ф Савицький
Суддя В.В Лашин
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2007 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 403146 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Лавренюк О.Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні