Рішення

від 26.08.2014 по справі 916/2223/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" серпня 2014 р.Справа № 916/2223/14

За позовом: Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області;

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерства фінансів України та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області;

до відповідача: Закритого акціонерного товариства "ЕНЕРГОРЕСУРС";

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Української аграрної біржі та Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України";

про стягнення 6 876 759,02 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Хаджи О.Г. - довіреність № 3170/9/15-52-10-18 від 04.06.2014 року;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи (Міністерства фінансів України):не з'явився;

від третьої особи (Державної казначейської служби України в Одеській області): не з'явився;

від третьої особи (Української аграрної біржі):не з'явився;

від третьої особи (ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України"): не з'явився;

Суть спору: Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "ЕНЕРГОРЕСУРС", в якій просить суд стягнути з відповідача прострочену заборгованість перед державним бюджетом у сумі 6 876 759,02 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 3 752 049,29 грн., відсотків за користування кредитом у розмірі 85 811,39 грн., пені за прострочку повернення кредиту у розмірі 3 038 898,34 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідача виникли зобов'язання по виконанню угоди про реструктурування від 31.12.2003 року № 130-04/160 (далі - Угода про реструктурування), предметом якої є реструктурування простроченої заборгованості перед державою в сумі 590 726,82 дол. США за кредитами, наданими Біржі на умовах кредитної угоди від 24.07.97р. №18/03-149 та кредитної угоди від 23.07.1997р., укладеної з банком „Societe General New York Branch". Сума заборгованості за Угодою про реструктурування визначена відповідно до акту звіряння розрахунків від 19.12.2003р. № 148/2 за укладеним між Біржею та акціонерним товариством закритого типу "Енергоресурс" договором фінансового лізингу та складає 590 726,82 дол. США., що еквівалентно за офіційним курсом НБУ на дату позову 6 735 219 грн. Крім того, на суму заборгованості було нараховано відсотки за користування кредитом у сумі 154 038,10 грн. та пеня у сумі 4 071 727,83 грн.

Враховуючи, що за умовами Угоди про реструктурування акціонерне товариство закритого типу "Енергоресурс", як поручитель, зобов'язалось солідарно з Біржею у повному обсязі відповідати перед Міністерством фінансів України, як представником Кабінету Міністрів України та держави, за виконання Біржею зобов'язань, що виникли з цієї угоди, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

При цьому, приймаючи до уваги, що рішенням господарського суду Одеської області від 23.03.2011р. з Акціонерного товариства закритого типу "Енергоресурс" (далі -АТЗТ "Енергоресурс") до Державного бюджету України було стягнуто 2 983 170,40 грн. основного боргу, 68 226,71 грн. відсотків за користування кредитом, 1 032 829,49 грн. пені, позивач просить в рамках даної справи стягнути заборгованість за мінусом стягнутої вищевказаним рішенням від 23.03.2011р.

Ухвалою суду від 13.06.2014р. було порушено провадження у справі №916/2223/14 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні. Вказаної ухвалою суду, оскільки правовідносини за вказаним позовом випливають, зокрема, з угоди про реструктурування від 31.12.2003р. за №130-04/160, відповідно до якої ЗАТ "ЕНЕРГОРЕСУРС" та Українська аграрна біржа несуть солідарну відповідальність, та які була забезпечені договором застави, укладеним між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ЗАТ "ЕНЕРГОРЕСУРС", суд одночасно залучив Українську аграрну біржу та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Крім того, оскільки Міністерство фінансів України також є стороною угоди про реструктурування від 31.12.2003р. за №130-04/160 з якої, зокрема, виникли позовні вимоги, суд, ухвалою від 13.06.2014р., залучив його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Також вказаною ухвалою суду судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, оскільки останнє здійснює бухгалтерський облік бюджетних зобов'язань, і саме його розрахунки відображені у відповідних поданнях №06-08/910-5381 від 27.05.2014р., №06-08/911-5385 від 27.05.2014р., №06-08/912-5387 від 27.05.2014р., на підставі яких подано позов.

