cpg1251
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "26" серпня 2014 р. Справа № 906/833/14
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Машевської О.П.
за участю секретаря судового засідання Смиковського В.П.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
прокурор: Рудченко М.М. - служб. посв. №026381, вид. 21.05.14 р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Прокурора Брусилівського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Житомирського відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств (м.Житомир)
до Фермерського господарства "Калина" (с.Ставище, Брусилівський район. Житомирська область)
про стягнення 17339,07 грн.
Прокурор Брусилівського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Житомирського відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств подав позов до ФГ "Калина" про стягнення 17339,07 грн. за неналежне виконання договору №01 від 25.03.2009 року про надання фінансової підтримки фермерському господарству, з яких: 17 000, 00 грн. - фінансової підтримки на поворотній основі згідно Договору від 25.03.2009 року про надання фінансової підтримки фермерському господарству, 339, 07 грн. - пені за прострочку у її поверненні.
В обгрунтування поданого позову прокурор Брусилівського району посилається на неналежне виконання своїх зобов'язань відповідачем СГ "Калина" по поверненню коштів фінансової підтримки згідно графіку, встановленому Договором №01 про надання фінансової підтримки фермерських господарств від 25.03.2009р. тобто у строк до 26.03.2014р., внаслідок чого останньому також нараховано пеню.
В якості правових підстав позову прокурор посилається на ст.ст. 530, 599, 625 ЦК України, ст. 202 ГК України, ст.ст. 11 Закону України "Про фермерське господарство", п. 13 "Порядок використання коштів державного бюджету для надання підтримки новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими садибами".
Ухвалою від 24.06.14 р. суд порушив провадження у справі, вжив заходів для підготовки до розгляду справи по суті.
До початку розгляду справи суддею перевірено явку представників сторін та з'ясовано, що сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
В засіданні суду 12.08.14р. господарський суд перейшов до розгляду справи по суті.
Представник позивача Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в засіданні суду 12.08.14р. повідомив про погашення відповідачем ФГ "Калина" заборгованості в сумі 17 000, 00 грн., отриманої в якості фінансової підтримки на поворотній основі. На стягненні з відповідача суми пені не наполягає (а.с. 46).
Прокурор в засіданні суду 26.08.14р. заявив клопотання про припинення провадження в частині вимоги про стягнення основного боргу в сумі 17 000, 00 грн. за відсутністю предмета спору, згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку із його сплатою в добровільному порядку відповідачем, однак наполягає на задоволенні позовної вимоги про стягнення пені.
Відповідач 22.08.14р. надіслав суду повідомлення за №24 від 20.08.2014р., в якому повідомив суд про повернення фінансової допомоги позивачу в повному обсязі, на підтвердження чого надав суду платіжні доручення №83 від 07.08.2014р. на суму 3 000, 00 грн., №85 від 05.08.2014р. на суму 10 000, 00 грн., №64 від 15.07.2014р. на суму 4 000, 00 грн. У зв'язку з цим, просить провадження у справі припинити та розглянути справу без участі представника.
Оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створив сторонам спору необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, та за відсутності підстав для відкладення розгляду справи, у судовому засіданні 12.08.14р. прокурору оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
25 березня 2009р. між позивачем Українським державним фондом фермерських господарств в особі Житомирської філії та відповідачем Фермерським господарством "Калина" (с. Ставище, Брусилівського р-ну) було укладено Договір №01 про надання фінансової підтримки фермерському господарству, відповідно до предмету якого, позивач зобов'язався надати фінансову підтримку на поворотній основі фермерському господарству в сумі 100 000, 00 грн., фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку у визначений даним Договором строк (надалі за текстом - Договір №01).
У розділі 2 Договору №01 сторони визначили мету надання фінансової підтримки, - на підставі довідки, виданої конкурсною комісією від 24.03.2009р. №01 фінансова підтримка надається для поповнення обігових коштів, придбання с/г техніки та обладнання, будівництво та реконструкції виробничих і невиробничих приміщень.
Права та обов'язки сторін визначено розділом 3 Договору №01, зокрема, в п. 3.4.3 вказано обов'язок Фермерського господарства щодо повернення коштів фінансової підтримки до Житомирського відділення Укрдержфонду згідно з встановленим графіком:
- до 25 березня 2010р. в сумі 20 000, 00 грн.;
- до 25 березня 2011р. в сумі 20 000, 00 грн.;
- до 25 березня 2012р. в сумі 20 000, 00 грн.;
- до 25 березня 2013р. в сумі 20 000, 00 грн.;
- до 25 березня 2014р. в сумі 20 000, 00 грн.
