Рішення

від 20.08.2014 по справі 910/12465/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12465/14 20.08.14

За позовомУправління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві до Національного музею Українського народного декоративного мистецтва простягнення 257 631,56 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Одинець Л.П. - представник від відповідача Слабошпицький Ю.В. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві про стягнення з Національного музею Українського народного декоративного мистецтва основного боргу у розмірі 257 631,56 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/12465/14 та призначено розгляд справи на 23.07.2014.

В судовому засіданні 23.08.2014 оголошувалась перерва до 20.08.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором на закупівлю послуг охорони об'єкту за державні кошти № 96-Д/2013/Пч від 05.04.2013 щодо здійснення повної та своєчасної оплати наданих послуг, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що діяльність відповідача здійснюється за рахунок коштів міського бюджету міста Києва. Відповідач вказує, що органом управління не було перераховано на рахунок музею коштів, призначених на погашення заборгованості з послуг охорони, а відповідачем було вжито всіх залежних від нього заходів для виконання умов договору.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

05.04.2013 між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві (охорона, позивач) та Національним музеєм Українського народного декоративного мистецтва (замовник, відповідач) підписано договір на закупівлю послуг охорони об'єкту за державні кошти № 96-Д/2013/Пч (далі - Договір).

Відповідно до розділу 1 вказаного Договору охорона зобов'язується у 2013 році надати замовнику послуги у сфері громадського порядку та громадської безпеки - послуги з охорони об'єкту, що вказаний у дислокації (додаток 1 до Договору), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

У розділі ХІ Договору сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з 01.01.2013 та діє до 31.12.2013, в частині розрахунків до повного виконання.

Відповідно до п. 1 розділу ІV Договору сума оплати за одну годину охорони за цим Договором визначається на підставі узгодженої протоколом сторін договірної ціни охорони (додаток 3 до Договору).

Згідно з Протоколом погодження вартості ціни до Договору вартість охорони за одну годину охорони погоджена сторонами у розмірі 48,70 грн з ПДВ.

У розділі ІV Договору сторонами погоджено, що оплата за охорону здійснюється замовником щомісячно у сумі, визначеній відповідно до визначених тарифів та годин охорони, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок охорони.

До рахунку на оплату послуг охорони додається Акт приймання-передачі наданих послуг. Акт приймання-передачі наданих послуг підписується сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченні терміну дії Договору. Замовник зобов'язаний підписати акт або надати мотивовану відмову від його підписання протягом 3-х днів з моменту його отримання.

Згідно з ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку (ч. 3 ст. 251 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є Договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, позивачем на виконання умов Договору в періоді з травня по грудень 2013 року надано відповідачу послуги з охорони на загальну суму 286356,00 грн, що підтверджується актами наданих послуг за вказаний період, підписаними представниками обох сторін та скріплених печатками.

Проте, в порушення умов Договору, відповідач оплату за надані послуги здійснив частково.

Станом на час звернення позивача з даним позовом до суду у відповідача існувала заборгованість перед позивачем за надані послуги у розмірі 257 631,56 грн.

Разом з цим, в матеріалах справи містяться банківські виписки, з яких вбачається, що відповідачем 05.08.2014, 06.08.2014 та 10.08.2014 частково погашено заборгованість за надані послуги, яка заявлена позивачем до стягнення за даним позовом, у розмірі 214307,78 грн.

Позивач в судовому засіданні підтвердив отримання від відповідача вказаних коштів.

Таким чином, станом на момент вирішення спору заборгованість у розмірі 214307,78 грн за надані послуги у відповідача відсутня.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки частина суми основної заборгованості, заявленої до стягнення, погашена відповідачем у розмірі 214307,78 грн, предмет спору у справі № 910/12465/14 в частині стягнення заборгованості у розмірі 214307,78 грн відсутній, за таких обставин, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Решту суми боргу в розмірі 43 323,78 грн за надані послуги відповідач не сплатив.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Та обставина, що оплату за надані послуги в повному обсязі здійснено не було, відповідачем не заперечується. В той же час, відповідач вказує, що у зв'язку з тим, що органом управління не було перераховано на рахунок музею коштів, призначених на погашення заборгованості з послуг охорони, у останнього станом на даний час відсутні підстави для здійснення розрахунків за Договором.

Однак, посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування як на підставу для відсутності обов'язку здійснювати розрахунки за надані послуги судом відхиляються з огляду на наступне.

Факт відсутності бюджетного фінансування не звільняє відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати наданих та прийнятих послуг, оскільки така обставина не визначена законодавчо як така, що звільняє від виконання зобов'язання.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України прямо передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Аналогічна правова позиція стосовно того, що відсутність бюджетного фінансування не виправдовує бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання викладена в постанові Верховного Суду України №11/446 від 15.05.2012.

При цьому, на те, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності вказав Європейський суд з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (від 18.10.2005) та у справі "Бакалов проти України" (від 30.11.2004).

До того ж, суд відзначає, що між сторонами виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, по відповідальності за порушення зобов'язань.

Умовами п. 5 розділу ІV Договору визначено, що у випадку затримки оплати замовником як бюджетної організації (відсутність коштів на розрахунковому рахунку) замовник зобов'язується провести оплату протягом 7-ми банківських днів з дня надходження коштів на рахунок.

Однак, дана умова щодо надходження бюджетних коштів не є ні визначенням строку/терміну виконання зобов'язання, адже не є подією, яка має неодмінно настати, ні відкладальною обставиною, так як в даному випадку вона стосується лише обов'язків відповідача щодо оплати наданих послуг, а відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України відкладальна обставина має змінювати права та обов'язки сторін.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 43 323,78 грн.

Оскільки відповідач сплатив частину суми основного боргу після звернення позивача до суду з даним позовом, судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Національного музею Українського народного декоративного мистецтва (01015, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 29, ідентифікаційний код 32071423) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві (04050, м. Київ, вул. Студентська, 9, ідентифікаційний код 08596920) основний борг у розмірі 43323 (сорок три тисячі триста двадцять три) грн 78 коп. та судовий збір у розмірі 5 152 (п'ять тисяч сто п'ятдесят дві) грн 63 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі № 910/12465/13 в частині вимог про стягнення з Національного музею Українського народного декоративного мистецтва на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві заборгованості у розмірі 214307,78 грн припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 26.08.2014

Суддя Ю.М. Смирнова