У судовому засіданні 26.08.2014р. представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, Закритого акціонерного товариства "ЕНЕРГОРЕСУРС", про час та місце судових засідань повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, яка не змінювалася, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру (т.1 а.с.109-110), у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що ухвала про порушення провадження у справі була повернута поштою із відміткою про відсутність адресата (т.1 а.с.99-101), суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Третя особа Міністерство фінансів України у судові засідання не з'явилась, проте надіслала до суду пояснення (т.2 а.с.1-4), в яких міністерство просило позов задовольнити, розглянувши справу без участі його представника. До пояснень було також надано інформаційну довідку щодо розрахунків пені за Угодою про реструктурування від 31.12.2003р. № 130-04/160, інформаційну довідку щодо розрахунків процентів за Угодою про реструктурування від 31.12.2003р. № 130-04/160 та інформаційну довідку щодо стану простроченої заборгованості відповідача перед Державним бюджетом України за період з 01.01.2004р. по 01.07.2014р.

Третя особа Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" у судове засідання 26.08.2014р. не з'явилась, надавши у попередніх засіданнях до суду письмові пояснення (т.2 а.с.136-137).

Третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області у судове засідання 26.08.2014р. не з'явилась, проте у попередньому судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, надавши письмові пояснення (т.2 а.с.150-154), в яких повідомила про механізм обліку бюджетних зобов'язань.

Третя особа Українська аграрна біржа про час та місце судових засідань повідомлена належним чином шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, яка не змінювалася, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру (т.1 а.с.111-114), у судові засідання не з'явилася, про поважність причин відсутності не повідомила, пояснення на позовну заяву не надала.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ч.3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено судом, 23.03.2011 року рішенням господарського суду Одеської області по справі № 6-5-15/262-06-6973 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Демешин О.А., судді: Аленін О.Ю., Літвінов С.В.) позов ДПІ у Малиновському районі м. Одеси (Стягувач) до АТЗТ „Енергоресурс" (Боржник), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - головного управління Державного казначейства України в Одеській області, Міністерства фінансів України та за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Української аграрної біржи, ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", за участю прокурора Одеської області про стягнення 3 512 653,30 грн. - задоволено повністю.

Вказаним рішенням з Акціонерного товариства закритого типу "Енергоресурс"(далі -АТЗТ "Енергоресурс") до Державного бюджету України було стягнуто 2 983 170,40 грн. основного боргу, 68 226,71 грн. відсотків за користування кредитом, 1 032 829,49 грн. пені, а також 25500 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При розгляді судом вказаної справи встановлено, що 19.09.1996р. між Кабінетом Міністрів України, представленим Міністерством фінансів України, з однієї сторони та Державним експортно-імпортним банком України (надалі -фінансовий агент), з другої сторони, була укладена агентська угода, згідно якої Кабінет Міністрів України доручає, а фінансовий агент приймає на себе обов'язки виконувати агентські (посередницькі) функції по залученню зовнішніх кредитів (іноземних кредитів, кредитних ліній, що залучаються та/або обслуговуються фінансовим агентом згідно з відповідним рішенням Кабінету Міністрів України) та наданню позичальникам внутрішніх кредитів (тобто кредитів, які надаються фінансовим агентом від імені Кабінету Міністрів України за рахунок зовнішніх кредитів українським юридичним особам-позичальникам), повернення яких іноземним кредиторам гарантовано Кабінетом Міністрів України. Крім того, Кабінет Міністрів України доручає, а Міністерство фінансів України приймає на себе обов'язок по забезпеченню коштами гарантійних зобов'язань Кабінету Міністрів України перед іноземними кредиторами щодо виконання фінансовим агентом зобов'язань, які випливають з угод про надання зовнішніх кредитів. 23.07.1997р. між Українською аграрною біржею (позичальник) та Сосьете Женераль, банківською корпорацією, діючою через відділення в Нью-Йорку, як організатором та як кредитором, була укладена угода, згідно якої Державний експортно-імпортний банк України, Національне агентство України по реконструкції та розвитку, діюче від імені Кабінету довірених осіб України та Сосьете Женераль, відділення в Нью-Йорку, уклали кредитну угоду від 26.06.1997р. з Експортно-імпортним банком Сполучених Штатів з посиланням на гарантію Ексімбанку № АРО72205ХХ-Україна (гарантована кредитна угода), у відповідності з якою позичальнику буде наданий гарантований експортний фінансовий кредит в сумі 66 300 000 доларів США для закупівлі товарів позичальником в США для експорту в країну позичальника та виплати відповідної комісії за страхування. У відповідності з умовами цієї угоди позичальник бажає профінансувати, а кредитор бажає надати кредит по фінансуванню експорту на суму 10 842 254 доларів США для фінансування авансової частини платежу, наданого для закупівлі таких товарів, та у відповідності з умовами цієї гарантійної угоди гарант погодився гарантувати платіж повністю, коли він належить до виплати усіх сум, які належать до виплати позичальником по цій угоді.

