Постанова

від 30.01.2007 по справі 31/290-06-8452а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/290-06-8452А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"30" січня 2007 р. Справа № 31/290-06-8452А

м. Одеса

          Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Савицький Я.Ф.,

суддів Лавренюк О.Т., Лашин В.В.

при секретарі судового засідання  Іоффе С.Б.

за участю представників сторін від 30.01.2007р.:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Захаров І.Г., довіреність №1 від 03.01.2007р.;

від прокуратури : Одеська обласна прокуратура –Клюкін К.І., довіреність;

                              Прокуратура Приморського району м. Одеси –Жигун І.В., посвідчення №480;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного підприємства Фірма „Сатурн”

на постанову господарського суду Одеської області

від 20 жовтня 2007 року

по справі № 31/290-06-8452А

за позовом Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах Держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Приватного підприємства Фірма „Сатурн”

про стягнення 3504грн.79 коп.

( сторони та суть спору зазначаються згідно з рішенням суду)

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Присутнім в судовому засіданні представникам відповідача та прокуратури роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки. Усних клопотань, в тому числі відводу суддям колегії не заявлено Розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду №15 від 27.01.2007р. у складі суддів здійснено заміну суддів Тофана В.М. та Журавльова О.О. на суддів Лавренюк О.Т. та Лашина В.В..

Постановою господарського суду Одеської області від 20.10.2006р. по справі №31/290-06-8452А (суддя Лєсогоров В.М.) задоволено позов Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - ФСЗІ) до Приватного підприємства Фірма „Сатурн” (далі ППФ „Сатурн”) про стягнення 3388,89грн. штрафних санкцій та пені в розмірі 115,90 грн. за недотримання відповідачем нормативу робочих місць забезпечення працевлаштування інвалідів у 2005 році та на користь Одеського обласного відділення ФСЗІ було стягнуто  зазначена вище сума за нестворені у 2005 р. робочі місця для інвалідів, з тих підстав, що відповідачем  згідно з Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. за №314 нестворене одне робоче місце для працевлаштування інваліда, не проінформовано Державну службу зайнятості про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інваліда.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося ППФ „Сатурн”, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки в 2005 році норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів для ППФ „Сатурн”, як підприємства, які використовують джерела підвищеної безпеки складався з норм Закону України „Про автомобільний транспорт”, який діяв до 22.06.2005 року, згідно ст.19 якого „створення робочих місць для працевлаштування інвалідів провадиться перевізниками у розмірі 4 відсотків загальної численності працюючих, крім водіїв і норм ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, який почав діяти з 22.06.2005 року, а тому враховуючи, що средньооблікова численність ППФ „Сатурн” за 2005 складає 7 одиниць відповідач не підпадає під дію Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-12 від 21.03.1991 року.

04.04.2005р. до Одеського апеляційного господарського суду від Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів надійшов відзив на доповнення апеляційної скарги ТОВ „Бруклін-Київ” від 31.03.2005р. №03-1/664,  в якому позивач просить залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та представника прокуратури, колегія суддів, -

В с т а н о в и л а:

З наявного у матеріалах справи звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів по формі 10-ПІ за 2005р. вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ППФ „Сатурн” становила 9 осіб, а кількість робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів відповідачем відповідно до ст. 19  Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” становить одне місце, яке фактично не було зайняте інвалідом.

Частиною 1 ст. 20 вказаного Закону України передбачено, що підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається для підприємств, установ, організацій на яких працює від 8 до 15 осіб  в розмірі половини середньої річної заробітної плати.

Згідно із приписами п. 3 „Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого постановою КМУ від 03.05.1995 р. № 314 (із змінами), робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Пунктом 5 зазначеного Положення встановлено, що підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно із приписами п. 14 названого Положення підприємства (об'єднання), установи та організації у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; визначають види виробництв, цехи та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; запроваджують у разі потреби посади інструкторів-перекладачів для роботи з глухими працівниками; розробляють і затверджують інструкцію про робоче місце інваліда.

