Рішення

від 21.08.2014 по справі 910/11748/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11748/14 21.08.14

За позовом Дочірнього підприємства "А.Е.Т. Джоін ап!"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відлітай"

про стягнення 180 739,87 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Метеля К.В.

від відповідача: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Дочірнє підприємство "А.Е.Т. Джоін ап!" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відлітай" (далі -відповідач) про стягнення 156 050,00 грн. - основного боргу, 11 522,05 грн. - пені, 10 846,31 грн. - інфляційних втрат, 2 321,51 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати замовленого туристичного продукту на підставі агентського договору № 2469 від 22.01.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.07.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 10.07.2014 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги. Представники відповідача у судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, вимог ухвали суду від 16.06.2014 р. не виконали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 р. розгляд справи відкладено на 21.08.2014 р.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача у судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, вимог ухвал суду не виконали.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся про час та місце судового засідання належним чином, зокрема, ухвали суду від 16.06.2014 р. та від 10.07.2014 р. направлялись на зазначену у позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (станом на 17.06.2014 року) адресу: 04111, м. Київ, вул. Щербакова, буд. 49-А, оф. 91, проте конверти з ухвалами суду від 16.06.2014 р. та від 10.07.2014 р. повернулися до суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

Так, згідно п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 21.08.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.01.2013 р. між Дочірнім підприємством "А.Е.Т. Джоін ап!" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Відлітай" укладено агентський договір № 2469, умовами якого передбачено, що відповідач зобов'язується за винагороду надати послуги позивачу з реалізації комплексу послуг по розміщенню, перевезенню, харчуванню туриста, екскурсійні послуги, послуги гідів-перекладачів, а також інші супутні послуги, що надаються в залежності від цілей подорожі.

Відповідно до п. 3.1.1. договору, позивач зобов'язаний оформляти та видавати відповідачу у порядку, передбаченому цим договором, завірені печаткою (у тому числі електронним підписом та печаткою) позивача документи (ваучери (путівки), страхові поліси, проїзні документи) на кожну групу туристів (туриста), обов'язок по наданню яких покладений на позивача.

Згідно з п. 3.1.2 договору, позивач зобов'язаний надавати на запит відповідача інформацію про наявність турпродукту, туристичні послуги, що включаються до туристичного продукту, який реалізується відповідачем в інтересах позивача: місце надання туристичних послуг; програму туристичного обслуговування; характеристику транспортних засобів, що здійснюють перевезення, зокрема їх вид і категорію; характеристику готелів та інших об'єктів, призначених для надання послуг з тимчасового розміщення, у тому числі місце їх розташування, категорію, відомості про підтвердження відповідності послуг готелю встановленим вимогам, строки і порядок оплати готельного обслуговування, види і способи забезпечення харчування під час туристичної подорожі; мінімальну кількість туристів у групі; ціну туристичних послуг та будь-яку іншу інформацію, необхідну відповідачу для виконання умов цього договору. Дану інформацію позивач надає відповідачу відповідно до тієї інформації, що відповідач зазначає при укладенні та підписанні даного договору, оформленні заявок та он-лайн бронюванні.

Відповідач зобов'язаний реалізувати заброньований турпродукт туристу від імені, під контролем та в інтересах позивача (п. 3.3.1 Договору).

Відповідач зобов'язується своєчасно подавати позивачу лист бронювання туристичних послуг, замовлених туристами.

Пунктом 8.11 Договору сторони погодили, що всі заявки на бронювання, відправлені від імені відповідача з використанням системи "Join Up Online", мають силу заявок, оформлених письмово, і тягнуть за собою відповідальність у відповідності з умовами Договору.

Відповідно до п. 8.10 Договору, підтвердження позивачем бронювання через систему "Join Up Online" та виставлення відповідного рахунку є підставою для оплати туристичних послуг, вказаних у заявці відповідачем.

Згідно з п. 5.1 Договору, відповідач здійснює повну оплату замовленого ним турпродукту відповідно до виставленого позивачем рахунку в розмірі ціни турпродукту, встановленої в наданих відповідачеві прайсах (або прайсах, розміщених на сайті позивача).

У відповідності до пп. 5.1.1 Договору, оплата проводиться протягом двох банківських днів з моменту отримання рахунку, у випадку замовлення турпродукту менше ніж за п'ять днів до початку туру оплата здійснюється на наступний робочий день після отримання рахунку, але в будь-якому випадку, не пізніше, ніж за один день до початку туру.

Підпунктом 5.1.2 договору визначено, що датою виконання зобов'язань з оплати є дата зарахування коштів на поточний рахунок позивача. За згодою сторін допускається підтвердження оплати наданням платіжного документа. У призначенні платежу відповідач вказує реквізити рахунку, відповідно до якого здійснюється оплата.