24.07.1997 р. між Державним експортно-імпортним банком України (далі -кредитор), Українською аграрною біржею, яка виконує функції державного агенту із залучення кредиту для закупівлі сільськогосподарської техніки компанії "Кейс Корпорейшн" (далі -позичальник) була укладена кредитна угода №18/03-149, згідно якої кредитор надає позичальнику кредит, позичальник повертає кредит, сплачує відсотки, комісії та відшкодовує витрати, пов'язані з обслуговуванням кредиту на умовах, викладених у внутрішній кредитній угоді.

19.06.2002р. між Українською аграрною біржею (далі - лізингодавець), що виступає, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №753 від 15.07.97р., у ролі державного агента з поставки сільськогосподарської техніки компанії „Кейс Корпорейшн" та АТЗТ „Енергоресурс" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу, згідно до умов якого лізингодавець у відповідності до запиту лізингоодержувача від 24.04.2002р. надає лізингоодержувачу у вигляді фінансового лізингу з правом викупу в платне користування об'єкт лізингу, а саме трактори, зернозбиральні комбайни, жатки, пристрої до жаток та запасні частини (далі -техніку) згідно з номенклатурою, цінами та у кількості і відповідності з контрактом купівлі-продажу № 6/3076UKR від 08.05.1996 р., укладеним між лізингодавцем та продавцем. При цьому, по п. 2 договору об'єктом лізингу являється: комбайн САSЕ ІН - модель 2166, зернова жатка САSЕ ІН - модель 1010, кукурудзяна жатка САSЕ ІН - модель 1083, пристрій для збирання соняшнику до зернової жатки САSЕ ІН - модель 1010, запасні частини, що становлять єдиний комплект (далі -комбайн комплект). Пунктом 3.1 договору визначено, що техніка надана лізингодавцем лізингоодержувачу строком на 12 місяців у вигляді фінансового лізингу. Вартість договору становить 592 228 доларів США, у тому числі вартість 4-х комбайн-комплектів - 406 680 доларів США, лізингові проценти - 185 548 доларів США. Згідно з видатковою накладною №НКЛ-148/1 на отримання техніки від 19.06.2002 р. на підставі договору фінансового лізингу № 148 відповідач прийняв чотири комбайн-комплекти.

Судом також встановлено, що 09.03.2004р., з врахуванням умов договору фінансового лізингу № 148 від 19.06.2002 р., укладеного відповідно до постанови КМУ від 15.07.1997 р. № 753 (далі -Контракт), набувачем здійсненні розрахунки за контрактом та на підставі Угоди про реструктурування № 130-04/160, що укладена 31.12.2003 р. у відповідності до постанови КМУ від 17.07.2003 р. № 1070 між Українською аграрною біржею, яка виступає у ролі державного агента з поставки сільськогосподарської техніки Компанії „Кейс Корпорейшн", та АТЗТ „Енергоресурс" (набувач) укладено договір викупу сільськогосподарської техніки № 2003-В/32, згідно до умов якого набувач повертає державному агенту з користування на умовах фінансового лізингу сільськогосподарську техніку іноземного виробництва Компанії „Кейс Корпорейшн", США, що була одержана згідно з контрактом, заборгованість за яку за лізинговими платежами станом на 31.12.2003р. становила еквівалент 590 726,82 доларів США (п. 1.1). Відповідно до п. 1.2 договору державний агент передає техніку у власність набувачу, а набувач приймає техніку у власність та зобов'язується на умовах, що визначені цим договором оплатити викупну вартість техніки та плату за розстрочення платежу на користь третьої особи -Міністерства фінансів України. Пунктами 7.1, 7.2, 7.3 договору сторони визначили, що документом для повернення техніки є накладна на повернення техніки з фінансового лізингу та податкова накладна, які виписує набувач на ім'я державного агенту, документом для оформлення передачі техніки у власність набувача є видаткова накладна та податкова накладна, які виписує державний агент на ім'я набувача, а документом який підтверджує повернення та передачу техніки є акт про прийняття-передання техніки. Повернення техніки набувачем з фінансового лізингу державному агенту та передача державним агентом техніки набувачу у власність здійснюється одночасно за місцем знаходження техніки (п. 7.4). Пунктом 11.11 сторони визначили, що з набуттям чинності цього договору, контракт втрачає юридичну силу.

Також, на виконання статті 16 Закону України „Про Державний бюджет України на 2003 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1070 „Про укладення угод про реструктуризацію простроченої станом на 1 січня 2003 р. заборгованості юридичних осіб закредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками" між Міністерством фінансів України, Українською аграрною біржею та акціонерним товариством закритого типу "Енергоресурс" укладено угоду про реструктурування від 31.12.2003 року № 130-04/160 (далі - Угода про реструктурування), предметом якої є реструктурування простроченої заборгованості перед державою в сумі 590 726,82 дол. США за кредитами, наданими Біржі на умовах кредитної угоди від 24.07.97 р. № 18/03-149 та кредитної угоди від 23.07.1997 р. укладеної з банком „Societe General New York Branch". Сума заборгованості за Угодою про реструктурування визначена відповідно до акту звіряння розрахунків від 19.12.2003 р. № 148/2 за укладеним між Біржею та акціонерним товариством закритого типу "Енергоресурс" договором фінансового лізингу та складає 590 726,82 дол. США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ на дату позову 3 150 346,13 грн. За умовами Угоди про реструктурування акціонерне товариство закритого типу "Енергоресурс", як поручитель, зобов'язалось солідарно з Біржею у повному обсязі відповідати перед Міністерством фінансів України, як представником Кабінету Міністрів України та держави, за виконання Біржею зобов'язань, що виникли з цієї угоди.

Судом було встановлено, що відповідно до п. 5.1 Угоди Мінфін має право у разі невиконання Боржником цієї угоди понад 90 днів оголосити суми заборгованості та/або відсотків такими, що підлягають достроковому поверненню Боржником в повному обсязі разом із сумою нарахованої пені. При цьому-оголошення зазначених сум такими, що мають бути достроково повернені є правом, а не обов'язком Міністерства, фінансів. Крім того, форма оголошення не визначена. Таким чином, підписавши угоду, сторони погодились з будь-якою формою такого оголошення.

Отже, як було визначено судом, оголошенням суми заборгованості та/або відсотків Міністерством фінансів такими, що підлягають достроковому поверненню боржником в повному обсязі разом із сумою нарахованої пені, є направлення Украгробіржі листа від 10.12.04 № 31 -05120-11-10/22732, та листа 27.01.05 №31-05120-11-10/1306 та від 24.05.05 №31-05120-11-10/10126.

При цьому, згідно п. 6.5 Угоди Боржник зобов'язаний, у разі оголошення Мінфіном відповідно до підпункту 1 пункту 5 цієї угоди суми заборгованості та/або відсотків такими, що підлягають достроковому поверненню боржником, в тижневий строк після одержання такого повідомлення Мінфіну погасити заборгованість та сплатити відсотки в повному обсязі разом із сумою нарахованої пені.

Суд також встановив, що 29.10.2004р. листом №31-056/0-103-10/20205 Міністерство фінансів України звернулось до відповідача з письмовою вимогою про сплату простроченої заборгованості по плановому платежу на 30.04.2004р. та зазначило, що прострочена заборгованість відповідача за Угодою про реструктурування складає 46289,80 доларів США, в тому числі: 4095,03 доларів США відсотків та 42194,77 доларів США планового основного боргу, а 26.04.2006 р. листом № 15-04-01/2720 Управління Державного казначейства у Одеській області повідомило ДПІ про наявність у АТЗТ „Енергоресурс" заборгованості по Угоді про реструктурування у сумі 590726,82 доларів США.

Таким чином, суд дійшов висновку, що лист Міністерства фінансів до АТЗТ „Егнергоресурс" від 29.10.04 р. № 31-05120-103-10/20205 є вимогою до поручителя з дати отримання якої він, згідно п.8 Угоди, зобов'язується сплатити за зобов'язаннями Боржника, визначеними цією угодою, включаючи пеню, що і слугувало підставою для задоволення позову у справі №6-5-15/262-06-6973 .

З огляду на положення ст.35 ГПК України, враховуючи, що рішення господарського суду Одеської області по справі № 6-5-15/262-06-6973 від 23.11.2011 року набрало законної сили, суд вважає вищевикладені обставини такими, що не підлягають доведенню.

Відповідно до п.п.8, 9 ст.17 Бюджетного кодексу України, у разі виконання державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) гарантійних зобов'язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного (місцевого) бюджету або шляхом укладання з такими кредиторами договорів про реструктурування сум, повернення яких гарантовано , у суб'єктів господарювання, зобов'язання яких гарантовані, з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими під державні (місцеві) гарантії, в обсязі фактичних витрат державного (місцевого) бюджету та/або таких реструктурованих сум, а до держави (Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста) переходять права кредитора та право вимагати від таких суб'єктів господарювання погашення заборгованості в установленому законом порядку, якщо такі права не були передбачені відповідними договорами.

Якщо договором між Кабінетом Міністрів України (Радою міністрів Автономної Республіки Крим чи виконавчим органом міської ради за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи міської ради) та суб'єктом господарювання передбачаються зобов'язання такого суб'єкта господарювання з погашення та обслуговування кредитів (позик), залучених державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста), невиконання або неналежне виконання таких зобов'язань за договором тягне перехід до держави (Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста) права стягнення простроченої заборгованості у повному обсязі незалежно від стану виконання державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) зобов'язань за такими кредитами (позиками).

Прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.

Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Згідно з пунктом 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані зі стягненням простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету, включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню (частина дев'ята статті 17 Бюджетного кодексу України), в тому числі за позовами органів державної податкової служби України, оскільки майнові відносини у відповідних справах засновані на юридичній рівності сторін.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає звернення позивача до суду із відповідними вимогами цілком обґрунтованими.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. за №1070 було затверджено Порядок та умови укладення угод про реструктурування простроченої станом на 1 січня 2003р. заборгованості юридичних осіб за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, що зобов'язав Міністерство фінансів України разом з банками, які на підставі агентських угод або від свого імені за дорученням держави уклали угоди про надання юридичним особам - позичальникам кредитів, залучених державою або під державні гарантії, бюджетних позичок (далі - банки-агенти), забезпечити укладення від імені держави договорів застави з позичальниками та/або іншими заставодавцями (майновими поручителями), а також договорів поруки чи інших договорів, відповідно до яких платоспроможні треті особи (власники та співвласники позичальників, банки) беруть на себе солідарні з позичальниками зобов'язання, для забезпечення виконання зобов'язань позичальників за угодами про реструктурування заборгованості за кредитами та бюджетними позичками.

Вказаним порядком Державну податкову адміністрацію України зобов'язано в разі невиконання позичальниками забезпеченого договорами застави, поруки чи іншими договорами зобов'язання за угодами про реструктурування у строк, що перевищує три місяці проти встановленого відповідними угодами, за поданням органів Державного казначейства про наявність простроченої заборгованості перед державою забезпечити стягнення такої заборгованості в установленому порядку, в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно, звернення до майнових поручителів та третіх осіб, які беруть на себе солідарні зобов'язання щодо виконання зобов'язань позичальника за угодами про реструктурування.

Відповідно до пункту 4 Порядку та умов укладення угод про реструктурування простроченої станом на 1 січня 2003 року заборгованості юридичних осіб за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. за №1070, повернення реструктурованої суми провадиться у валюті кредиту та/або бюджетної позички, заборгованість за якими реструктурується, або в національній валюті за офіційними обмінним курсом Національного банку на дату внесення платежу. Ці самі положення передбачені і в Угоді про реструктурування (п.9 Угоди від 31.12.2003р.).