Згідно з вимогами п. 3.1 „Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві”, затвердженої Наказом Міністерства статистики від 07.07.1995 р. № 171, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.08.1995 р. за № 287/823 зі змінами, якою встановлено порядок визначення середньооблікової кількості штатних працівників, у т.ч. для цілей визначення середньооблікової чисельності інвалідів (п. 5 „Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого Постановою КМУ від 28.12.2001 р. № 1767 в редакції, чинній в періоді, за який нараховані штрафні санкції) у звітності з праці чисельність працівників облікового складу наводиться не тільки на певну дату, а й в середньому за звітний період (за місяць, квартал, з початку року, рік). Для визначення чисельності працівників підприємства, (установи, організації за будь-який період (місяць, квартал, з початку року, рік) недостатньо мати чисельність працівників на дату, наприклад, тільки на початок або на кінець звітного періоду, тому що в цих показниках не враховуються зміни, що відбулися протягом розглянутого періоду.

Відповідно до п.п. 3.3.2, 3.3.3 Інструкції із статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказам Мінстату України від 07.07.1995 р. № 171, середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємствах, які працювали неповний місяць (наприклад, на щойно введених в експлуатацію підприємствах, ліквідованих, що мають сезонний характер виробництва, тощо, за винятком тих, які переведені тимчасово на такий режим роботи за рішенням адміністрації), визначається шляхом ділення суми чисельності штатних працівників облікового складу за всі дні роботи підприємства у звітному місяці, включаючи вихідні та святкові (неробочі) дні за період роботи, на загальне число календарних днів у звітному місяці та середньооблікова чисельність працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та ділення одержаної суми на кількість місяців

Саме на підставі зазначеної Інструкції, яка не суперечить приписам Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів було розраховано кількість непрацевлаштованих ППФ „Сатурн” інвалідів протягом 2005 року (1 особа).

Відтак,  ППФ „Сатурн” не виконано обов'язки, покладені на нього вимогами Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, „Положення про робоче місце інваліда”, затвердженого Постановою КМУ, та не працевлаштувало 1 інваліда, у зв'язку з чим Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів правомірно нараховані йому на підставі ст. 20 зазначеного Закону України штрафні санкції у сумі 3388,89грн., які були стягнуті з відповідача на користь позивача постановою господарського суду першої інстанції з урахуванням приписів ст. 250 Господарського кодексу України, щодо строків стягнення.

Судова колегія також вважає правомірним рішення господарського суду Одеської області щодо стягнення з ППФ „Сатурн” на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пені в розмірі 115 грн. 90 коп. в зв'язку з несплатою відповідачем в строк встановлений законодавством.

Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі на те, що норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів для ППФ „Сатурн”, як підприємства, які використовують джерела підвищеної безпеки складався з норм Закону України „Про автомобільний транспорт”, який діяв до 22.06.2005 року, згідно ст.19 якого „створення робочих місць для працевлаштування інвалідів провадиться перевізниками у розмірі 4 відсотків загальної численності працюючих , крім водіїв і норм ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, який почав діяти з 22.06.2005 року, а тому враховуючи, що средньооблікова численність ППФ „Сатурн” за 2005 складає 7 одиниць відповідач не підпадає під дію Закону України „ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-12 від 21.03.1991 року, то вони судовою колегією не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як зазначалось вище розрахунок кількості місць для працевлаштування інвалідів провадився позивачем на підставі Інструкції із статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказам Мінстату України від 07.07.1995 р. № 171 та воно складає одне, а  ч.11 стаття 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” викладена імперативно „ Норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів визначається виключно цим Законом”.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з позицією місцевого господарського суду стосовно прийнятої судової постанови та не має підстав для скасування постанови господарського суду Одеської області від 20.10.2006р. та задоволенню апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія,

У х в а л и л а :

Постанову господарського суду Одеської області від 20.10.2006 р. по справі №31/290-06-8452А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

          Статтями 13, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на касаційне оскарження ухвали і визначено порядок і строк останнього.

Головуючий суддя:                                                                                Я.Ф. Савицький     

Суддя:                                                                                      О.Т. Лавренюк             

          Суддя:                                                                                                     В.В Лашин