Умовами підпункту 6.2.2 договору передбачено, що у випадку прострочення зобов'язання по оплаті турпродукту, відповідач зобов'язаний перерахувати позивачу пеню в розмірі 1% від вартості туристичного продукту, за кожний день прострочки. Пеня обчислюється від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'зання. Нарахування пені не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а продовжується до повного перерахування відповідачем вартості тур продукту.

03.07.2013 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про реструктуризацію заборгованості (далі - Договір про реструктуризацію).

Відповідно до п. 1.1 Договору про реструктуризацію, позивач надає відповідачу розстрочку у погашенні заборгованості із сплати вартості замовленого відповідачем та підтвердженого позивачем туристичного продукту за номером заявок 83581 та 100415, що утворилися стном на 30.06.2013 р. на суму 129 423,81 грн. на термін з 03.07.2013 р. до 08.07.2013 р.

Згідно з п. 1.2 Договору про реструктуризацію, відповідач зобов'язується здійснити оплату боргу рівними частинами до 08.07.2013 р.

Крім того, відповідач надав позивачу Гарантійний лист від 22.06.2013 р. № 1, відповідно до якого зобов'язався здійснити оплату по рахунку № 83581 від 21.06.2013 р. за заявкою № 83581 на суму 111 757,80 грн. та по рахунку № 100415 від 11.06.2013 р. за заявкою № 100415 на суму 17 344,91 грн. не пізніше 25.06.2013 р.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з червня 2013 року по серпень 2013 року позивачем були надані послуги згідно умов договору на загальну суму 156 050,00 грн., а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актами-звітами про надання послуг, актом звірки взаєморозрахунків станом за період з 01.01.2013 р. по 06.06.2014 р. та не заперечується відповідачем (копії в матеріалах справи).

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач за надані послуги не розрахувався, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у сумі 156 050,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг, зокрема погашення заборгованості у розмірі 156 050,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 11 522,05 грн. - пені, 2 321,51 грн. - 3% річних та 10 846,31 грн. - інфляційних втрат за період з 12.12.2013 р. по 10.06.2014 р.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами агентського договору № 2469 від 22.01.2013 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Так, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови агентського договору № 2469 від 22.01.2013 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 156,050,00 грн. основної заборгованості.

Щодо позовних вимог про стягнення 11 522,05 грн. - пені, 2 321,51 грн. - 3% річних та 10 846,31 грн. - інфляційних втрат за період з 12.12.2013 р. по 10.06.2014 р. за невиконання зобов'язань щодо оплати наданих послуг за договором, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 6.2.2 договору у разі порушення зобов'язань по оплаті турпродукта турагент зобов'язаний перерахувати туроператору пеню у розмірі 1% від вартості туристичного продукту, за кожен день прострочки. Пеня обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання. Нарахування пені не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а продовжується до повного перерахування турагентом вартості турпродукту.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як зазначалося судом вище, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати наданих послуг позивачем нараховано 11 522,05 грн. пені (період прострочення з 12.12.2013 року по 10.06.2014 року).

Оскільки, доказів отримання відповідачем рахунку-фактури позивачем суду не надано, то пеня повинна нараховуватися з 17.12.2013 року (з наступного дня строку вказаного в претензії, докази направлення якої містяться в матеріалах справи) та не повинна перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позов в частині стягнення пені у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати наданих послуг за договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, проте підлягає задоволенню частково у розмірі 11 244,15 грн. за розрахунком суду (період прострочення з 17.12.2013 року по 10.06.2014 року), який здійснено відповідно до умов договору та вимог закону. В іншій частині позову про стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, і встановлено, що в останньому допущено помилку у визначенні правильного періоду нарахування санкцій.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за агентського договору № 2469 від 22.01.2013 р., з нього підлягають стягненню 2 257,38 грн. - 3% річних та 10 846,31 грн. - інфляційних втрат за період з 17.12.2013 р. по 10.06.2014 р.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Дочірнього підприємства "А.Е.Т. Джоін ап!" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відлітай" (04111, м. Київ, вул. Щербакова, 49-А, оф.91, код ЄДРПОУ - 37271044), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірнього підприємства "А.Е.Т. Джоін ап!" (04075, м. Київ, вул. Лісова, 66-Б, кв. 6, код ЄДРПОУ - 31408096) 156 050 (сто п'ятдесят шість тисяч п'ятдесят) грн. 00 коп. - заборгованості, 11 244 (одинадцять тисяч двісті сорок чотири) грн. 15 коп. - пені, 2 257 (дві тисячі двісті п'ятдесят сім) грн. 38 коп. - 3% річних, 10 846 (десять тисяч вісімсот сорок шість) грн. 31 коп. - інфляційних втрат та 3 607 (три тисячі шістсот сім) грн. 96 коп. - судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 26.08.2014 р.

Суддя Бондарчук В.В.