За таких обставин, суд доходить висновку, що питання стягнення заборгованості в даній справі врегульовано не лише тристоронньою угодою про реструктурування, але і вказаними нормативними актами, а стягнення такої заборгованості є обов'язком органів державної податкової служби.

При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 2.03.2011р. N174 затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості 6. Облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички / фінансової допомоги, в якій вони надані.

Згідно із вказаним порядком Кошти, що надходять до бюджету в рахунок погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, зараховуються органами Державної казначейської служби на рахунки, відкриті згідно з бюджетною класифікацією. Перерахунок в іноземну валюту бюджетної позички/фінансової допомоги коштів, що надходять у національній валюті в рахунок погашення заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, здійснюється за офіційним курсом Національного банку на дату зарахування коштів на рахунки, відкриті органами Державної казначейської служби.

Датою погашення простроченої заборгованості перед державою за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, нарахованих відсотків та нарахованої на суму простроченої заборгованості пені вважається дата зарахування коштів на рахунки, відкриті органами Державної казначейської служби.

У відповідності до п.7 вказаного порядку Державна казначейська служба: інформує Мінфін, Державну податкову службу і банк-агента щомісяця до 10 числа про суми і дати надходження коштів до державного бюджету в рахунок погашення заборгованості, в тому числі простроченої, за кредитами в розрізі кодів бюджетної класифікації та кредитних (субкредитних) угод (станом на 1 число місяця, що настає за звітним); інформує Кабінет Міністрів України раз на півріччя та за підсумками року до 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, про стан погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою.

Згідно з п.15 Порядку прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Як свідчать матеріали справи, стягувана позивачем сума була визначена у Поданнях Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області №06-08/910-5381 від 27.05.2014р., №06-08/911-5385 від 27.05.2014р., №06-08/912-5387 від 27.05.2014р. (т.1 а.с.56-58), які кладені у відповідності до вищевказаного порядку.

Наявність вказаної заборгованості станом на день прийняття рішення відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України не спростована, контр розрахунку останнім також не надано. При цьому, як вбачається з Постанови про повернення виконавчого документа (т.2 а.с.170-171), наказ про стягнення суми за рішенням по справі №6-5-15/262-06-6973 від 23.11.2011 року було повернуто стягувачеві без виконання на підставі п.2 ч.1 ст. 147 Закону України „Про виконавче провадження", що свідчить про відсутність факту припинення зобов'язання по сплаті бюджетної заборгованості.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості перед державою у сумі 3 752 049,29 грн. цілком обґрунтованими.

Приймаючи до уваги, що згідно з п.11 Угоди про реструктурування нараховані у валюті заборгованості відсотки сплачуються у валюті заборгованості або в національній валюті за офіційним обмінним курсом НБУ на дату здійснення платежу разом із платежами з погашення заборгованості, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог також в частині стягнення відсотків у сумі 85 811,39 грн.

Цілком обґрунтованими суд вважає також вимоги про стягнення пені у розмірі 3038 898,34 грн. за весь період заборгованості, нарахованої в порядку п.14, 15 Угоди про реструктурування.

З огляду на викладене, позов Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області підлягає задоволенню у повному обсязі, у зв'язку з чим витрати по сплаті судового збору в порядку ст.ст.44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "ЕНЕРГОРЕСУРС" (65005, м. Одеса, вул. Михайлівська, буд. 44, код ЄДРПОУ 22457071) на користь Державного бюджету основний борг у сумі 3 752 049 /три мільйони сімсот п'ятдесят дві тисячі сорок дев'ять/ грн. 29 коп., відсотки за користування кредитом у сумі 85 811 /вісімдесят п'ять тисяч вісімсот одинадцять/ грн. 39 коп., пеню за прострочку повернення кредиту у сумі 3 038 898 /три мільйони тридцять вісім тисяч вісімсот дев'яносто вісім/ грн. 34 коп.

Стягувачем за наказом є Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (65098, м. Одеса, вул. Стовпова, 17, код ЄДРПОУ 38723404).

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "ЕНЕРГОРЕСУРС" (65005, м. Одеса, вул. Михайлівська, буд. 44, код ЄДРПОУ 22457071) до Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір у сумі 73 080 /сімдесят три тисячі вісімдесят/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.09.2014 р.

Суддя Ю.М. Щавинська