У п. 3.4.6. Договору №01 сторони домовились подати до Житомирського відділення Укрдержфонду документи , що підтверджують страхування предмету застави.
Відповідальність сторін передбачено розділом 5 Договору №01, зокрема, у п. 5.2. сторони передбачили, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує Житомирському відділенню Укрдержфонду пеню за кожен день неповернення коштів, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.
Строк дії Договору №01, відповідно до п. 4.1., - до 25 березня 2014р.
25 березня 2009р. між сторонами спору було укладено Договір застави для забезпечення виконання заставодавцем (ФГ "Калина") своїх зобов'язань по своєчасному поверненню фонду, наданої ним фінансової підтримки, фермерському господарству, грошової суми в розмірі 100 000, 00 грн., що випливають із договору №1 про надання фінансової підтримки фермерському господарству від 25.03.2009р., укладений із заставодержателем (ЖВ Укрдержфондом) на строк до 25 березня 2014р.
Предмет застави сторони визначили у п. 1.2. Договору застави; оцінка предмета застави сторони оцінили у 159342 грн. (п. 1.4. Договору застави) (а. с. 21-22).
У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про фермерське господарство" №973 від 19.06.2003р. передбачено, що новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після його створення, а у трудонедостатніх населених пунктах - п'ять років), фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, та іншим фермерським господарствам надається допомога за рахунок державного і місцевого бюджетів, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств.
Частина 1 ст. 11 вищевказаного Закону №973 зокрема зазначає, що кошти Українського державного фонду підтримки фермерських господарств надаються новоствореним фермерським господарствам на безповоротній основі та на конкурсних засадах на поворотній основі, а іншим фермерським господарствам підтримка надається тільки на поворотній основі, а також - спрямовуються на забезпечення гарантій, поруки при кредитуванні банками фермерських господарств.
18.11.2008р. за реєстраційним №31 відповідач ФГ "Калина" надав позивачу заявку на участь у конкурсі для отримання фінансової підтримки на поворотній основі (а.с. 15).
Факт надання позивачем коштів відповідачу підтверджується платіжними дорученнями:
- №2 від 08.04.2009р. на суму 20 000, 00 грн. (а. с. 14);
- №1 від 26.03.2009р. на суму 61 000, 00 грн. (а. с. 14);
- №3 від 18.05.2009р. на суму 19 000, 00 грн. (а. с. 14 зворот).
Пунктом 13 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою КМУ від 25.08.2004р. №1102 у редакції постанови КМУ від 01.03.2007р. №349 зазначено, що кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідні рахунки Фонду і його регіональних відділень, відкриті в територіальних органах Державної казначейської служби, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.
Відповідач своє зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки в сумі 20 000,00 грн. у строк до 25 березня 2014року не виконав. Банківські виписки від 08.04.2014р. на суму 2 000, 00 грн. та 21.05.2014р. на суму 1 000, 00 грн. підтверджують факт повернення відповідачем коштів лише в сумі 3 000,00 грн. (а. с. 13).
Таким чином, станом на дату звернення прокурора з цим позовом до суду 20.06.14року прострочена заборгованість становила 17 000,00 грн. відповідача по поверненню коштів фінансової підтримки перед позивачем.
За допущене прострочення у період з 26.03.2014року по 20.05.2014року із суми 17 000,00 грн. відповідачу на підставі п.5.2 Договору №01 нарахована пені в сумі 339,07 грн. (а. с. 12).
До винесення рішення у справі відповідач повністю погасив борг в сумі 17 000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно і об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи, господарський суд дійшов наступного висновку.
Правовий аналіз Договору №01 про надання фінансової підтримки фермерському господарству від 25.03.2009р. підпадає під правове регулювання параграфу 1 глави 71 ЦК України.
Частиною 1 ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як зазначено у ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідачем сплачено суму основного боргу в повному розмірі 17 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №83 від 07.08.14р. на суму 3 000, 00 грн., №85 від 05.08.14р. на суму 10 000, 00 грн., №64 від 15.07.14р. на суму 4 000, 00 грн.
Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору і між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі провадження у справі.
Оскільки станом на 20.06.14року предмет спору (основний борг в розмірі 17 000, 00 грн. ) існував та припинив своє існування після порушення провадження у справі 24.06.14р. шляхом його сплати відповідачем, провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню за правилами п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Щодо вимог про стягнення пені.
У ч.6 ст. 29 ГПК України зазначено, що відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.
Оскільки прокурор не відмовився від цієї позовної вимоги, спір в цій частині позову вирішується судом по суті ( п. 5 Постанови ВГСУ від 23.03.2012 № 7 Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам).
Так, наслідки порушення договору позичальником визначено у ст. 1050 ЦК України.
Зокрема, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 184 ЦК України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.
Гроші (грошові кошти) є речами, визначеними родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Пунктом 5.2 Договору №01 передбачено, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує пеню за кожний день неповернення коштів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Прокурором заявлено до стягнення пеню в загальній сумі 339, 07 грн. за період з 26.03.14р. по 20.05.14р.
З огляду на вимоги ч.1 ст. 4-7 і ст. 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок грунтується ( п.1.12 Постанови № 14).
Господарський суд, перевіривши розрахунок пені встановив, що арифметично правильною за цей період прострочення є пеня в сумі 439, 67 грн. Оскільки прокурор не скористався правом на збільшення розміру цієї позовної вимоги , суд вважає обгрунтованою до стягнення пеню в заявленій сумі - 339,07грн.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 Господарського кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Юридичний аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
У п.3.17.4. Постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Господарський суд приймає до уваги ступінь виконання відповідачем зобов'язання, незначність прострочення виконання та відсутність доказів на підтвердження тим обставинам, що порушення зобов'язання завдало збитків позивачу, державі чи іншим учасникам господарських відносин.
Відповідно до викладеного, суд прийшов до висновку скористатися правом на зменшення розміру пені на 50% із суми 339, 07 грн. до суми 169, 54 грн. В частині стягнення пені в сумі 169,53 грн. суд відмовляє.
Щодо розподілу судового збору.
Приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у зв'язку з частковим задоволенням позову стягує судовий збір з відповідача пропорційно задоволеним вимогам ( п.4.6 Постанови ВГСУ від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" ( далі - Постанова № 7).
Водночас у п.п.4.3. Постанови №7 передбачено, що у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Окрім того, питання про розподіл судового збору вирішується також і в разі припинення провадження у справі за правилами ст. 80 ГПК України.
З врахуванням викладеного, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1827,00 грн. в дохід Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.4-3,4-7, 33, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Зменшити розмір пені на 50% із загальної суми 339, 07 грн. до суми 169, 54 грн.
3. Стягнути з Фермерського господарства "Калина" (12610, вул. Садова, 1, с. Ставище, Брусилівський район, Житомирська область, ід. код 32837544) на користь Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м. Житомир, майдан С.П. Корольова, 3/14, код ЄДРПОУ 13562604, р/р 35217001003708 ВДК у м. Житомир):
- 169,54 грн. пені.
Видати наказ.
4. Стягнути з Фермерського господарства "Калина" (12610, вул. Садова, 1, с. Ставище, Брусилівський район, Житомирська область, ідентифікаційний код 32837544) в дохід Державного бюджету України (доходний рахунок 312 142 067 8300 2, МФО 811 039, банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області, одержувач УДКСУ у м. Житомирі (м. Житомир), 220300 01, код ЄДРПОУ суду 034 999 16, код одержувача 380 357 26, код судового збору 034 99 16) - 1827,00грн. судового збору.
Видати наказ.
5. У стягненні 169, 53 грн. пені відмовити.
6. Припинити провадження в частині стягнення основного боргу 17 000, 00 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 27.08.2014р.
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати:
Друк. :
1- у справу
2- прокурору Брусилів. р-ну (рек. )
3- прокурору м. Житомира (у книзі нарочним)
4- позивачу ЖВ Укрдержфонду підтримки фермерських господарств (м. Житомир, майдан С.П. Корольова, 3/14) (рек.)
5- відповідачу Фермерському господарству "Калина" (12610, с. Ставище, вул. Садова, 1, Брусилівського р-ну) рек. з повід.
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 26.08.2014 |
Оприлюднено | 04.09.2014 |
Номер документу | 40316743 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Машевська О.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні